Головна » 6 клас » Українська мова

Тематична контрольна робота з розділу «Словотвір. орфографія» (тестові завдання)

Мета: оцінити рівень навчальних досягнень шестикласників з розділу «Словотвір. Орфографія», з’ясувати можливі недоліки в ході опанування мовною теорією; удосконалити вміння логічно мислити, порівнювати, узагальнювати, робити висновки.

Форма проведення тематичного оцінювання: виконання завдань тестового характеру.

Тип уроку: урок оцінювання навчальних досягнень учнів.

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення шестикласників з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Підготовча робота

Мотивація навчальної діяльності учнів. Ознайомлення з критеріями оцінювання тестових завдань (завдання 1–4 — по 1 балу, 5–6 — по 2 бали, завдання 7 оцінюється 4 балами).

Проведення інструктажу щодо виконання завдань тестового характеру.

Поділ учнів класу за варіантами.

IV. Виконання завдань тестового характеру за варіантами

Варіант 1

1. Словотвір — це:

А розділ, який вивчає способи творення слів;

Б розділ, який вивчає значущі частини слова;

В розділ, який вивчає словотвірне гніздо.

2. Способи словотворення поділяють:

А на морфологічні й неморфологічні;

Б суфіксальний, префіксально-суфіксальний;

В перехід з однієї частини мови в іншу.

3. Неморфологічним способом утворено слова:

А ДАІ, черговий, завмаг;

Б лісостеп, прадід, припілок;

В ВНЗ, військкомат, квітонька.

4. Від іменників товариш, Волга, грек, ткач, брат утворити прикметники за допомогою суфікса -ськ-.

5. Записати складні іменники, розкриваючи дужки.

Штаб(квартира), південно (західний), міні(футбол), буре(лом), масово(політичний), пів(Австралії), напів(голодний), радіо(комітет), східно (український), мото(спорт), купівля(продаж).

6. Зробити словотвірний аналіз слів овочесховище, бездумний, кобзарський, працювати.

7. Скласти 5–6 речень, об’єднаних темою «Чому я люблю свою Батьківщину?», використовуючи складні слова, які пишуть разом або через дефіс.

Варіант 2

1. Морфологічним способом утворено слова:

А ЦУМ, завгосп, місяць;

Б садівник, приземлитися, хмарочос;

В присадибний, школа, правнук.    

2. Словотвірний словник — це:

А словник, який містить інформацію про способи творення слів;

Б словник, у якому подаються розібрані за будовою слова;

В словник, у якому подаються словотворчі ланцюжки.

3. Знайти правильно записані зміни приголосних при творенні відносних прикметників:

А г, ж, з + -ськ-, -ств(о)  -зьк-; -зтв(о);

Б к, ц, ч + -ськ-, -ств(о)  -цьк-; цтв(о);

В х, с, ш + -ськ-, -ств(о)  -шськ-, шств(о).

4. Від прикметників кріпацький, гайдамацький, донецький, солдатський, смоленський, прилуцький утворити іменники з суфіксом -ин(а).

5. Записати складні іменники, розкриваючи дужки.

Південно(білоруський), північно(східний), високо(освічений), пів(Нілу), напів(сон), рідко(вживаний), обер(лейтенант), екс(президент), псевдо(науковий), жар(птиця), броне(машина), плаче(ридає).

6. Зробити словотвірний аналіз слів піснетворець, по-українськи, нікого, перемалювати, дев’ятсот, надплановий.

7. Скласти 5–6 речень, об’єднаних темою «Краса рідного серцю куточка», використовуючи складні слова, що пишуть разом або через дефіс.

V. Проведення читання мовчки тексту монологічного характеру наукового стилю

Читання учнями незнайомого тексту від початку до кінця

КИЇВСЬКИЙ КНЯЗЬ ЯРОСЛАВ МУДРИЙ

Княжіння Ярослава, прозваного в народі Мудрим, стало періодом розквіту, вершиною могутності київської держави. Володимир заклав фундамент, Ярослав звів величну будівлю. Ярослав — син Володимира Святославовича і половецької князівни Рогнеди.

На відміну від батька і діда, Ярослав не любив воювати, він прагнув радше сидіти в Києві, займатися мирними справами. Та воювати все-таки доводилося. Першочерговим завданням Ярослава, так само, як і його батька — Володимира, був захист рідної землі від страшних ворогів — печенігів.

За Ярослава Мудрого створюється перший писаний звід законів — «Руська правда», що є найбільшим юридичним добутком доби Середньовіччя і найдавнішим пам’ятником права київської держави, що застосовувався в Київській Русі протягом ХІ–ХІІІ століть. Сьогодні налічують більше 100 списків «Руської правди», які поділяють на три редакції: Коротка Правда, Велика Правда, Скорочена Правда. Цей закон був обов’язковим для всіх. «За цією

грамотою живіть, як написано вам, так і дотримуйтесь», — велів князь.

Князь Ярослав доклав багато зусиль для зміцнення і централізації держави, продовжував будівництво захисних споруд («змієвих валів» проти кочівників) на півдні ріки Рось. Князь також будував храми, монастирі, у 1051 р. заснував Печерський монастир (у Києві та інших культурних центрах на той час було 400 церков). Він сам призначав київського митрополита. Під час правління Ярослава посилюється значення Київської церковної митрополії:

на вищу церковну посаду митрополита призначено не грека, а слов’янина — Іларіона Берестова (1051). Київ розбудовувався, територія «міста Ярослава» (70 гектарів) у 7 разів перевищувала площу «міста Володимира», збільшилася чисельність населення. Столицю Київської Русі називали суперницею Константинополя, «окрасою Сходу».

За Ярослава Володимировича Русь досягла зеніту свого розвитку і могутності, ставши в один ряд із головними країнами середньовічного світу: Візантією і Німецькою імперією.

Перед смертю поділив Ярослав цілу Україну на землі, або на так звані «уділи», і до кожного уділу призначив одного сина. Але наказав їм слухати найстаршого князя в Києві, а ним призначив сина Ізяслава. Своєму внукові Ростиславові дав Галичину, і від цього князя починається рід галицьких князів Ростиславичів. З надією, що по нім буде Україна сильна і славна, умер Ярослав Мудрий в зимі 1054 року, в 75 році життя. Панував 35 літ. Його поховали в церкві св. Софії у мармуровій домовині. Він є побіч Володимира Великого

одним з найславніших українських князів.

Але його сини не змогли втримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їх діда й батька (І. Рибак, 367 сл).

Виконання завдань тестового характеру за змістом тексту

Варіант 1

1. Княжіння Ярослава стало періодом:

А розквіту; Б занепаду;

В розвитку; Г розвитку і розквіту.

2. Ярослав — син:

А Володимира Ізяславича; Б Володимира Великого;

В Володимира Святославовича; Г Володимира Мирославича.

3. Ярослав не любив:

А будувати; Б воювати;

В сидіти в Києві; Г мандрувати.

4. Що було першочерговим завданням Ярослава?

А захист рідної землі; Б розвиток культури;

В завоювання інших земель; Г розвиток освіти.

5. «Руська правда» є:

А найбільшим юридичним добутком Київської Русі;

Б найбільшим юридичним набутком доби Середньовіччя;

В найдавнішою пам’яткою права київської держави;

Г першим друкованим примірником.

6. «Руська правда» застосовувалася в Київській Русі протягом:

А ХІ–ХІІІ ст.; Б ХІІ–ХІ ст.;

В Х–ХІ ст.; Г ХІ–ХІІ ст.

7. Хто був засновником Печерського монастиря?

А Князь Володимир; Б князь Ярослав;

В князь Святополк; Г князь Святослав.

8. За правління Ярослава посилюється значення:

А слов’янина Іларіона Берестова;

Б грецьких церковнослужбовців;

В Київської церковної митрополії;

Г православних церковнослужбовців.

9. Територія якого міста перевищувала площу «міста Володимира» у сім разів?

А «Святослава»; Б «Ярополка»;

В «міста Ярослава»; Г «Святополка».

10. Як називали столицю Київської Русі?

А «Красою Сходу»; Б «окрасою Сходу»;

В «красунею Сходу»; Г «перлиною Сходу».

11. Столицю Київської Русі називали конкуренткою:

А Копентанції; Б Константи;

В Константинополя. Г Констанції.

12. З якими країнами середньовічного світу Русь стала в один ряд?

А З Візантією і Німецькою імперією; Б Візантією і Німеччиною;

В Італією і Візантією; Г Італією і Німеччиною.

Варіант 2

1. Мудрим Ярослава називали:

А у народі; Б у світі;

В у літописах; Г на Русі.     

2. Княжіння Ярослава стало:

А періодом закладання фундаменту;

Б періодом війни;

В вершиною могутності Київської Русі;

Г періодом розквіту культури.

3. Ярослав був сином:

А князівни Рогніди; Б слов’янки;

В половецької князівни Рогнеди; Г полонянки Рогнеди.

4. Що не любили дід і батько Ярослава?

А Рідко сидіти в Києві; Б не воювати;

В воювати; Г культурно відпочивати.

5. Від яких ворогів Ярослав і його батько захищав Київ?

А Від татар; Б печенігів;

В древлян і полян; Г турків.

6. «Руська правда» була:

А першим писаним зводом законів;

Б юридичним добутком Київської Русі;

В головним документом Ярослава;

Г не першим документом.

7. Скільки налічують списків «Руської правди»?

А Близько 100 списків; Б більше 100 списків;

В більше 1000 списків; Г 100 списків.

8. Списки «Руської правди» поділяються:

А на Коротку Правду, Величну Правду, Скорочену Правду;

Б Коротку Правду, Велику Правду, Скорочену Правду;

В Найкоротшу Правду, Велику Правду, Скору Правду;

Г Коротку Правду, Скору Правду.

9. Князь велів:

А «За цією грамотою живіть і дотримуйтесь її»;

Б «За грамотою цією живіть, як писано, так і дотримуйтесь»;

В «За цією грамотою живіть, як написано вам, так і дотримуйтесь»;

Г «Живіть за цією грамотою».

10. У якому році було збудовано печерський монастир?

А 1051 р.; Б 1151 р.;

В 1050 р.; Г 1150 р.

11. Скільки церков було на той час у Києві та інших культурних центрах?

А Близько 400 церков; Б 400 церков;

В більше 400 церков; Г 401 церква.

12. Чого не змогли зробити сини Ярослава?

А Захистити кордони країни;

Б утримати державу на високому рівні;

В утримати державу на тому рівні, на який вона піднеслася за їх діда й батька;

Г прославити державу.

Варіанти правильних відповідей до тестових завдань

     

VI. Організований збір зошитів для тематичних контрольних робіт

VІІ. Відповіді на запитання, що виникли в учнів під час виконання тестових завдань

VIII. Домашнє завдання

Повторити вивчений матеріал. Скласти узагальнювальну таблицю за темою «Словотвір. Орфографія».


Переглядів: 732 | Теги: орфографія

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar