Головна » 11 клас » Українська мова

Телефонна розмова як один із видів усного ділового мовлення

Мета: узагальнити й систематизувати знання учнів про види сучасного ділового спілкування, особливості телефонної розмови; удосконалювати вміння й навички вести телефонну розмову з дотриманням правил етикету; розвивати комунікативно-мовленнєві вміння, критичне мислення, уяву; виховувати у школярів моральні якості.

Обладнання: роздавальний матеріал, картки з прислів’ями.

Внутрішньопредметні зв’язки: синтаксис (текст), лексикологія, стилістика.

Міжпредметні зв’язки: література, історія, етика.

Тип уроку: урок розвитку мовленнєвої компетенції.

ПЕРЕБІГ УРОКУ

І. Організація класу

ІІ. Ознайомлення з темою, метою і завданням уроку

 

Прочитайте прислів’я. Що їх об’єднує. Сформулюйте тему й мету уроку.

Телефонна розмова знаходиться на межі мистецтва і життя. Це розмова не з людиною, а з образом, який виникає в тебе, коли ти її слухаєш (Андре Моруа).

Телефонні розмови тому такі невимушені й дружні, що співрозмовники не бачать один одного (Леопольд Новак).

ІІІ. Актуалізація опорних знань і мотиваційних резервів учнів

Мозковий штурм

 

У чому полягають переваги і недоліки телефонної розмови порівняно з «живим» спілкуванням?

Робота в мікрогрупах

 

Пригадайте, що вам відомо про телефонну розмову?

Із чого потрібно розпочинати телефонну розмову?

Як правильно відповісти на телефонний дзвінок?

Як правильно відповісти особі, яка телефонує, якщо абонент відсутній?

Назвіть етапи підготовки до проведення телефонної розмови за ініціативи того, хто телефонує.

ІV. Процесуально-діяльнісний етап

Робота з текстом

 

Прочитайте текст. Яка інформація є новою для вас? Сформулюйте основні правила телефонної розмови.

Сучасний етикет вимагає, щоб той, хто відповів на дзвінок, сказав: «236–98–02 слухає» або назвав установу, наприклад, «школа № 30», «приймальна комісія» та назвав себе «слухає Максименко».

Той, хто телефонує, одержавши відповідь, має привітатись і відрекомендуватися. Якщо він звертається від імені своєї установи, то називає її. Якщо хтось із абонентів не відрекомендувався, інший запитує: «Вибачте, з ким я розмовляю?» або «Перепрошую, хто біля телефону?»

Якщо службовець, якому телефонують, не може підійти до телефону, нечемно виявляти цікавість і детально розпитувати про причину дзвінка. Інша річ, коли той, хто підняв слухавку, може вирішити питання замість відсутнього.

Ініціатива завершення розмови належить тому, хто зателефонував. Однак, якщо розмовляють чоловік і жінка, таке «право першості» належить жінці. Таким правом може скористатися й співрозмовник, старший за віком або за службовими обов’язками. Молодший може повідомити старшому лише про те, що він уже з’ясував усе потрібне.

Закінчення розмови супроводжують етикетні вислови, що означають вдячність за розмову, вибачення за турботу та прощання.

Якщо відбулося неправильне з’єднання, перед абонентом вибачаються за турботу. Не можна кидати слухавку, не сказавши ні слова, або висловлювати своє незадоволення. Той, до кого помилково зателефонували, у свою чергу, не повинен виявляти нечемності

(З підручника).

Робота в мікрогрупах

 

Виправте помилки, допущені під час телефонного та безпосереднього спілкування:

А. — А хто це дзвонить?

— А навіщо він вам?

— Давайте Петренка до телефону.

— Іванові Павловичу, немає часу розмовляти з вами.

— Я ж вам сказав, що не зможу прийти на збори.

Б. — Алло! Куди я потрапив?

— А коли вона прийде?

— Не заважайте мені своїми дрібницями.

— Це не моя справа, звертайтеся до директора.

— Ваше прохання безглузде, задовольняти його ми не будемо.

Дослідження-спостереження

 

Поясніть, чим ділова телефонна розмова має відрізнятися від приватної. Чим пояснюється така вимога до ділової розмови, як лаконічність? Дібрати етикетні формули початку-закінчення ділової телефонної розмови. За потреби скористайтесь етикетними формулами, поданими в довідці.

Довідка: Я телефоную в такій справі… Я маю повідомити Вам про… Ви просили мене зателефонувати з приводу… Вибачте, Ви не зайнят (ий, а) зараз? Вибачте, що відволікаю Вас від справ. Чине змогли б Ви мене вислухати? Дозвольте висловити свою думку… На мій погляд (на мою думку, як мені здається)… Не зловживатиму Вашим часом (терпінням). У мене все (от і все).

Отож домовилися. Вибачте за турботу. Вдячний за розмову. Дякую за увагу. Спасибі за допомогу (інформацію). З Вашого дозволу я зателефоную ще. Чекатиму на Ваш дзвінок. Телефонуйте, якщо буде потреба. Завжди радий допомогти.

Ділова гра. Ситуативне завдання (робота в парах)

  

Виконайте в особах телефонну розмову. Визначте ситуацію спілкування.

Двох однокласників, один з яких пропустив через хворобу заняття на підготовчому відділенні в університеті;

матері (батька) із сином (донькою), що збирається навчатися в іншому місті;

батька одинадцятикласника та його класного керівника про те, що причина пропущених учнем уроків — несподівана хвороба бабусі;

 учителя фізичної культури та одинадцятикласника, якому потрібно завтра замінити хворого товариша у змаганнях з волейболу (футболу, тенісу, легкої атлетики).

Творче завдання

 

Прочитайте текст. Визначте тему, основну думку, стиль тексту. Чи вважаєте ви такий спосіб контролю ефективним?

ВЧИТЕЛІ СПІЛКУВАТИМУТЬСЯ З БАТЬКАМИ SMS-КАМИ

Незабаром у полтавських школах буде впроваджено новий спосіб контролю за відвідуванням учнями уроків. Основна ідея полягає в тому, що вчителі на перерві після кожного уроку надаватимуть секретареві директора інформацію про відсутніх на уроці учнів. А та вводитиме їх у комп’ютер і спеціальна програма миттєво відсилатиме батькам прогульників SMS-повідомлення на мобільний телефон про відсутність їхніх чад на уроках. Ця новація впроваджуватиметься не в останню чергу і через нещодавню подію, коли 12-річного хлопчика протягом 5 годин розшукувала майже вся полтавська міліція.

Виявляється, школяр вирішив потайки від батьків покурити із друзями, але за школою його побачив директор. Дитина так перелякалася гніву своїх батьків, що втекла до далеких родичів і переховувалася там аж до появи міліції (Є. Бриж).

Сформулюйте можливий текст SMS-повідомлення за описаною в тексті ситуацією. Який стиль мовлення доцільно обрати і чому?

Стратегія «Аукціон»

 

Швидко ознайомтеся з інформацією і поставте запитання один одному по черзі.

Хто і коли надіслав перший електронний лист?

Де «собака» заритий? Як ще називають цей знак і що він буквально означає?

Назвіть день народження смайлика. З якою метою його використовують?

Що таке Е-mail?

 Як обрати назву електронної скриньки?

ДЕНЬ НАРОДЖЕННЯ ЕЛЕКТРОННОЇ ПОШТИ

Роль «батька електронної пошти» належить Рею Томлінсону, фахівцю в галузі цифрових мереж. 1971-го року він розробив поштову програму для пересилання повідомлень по мережі. Засновник так згадував про перші електронні листи: «Я посилав самому собі безліч текстових повідомлень, бігаючи від комп’ютера до комп’ютера. Що це були повідомлення тепер і не згадати…

Цілком ймовірно, що просто літери, котрі підряд ідуть на клавіатурі».

Однак знайомий нам вигляд електронна пошта набула тільки після серйозної доробки програми, яка полегшила користувачам роботу з електронною поштою. Вона дозволяла створювати і сортувати списки листів, вибирати і читати необхідні повідомлення, зберігати послання, а також пересилати електронні листи на іншу адресу або автоматично відповідати на отримане послання.

Саме в цей час в адресах електронної пошти почав використовуватися символ @ — на телетайпному апараті, що був у розпорядженні Рея Томлінсона, ця клавіша використовувалася для пунктуації і позначення англійського прийменника at (на). Таким чином, електронна адреса вигляду ім’я користувача @ ім’я домена позначає не що інше, як «користувач із таким ім’ям на такому домені». Все ясно і цілком логічно — ось де «собака» заритий.

