Мета: з’ясувати причини занепаду республіки в Римі, дослідити шляхи формування одноосібної влади; розвивати уміння зі складання портрету історичної особи, реконструкції подій минулого за історичними джерелами; порівнювати і розрізняти точку зору авторів первинних історичних джерел та досліджень сучасних науковців, здійснювати історичне дослідження, формулювати і висловлювати власну точку зору.

Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь.

Форма уроку: урок-детектив.

Обладнання: уривки з історичних джерел, досліджень науковців.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація опорних знань

Робота з поняттями

Використовуючи метод «Мозкового штурму» учні дають визначення понять: «криза», «тріумвірат», «републіка», «імперія», «диктатура», «громадянська війна».

Евристична бесіда

• Чому в Римі розпочалися громадянські війни?

• Чого прагнули досягти брати Граки, розпочинаючи свої реформи?

• Проголошення тріумвірату послаблювало чи посилювало Рим?

ІІ. Мотивація навчальної діяльності

       У ч и т е л ь. Сьогоднішній урок буде незвичайним, оскільки учням належить сьогодні виступити в ролі детективів, що розслідують причини вбивства. Жертвою злочину цього разу став видатний полководець античного світу, письменник, політичний діяч, та й взагалі — непересічна постать в історії — Гай Юлій Цезар. Імена його вбивць добре відомі — це люди з його найближчого оточення — Брут і Кассій.

ІІІ. Оголошення теми та очікуваних результатів

У ч и т е л ь. Сьогодні вам належить виступити в ролі детективів, щоб з’ясувати причини вбивства Юлія Цезаря, використовуючи історичні джерела, авторами яких були його сучасники, античні історики та сучасні дослідники. Тож ви маєте створити «слідчі групи», щоб розплутати цю «справу».

ІV. Вивчення нового матеріалу

Цей етап роботи, який для учнів звучить як «розслідування», розпочинається із знайомства з «досьє Юлія Цезаря». Учні, які отримали заздалегідь завдання, коротко повідомляють про захоплення влади Юлієм Цезарем в Римі та основні заходи, які він здійснив, ставши диктатором, загалом інформують учнів про обставини його загибелі. Після цього «слідчим групам» передаються «матеріали справи»: «показання свідків» (первинні документи) та «висновки експертів» (вторинні документи).

Групи знайомляться з «матеріалами справи» та віповідають на питання. «Показання свідків»

С в е т о н і й   Тр а н к в і л л ((бл. 70–140 рр. н. е.) — римський історик та письменник). ...Він (Ю. Цезар) був винний у зловживанні владою і вбитий заслужено. Крім того, що він дістав почестей понад міру: постійний консул, довічний диктатор, опікування моральністю, потім — ім’я імператора, прізвисько «батько вітчизни», статуя серед царських статуй, підвищене місце в театрі — він навіть допустив на свою честь постанови, що перевищують людську межу: золоте крісло в сенаті й суді, ... храми, жертовники, статуї поруч з богами, назву місяця за власним ім’ям; і всі ці почесті він отримував і роздавав з власної волі.

..У змові проти нього взяло участь понад шістдесят чоловік; на чолі її стояли Гай Кассій, Марк Брут і Децім Брут.

(Хрестоматія з історії стародавнього світу. — К., 1974. — С. 122–123.)

Питання

1. Як Светоній пояснює мотиви осіб, що здійснили убивство Юлія Цезаря?

2. Яким було ставлення автора документа до убивства Цезаря?

3. Чому ви так вважаєте?

А п п і а н ((?–70-ті рр. II ст. н. е.) — римський історик). Залишилося всього чотири дні до відбуття, коли вороги вбили його (Цезаря) в сенаті, через заздрість до щастя Цезаря та його безмежної сили, чи, як вони самі говорили, через піклування про відновлення державного ладу батьків. Бо вони добре знали Цезаря і побоювалися, що, коли він підкорить і ті народи, проти яких він збирався йти, він, без сумніву, стане царем. Я думаю, що приводом до вбивства Цезаря стало це слово, бо між «царем» і «диктатором» є лише різниця в назві, насправді ж, будучи диктатором, Цезар був наче царем.

Коли злочин був здійснений вбивцями у священному місці над особою священною та недоторканною, розпочалася метушня в усьому місті; в цьому хаосі деяких з сенаторів було поранено, інших — убито.

(Аппиан Гражданские войны. — М., 1994. — С. 145.)

Питання

1. Що, на думку римського історика Аппіана, стало причиною, а що приводом до вбивства Цезаря?

2. Якими мотивами керувалися, на думку автора, убивці Цезаря?

3. Яким, на вашу думку, є ставлення історика до убивства Цезаря?

4. Чому ви так вважаєте?

5. Порівняйте ставлення до вбивства Цезаря Аппіана та Светонія.

П л у т а р х ((46–125 рр. н. е.) — давньогрецький історик та письменник). Проте найбільше неприхованої ненависті до Цезаря, яка, врештірешт, спричинила його смерть, викликала його прагнення царської влади. Для загалу римлян вона була основною причиною нелюбові до Цезаря, а для прихованих його недругів давно стала пристойним приводом, щоб кувати проти нього змову.

Однак ті, хто прагнув зміни державного ладу, скеровували свої погляди або на нього одного (Брута), або з-поміж інших віддавали йому перевагу, хоч ніхто не наважувався сказати про це йому відверто.

Цезарю не довелося скористатись могутністю і владою, до яких він прямував крізь незліченні небезпеки і яких досяг величезними зусиллями. Він дістав лише ім’я володаря і славу серед громадян разом з її невідступною супутницею — заздрістю.

(Плутарх Порівняльні життєписи. — К., 1991. — С. 230, 232, 237.)

Питання

1. Порівняйте, як пояснюють причини убивства Цезаря Плутарх та римські історики.

2. Що в їхніх поглядах є спільного, а що відмінного?

3. Що давньогрецький історик вважає причинами убивства Цезаря, а що приводом?

4. Чи можна з документа встановити, яким було особисте ставлення Плутарха до убивства Цезаря?

«Висновки експертів»

У т ч е н к о С. Л. ...Ця знаменита політика («милосердя») Цезаря в цілому не виправдала себе. Крім того, вона виявилася великою політичною помилкою, що мала для її творця та ініціатора рокові наслідки. Якщо політика «милосердя» була не першою і не головною, то все ж однією з суттєвих причин, що привела до сенатської змови.

(Утченко С. Л. Юлий Цезарь. — М., 1984. — С. 296.)

Б а н д р о в с ь к и й О. Г. Проте, як і кожний політик, Цезар не уник помилок  та  прорахунків.  Політика  «милосердя»  призвела  до  появи в сенаті групи людей, які хотіли усунути Цезаря від влади. Саме ці сенатори поширювали чутки про прагнення Цезаря стати царем і перенести столицю з Рима до Олександрії.

(Бандровський О. Г. Історія стародавнього світу. — К., 1998. — С. 258.)

Питання

1. Як сучасні історики пояснюють причини убивства Ю. Цезаря?

2. Що є спільного в поясненнях убивства Ю. Цезаря стародавніми істориками та сучасними?

3. Якою мала бути політика Цезаря, на думку сучасних істориків, щоб уникнути змови?

V. Осмислення нових знань і умінь

Обговорення версій та пояснень, які наводяться «слідчими групами», відбувається навколо питань:

1. Якою версії щодо причин і мотив убивць Цезаря дотримується ваша група?

2. Які аргументи на підтвердження власної версії ви можете назвати?

3. Що для вашої групи виявилося більш переконливим: «показання свідків» чи «висновки експертів»? Чому?

 VI. Систематизація й узагальнення нових знань та умінь.

Підбиття підсумків уроку

В ході колективних міркувань учнями встановлюються відмінності між первинними і вторинними джерелами. Для цього учням пропонується відповісти на питання:

1. У чому, на ваш погляд, виявилася залежність сучасних істориків від історичних джерел, якими вони користуються?

2. Чи можуть сучасні історики помилятися, пояснюючи вчинки історичних осіб минулого? Чому?

3. Чи можемо ми повністю довіряти стародавнім історикам?

4. Чому ми повинні критично сприймати їхні свідчення?

5. Про що свідчить факт розбіжностей у поясненнях істориків щодо однієї й тієї ж історичної події?

VIІ. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний матеріал у підручнику. Виписати у зошитах «крилаті вислови», які належать Юлію Цезарю.