Головна » 6 клас » Світова література

«Незвичайні подорожі» з Жюлем Верном

Мета: формувати інтерес до пригодницької літерату­ри; показати, що вона розкриває глибокі соціальні й моральні проблеми; познайомити з біографією та творчістю Жюля Берна; виховувати вдумливого чи­тача; розвивати навички групової форми роботи. 

Тип уроку: комбінований. 

Обладнання: портрет Ж. Берна, виставка його творів; запис увертюри І. Дунаєвського до фільму «Діти ка­пітана Гранта». 

Що б я не писав, що б я не вигаду­вав — усе це завжди буде нижче від справжніх можливостей людини. 

Жюль Верн 

Хід уроку 

І.Вступне слово 

Сьогодні на уроці ми разом з видатним фран­цузьким письменником, класиком світової літера­тури Жюлем Верном та героями його книг виру­шимо в «Незвичайні подорожі». А допомагати нам буде музика Ісаака Йосиповича Дунаєвського — увертюра до фільму «Діти капітана Ґранта». Але спочатку дайте, будь ласка, відповідь на одне за­питання: чому маленькі діти захоплюються каз­ками, а підлітки віддають перевагу пригодам? (У жанрі пригодницької літератури багатьох при­ваблює не сюжет, пригоди героїв, але й обширні відомості з географії, природознавства, різних га­лузей науки й техніки, припущення про можливі наукові відкриття й винаходи.) 

ІІ. Теорія літератури 

Пригода — несподівана подія, сміливе починання. Головні риси пригодницької (авантюрної) літера­тури — несподівані повороти сюжету, шлях героїв через небезпеки. 

Які твори цього жанру вам відомі? («Одіссея» Гомера, «Життя, незвичайні та дивні пригоди Робінзона Крузо» Д. Дефо, «Подорожі в деякі віддалені країни світу Лемюеля Гуллівера» Дж. Свіфта.) 

Що становить основу всіх цих творів? (Подо­рожі й пов'язані з ними пригоди.) 

Але, певна річ, не тільки зміна незвичайних подій примушує нас стежити за пригодами. У при­годах розкривається людина. Тому в пригодни­цькій літературі, як, утім, і в художній літера­турі в цілому, в центрі стоїть людина. (Перший епіграф^) 

Одним із класиків жанру подорожей і пригод є французький письменник Жюль Верн. 

ІІІ. Біографія Жюля Верна 

Реферат учня на тему: «Капітан своєї мрії». 

IV. Слово вчителя про письменника та його творчість 

Ще в той час, коли Жюль Верн не встиг здійс­нити й половину задуманого, захоплені сучасники стали називати його «всесвітнім мандрівником», «віщуном», «чародієм», «пророком», «провид­цем», «винахідником без майстерні» (заголовки статей, що з'явилися за його життя). 

А замислив він не більше й не менше, ніж опи­сати усю земну кулю — природу різних кліматич­них зон, тваринний і рослинний світ, звичаї і тра­диції всіх народів планети. І не просто описати, як це роблять географи, а втілити безприкладний за­мисел у багатотомній серії романів, яку він назвав «Незвичайні подорожі». Серія включає шістдесят три романи та дві збірки повістей і оповідань — це близько вісімнадцяти тисяч книжкових сторінок! Письменник працював над «Незвичайними подо­рожами» понад сорок років, а видання всієї серії розтяглася більш ніж на півстоліття. 

«Незвичайні подорожі» являють собою уні­версальний географічний опис земної кулі. Якщо розподілити романи за місцем дії, то виявиться, що в чотирьох романах описані кругосвітні по­дорожі, в п'ятнадцяти — країни Європи, у вось­ми — Північна Америка, в чотирьох — Південна Америка, в чотирьох — Арктика, у трьох — Австрія та Океанія, і в одному — Антарктида. Крім того, в семи романах місцем дії служать моря й океани. Чотири романи складають цикл «робінзонад» — дія розгортається на ненаселених островах. І, нарешті, у трьох романах події від­буваються в міжпланетному просторі. До того ж, у багатьох творах — і не тільки «кругосвітнього» циклу — герої переїжджають з однієї країни до іншої. 

Жюль Верн сам був невтомним мандрівником і частково міг спиратися в романах на особисті спостереження. 

«Я проплив по Середземному морю від Гібрал­тару до Леванту, переплив Атлантичний океан до Північної Америки, і я знаю всі води, якими при­рода так щедро обдарувала Англію і Шотландію». 

Можна сказати без перебільшення, що на сторінки книг Жюля Верна вриваються шумовин­ня хвиль, пісок пустель, вулканічний попіл, арк­тичні вихори, космічний пил. А місце дії в його романах — не тільки планета Земля, а й увесь Всесвіт. 

V. Вікторина «Чи знаєте ви твори Жюля Верна?» 

Проведемо невелику розминку. 

— Назвіть ім'я та прізвище п'ятнацятирічного капітана. 

— Героєм якого твору є капітан Немо? 

— Що означає його прізвище? (Немо — ніхто) 

— Як називається корабель капітана Немо? 

— Що значить слово «Наутилус»? (Кораблик) 

— Як називається шхуна Діка Сенда? 

— Що означає слово «пілігрим»? (Мандрівний богомолець, паломник; перен. — мандрівник) 

— Назвіть жителів таємничого острова. 

— Як вони назвали острів? (Острів Лінкольна) 

— Хто такий Лінкольн? 

— Чому зруйнувався острів? 

— Як називається яхта лорда Гленарвана? 

— Хто за фахом Паганель? 

— Назвіть імена дітей капітана Ґранта. 

— За яким маршрутом пройшов «Дункан»? (Навколо земної кулі по 37-й паралелі.) 

— Скільки часу тривали пошуки капітана Ґран­та? (П'ять місяців) 

— Як називається острів, на якому знайшли капітана Ґранта? (Табор) 

— Яка друга назва острова Табор? (Риф Марії-Терези) 

— Де зустрілись герої романів «Двадцять тисяч льє під водою», «Діти капітана Ґранта», «Таємни­чий острів»? (На острові Табор) 

—— Скільки романів увійшло до серії «Незвичайні подорожі»? Назвіть відомі вам романи Жюля Верна. 

VI. Робота в групах 

Тепер ми перейдемо до аналізу художніх творів. 

1. Перша група. Роман «Діти капітана Ґранта». 

А зараз ми, завдяки своїй уяві, перенесемося до Франції й випадково підслухаємо розмову Жюля Верна з видавцем «Журналу виховання та розваг» Етцелем. 

Інсценований діалог. 

Е. Отже, кругосвітня подорож, вільна від будь-якої фантастики... 

Ж. В. Дія мусить розвиватися виключно за закона­ми внутрішньої логіки, без будь-яких зовнішніх пружин, на зразок небувалого польоту над Афри­кою або пострілу в нічне світило. Все як у житті. 

Е. Як ви побудуєте сюжет? Що буде служити сти­мулом для такої важкої справи? 
Ж. В. Діти вирушають на пошуки батька, що пропав без вісті. Це висхідна позиція. Ви спи­таєте? хто їх батько? Шотландський патріот, який не бажає примиритися з тим, що Англія уярмила Шотландію. На думку Ґранта, інте­реси його батьківщини не збіглися з інтереса­ми англосаксів, і він вирішив заснувати віль­ну шотландську колонію на одному з островів . Тихого океану. Він підібрав команду й відплив обстежувати крупні острови Тихого океану, щоб знайти підхоже місце для поселення. Така експозиція. Потім лорд Гленарван, однодумець капітана, випадково знаходить документ, що пояснює його зникнення. 

Е. І таким чином ваша кругосвітня подорож мо­тивується волелюбними прагненнями героїв? Чудово. Це викликає співчуття. А далі? 

Ж. В. А далі зіпсований документ поведе хибним шляхом. Потім з'явиться вчений-всезнайка. Цьо­го разу це буде француз Жак Паганель, секретар Паризького географічного товариства, почесний член ледве не всіх географічних товариств сві­ту. Через його анекдотичну розсіяність сюжетні хитросплетіння будуть ще більше ускладнюва­тися. Але, як ви розумієте; Паганель потрібний мені не тільки для оживлення дії. Ця людина — ходяча енциклопедія. Він знає все і ще трохи. У коморах його пам'яті безліч фактів... 

Е. ...які він буде викладати при якійсь слушній нагоді... 

Ж. В. До цього я й веду. Але наука не повинна відриватися від дійсності. Роман буде повний захоплюючих пригод, а разом з тим він буде географічним. Із своєрідною цікавою геогра­фією. 

Е. Отже, вперед, мій друже! В подорож за приго­дами! 

38 

2) Бесіда. 

— Про який твір йшлося в діалозі? (Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».) 

— Хто і за яких обставин дізнався про капітана Ґранта? 

— Що вчинили герої роману? 

— Розкажіть про учасників експедиції, що роз­шукувала капітана Ґранта. 

Лорд Гленарван — шотландський патріот, який робить усе можливе й неможливе, щоб знайти по невидимих слідах свого волелюбного співвітчиз­ника капітана Гаррі Ґранта; леді Елен — його дру­жина; Джон Манглс — капітан «Дункана»; майор Мак-Набс; Мері Ґрант (16 років) і Роберт Ґрант (12 років) — діти капітана Ґранта. 

Юні герої Жюля ерна наділені сильним і муж­нім характером, який розкривається в їх вчинках і загартовується в боротьбі з суворими випробу­ваннями. Роберт вирушає на пошуки свого бать­ка дванадцятирічним хлопчиком, вашим ровес­ником, але його відвага й мужність викликають захоплення дорослих. Перехід через Південноаме­риканський материк був суворим випробуванням, і Роберт його витримав. А лорд Гленарван говорив йому, що він стане дорослим чоловіком у такому віці, коли інші — ще діти. 

Ось вам ще один погляд на тему дитинства, яку ми почали розглядати, читаючи повість Л. М. Толстого, ось «становлення людської душі». 

Жак Паганель. Хто не знає цього розсіяного дивака-вченого? Це «ходяча енциклопедія». Пага­нель — дуже розсіяна людина. Він займається точ­ною наукою, але чимось захопившись, зовсім не бере до уваги супутніх обставин. Йому здається, що він на «Шотландії», а насправді він на «Дункані»; 

він прагне поїхати до Індії, а вирушає до Амери­ки?; його підзорна труба видається йому палицею; вір вивчає іспанську мову за книгою португальця; пише «Зеландія» замість «Австралія» і забуває доб­ре відомий йому факт, що острів Марії-Терезії — це теж саме, що острів Табор... Він завжди перемішує серйозні міркування забавними жартами та сміш­ними витівками. Йому притаманне почуття гумору. Разом з цим він приваблює безстрашністю, добро­тою, справедливістю. Підбадьорюючи своїх супут­ників, Паганель не припиняє жартів навіть у час вирішальних випробувань, коли йдеться про життя і смерть. Паганель — центральна фігура роману. 

3) Бесіда. 

— Які риси характеру властиві учасникам експедиції? 

— Які пригоди чекали на героїв роману під час їх подорожі? 

— Як ми чули, Жюль Верн не хотів, щоб нау­кові відомості відривалися від дії художнього тво­ру. Але як цього домогтися? В таких випадках письменнику завжди приходила на допомогу його надзвичайна винахідливість. «Парі Жака Паганеля і майора Мак-Набса» — типовий приклад ху­дожнього розкриття наукової теми. Пригадайте, як це відбулося (текст, 4. 2, гл. 4). 

— Паганель обіцяв назвати п’ятдесят дослідни­ків Австралії. А назвав?.. Сімдесят. Чи виграв він парі? Чому? 

— Як Паганель описував Мак-Набсу Австралію? (Текст, ч. 2, гл. 9.) 

— Паганель говорив, що Австралія — це краї­на парадоксів, тобто протиріч. Що ж суперечи­ло зовнішній привабливості й благополуччю цієї країни? 

Жюль Верн з величезним обуренням говорить про резервації — безплідні й глухі райони, відведені для корінного населення Австралії. (Текст, ч. 2, гл. 16 — округ Муррей, плем'я австралійсь­ких аборигенів, становище жінки — зачитати.) 

Поряд з позитивними героями в романі є й не­гативні персонажі. Так, благородним і чесним учасникам експедиції Гленарвана протистоїть від­щепенець Айртон, висаджений на незаселений ос­трів за свої злочини. Яким бачать його наші герої вперше? (Портрет Айртона — ч. 2, гл. 7.) 

— Яку роль відіграв Айртон у долі експедиції? 

— Чи відповідає портрет Айртона його внут­рішньому змісту? (Зовнішність інколи буває оман­ливою.) 

— Чи знайшли наші мандрівники Гаррі Ґранта? 

— Як знайшли капітана Ґранта? 

— Чому саме діти почули його крик про допо­могу? 

— Який шлях пройшли герої роману? Пока­жіть на карті. 

— Спочатку Жюль Верн хотів назвати цей ро­ман «Пригоди Роберта Ґранта». Чому ж він змі­нив назву твору? 

(Звучить грамзапис увертюри. І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».) 

2. Друга група. Роман «Таємничий острів». 

1) Кілька слів про замисел роману. 

Перші сім томів «Незвичайних подорожей» принесли Жюлю Верну славу. В них письменник прагнув показати, що рушієм будь-якої роботи є уява, бо вона надихає людей на дослідницький пошук і допомагає вилучити з цього користь. Жюль Верн пояснює нам, що знання необхідно не просто накопичувати, а з допомогою уяви засто­совувати їх у різних галузях діяльності, в тому числі й на практиці. 

У 1875 році з'явився пригодницький роман «Таємничий острів». Його герої — інженер, журналіст, моряк, негр і дитина, які представляють усе людство на різних його рівнях, зазнають аварії на повітряній Ісулі. Потерпілі не можуть розраховува­ти на чиюсь допомогу, вони полишені на самих себе на пустельному острові, до якого ледве дісталися. їх може врятувати тільки власна винахідливість. 

2) Бесіда. 

— Яких почуттів зазнали, про що думали герої роману після катастрофи? 

— Які технічні винаходи допомагають героям роману налагодити побут на незаселеному ост­рові? 

— Що іще допомагає героям твору долати труд­нощі? Які почуття? (Почуття дружби, товариства, колективізму.) 

— Героя якого твору зустрічають вони на ос­трові? Що він тут робить? (Айртон дванадцять років у повній самотності відбуває покарання за те, що зрадив капітана Ґранта.) 

— Який вигляд має Айртон? (Він втратив людсь­ку подобу. Це дикун, який через відсутність прак­тики розучився спілкуватися за допомогою мови. Сайрусу доводиться «перевиховувати» його, і це йому вдається. Коли на очах Айртона з'явилися сльози, інженер вигукнув: «Ах! Нарешті ти знову став людиною, ти плачеш!» Ось ще одна проблема, якої торкається Жюль Берн, — проблема впливу самотності на людину. Стан Айртона на острові подібний до того, що спостерігається під час трива­лого тюремного ув'язнення в одиночній камері.) 

— Які ще незвичайні події відбувались на ос­трові? 

— З ким ще зустрічаються колоністи на ост­рові? 

— За яких обставин? 

— З якою метою? (Немо попереджує їх про не­безпеку вибуху острова.) 

— Як врятувались герої? 

Цей відлюдний острівець, що лежить на 153° за­хідної довготи і на 37°11 південної широти, позна­чений на сучасних картах як риф Марія-Тереза. Тут, на острові Табор, жили капітан Ґрант із дво­ма матросами. І тут же залишився в самотності спокутувати свої злочини його колишній боцман Айртон. Його потім знайшли колоністи, що ство­рили зразкову трудову комуну на уявному острові Лінкольна — за 15 миль від Табору. У романі «Таємничий острів» зведено сюжетні лінії романів «Діти капітана Ґранта» і «Двадцять тисяч льє під водою» (доля Немо). Таким чином усі три романи утворюють трилогію — сяючу триголову вершину в ланцюгу «Незвичайних подорожей». 

— Що називається трилогією? 

(Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».) 

3. Третя група. Роман «П'ятнадцятирічний капітан». 

1) Бесіда. 

— Що послужило поштовхом до написання ро­ману? 

Літо 1877 року Жюль Верн провів у Нанті з сім'єю, багато уваги приділяючи своєму п'ятнадцятирічному синові Мішелю. Жюль Верн охоче бере його з собою на свою яхту «Сен-Мішель» і, споглядаючи хвилі, дає волю уяві. Його син з усіма своїми вадами і чеснотами за сприятливого збігу обставин міг би стати зовсім іншим. Він наді­лений розумом і завзяттям, але, щоб залишатися на висоті, йому трохи не вистачає здорового глуз­ду. П'ятнадцятирічний хлопчисько, якщо він має характер, на багато що здатний, навіть на героїчні вчинки. А чому б і не на морі? Що може зробити підліток, опинившись сам на сам із морем? Хіба він не спроможний вести корабель? І в уяві пись­менника виникає образ п’ятнадцятирічного героя. 

• З чого починається роман? 

¾ Що стало причиною трагедії на «Пілігрим 

— Назвіть головних героїв твору. 

— Які випробування випали на долю Діка Сенда? 

— Як він з ними впорався? 

— Що ви можете сказати про нього? Які риси характеру він виявив? 

— Перекажіть епізод, який вам найбільше сподобався. Чим він вам сподобався? 

— Якій проблемі присвячено більшу частину другого тому роману? (Проблемі работоргівлі та її жорсткостям . ) 

2) Завдання. Прочитайте епізод, який найбіль­ше вас вразив і обурив. 

— В яких іще творах Жюль Берн порушує пи­тання про рівність усіх людей? 

— Спочатку роман називався «Юний капітан». Чому автор змінив назву? 

VII. Особливості творчості Жюля Верна Слово вчителя. 

Більшість романів Жюля Верна написано понад сто років тому, але й досі ми з інтересом читаємо їх. Як ви вважаєте — чому? (Часи різні, а пробле­ми ті ж самі. Нас цікавить і хвилює те ж саме, що хвилювало людей багато-років тому.) 

Я вважаю, що коли ми узагальнимо все сказане сьогодні на уроці, то визначимо особливості твор­чості Жюля Верна, і тоді всім стане зрозуміло, чому нас цікавлять його твори. 

Характерні особливості романів Жюля Верна. 

1) Подорожі та пригоди. 

2) Захоплюючий виклад наукових фактів. 

3) Наукова фантастика. 

4) Географічний розмах. 

5) Виступи проти гноблення людини люди­ною, за рівність усіх людей. 

6) Прославлення високих моральних цін­ностей. 

7) Віра в торжество добра і справедливості. В одному з листів Жюль Верн писав: «Читач прагне не вчитися, а розважатися, і якщо хочеш учити його, і взнаки не подавай, навчання по­винне переплітатися з діянням, інакше мету не буде досягнуто». А ви згодні з тим, що навчання й виховання не повинне бути повчальним, «якщо хочеш учити ... і взнаки не подавай»? 

— Яких героїв більше у творах Жюля Верна — позитивних чи негативних? 

. — Як письменник ставиться до позитивних героїв? 

Ми відчуваємо його любов і повагу до людей. Він вірить у їх сили і творчі можливості. Ми ба­чимо це в його творах, і про це говорить він сам (другий епіграф). Чи можна зробити висновок, що Жюль Берн — письменник-гуманіст? 

Гуманіст— людина, сповнена любові до інших людей, поваги до людської гідності, турботи про благо людей. 

VIII. Підсумки уроку 

Чи можемо ми стверджувати, що пригодниць­ка література описує тільки захоплюючі подорожі і має тільки розважальний характер? Чому? 

Слово вчителя. 

У пригодницьких творах є багатий пізнаваль­ний матеріал. Письменники розглядають мо­ральні й соціальні проблеми, виступаючи про­ти пороків людського суспільства. І, я вважаю, найголовніше — ця література виховує Справж­ню Людину. Кращі герої романів Жюля Верна відзначають­ся незвичайною моральною чистотою, цілеспрямо­ваністю; зібраністю, не знають ні лицемірства, ні розрахунку. Сміливцям, які вірять в успіх своєї спра­ви, вдається будь-яке найважче починання. Товариш виручає товариша з біди. Сильний приходить на до­помогу слабкому. Дружба скріплюється суворими випробуваннями. Злодії завжди викриваються й за­знають покарання за свої злочини. Справедливість завжди торжествує. Мрія завжди здійснюється. 

На творах Жюля Верна виховувались численні покоління юних читачів. Відомі вчені, винахідни­ки, мандрівники з подякою згадують, що юнацьке захоплення Жюлем Верном допомогло їм знайти своє покликання, а іноді навіть наштовхувало на відкриття. Академік В. О. Обручев говорив, що він став мандрівником після читання романів Жюля Верна. К. Е. Ціолковський стверджував, що книги Жюля Верна збудили в ньому прагнен­ня до космічних подорожей. 

Коли космічна ракета вперше передала на Зем­лю фотографію зворотного боку Місяця, одному з «потойбічних» кратерів було присвоєно ім'я Жюль Верн. Цей кратер прилягає до Моря Мрії. А я бажаю, щоб романи Жюля Верна допомогли здійсненню вашої мрії. 

(Звучить грамзапис увертюри І. Дунаєвського до художнього фільму «Діти капітана Ґранта».) 

IX. Домашнє завдання 

Підібрати тези, приклади й цитати з тексту до твору. Пропоновані твори. 

1) «Велич науки і знань» за романом Жюля Берна «П'ятнадцятирічний капітан». 

2) «Втілення ідеї прославлення людського ха­рактеру». 

3) Образ Діка Сенда. Підготуватися до написання твору.


Переглядів: 205 | Теги: Жуль Верн

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar