Мета: ознайомити учнів зі збіркою поезії «Зів’яле листя», розкрити світ почуттів і пристрастей, створений поетичним словом великого майстра; розвивати виразне читання, уміння аналізувати поезії; виховувати усвідомлення того, що любов — найвеличніше із людських почуттів, яке необхідно берегти й цінувати.

Тип уроку: комбінований.

Обладнання: епіграф до уроку, збірка поезій, аудіозапис пісні «Безмежне поле в сніжному завою».

У Франка є прекрасна річ — лірична драма «Зів’яле листя».

Се такі ліки, ніжні вірші, з такою широкою гамою чувства

і розуміння душі людської, що, читаючи їх, не знаєш,

кому оддати перевагу: чи поетові боротьби,

чи поетові-лірикові, співцеві кохання і настроїв…

Взагалі Франко — лірик високої проби,

і його ліричні твори просяться часто в музику.

М. Коцюбинський

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми, мети уроку

ІІІ. Актуалізація опорних знань

·         Як ви розумієте слова М. Рильського «Іван Франко — це розум і серце нашого народу. Це боротьба, мука і передчуття щастя України і людяності»?

ІV. Перевірка домашнього завдання

V. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу

1. Слово вчителя. Загальна характеристика поетичної збірки

Збірку «Зів’яле листя» з підзаголовком «лірична драма» Іван Франко створював протягом десяти років (1886–1896). Вона складається з трьох частин (так званих жмутків), у яких розкривається глибока душевна трагедія ліричного героя, викликана важкими обставинами громадського та особистого життя, зокрема неподіленим коханням, звідки й назва збірки «Зів’яле листя» як художній образ втрачених надій, задавленого в душі великого почуття.

Недаремно Франко дав збірці підзаголовок «Лірична драма». Три «жмутки» — це три події, зміст яких — життя, нещасливе кохання ліричного героя. Конфлікт дуже напружений: адже тричі йому «являється любов», і втретє він зайшов так далеко, що зневірився в усьому, прокляв життя й поклав йому край.

Не слід ототожнювати ліричного героя поезій із автором. Автобіографічні мотиви посідають у збірці чемне місце, але це не означає, що її героєм слід бачити самого поета. Митець має право на певні художні узагальнення, домисел. Душа ліричного героя

«Зів’ялого листя» ніжна, але безвольна.

Любовна, інтимна лірика збірки вражає своєю силою і глибиною («Чого являєшся мені у сні», «Якби знав я чари, що спиняють хмари», «Як почуєш вночі край свого вікна» та ін.).

І. Франко підкреслює зв’язок своєї поезії з народною творчістю, в якій він черпає натхнення. До таких творів належать передусім написані в стилі народних пісень поезії «Зелений явір, зелений явір», «Ой ти, дівчино, з горіха зерня», «Червона калино, чого в лузі гнешся»,

«Ой ти, дубочку кучерявий», «Ой жалю мій, жалю», «Оце тая стежечка» та ін.

 В одному з віршів, уособлюючи народну пісню в журливих звуках сопілки, що чарують його серце, поет говорить:

… І стиха до строю сопілки

Поплив із народним до спілки

Мій спів.

(«Полудне. Широкеє поле безлюдне»)

Велика кількість поезій «Зів’ялого листя» написана на зразок народних пісень. Видатний український композитор М. Лисенко звертався до поезії цієї збірки й поклав на музику деякі з них.

О. Корнійчук у статті «Великий Каменяр» зазначає, що «ліричні вірші Франка з циклу «Зів’яле листя» стоять на рівні шедеврів світової поезії».

2. «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

Вірш «Ой ти, дівчино, з горіха зерня» входить у збірку «Зів’яле листя». Поет, створюючи поетичний образ коханої, захоплюється її красою, проте, як і в народній традиції, протиставляє ніжній дівочій вроді запальний характер: «серденько — колюче терня», «слово остре, як бритва».

Ліричний герой проголошує свою приреченість вічно любити байдужу до нього дівчину. І вічно страждати від цього.

Душевна щирість та справжня любов чоловіка проявляються повною мірою у відсутності будь-якого осуду поведінки коханої.

Образ горіхового зерня є не лише оригінальним, але й надзвичайно ємним: він викликає зорові, дотикові асоціації в читачів.

Поезія покладена на музику композитором А. Кос-Анатольським.

3. Виразне читання поезії «Ой ти, дівчино, з горіха зерня»

4. «Чого являєшся мені у сні?»

Провідною темою вірша «Чого являєшся мені у сні?» стає декадентський настрій занепаду, руйнування раціонального щасливого світу ліричного героя, нещасливого, нездійсненного кохання.

У вірші змальовано складний внутрішній світ закоханої безнадійно людини, де спогади про зародження кохання, його руйнацію приходять до ліричного героя уві сні.

Поет висловлює найщиріші, найглибші почуття, звіряючи своє кохання тій гордій і неприступній, від якої не чекає на взаємність.

Схвильованість, переживання ліричного героя відтворені змінним ритмом поезії, який утворюється чергуванням різноскладових рядків: від двоскладових до дев’ятискладових.

Завершується ця поезія ліричним зверненням до своєї зіроньки коханої з проханням з’являтися хоч уві сні, дарувати радість і оживляти його стомлене серце.

5. Виразне читання поезії «Чого являєшся мені у сні?»

6. «Безмежнеє поле в сніжному завою»

(Слухання пісні в аудіозаписі)

Франкові душевні муки формально вписувалися в контекст тогочасних кризових явищ, душевного розладу європейської поезії, що на них відбилися тотальні переживання епохи згасання культури як сутності людського життя, та в них промовляло передусім

глибоке чисте серце сина України, яке сприймало всі болі людські й несло в собі пломінь світла й волі до життя. Вслухаймося в його поетичний шедевр, який став народною піснею «Безмежнеє поле в сніжному завою».

7. Виразне читання поезії «Безмежнеє поле в сніжному завою»

VІ. Підсумок

1. Бесіда

·         Протягом скількох років І. Франко створював збірку «Зів’яле листя»?

·         Скільки частин (жмутків) вона містить?

·         Який головний мотив, що об’єднує всі поезії?

·         Якими образними засобами створено портрет коханої дівчини в поезіях «Ой ти, дівчино…» і «Чого являєшся мені у сні?»

·         Які епітети та метафори для передачі скрижаніння використовує автор у поезії «Безмежнеє поле в сніжному завою»?

2. На основі прочитаних поезій і почутого на уроці заповнити таблицю

VІІ. Домашнє завдання

1. Вивчити напам’ять поезію «Чого являєшся мені у сні?».

2. Зробити ідейно-художній аналіз поезії «Чого являєшся мені у сні?».

3. Підготувати усне висловлювання на тему «"Зів’яле листя” в серці і у пам’яті поета».

4. Виразно читати поезії із збірки «Зів’яле листя».