Головна » 6 клас » Всесвітня історія

Узагальнення за темою «Греція у V–IV ст. до н. е.»

Мета: згадати, повторити та систематизувати основний фактичний матеріал з історії Давньої Греції від найдавніших часів до періоду еллінізму; запропонувати учням цікаві питання й завдання, що вимагають самостійної роботи, нестандартного мислення; порівняти різні форми правління, що існували в Давній Греції в різні періоди її історії (аристократія, тиранія, демократія); довести, що найбільш прогресивною була демократія, яка забезпечувала участь громадян в управлінні державою; спонукати учнів висловлювати власну думку з деяких питань історії Давньої Греції; виховання патріотизму, гордості за свою батьківщину, відповідальності — на яскравих прикладах героїчної боротьби греків за свою свободу (греко-перські війни); виховувати почуття прекрасного на прикладах досягнень грецьких учених, мислителів і філософів, на яскравих образах, грецької міфології, літератури, мистецтва.

Обладнання: карта Давньої Греції, телевізор, відеомагнітофон, касети: з документальним фільмом «Сім чудес світу», художніми фільмами «Триста спартанців» і «Пригоди Одіссея», роздавальний матеріал, хрестоматія з історії Стародавнього світу.

ХІД УРОКУ

У ч и т е л ь. Ми вивчили великий розділ історії давнього світу — історію Давньої Греції. І сьогодні ми згадаємо, повторимо все, що ми знаємо про давньогрецькі держави.

(На партах в учнів лежать картки, в яких зазначено той вид роботи, в якому під час уроку кожен візьме участь індивідуально (диференційований підхід).)

Розв’язання кросвордів

Перше завдання за картками одержують ті учні, в яких картка з написом «кросворд». Ці учні сідають на перші парти з олівцями. Їх задача — протягом близько 10 хвилин розв’язати кросворд, складений їх товаришами під час вивчення історії Давньої Греції.

Частина учнів, які одержали кросворди, беруться до роботи, решта продовжують слухати вчителя.

Робота з картою

— З чого ми починаємо вивчати кожну державу? Звичайно саме з карти. Тому наступне завдання одержує той учень, в картці якого написано «карта».

Завдання

1.  Розподілити по карті Давньої Греції таблички з написами:

а) визначити, на які три частини за своїми природними умовами поділяється Греція; («Північна, Середня, Південна», учень знаходить ці таблички та прикріплює їх булавками до карти.)

б) назвати моря, що омивають Грецію з півдня та сходу (Іонічне, Егейське);

в) позначити найвищу гору Греції (Олімп);

г) знайти на карті місто, осаду якого давні греки вели протягом 10 років (Троя);

д) позначити острів Крит;

е) позначити найважливіші міста Греції — Афіни, Спарту.

Що ж є для нас джерелом відомостей про далеке минуле Греції? (Розкопки та міфи).

Найдавніший період Греції зберігся в пам’яті народу. Давні греки передавали з покоління в покоління фантастичні оповіді та міфи про багаті на золото міста, про подвиги й пригоди героїв, про велетнів і богів. У міфах багато вигадки, але разом з тим у них розповідається про боротьбу давніх греків з природою, їх заняття, звичаї, про те, в яких вони бували країнах, в яких богів вірували. Один з міфів пов’язаний з о. Крит.

«Чорний ящик»

Учитель тримає коробку чорного кольору та запитує клас:

• За допомогою якого предмета хоробрий юнак Тесей спромігся вивести приречених на смерть молодих людей з палацу царя Міноса — Лабіринту? Цей предмет лежить у «чорному ящику». (Клубок ниток — нитка Аріадни)

У ч и т е л ь. Які ще крилаті вирази ви пам’ятаєте? (Троянський кінь, ахіллесова п’ята, сізіфова робота та ін.)

З якими подіями пов’язаний, наприклад, вираз «троянський кінь»?

(Учень відповідає з місця.)

— Але краще один раз побачити, ніж сто разів почути. Давайте подивимося, як ці події уявляють собі американські кінематографісти. (Триває 4-хвилинний перегляд фрагменту художнього фільму «Пригоди Одіссея».)

— Подвигами, як вважали давні греки, було насичене й життя богів. За уявленнями греків, боги були вічними та всемогутніми, але в той же час їм були притаманні людські якості. Боги й зовні буди схожі на людей,  тільки в них усе було більш досконале: вище зріст, більше сили. Вони вели розкішне й бездіяльне життя на вершині Олімпу.

Питання до класу:

Назвіть 12 олімпійських богів.

Гра «Простіше не буває»

— Підіб’ємо підсумки розвитку Греції у найдавніший період. (До дошки виходять по черзі ті учні, в яких на картках написано «Простіше не буває».) Цю гру-конкурс доцільно застосовувати як елемент повторення на комбінованих уроках і, особливо, на повторювально-узагальнюючих.

Можлива організація позакласних заходів.

Учитель готує питання й три варіанти відповідей, з яких один правильний. Брати участь одночасно можуть 20 учнів. Двоє виходять до дошки, де нанесено сітку для гри в «хрестики-нулики». Перші три партии кожного ряду закріплюються для гри за певною клітиною (наприклад, друга парта середнього ряду відповідає середній клітині сітки). Питання задаються всьому класу та учням, що стоять біля дошки. Ті, що сидять за партами, записують на аркушах або в зошитах свій варіант відповіді. Після цього перший гравець вибирає клітину, де хотів би поставити свій знак (хрестик чи нулик), автоматично вибираючи учнів певної парти. Ті повинні першими назвати відповідь, що здається їм правильною. Учень біля дошки або погоджується, або ні. У будь-якому випадку вирішальне слово за ним. У разі успіху в клітину ставиться його знак. У випадку помилки ставиться знак суперника, тобто помилка — на користь суперника. Наприклад, питання:

Людей поділяли на касти:

а) в Іудеї;

б) в Індії;

в) в Китаї.

Відповідь б) учень має визначити як правильну, погодившись або не погодившись з думкою учня, який сидить за партою.

Переможцем є той, хто поставив поспіль три свої значки знизу догори, зліва направо або по діагоналі. Задача суперника — не дозволити цього зробити. Якщо зазначене побудування не вдасться нікому, то переможець визначається за кількістю знаків.

Питання для гри «Простіше не буває»

1.  Греція розташована:

а) на Апеннінському п-ові;

б) на Балканському п-ові;

в) на Піренейському п-ові.

2.  Учені-археологи виявили, що міста на о. Крит не мали стін. Причини цього:

а) на Криті відсутній необхідний будівельний матеріал;

б) острів’яни не вміли будувати фортеці;

в) царі Криту мали сильний флот і не боялися ворожого вторгнення з моря.

3.  Понтом Евксинським греки називали море:

а) Чорне;

б) Егейське;

в) Іонічне.

4.  Учені вважають, що поема «Іліада» та «Одіссея» були створені Гомером у:

а) ХІІ ст. до н. е.;

б)   III ст. до н. е.;

в) VI ст. до н. е.

5.  Основним змістом «Іліади» є:

а) розповідь про причини Троянської війни;

б) оспівування багатства та могутності Трої;

в) події десятого року осади Трої.

6.  Розкопки в Трої проводив:

а) німецький учений Генріх Шліман;

б) англієць Говард Картер;

в) грецький учений Геродот.

7.  Розквіт Мікенської культури припадає на:

а) ІІІ тисячоліття до н. е.;

б) 1600–1200 рр. до н. е.;

в) VI–V ст. до н. е.

8.  Афіни — центр:

а) Лаконіки;

б) Аттики;

в) Мессенії.

9.  Реформи Солона були впроваджені:

а) у 1594 р. до н. е.;

б) у 509 р. до н. е.;

в) у 443 р. до н. е.

10.  Період могутності та розквіту Афін називають «епохою...»:

а) Клісфена;

б) Драконта;

в) Перікла.