А 12 квітня 1979 року — світ святкує день народження смайлика, саме в цей день програмісти запропонували включати в «сухі» комп’ютерні тексти деякі символи, що позначають емоції.

Хоч електронна пошта призначена для швидкого, інформативного спілкування, вона не позбавлена емоцій. Існують так звані «смайлики» — символи, що нагадують наші з тобою обличчя, якщо дивитися на них, схиливши голову набік. Не віриш, поглянь:

:) — це посмішка. Використай її, коли захочеться поділитися радістю, переповісти дотепний жарт.

: ( — сумне обличчя. Можеш таким чином висловити власне співпереживання, розчарування, співчуття.

;) — а це вже не обличчя, це фізіономія, яка іронічно підморгує. За її допомогою легко підказати комусь, що не варто сприймати все буквально та прямолінійно.

Загалом, існують десятки різних «смайликів»: одні використовуються частіше, інші — рідше. Зрештою, такі символи ви здатні придумувати й самі, потрібно тільки захотіти вкласти часточку власної душі в Інтернет-лист. Електронна пошта цілком зненацька для багатьох відродила епістолярний жанр, якому після винаходу телефону, напророкували швидку смерть.

Сьогодні в електронний конверт можна вкласти не просто текст, але й фотографію, звук і навіть відео, а для того щоб завести безкоштовну поштову скриньку, необхідно тільки мати вихід в Інтернет.

ДИВО НА ЙМЕННЯ Е-MAIL

Що ж таке Е-mail? Компетентні люди визначають це явище як систему, що дозволяє обмінюватися повідомленнями між особами, які мають доступ до всесвітньої інформаційної мережі Інтернет. У загальному ж, алгоритм її роботи нагадує діяльність звичайнісінької пошти. Ти пишеш лист, вказуєш електронну адресу свого віртуального абонента, і… буквально за кілька хвилин він має змогу перечитати твоє послання та відповісти на нього.

Усі електронні адреси мають загальноприйняту форму. Найхарактернішою їх ознакою є наявність значка «@». До речі, його називають по-різному: «жабка», «собачка», «завиток»… Так от, «собачка» розділяє дві важливі частини електронної адреси: ім’я користувача електронної скриньки та назву поштового сервера, на якому ця скринька зареєстрована.

Для того щоб стати власником електронної скриньки, тобі потрібно лише «зайти» на будь-який симпатичний поштовий сервер і зареєструватися там.

Процес цей дуже простий, причому безкоштовний: просто обери ім’я для своєї скриньки та пароль, котрий відкриватиме тобі доступ до неї.

Якщо ти зупинилася, приміром, на поштовому сервері www.ukr.net і, реєструючись, взяла собі ім’я Krasunnja, то твоя електронна адреса виглядатиме таким чином: Krasunnja@ukr.net. Пароль для всіх має залишитися таємницею, адже він забезпечуватиме анонімність твоєї пошти, не дозволятиме нікому дістатися до скриньки. Нікому, крім людей, яким ти сама захочеш повідомити свій «код доступу».

Обираючи ім’я для поштової скриньки в Інтернет, задумайся, для яких цілей вона потрібна. Звісно, якщо ти маєш на меті розваги, листування з ровесниками з інших міст чи країн, можеш назватися веселим, сміливим, навіть дотепним іменем. Проте коли збираєшся переписуватися з викладачами, серйозними організаціями, в подальшому шукати за допомогою Інтернет роботу, краще дати скриньці власне ім’я чи прізвище, зрештою, — серйозний псевдонім. Якщо ти плануєш займатися і тим, і іншим — заведи дві скриньки!

V. Контрольно-рефлексивний етап

Стратегія «Мікрофон»

Розкажіть про правила користування електронною поштою.

VІ. Домашнє завдання (на вибір)

 

За допомогою смайлів побудувати інтернет-повідомлення. У якому стилі мовлення воно буде створено? Запропонувати власний смайл.

Доберіть афоризми про культуру спілкування по телефону і в Інтернеті, розкрити їх зміст.

Сформулювати правила ділового інтернет-спілкування.


Переглядів: 1065 | Теги: спілкування

Схожі уроки:
Всього коментарів: 0
avatar