Мета: формування знань про основні та перехідні кліматичні пояси; поглиблення та систематизація знань про клімат, його зміни в часі; формування навичок працювати з картою кліматичних поясів; розвиток умінь розрізняти типи кліматів та пояснювати причини їх формування.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: атласи, підручники, контурні карти, карта кліматич­них поясів.

Опорні поняття: клімат, географічна широта, повітряні маси, атмо­сферний тиск, атмосферні опади.

Базові поняття: основні та перехідні кліматичні пояси, типи клімату, кліматичні області.

ЗМІСТ УРОКУ

I. Організаційний момент

II. Актуалізація опорних знань і вмінь

Альтернативні варіанти

2. Прийом «Міні-практикум»

Не зазираючи в кліматичну карту, скажіть:

а) Яка приблизно кількість опадів випадає в районі екватора? у тропічних широтах? в Україні?

б) Де спостерігаються найнижчі та найвищі середні температури по-вітря?

в) На яких материках області з мінімальною кількістю опадів займають великі площі?

 IIІ. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Прийом «Проблемне питання» — «Мікрофон»

Наша мандрівка атмосферою майже завершилася. Настав час підбити підсумки, зробити головні висновки. Згадаймо, які теми ми вивчили, які види досліджень здійснили та яких умінь набули? (Учні відповідають.)

Тепер ваших знань достатньо для того, щоб скласти цілісну картину кліматичних умов Землі на сучасному етапі та зробити висновки про те, як людина може впливати на зміни клімату. Для цього потрібно знайти відповіді на такі запитання:

• Чи можна охарактеризувати кліматичні умови в певному місці Землі, не відвідавши його?

• Чи може змінюватися клімат? Якщо так, то яку роль у цих змінах відіграє діяльність людини?

IV. Вивчення нового матеріалу

Розгорнутий план етапу

1.      Кліматичні пояси Землі:

а) основні кліматичні пояси (виконання рисунка в зошитах);

б) перехідні кліматичні пояси (між основними);

в) складання схеми в зошитах (самостійно або за допомогою вчи-теля).

2. Аналіз карти «Кліматичні пояси Землі»:

а) знаходження основних та перехідних кліматичних поясів;

б) з’ясування причин широтної протяжності поясів;

в) кліматичні області та причини їх виникнення.

3. Зміна клімату в часі. Вплив людини на клімат. (Робота з підруч-ником)

V. Закріплення вивченого матеріалу

Альтернативні варіанти

Завдання. Використовуючи текст параграфа та карту кліматич­них поясів у атласі, охарактеризуйте кліматичний пояс (екваторіальний, субекваторіальний та ін.; кожній групі — один кліматичний пояс). Результати занесіть у таблицю.

2. Прийом «Творча лабораторія» (робота в групах)

Спрогнозуйте можливі зміни клімату в результаті певних ви­дів діяльності людини. Покажіть зміни у вигляді логічної послі­довності.

а) Вирубування лісів → ...

б) Розорювання полів → ...

в) Будівництво міст → ...

г) Спалювання різних видів палива → ...

VI. Підсумки уроку

Прийом «Мікрофон»

Відповіді на питання, поставлені на етапі мотивації.

VII. Домашнє завдання

• Опрацювати текст параграфа.

• Розфарбувати на контурній карті кліматичні пояси.

• Повторити тему «Атмосфера».

• Скласти кросворд з 10–15 питань до теми «Атмосфера».

Додатковий матеріал до уроку

• Довідатися про клімат минулого можна по-різному. Найбільш надійні дані надають гідрометеорологічні станції. Але світова мережа таких станцій існує лише близько 100 років, тому інформацію про тривалі зміни клімату доводиться одержувати з інших джерел. З цією метою використовуються додаткові природні та історичні факти: їх отриму­ють, вивчаючи торфовища, льодовики, відклади на дні озер, а також літописи й археологічні знахідки. Вони дозволяють відновити клімат минулого за сотні й навіть тисячі років.

Історія клімату записується в будові дерев. Зі стовбурів спе­ціальними бурами висвердлюються циліндричні палички-керни. Їх шліфують, а потім вивчають.

Інформація про газовий склад давньої атмосфери, про її темпе­ратуру «захована» і в пухирцях, вморожених у лід. Глибоке буріння в льодовикових покривах Антарктиди та Ґренландії, хімічний ана­ліз узятих проб дозволили відновити кліматичні умови за останні 150 тис. років.

• Уявлення про клімат давніх геологічних епох дають осадові породи відповідного віку. Так, викопні товщі солей можуть бути надійними індикаторами давнього спекотного і сухого клімату. Боксити, напри­клад, свідчать про спекотні та вологі кліматичні умови минулого. Для відкладень холодного клімату характерні великі уламки, що утвори­лися внаслідок фізичного вивітрювання гірських порід.