11.  В «епоху Перікла» управління державою в Афінах називалося:

а) правлінням аристократів;

б) демократією;

в) тиранією.

12.  Спарта розташовувалась:

а) у Північній Греції, сполучаючись з Аттикою через Фермопільський

прохід;

б) на півострові Пелопоннес, удалині від моря, в долині ріки Еврот;

в) у Південній Греції, на узбережжі Егейського моря.

 13.  Торгівлею та ремеслами в Спарті займалися:

а) вільне населення близьких міст (періеки);

б) самі спартанці, що мали панівне становище в завойованих районах;

в) безправні селяни-напівраби (ілоти).

14.  Улюблена страва спартанців:

а) черепаховий суп;

б) суп з бичачої крові із сочевицею;

в) горохова юшка.

15. Як «рибний шлях» перекладається назва грецької колонії:

а) Херсонес;

б) Пантикапей;

в) Ольвія.

16.  Переїжджаючи на нове місце проживання в колонії, греки брали із

собою:

а) жменю рідної землі;

б) статуетку Зевса;

в) вогонь з домашнього вогнища.

Афіни та Спарта

Спробуємо порівняти ці дві найрозвиненіші грецькі держави періоду розквіту грецької культури. У чому розбіжності та подібність? (Учні з місця відповідають на ці питання.)

Грецька колонізація

• Коли? (VII–VI ст. до н. е.)

• В якому напрямку? (Уздовж берегів Середземного та Чорного морів)

• Причина? (Зазначаються три причини.)

• Увага! Чорний ящик! Щоденно ви маєте можливість тримати в руках шматочок давньої історії, бачити залишки одного з грецьких міст-колоній на території нашої держави. Що лежить у чорному ящику? (1 грн)

• Які ще грецькі колонії, розташовані на території нашої країни, ви знаєте?

Портретна галерея

— А тепер уявімо собі, що ми потрапили до портретної галереї. (Відкривається бокова частина дошки, на якій прикріплені таблички з іменами відомих греків — Гомера, Солона, Перікла, Лікурга, Геродота, Фідія.) Для прогулянки галереєю в нас є екскурсоводи, які розкажуть вам про заслуги будь-кого з цих людей. У кого є картка «Портретна галерея», той готує розповідь, припустімо, про Фідія. (Потім на додаток до розповіді демонструється телевізійний сюжет про скульптуру Зевса в храмі Зевса Олімпійського в Олімпії, створену Фідієм.)

Грецька релігія та міфологія

— Отже, ми згадали, якими були природа Давньої Греції й основні заняття її населення; поговорили про грецьку релігію та міфологію; порівняли два найвідоміших грецькх поліси — Афіни та Спарту; з’ясували причини й напрямки грецької колонізації; помилувалися витворами великих грецьких майстрів-скульпторів.

Греко-перські війни

— Залишилась остання, героїчна сторінка історії Давньої Греції — греко-перські війни.

Питання: у боротьбі з якою державою Греції довелося захищати свою незалежність? Коли? (Ті, в кого картки «Греко-перські війни», виходять до дошки.)

Завдання: нанести на стрічку часу всі відомі дати, пов’язані з греко-перськими війнами.

А тепер увага на екран. Яку з відомих битв ми з вами зараз побачимо?

(Триває семихвилинний перегляд фрагменту художнього фільму «Триста спартанців» про загибель спартанців у Фермопільській ущелині.)

— І, нарешті, останній етап уроку.

І в а р і а н т  має описати на аркушах події греко-перських воєн, які мали місце до битви у Фермопільській ущелині;

ІІ в а р і а н т — події, що відбулися після цієї битви.

Учитель тим часом підбиває підсумки та оголошує попередні результати тематичної атестації за підсумками роботи кожного учня в ході уроку (підсумкові оцінки будуть виставлені після перевірки кросвордів — у деяких учнів — та письмових робіт).

Домашнє завдання

Повторити матеріал теми «Греція у V–IV ст. до н. е.», підготуватися до тематичного оцінювання.


Переглядів: 1073 | Теги: давня греція

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar