Головна » 7 клас » Історія України

Боротьба проти монгольських завойовників

Мета: розкрити особливості організації військових походів монголів на Русь у XIII ст. і причини їхніх перших успіхів; познайомити учнів з причинами поразки русько-половецьких військ на р. Калка; на прикладах подвигів захисників м. Києва визначити джерела мужності та героїзму русичів; розширити знання учнів з вивченої теми за рахунок залучення додаткових історичних джерел; засвоїти основні поняття та хронологію; формувати вміння аналізувати письмові історичні джерела; працювати з настінною картою, атласом та навчальною картою, розвивати вміння робити критичний аналіз історичних текстів, робити узагальнення й висновки на основі сприйняття різних ідей; виховувати в учнів толерантне ставлення до різних оцінок історичних подій та осіб, повагу до героїчного минулого.

Тип уроку: урок вивчення нового матеріалу.

Понятійно-термінологічне поле: Золота Орда, хан, баскаки, ярлик, ­ярмо.

Основні дати: 1223 р., 1239 р., 1240 р., 1254 р., 1259 р.

Обладнання: карта, атласи, навчальні картини, роздавальний матеріал, лист-підказка.

Хід уроку

I. Організаційний момент

Учитель. Наш урок дуже насичений, цікавий та емоційний. Щоб виконати заплановане, необхідно пригадати закони уроку.

1. Поводитися спокійно.

2. Не викрикувати.

3. Бути терплячими.

4. Дати можливість висловитися своїм товаришам.

5. Поважати одне одного.

II.   Актуалізація опорних знань

Використовуючи інтерактивну методику «Порушена послідовність», вчитель просить учнів відновити правильне значення вислову О. І. Герцена і запропонувати тему сьогоднішнього уроку (яка ще не записана на дошці): «Подібно до хмари сарани..., що крушить все..., монголи..., подібно до урагану..., що зустрічалося на його шляху..., проносилися над Руссю..., розорюючи села і міста». (Правильний текст «Монголи промайнули над Руссю подібно до хмари сарани, подібно до урагану крушать усе, що зустрічалося на їхньому шляху, руйнуючи села і міста».)

Після припущень учнів, вчитель повідомляє тему, мету та задачі уроку.

III. Мотивація навчання школярів

Учитель. Монгольська навала і, як наслідок, ненависне ярмо були однією з найтрагічніших сторінок історії. Разом з тим, безперервна боротьба населення Київської Русі свідчила про те, що не існує на світі сили, здатної знищити волю до перемоги та звільнення.

IV. Сприйняття та первинне засвоєння учнями нового матеріалу

План

1. Перша навала монголів. Битва на р. Калка 31 травня 1223 р.

2. Нова навала монголів. Хан Батий.

3. Встановлення золотоординського ярма.

4. Героїчна оборона м. Києва (грудень 1240 р.).

5. Похід монгольських ханів на Галицько-Волинські землі.

6. Наслідки монгольського ярма.

7. Історичне значення героїчної боротьби населення Русі проти ганебного рабства.

Доцільно для розкриття деяких пунктів плану залучати учнів, які заздалегідь підготували повідомлення. Учитель використовує їх для проблемного викладу матеріалу. Для повідомлень можна використовувати матеріал, запропонований у додатку. Під час вивчення матеріалу на дошці записується ланцюжок історичних дат і нові поняття, значення яких учні записують до словників.

Методи і прийоми, форми діяльності вчителя та учнів на уроці

1) До першого пункту плану можна запропонувати учням висловити власні думки з приводу того, чи міг результат битви на р. Калці бути іншим? Методом «Мозкового штурму» активізуємо пізнавальний інтерес учнів до нового матеріалу.

2) Під час вивчення другого питання можна використовувати театралізовані елементи або вправу «Перевтілення». Від імені арабського купця, що слідував разом із монголами та добре знав їхні звичаї, звички та особисто Батия, поділитися своїми враженнями про бачене.

3) Навички аналізу розвиватимуться при роботі з документом. Робота знавчальною картиною «Баскаки» С. Іванова, допоможе залучити учнів до плідного обговорення мотивації власної точки зору.

4) Вивчаючи питання «Героїчна оборона Києва», можна використовувати методику «Взаємного навчання», коли учні виступають у ролі вчителя та керують процесом навчання. Учні, що мають гарну дикцію, наперед готуються до цього етапу уроку та використовують для розкриття питання карту, історичну картину В. В. Шаталіна «Оборона Києва від Батиєвої навали у 1240 р.». При цьому учень-вчитель повинен зробити висновок, поставити 2-3 питання та вислухати відповіді на них, пояснити незрозуміле, попросити учнів зробити припущення щодо того, як відбуватиметься процес завоювання Русі після падіння м. Києва.

5) Про похід монгольських ханів на Галицько-Волинські землі вчитель повідомляє сам і просить учнів скласти у зошитах простий план до питання, що вивчається.

6) З метою використання особистісно-орієнтованого підходу у вивченні історії, диференціації та розмаїття використання методичних прийомів під час вивчення наслідків монгольського ярма вчитель створює групу учнів, яка працює самостійно та знайомить усіх присутніх з результатами своєї роботи, решта учнів записують у зошиті найяскравіші та важливі факти.

7) Вивчення останнього питання відбувається шляхом обговорення ви­словів О. І. Герцена, О. С. Пушкіна та П. П. Толочко про значення героїчної боротьби населення Київської Русі проти монголів (вислови записуються наперед на ватмані).

V. Узагальнення та систематизація знань

Наприкінці уроку проводиться бесіда з узагальнення матеріалу.

1) Якими були причини поразки руських військ у період монгольських завоювань?

2) Чим ви можете пояснити досить тривалий час панування золотоординського ярма на землях Київської Русі?

3) Яку оцінку ви можете дати наслідкам панування монгольських заво­йовників?

4) У чому полягало історичне значення героїчної боротьби русичів проти монголів для народів Західної Європи?

VI. Підбиття підсумків

Можна провести у формі хронологічної зарядки. Дати вже написані на дошці, вчитель називає подію, а учні називають дату, коли подія сталася, та навпаки.

VII.  Повідомлення домашнього завдання

Учні знайомляться з історичними текстами.


Переглядів: 558 | Теги: кочовики, Київська Русь

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar