Мета: формування знань про склад та будову повітряної оболонки Землі; розвиток первинних практичних навичок характеристики особливостей атмосферних шарів; формування розуміння важливості атмосфери для людства.

Тип уроку: вивчення нового матеріалу.

Обладнання: підручники, атласи, схема «Будова атмосфери».

Опорні поняття: повітря, температура, оболонка.

Базові поняття: атмосфера, тропосфера, стратосфера, озоновий шар.

ЗМІСТ УРОКУ

І. Організаційний момент

II. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Дивуй!»

Чи знаєте ви, що люди нашої планети живуть на дні океану? Ні, не океану у звичному розумінні, а «океану» повітряного, який турботливо та надійно з усіх боків оточує Землю. І хоча цей «океан» невидимий, значення його величезне, адже саме завдяки йому існує життя на нашій планеті.

Цей повітряний океан, непізнаний і загадковий, завжди надив людину. З давніх-давен, схиляючись перед стихіями неба, людина створювала міфи та легенди про всесильних і могутніх богів, що керували блискавками та вітрами, дощами та снігопадами. Але в усі часи людина мріяла піднятися в небо. Зразком для наслідування були птахи. Але всі намагання підкорити повітряний океан за допомогою літального апарату з крилами, що махають, виявлялися безуспішними. В Китаї та Японії намагалися піднятися на повітряних зміях, на початку ХХ століття в Європі — на планерах і дельтапланах. А от піднятися високо та здійснювати далекі польоти стало можливим лише після створення братами Монгольф’є повітряної кулі. Навіть сьогодні,

понад 200 років потому, люди використовують повітряні кулі для вивчення процесів, що відбуваються в повітряному океані, але головну наукову роботу виконують тепер космічні апарати. Наукова назва повітряного океану — атмосфера. Саме в атмосфері формуються погодні явища, живуть організми, пересуваються транспортні засоби. Знання про атмосферу дозволяє не лише передбачати погоду, але й запобігати її негативним наслідкам, впливати на неї. На уроках теми «Атмосфера» ви дізнаєтесь про різноманітні атмосферні процеси та явища, навчитесь складати прогноз погоди, аналізувати дані спостережень, а головне — дізнаєтесь, як людина може впливати на атмосферу.

IIІ. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.      Склад атмосферного повітря. (Аналіз діаграми в підручнику)

2. Атмосфера — повітряна оболонка Землі.

3. Будова атмосфери. (Робота з підручником і схемою в атласі, заповнення таблиці)

1. Прийом «Географічний крос»

• Від ультрафіолетової радіації живі організми оберігає... (Озоновий шар)

• Найбільша частка атмосферного повітря припадає на газ... (Азот)

• Нижній шар атмосфери називають... (Тропосферою)

• Озоновий шар знаходиться в... (Стратосфері)

• Найпотужнішим шар тропосфера є на... (Екваторі)

• У тропосфері температура з висотою... (Знижується)

1*. Прийом «Географічний практикум»

Відомо, що в тропосфері температура повітря з висотою знижується на 6 °С на 1000 м. Обчисліть температуру за бортом пасажирського лайнера, що летить

на висоті 10 тис. м, якщо температура повітря біля поверхні Землі становить +15°С.

2*. Використовуючи текст підручника та схему в атласі, порівняйте тропосферу та стратосферу. Результати занесіть до таблиці.

3. Складіть у зошиті схему «Будова атмосфери»

V. Підсумок уроку

Заключне слово вчителя

• Атмосфера — повітряна оболонка Землі, що складається із суміші газів, водяної пари та домішок.

• У вертикальному напрямку в атмосфері виокремлюють кілька шарів. Нижній, найбільш щільний шар називається тропосферою.

• У стратосфері знаходиться шар озону, що оберігає живі організми від ультрафіолетової радіації.

• Атмосфера відіграє найважливішу роль у забезпеченні життя на нашій планеті.

VI. Домашнє завдання

• Опрацювати параграф.

• Записати в зошит можливі способи вивчення атмосфери.

Додатківий матеріал до уроку

• Учені спостерігають зменшення товщини озонового шару і навіть у деяких місцях зниження кількості озону вдвічі, що спричинило утворення так званих «озонових дір». Найбільшу озонову діру виявлено над Антарктидою. Існує теорія виникнення «озонових дір», за якою озоновий шар «пробивається» запусками ракет, супутників та

руйнується легким газом фреоном. Фреоном заповнені холодильні та морозильні агрегати холодильників, з яких фреон поступово випаровується. Крім того, всі аерозольні балончики (дезодоранти, лаки та ін.) працюють на фреоні.

• Високо в атмосфері, на відстані понад 80 км від земної поверхні, у нічному небі іноді з’являються величезні ділянки палаючих різнобарвних вогнів. Це видовище вчені називають полярним сяйвом. Першим досліджував і науково пояснив це явище М. В. Ломоносов ще майже 250 років тому. Сьогодні більшість учених вважає, що полярні сяйва створюють потоки швидких електричних частинок, які разом зі світлом ідуть до нас від Сонця. Потрапляючи в магнітне поле Землі, цей потік відхиляється в полярні області. У верхніх шарах атмосфери електричні частинки стикаються з газами, що входять до складу повітря. Гази починають світитись, утворюючи полярне сяйво. Полярне сяйво часто називають північним сяйвом. Це неправильно: такі сяйва звичайні не тільки для північних, але й для південних полярних районів. Що далі від магнітних полюсів Землі, то рідше спостерігаються сяйва, хоча іноді вони бувають помітні і далеко від полярних областей. Так, у 1958 році, в ніч на 9 липня, яскравим полярним сяйвом милувалися тисячі москвичів.