Мета: повторити види простих речень та ознайомити з відтінками їх значень; розвивати вміння правильно й комунікативно доцільно висловлювати власні думки за допомогою різних видів простих речень; за допомогою мовленнєво-комунікативного дидактичного матеріалу виховувати у школярів повагу до літературної мови й культурних надбань рідного народу.

Внутрішньопредметні зв’язки:

Граматика: граматичні засоби оформлення різних видів речень.

Міжпредметні зв’язки:

Література: виразне читання.

Тип уроку: урок розширення й поглиблення знань та розвитку практичних умінь.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданнями уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

IV. Розширення й поглиблення синтаксичного матеріалу

Перепишіть, підкресліть члени речення, визначте вид простого речення.

1. Смаглява ніч в колисці гір гойдала місяця малого (Д. Павличко). 2. І чути плач землі моєї (Д. Павличко). 3. Благослови, моя кохана, у скронях схований вогонь (Д. Павличко).

 4. Яке то щастя — свій народ у світлі бачити! (Д. Павличко). 5. Обійми. Сльози. Пригощання. Спів. Розмови тихі. Зорі-подарунки. Пісні прощальні. Братні поцілунки

(Д. Павличко). 6. Тризубом націоналізму прохромили душу мою… (І. Драч). 7. Зроблено дуже мало, майже нічого (Д. Павличко). 7. Не згасне шлях від маминого серця до серця України крізь віки (Д. Павличко). 9. Літо. Свято. В місті тиша (Б. Олійник). 10. Хліб-сіль їж, а правду ріж (Народна творчість). 11. Побувайте в нас на луговині у весняний погожий день (А. Малишко).

Доповніть таблицю власними прикладами.

Прочитайте виразно речення. Проаналізуйте граматичні засоби оформлення питальних речень (інтонація, питальні слова, порядок слів). Визначте серед них власне-питальні та риторичні речення.

1. Гей, хто там ладу в русі не тримає? (Р. Третьяков) 2. Чи ми той світ ясний за роботою, за клопотом коли бачимо? (А. Головко). 3. Єсть на світі доля, а хто її знає? Єсть на світі воля, а хто її має? (Т. Шевченко). 4. Хіба це не щастя: блукати по світу і слухати, про що там наспівує вітер? (Г. Коваль). 5. Чом не знав я, що в коханні найніжніша в світі мова?

(Г. Коваль). 6. Може, я тебе не вартий? (В. Коломієць).

Довідковий матеріал: власне-питальні речення передбачають обов’язкову відповідь: Мамо, чи кожна пташина у вирій на зиму літає? (Леся Українка); питально-риторичні не вимагають відповіді за своєю семантикою: Хто може сонце погасить і землю вибити з орбіти? (В.Сосюра).

Охарактеризуйте спонукальні речення за семантикою спонукання (наказ, прохання, застереження, протест, бажання, згода, дозвіл, заклик до дії тощо).

1. Нехай би вітри Пролітали за вікнами хати (А. Головко). 2. Живи, моя опришківська родино, Це празника твого прийшла пора (Д. Павличко). 3. — О Дніпре, Дніпре, мій Славуто, широк і славен ти єси, чи вбито князя, а чи скуто, мене до нього занеси

(А. Малишко). 4. Хай куняють будинки і гавкає з нудьги собака (Б. Антоненко-Давидович). 5. Свіжий вітерець на вас подихає. Ох, легкокрилий брате! Виходь із свого тихого захисту — гущини лісової.., де ти в холодочку пахучому спочиваєш опівдні, ховаючись від гарячої спеки!.. Повій на степи безкраї та довгі, на лани безмірно широкі! З синьої річки, де ти на легеньких хвилях любиш гойдатись, здійми непримітну пару, оберни її в чорную хмару і повісь, розстели її по небу синьому, заховай від нас сонечко ясне (Панас Мирний).

6. Нехай мої струни лунають, нехай мої співи літають по рідній коханій моїй стороні (Леся Українка). 7. Хай по мені не плачуть смутні дзвони, хай заспіває вільний, дзвінкий вітер, закрутиться метелиця весела (Леся Українка). 8. Коли б Марка діждатися

(Т. Шевченко). 9. Будьславен, день багатого врожаю, прозоре небо, підіймайся вище

(А. Малишко).

Розподільне письмо

Розподіліть окличні речення за метою висловлення (розповідно-окличні, питально-окличні, спонукально-окличні), визначте їх смисловий відтінок (горе, гордість, туга, страх, обурення, презирство, зневага та ін.). Виділіть граматичні засоби оформлення окличності (інтонація, вигуки, окличні частки).

1. Люблю я жить! 2. І не журюсь, бо що таке життя, коли не труд до самозабуття, не щедрість рук і не самопожертва? 3. Скільки нас розгублено по місту! 4. Як невгасимо міниться, пала алмаз життя в простій оправі смерті! 5. Радуйся, Маріє! Гряде в віках твій гарний син! 6. І чи потрібні двері, що не ведуть нікуди? (З творів І. Жиленко). 7. Та хтось таки прийшов і гарно розпалив у кузні бойківській від пломеню Тараса! (Д. Павличко).

8. Ну, а ти вже із нами пройди тую ниву! (А. Малишко). 9. В тобі була надія материнства?

(Д. Головко). 10. Вкраїно, пісне із пісень, налитий золотом цар-колос! (Б. Степанюк).

1. Ти мужній, наша сило й завзяття! Не втихай, чуття помсти святе! (П. Тичина). 12. Моя Вітчизна дорога, яка в тобі горить снага! (М. Олійник). 13. Чим врівноважити ту правду, що болить і відливається під серцем у набої?! (Д. Павличко). 14. Чи вирве нам серця роздорів динаміт?! (Д. Павличко). 15. Де й коли їм побачитись вдасться?! (О. Підсуха).

16. Благословіть нас, матері, за рідний край життя не жаль нам! (О. Підсуха).

V. Систематизація й узагальнення знань, умінь, навичок

Як розрізняються за відтінками значень розповідні, питальні, спонукальні та окличні речення? Наведіть їх приклади.

VI. Підсумок уроку

VII. Домашнє завдання

Навести 10 прикладів риторичних запитань з художньої літератури.