Мета: закріпити знання про причини грецької колонізації Північного Причорномор’я, визначити її хронологічні рамки; охарактеризувати устрій, господарство, побут, культуру грецьких колоній; показати вплив грецької колонізації на населення Північного Причорномор’я; розвивати вміння аналізувати та систематизувати історичний матеріал; працювати з історичною картою, документами, інформативними текстами.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: підручники, історичний атлас, інформативні тексти, історичні документи, ілюстративний матеріал.

ХІД УРОКУ

І. Актуалізація знань

Робота з поняттями

Метод «Кубування» (методика курсу «Читання та писання для критичного мислення»).

Перед уроком вчитель готує куб, на гранях якого зроблені написи: «Опишіть це», «Порівняйте це», «Встановіть асоціації», «Проаналізуйте це», «Придумайте аргументи "за” і "проти”», «Знайдіть застосування цьому в сучасному суспільстві».

Поняття: «культура», «цивілізація», «філософія», «театр», «ордер», «оратор», «кераміка», «Олімпійські ігри», «колонія», «метрополія».

Робота в парах

У ч и т е л ь. Пригадайте, які племена населяли українські степи і приведіть у відповідність до їхніх характерних ознак.

Репродуктивна бесіда

У ч и т е л ь. Пригадайте причини грецької колонізації

Відповіді учнів

1. Перенаселення грецьких полісів (землі, пасовища, рибні багатства).

2. Розвиток торгівлі.

3. Боротьба між демосом та аристократією.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

Виникнення грецьких колоній

У ч и т е л ь. Культура грецьких колоній вплинула на розвиток праслов’ян. Античні традиції через грецькі міста-колонії дійшли й до Київської Русі.

Вчитель пропонує на основі самостійної роботи з підручником та картою історичного атласу «Велика грецька колонізація (VIII–VI ст. до н. е.)» заповнити таблицю.

Вчитель проводить репродуктивну бесіду за підсумками роботи. Відпрацьовує та закріплює поняття: «монархія», «аристократична демократична республіка», «демократія».

Найбільші міста-колонії (на прикладі Херсонеса)

У ч и т е л ь. Греки освоювали багато територій, Україну в тому числі.

На території України збереглося багато грецьких назв: Ялта — «прибережна», Феодосія — «Божі дари». Окрім назв, на території Криму збереглися також залишки колишніх грецьких поселень.

• Ольвія — «щаслива» — заснована у VI ст. до н. е.

• Пантікапей — «рибний шлях» — заснований у VI ст. до н. е. (Керч).

• Херсонес — «півострів» — заснований у V ст. до н. е.

Життя грецьких колоній

У ч и т е л ь. Давайте розглянемо життя грецьких колоній на прикладі Херсонеса. Розкопки на території Херсонеса ведуться з XIX ст. Досліджені численні пам’ятники, написані наукові праці, історичні романи, вірші.

Перед вами вірш Н. М. Морозової, який допоможе вам скласти уявлення про життя жителів грецької колонії Херсонес і виконати завдання.

***

За горизонт, туди, де край землі,

Покинувши Делос, Гераклею кинувши,

З переселенцями поспішали кораблі,

Ловивши вітер й не жаліючи весел.

І там, де море зустрілося з землею,

Де скелі вхід у гавань захищали,

Знов греки знайшли минулий спокій

І Херсонесом місто своє назвали.                                                           

І довго ще місто процвітало,

Торгуючи і рибою, й вином, і хлібом.

Херсонесит на вірність присягав

І присягався в тому він Зевсом та Геєю.

У спектаклях Кліо все вирішено наперед

І зліт Афін і руйнування Риму,

Відкинути минуле нам не дано.

Воно весь час із нами, хай й незримо!

Завдання

1. Назвіть міста-метрополії Херсонеса.

2. Назвіть основні господарські заняття жителів Херсонеса.

3. Назвіть богів-покровителів міста.

Робота з документом

У ч и т е л ь.

Кожний херсонесит, досягнувши певного віку, присягав на вірність своєму полісу. Перед вами присяга жителів Херсонеса. Прочитайте її та дайте відповіді на питання:

Присяга громадян Херсонеса (початок III ст. до н. е.)

Присягаюся Зевсом, Геєю, Геліосом, Девою,

богами й богинями олімпійськими,

героями, що володіють містом, територією

й укріпленими пунктами херсонеситів.

Я буду єдинодумцем у справі спасіння

Свободи держави і громадян

І не зраджу Херсонеса.

Я не скидатиму демократичного ладу,

Я не даватиму і не прийму дари,

Що шкодять державі або громадянам.

Я не замишлю ніякої ганебної справи

Проти будь-кого з громадян.

І на суді голос за законом подам.

Я не складатиму змови

Ні проти херсонеської общини,

Ні проти будь-кого з громадян,

Хто не оголошений ворогом народу.

(Переклад зі старогрецької В. В. Латишева)

Питання

1. Яким був державний лад у Херсонесі?

2. Яким богам вклонялися жителі міста?

3. Як ви вважаєте, для чого жителі Херсонеса присягалися? Що саме для них мало особливе значення?

ІІІ. Закріплення знань

Те к с т   з   п о м и л к а м и

Жителі Херсонеса були вихідцями з Афін. Після придушення повстання демосу під керівництвом Савмака частина населення втекла та заснувала нове місто у Північному Причорномор’ї. Зі своєю метрополією херсонесити не підтримували жодних відносин. Одним з основних занять жителів була торгівля. Торгували в основному вином, зерном, рибою.

Як і в будь-якому грецькому полісі, в Херсонесі був театр, храми, присвячені грецьким богам, монетний двір. Херсонес управлявся царями.

Учні читають текст і разом із вчителем коментують його зміст.

Самостійна робота

Складання порівняльної таблиці: «Життя греків і скіфів».

Вчитель заслуховує та коментує відповіді учнів.

IV. Підбиття підсумків роботи. Оцінювання

V. Домашнє завдання

Опрацювати відповідний параграф підручника; виконати завдання на контурній карті; продовжити заповнення таблиці; написати міні-твір від імені жителя однієї з грецьких колоній Північного Причорномор’я.