Головна » 6 клас » Українська література

С. Черкасенко «Маленький горбань». Твір про красу і незахищеність людської душі

Мета: ознайомити учнів з життєвим і творчим шляхом С. Черкасенка; розпочати роботу щодо аналізу програмового твору письменника «Маленький горбань»; з’ясувати ідейно-тематичне спрямування, особливості композиції тощо; розвивати культуру зв’язного мовлення, пам’ять, логічне мислення; вміння висловлювати власні міркування про красу зовнішню і красу людської душі (внутрішню); активізувати словник школярів; розвивати вміння раціонально використовувати навчальний час; виховувати почуття пошани до української літератури, її митців, зокрема до С. Черкасенка; прищеплювати риси доброти, чуйності, поваги до дорослих; пунктуальність. 
Тип уроку: засвоєння нових знань. 
Обладнання: портрет С. Черкасенка, бібліотечка його творів. 
ПЕРЕБІГ УРОКУ 
I. Організаційний момент 
II. Актуалізація опорних знань 
III. Перевірка домашнього завдання 
IV. Оголошення теми, мети уроку. 
Мотивація навчальної діяльності учнів 
V. Сприйняття і засвоєння учнями навчального матеріалу 
1. Життєвий і творчий шлях С. Черкасенка 
СПИРИДОН ФЕОДОСІЙОВИЧ ЧЕРКАСЕНКО (1876–1940) 
Доля Черкасенка була до нього неприхильною — після понад двадцятилітньої розлуки з батьківщиною поет ліг у чужу землю, заплативши сповна за свої молодечі ілюзії. Він чесно виконав свій синівський обов’язок перед Україною, залишив по собі пам’ять оборонця її трудового люду, співця її волі й незалежності. Майже чотири десятиліття С. Черкасенко не випускав з рук пера, вважаючи себе простим робітником на ниві українського письменства, чорно працював для свого народу, відтворюючи художнім словом його болі, радощі і надії. 
Ім’я Черкасенка стояло в одному ряду з такими визначними літературними постатями, як Олександр Олесь, В. Винниченко, М. Чернявський, Г. Чупринка, М. Вороний. 

С. Черкасенко — автор понад 30 збірок поезій, оповідань, драм, романів. Остання книга його вибраних творів на Україні вийшла 1930 р. у Харкові. Відтоді спадщина письменника не видавалася, він був вилучений з літературного процесу. 
С. Черкасенко перший в українській літературі художньо змалював життя донецьких шахтарів, став на захист пригноблених і експлуатованих, показав не лише тяжку працю шахтарів, а й їхню боротьбу, що від початкових стихійних форм набирала все більшої організованості. Він написав низку оповідань про страшну долю дітей на шахтах, і ці оповідання є здобутком української дитячої літератури. П’єси С. Черкасенка посіли чільне місце в репертуарі українських театрів 1910–1919 рр., ставилися в театрі М. Садовського. 
Творчий шлях С. Черкасенка розподіляється чітко на два періоди — відповідно до перебування письменника на Україні і в еміграції. В цілому ж у панорамі української літературної історії ХХ століття його почесне місце і помітний творчий внесок незаперечні. 

Спиридон Феодосійович Черкасенко народився 24 грудня 1876 року в містечку Новий Буг на Херсонщині (нині Миколаївська область) у селянській родині. Закінчив двокласну школу, потім Новобузьку учительську семінарію, з 1895 року працював учителем. Семінарія була російськомовним навчальним закладом, жодних знань з української мови й літератури не давала, тож перші поетичні спроби С. Черкасенка були російськомовними. Знання української мови він виніс з рідної хати й українською літературою зацікавився пізніше, 
коли прочитав «Кобзар», антологію української літератури «Вік» (1900) і познайомився з українським письменником Миколою Чернявським. С. Черкасенко вчителював у різних народних школах Катеринославщини (Новопавлівка, Василівка, Улянівка, Юхів). У 1901 році його переведено на посаду вчителя на Лідіївські рудники (колишня Юзівка), там він і прожив дев’ять років, навчаючи шахтарських дітей і проводячи серед шахтарів культосвітню роботу. Довголітня учительська праця у шахтарському середовищі дала початкуючому письменникові великий запас життєвих спостережень, які він художньо реалізував у своїх поезіях, оповіданнях і п’єсах з шахтарського життя. З його творчістю у переважно селянську літературу потужним струменем вривається нова тема, така не схожа з традиційними 
селянськими. С. Черкасенко — один з перших після І. Франка творить образ робітника в художній літературі, що проходить складну еволюцію від учорашнього селянина через усі біди і спокуси класового переродження до пов-ного усвідомлення свого нового становища й активної участі в організованій революційній боротьбі. Журналіст із Києва, у якому легко пізнати автора, побувавши на великому заводі, побачив справжній образ робітника часів революційно-визвольних бур: «І уявився мені робітник біля заводських печей, залитий увесь червоним сяйвом, упрілий, але гордий тим, що запалив таке велике Огнище, яке блискавкою прорізує чорну, важку пітьму ночі («На заводі». — Рада. — 1907. — 12 жовтня). 
З 1910 року С. Черкасенко — у Києві, працює в редакції педагогічного журналу «Світло», у товаристві «Українська школа», пише фейлетони, оповідання та статті до газети «Рада». У ній веде рубрику «З газет і журналів» і «З сучасних настроїв», у журналі «Літературно-науковий вісник» — «З українського життя», входить до реакції журналу «Дзвін». 
Коли з початком Першої світової війни всі українські періодичні видання було закрито, він іде працювати у театр М. Садовського, де обіймає різні адміністративні посади, допомагає головному режисеру організувати українське театральне життя в Києві. 

У 1917–1918 роках С. Черкасенко укладає читанки й букварі для українських шкіл («Буквар», «Рідна школа», «Читанка, I, II, III, IV», «Найпотрібніші правила правопису», «Граматика» та інші). У 1919 році Міністерство освіти УНР запропонувало С. Черкасенку готувати підручники для українських шкіл і з цією метою відрядило його до Відня, де він працював у різних видавництвах («Дзвін», «Українська школа», «Земля»), укладаючи та 
редагуючи українські книжки. 
З 1923 року С. Черкасенко в Ужгороді, тут він брав участь у місцевому культурному театральному і літературному житті. Він зблизився з прогресивними силами краю, чим накликав на себе гнів властей. В. Ґренджа-Донський написав про С. Черкасенка прихильну статтю, що з’явилася у січневому номері «Нашої землі» за 1927 рік. Це стало причиною того, що поліція звинуватила 
Спиридона Феодосійовича у співпраці з комуністами і запропонувала йому протягом трьох діб залишити край. 
Письменник виїхав до Чехії й оселився в селі Горні Черношіце на околиці Праги, де й прожив до кінця життя. Він займав скромну кімнату у місцевому готелі, дуже бідував. Останнє десятиліття його безпросвітного сидіння на чужині було отруєне чорними звістками про сталінський голодомор на Україні, про дикі репресії та знищення пам’яток української культури. Він був свідком боротьби за українську державність на Карпатській Україні у 1939 
році, у цій боротьбі втратив єдиного сина, пережив початок Другої світової війни, яка принесла стільки страждань і втрат його рідному народу. 

Одержавши у березні 1939 року звістку про загибель сина, С. Черкасенко тяжко захворів. Доглядали його ченці. 8 лютого 1940 року письменника не стало. Поховали його на Ольшанському цвинтарі у Празі. На його могилі — скромний кам’яний хрест і скупий напис: «Спиридон Черкасенко 24.XII.1876–8.II.1940». Поряд — могили О. Олеся, С. Русової, В. Немировича-Данченка. 
Творчість С. Черкасенка — це цілий материк літератури: поезія, драматургія, проза, публіцистика, сатира, літературна критика, журналістика, педагогіка. Це був чесний талант, який, на жаль, не міг повністю реалізувати себе у тогочасних жорстоких і несприятливих обставинах. І як письменник, і як людина, С. Черкасенко вистояв у тяжкому двобою світів, зберіг свій талант чистим. Якщо в 1915 році у вірші «Мрійник» він заявив: «Вродився 
мрійником — мрійником сконаю!», то сказав цими словами щиру правду. 
Мрією поета була Україна, і якщо ця мрія не здійснилася або ж була втілена в життя у деформованому вигляді, то у цьому не його провина. С. Черкасенко — співець Царства Праці. У тяжкій шахтарській і фабричній роботі він бачив не лише темні сторони, а й поезію. У пітьмі ночі, утомі, стражданні, розпачі, муці і смерті у підземному Царстві Ночі гартуються ті сили, у яких виростають «вільні крила»; настане час, і їхня «вільна сила 
вдарить громом блискавиці». 

Майже вся проза раннього С. Черкасенка — це твори про шахтарське життя. Він першим в українській літературі звернувся до цієї теми і розробив її з високою художньою майстерністю. Шахтар С. Черкасенка — це не той ідеалізований, прямий і залізобетонний образ робітника, який ще недавно запрограмовано шукали і творили історики літератури. С. Черкасенко йшов до свого образу не від ідеї, а від живої моделі, яку він щодня бачив на власні очі та душу якої відчув серцем художника. Усі твори С. Черкасенка про шахтарів закорінені у життєвій правді, опрацьовують такі сторони життя, які до того часу не були об’єктом художнього зображення. 

Письменник у шахтарських оповіданнях відтворює глибоко трагічні події. За зовнішніми непривабливими інтер’єрами важких шахтарських буднів: грюкіт машин, холод, сморід, брутальна лайка — у нього виступають живі люди, кожний зі своїм мікросвітом мрій і бажань. Над усім тяжіє «чорний блиск». Цей підземний Молох, що підпорядковує працю шахтарів, забирає в жертву старих і малих. У літературній творчості С. Черкасенка віддзеркалено трагічну долю України перших десятиліть нашого віку, її жертовну боротьбу за свої соціальні й національні ідеали. Йому боліла українська державна справа, але вона у нього проходила через серце художника, людини з народу, що хотіла бачити свій край вільним, без панів і попів. 
2. Збірка творів С. Черкасенка 
«Маленький горбань та інші оповідання» 

Вершинним здобутком малої прози С. Черкасенка з шахтарського життя є цикл оповідань про дітей і для дітей, написаний у 1910–1912 роках. Ці оповідання спочатку друкувалися в періодичній пресі, а в 1912 році вийшли окремою книжкою «Маленький горбань та інші оповідання» в серії «Ілюстрована бібліотека для дітей». Книжку присвячено «дітям праці, нужди й горя». П’ять оповідань збірки, крім уже друкованого у збірці «На шахті» «Воронька», відтворюють життя, працю, злидні і горе шахтарських дітей. Як і їхні батьки, діти, приречені на тяжку працю, безпросвітне животіння. Про навчання у школі вони не можуть і мріяти, їхня доля — каторжна праця. 
Від них забрано дитинство, веселощі, ігри і кинуто в жахливі умови повільного вмирання. Діти бачать навколо себе тільки злидні і бруд, калічаться і гинуть на роботі, морально дичавіють. Письменник не згущує фарби, його серце вчителя особливо чутливе до дитячих бід, він хотів би бачити бодай якийсь просвіток у цій темній ночі «нужди й горя», але перейти на світлий настрій не може, бо життя не дає для цього підстав. 
3. Робота над твором С. Черкасенка «Малий горбань» 
3.1. Виразне вибіркове читання твору, переказування учнями найбільш цікавих, вразливих епізодів. 
3.2. Тема: зображення страждання шахтарського хлопчика Павлика через вади у стані здоров’я (горб), що сприяло негативному, зневажливому ставленню до нього сільських хлопців. 
3.3. Ідея: уславлення дитячої доброти, щирості (Павло); засудження жорстокості у стосунках між дітьми, ставленні до природи, навколишнього світу. 
3.4. Основна думка: головне в житті людини — бути добрим, порядним, чемним, цінувати дружбу, взаємодопомогу; на зло відповідати добром (за законами Біблії). 
3.5. Жанр: соціально-побутове оповідання. 
3.6. Сюжет твору. 

Павлик — малий горбань, хлопчик-каліка, що живе в убогій шахтарській халупі разом із матір’ю — вдовою і дідом Антипом. Він тягнеться до дітей, хоче з ними гратися, ділитися своїми радощами, але зазнає від своїх ровесників лише зневаги і знущання. Тяжко переживає Павлик своє каліцтво, гірко доводиться його матері, захищає внука дід Антип. Життя не озлоблює їх, вони залишаються добрими й чесними, терпляче зносять біду. 
3.7. Композиція. 
Оповідання складається з 6 розділів, пов’язаних між собою історією гіркої 
долі малого хлопчика Павлика, який втратив здоров’я через батька-п’яницю 
і став горбатим. 
Експозиція: знайомство з героями твору; страждання Павлика через горб. 
Зав’язка: рішення дітей піти на вигін по катран. 
Кульмінація: сварка, а потім побиття Захарком Павла за те, що останній боронив від знищення пташині гнізда. 
Розв’язка: порозуміння між Захарком і Павлом. 
3.8. Герої твору: Павло (малий горбань), дід Антип, мати Павла, Захарко, мати Захарка (тітка Явдоха), Пронька, дівчата. 
3.9. Проблематика оповідання: добро і зло; що є щастя; взаємостосунки між дітьми; сила і слабкість; втрачене здоров’я, його наслідки. 
3.10. Бесіда за питаннями. 
VI. Повторення вивченого матеріалу 
Літературна вікторина «Чи знайомий тобі С. Черкасенко? 
1. В одному ряду з якими видатними літературними постатями стояло ім’я 
С. Черкасенка? (О. Олесь, В. Винниченко, І. Чупринка, М. Вороний) 
2. Автором творів яких літературних жанрів є С. Черкасенко? (Поезія, оповідання, драми, романи…) 
3. В якому театрі п’єси С. Черкасенка посіли чільне місце? (У театрі М. Садовського) 
4. На які періоди можна розподілити творчий шлях С. Черкасенка? (На два — відповідно: перебування письменника в Україні і в еміграції) 
5. Родом письменник із … (Херсонщини, нині Миколаївська область) 
6. Яку початкову освіту здобув Спиридон Феодосійович? (Двокласна школа) 
7. Ким тривалий час працював письменник? (Учителем) 
8. Українською літературою С. Черкасенко захопився, прочитавши … («Кобзар», антологію української літератури «Вік», а також твори українського письменника М. Чернявського) 
9. Головною темою творів письменника є… (Зображення шахтарського 
життя) 
10. Упродовж 1917–1918 років С. Черкасенко укладає… (Читанки й букварі для українських шкіл, наприклад «Буквар», «Рідна школа», «Граматика», «Найпотрібніші правила правопису»)
11. Чому письменник вимушений залишити Україну і виїхати за кордон? (Через зближення з прогресивними силами краю (співпраця з комуністами), чим письменник накликав на себе гнів властей) 
12. Як С. Черкасенко ставився до працівників шахт і фабрик? (Він стояв на класових позиціях, захищав інтереси пригноблених, декларував настання нового світу, вільного від визиску і горя) 
Примітка. За кожну правильну відповідь встановлюється 1 бал. 
VII. Оголошення результатів навчальної діяльності учнів 
VII. Домашнє завдання 

Скласти план оповідання, дібрати цитати до характеристики образу Павла.


Переглядів: 110 | Теги: Черкасенко

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar