Головна » 6 клас » Українська мова

Відмінки іменників, їх значення

Мета: повторити й поглибити знання учнів про іменник як частину мови, сприяти зміцненню навичок визначення відмінків іменників, розрізнення їх за значенням; формувати загальнопізнавальні вміння знаходити іменники в текстах, визначати їх роль у реченнях; розвивати творчі вміння використовувати іменники у власних висловлюваннях; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати любов і повагу до батьків і своєї родини.

Тип уроку: урок формування практичних умінь і навичок з елементами поглиблення.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Робота в парах: аналіз учнівської розповіді в науковому стилі про форму числа іменників та використання їх у мовленні.

ІІІ. Настановчо-мотиваційний етап

ІV. Повідомлення теми, мети й завдань уроку

V. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок шестикласників

Дати відповіді на запитання:

1. Що називають іменником і на які питання він відповідає? Навести приклади.

2. Чим виступає іменник у реченні? Навести приклади.

3. Які ознаки іменника ви знаєте?

4. Як ви розумієте поняття «початкова форма іменника»?

VІ. Сприймання й усвідомлення учнями нового матеріалу

Спостереження над мовним матеріалом

  • Прочитати текст. Дібрати заголовок. Що він відображає — тему чи основну думку? Аргументувати свою думку. Переказати текст стисло, дотримуючись логіки і послідовності викладеного.

Багато бачив я гарних людей, ну такого, як батько, не бачив. Голова в нього була темноволоса, велика і великі розумні сірі очі, тільки в очах чомусь завжди було повно смутку: тяжкі кайдани неписьменності і несвободи. Весь у полоні сумного, і весь у той же час з якоюсь внутрішньою високою культурою думок і почуттів.

Скільки він землі виорав, скільки хліба накосив! Як вправно робив, який був дужий і чистий. Тіло біле, без єдиної точечки, волосся блискуче, хвилясте, руки широкі, щедрі. Як гарно ложку ніс до рота, підтримуючи знизу скоринкою хліба, щоб не покрапать рядно над самою Десною на траві. Жарт любив, точене влучне слово. Такт розумів і шанобливість... (О.Довженко).

  • Знайти іменники. Поставити до них питання. Визначити відмінки іменників, виділити закінчення.

Опрацювання теоретичного матеріалу

  • Прочитати назви відмінків і дати відповіді на запитання:

1. Скільки відмінків в українській мові?

2. На які питання вони відповідають?

3. Чому кожний відмінок має два питання?

4. Як розрізняти форми іменників у називному, родовому і знахідному відмінках?

Коментар учителя. Крім початкової форми, тобто називного відмінка,

що відповідає на питання хто? що?, іменники вживають і в інших формах — відмінках. 

Іменники, пов’язуючись у реченні з іншими словами, змінюються за відмінками. В українській мові є сім відмінків. Називний відмінок є одночасно і початковою формою іменника. Називають його прямим, усі інші — непрямими. Називний і кличний відмінки вживають завжди без прийменника, місцевий — завжди з прийменником. Усі інші відмінки можуть уживати як з прийменниками, так і без них.

VІІ. Усвідомлення здобутих знань у процесі практичної роботи, удосконалення загальнопізнавальних і творчих умінь з теми

Творча робота

  • Провідміняти подані іменники. Виділити закінчення і пояснити правопис.

Сонце, земля, лікар, людина, батько, мати, сестра, братик.

  • Скласти 3–4 речення з іменниками в різних формах. Визначити відмінок.

Самостійна робота

  • Прочитати текст. Визначити тему й основну думку. Закінчити висловлювання (усно), додавши кілька речень відповідно до комунікативногозавдання.

Ти стежив за (мати), як вона ступає по (підлога), як осміхається, як тримає вже посічену сивиною (голова). Але найчастіше, мабуть, твій (зір) ловив її проворні (руки). Навіть тоді, коли не мали ніякого (діло), руки (мати) не залишалися в абсолютному (спокій), вони легенько ворушились, як ворушаться під (вода) стебла водяних (лілії) від ледь чутної (течія).

І невсипно працювали. Жодної (хвилька) не віддаючи (відпочинок), руки (мати) знаходили (робота). Вони владарювали на (припічок), в (піч), на (комин), на (мисник). Так багато в (життя) переробивши, вони не зупинялись, не могли зупинитись, а постійно священнодіяли... (За Є. Гуцалом).

  • З’ясувати лексичне значення виділених слів.
  • Переписати, розкриваючи дужки. З’ясувати відмінки іменників, виділити закінчення. Пояснити орфограми.

Дослідження-пошук

  • Подані іменники поставити у формі родового відмінка множини і згрупувати за закінченнями. Заповнити таблицю, уписавши іменники у відповідну колонку.

Мрія, група, кухня, суддястаттямежа, вчителька, сосна, пісня, земля, війна, сусіда, операція, сім’я, надія, людина, круча.

  • Увести в речення виділені іменники у формі родового відмінка.
  • Назвати іменники, від яких можна утворити форму кличного відмінка.

Довести своє твердження прикладами.                                                                                             

VІІІ. Систематизація й узагальнення знань

ІХ. Підсумок уроку

Х. Домашнє завдання

1. Скласти 5–6 речень з іменниками в кличному відмінку.

2. Написати твір-мініатюру на тему «Мамина вишня в саду». Виділити іменники, визначити їхний відмінок, рід і число.


Переглядів: 103 | Теги: іменник

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar