Культурне життя в Україні наприкінці 1950-х – у першій половині 1960-х років
Мета. Показати нові тенденції у розвитку української культури наприкінці 1950-х на початку 1960-х років. Розкрити вплив процесів десталінізації на розвиток культури. Формувати в учнів інтерес до культурних надбань народу. Виховувати в учнів високі моральні якості на кращих зразках національної культури.
Очікувані результати. Розуміти та пояснювати зміст термінів та понять: русифікація, ідеологізація, шістдесятники, соціалістичний реалізм. Характеризувати умови розвитку культури України періоду „відлиги”, основні напрямки та явища культурного життя, діяльність найвідоміших представників культури цього періоду.
Висловлювати власне ставлення до процесу русифікації та давати власну оцінку найяскравішому явищу періоду „відлиги” –„шістдесятництву”.
Тип уроку:
Обладнання: підручник, хрестоматія, стінна карта України, атлас, контурна карта, словник нових термінів, таблиця (завдання учням), завдання для самооцінювання.
Основні поняття і терміни: русифікація, ідеологізація, шістдесятники, соціалістичний реалізм.
Основні дати: 1955 р. – початок відлиги в українській літературі
Основні персоналії: Є.Патон, О. Довженко, Г.Тютюнник, В.Симоненко, Л.Костенко, І.Драч, К.Данькевич.
Орієнтовний план уроку
1. Народна освіта.
2. Література.
3. Культура.
4. Наука.
Орієнтовна структура уроку
І. Організаційний момент. Привітання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності „Мозковий штурм”.
Метод „Гронування” (робота в групах).
ІІІ. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів.
ІV. Надання необхідної інформації.
V. Інтерактивна частина. Рольова гра „Форум діячів української культури”.
VІ. Закріплення нових знань. Метод „Гронування". Робота з таблицею „Умови розвитку культури України в період десталінізації” методом „Прес”.
VІІ. Підсумок уроку, оцінювання результатів.
VІІІ. Домашнє завдання.
Хід уроку
І. Організаційний момент. (1 хв.). Привітання. Побажання.
ІІ. Мотивація навчальної діяльності. „Мозковий штурм”.
- Охарактеризуйте одним словом, терміном чи поняттям усе те, що відбувалося
в Україні з 1953 до 1964 року.
1. Метод гронування „Десталінізація” (відлига, реабілітація, волюнтаризм,
ідеологія, культ особи, лібералізація, раднаргосп, госпрозрахунок).
2. Робота з таблицею „Реформи в промисловості”.
Назва реформи Рік початку реформи Зміст реформи Наслідки реформи для республіки
позитивні негативні
Впровадження в промисловість досягнень НТР 1955 Перерозподіл коштів, спрямування їх у галузі, які вважалися приорітетними (ВПК, космонавтику)
Децентралізація економіки 1957 Ліквідація галузевих міністерств і створення територіальних об’єднань – раднаргоспів
Початок створення „великої хімії” 1958 Виділення для потреб хімічної промисловості в 1,5 раза більше коштів, ніж за останніх 40 років
3. Робота з таблицею „Реформування в сільському господарстві”.
Назва реформи Рік початку реформи Зміст реформи Наслідки реформи для республіки
позитивні негативні
Заходи подальшого розвитку сільского господарства СРСР 1953 Збільшення капіталовкладень у сільське господарство, підвищення закупівельних цін на с/г продукцію, покращення кадрового забезпечення села, матеріальної зацікавленості
Освоєння цілини 1954 Збільшення випуску с/г продукції за рахунок екстенсивного розвитку с/г (освоєння перелогових земель Сибіру, Алтаю, Поволжя, Ставропілля)
Реорганізація МТС в РТС 1958 Передача РТС на баланс колгоспів
Укрупнення колгоспів 1953-кінець 1960-х років Кількість колгоспів зменшилася до 9634 у 1960 році (проти 19295 в 1950 році)
Обмеження індивідуальної трудової діяльності 1954-1964 Наступ на індивідуальні господарства селян(скорочення присадибних ділянок, поголів’я худоби)
„Кукурудзяна епопея” 1959 Виділення для „цариці полів” 3 млн га найкращих земель
4. Робота з таблицею „Реформи в соціальній сфері”.
Назва реформи Рік початку реформи Зміст реформи Наслідки реформи для республіки
позитивні негативні
Лібералізація трудового законодавства Березень – квітень 1956 •Скорочення на 2 години робочого дня в передвихідні дні;
•збільшення тривалості декретних відпусток;
•надання працівникам права змінювати місце роботи
„Пенсійна революція” Липень
1956 •збільшено нижчі пенсії та обмеженно розмір високих;
•зниження пенсійного віку до60 років для чоловіків та 55 років для жінок
Пенсійне забезпечення колгоспників 1964 Чоловіки виходять на пенсію з 65 років, жінки – з 60
Перехід до семигодинного робочого дня 1956 Робочий тиждень у робітників і службовців зменшився з 48 годин в 1956 р. до 41 в 1960 р.
Підвищення заробітної плати вересень
1956 Заробітна плата робітників і службовців зросла на третину
Постанова про авансування колгоспників Березень
1956 Колгоспам рекомендувалося не менше четверті їхніх грошових доходів виділити на щомісячне авансування
Розвиток житлового будівництва Липень 1957 Завдання – кожній сім’ї окрему квартиру
Грошова реформа 1961 Підвищення вартості карбованця в 10 разів
- Терміни і поняття які вже є на дошці, характеризують не всі складові життя тогочасного суспільства, а тільки політичну, економічну і соціальну сфери. Яку сферу життя суспільства ми ще не розглянули? (Культурну).
ІІІ. Повідомлення теми, мети та очікуваних результатів.
Оголошення теми та мети які вже записані на дошці.
Запитати учнів чого вони очікують від цього уроку.
ІV. Надання необхідної інформації.
Роздати учням примірники робочого словника із поясненням термінів та понять: відлига, реабілітація, волюнтаризм, ідеологія, культ особи, лібералізація, раднаргосп, госпрозрахунок, соціалістичний реалізм,русифікація, шістдесятництво.
V. Інтерактивна частина. Рольова гра „Форум діячів української культури” (початок 1960-х років).
Клас заздалегідь поділений на чотири групи, які виконували випереджальне завдання. Кожна з груп отримала окреме завдання.
Завдання груп
Ви є учасниками форуму діячів культури.
1 група – „Освітяни”
2 група – „Письменники”
3 група – „Культурологи”
4 група – „Науковці”
Визначте питання, які необхідно обговорити на форумі. Визначте, хто із вашої групи буде делегований на форум. Підготуйте виступ від першої особи на дві хвилини.
Представник І групи
Доброго дня всім делегатам, гостям форуму діячів культури. Мені випала сьогодні нагода на такому високому рівні представ¬ляти народну освіту України. Я не зупинятимусь на тому, яку роль відіграє освіта в радянсько¬му суспільстві, у вихованні підро¬стаючого покоління, у форму¬ванні нової людини. На щастя, ми живемо в такій країні, де все це добре розуміють і керівники держави, які дбають про подаль¬ший розвиток системи народної освіти, приймаючи відповідні за¬кони. Отже, з 1958 року ми роз¬почали структурну перебудову за¬гальноосвітньої школи, запрова¬джуємо 8-річний всеобуч та 11-річне навчання, створюємо в школах матеріальну базу для ово¬лодіння кожним учнем однією з масових професій. Всі ці питан¬ня назріли давно і вимагають не¬гайного розв'язання, але вони на¬штовхнулися на низку проблем.
Найперша проблема — кадро¬ва. Нам хронічно не вистачає ква¬ліфікованих учительських кадрів. Розширення мережі заочної ос¬віти питання не вирішує, позаяк рівень підготовки вчителів не до¬сить високий.
Друга проблема — нестача коштів, матеріально-технічних засобів. Якщо це питання не буде вчасно розв'язане, то нам дове¬деться відмовитися від виробни-чого навчання в школах або пе¬ретворити його на звичайну формальність.
Сьогодні із цієї трибуни я хочу від імені всіх працівників освіти звернутися зі щирими словами подяки до М.С.Хрущова, до ке¬рівництва партії й держави, до ке¬рівників України. Ми щиро вдячні вам за підтримку та розуміння і сподіваємося, що ви допоможете розв'язати нагальні проблеми на¬родної освіти України.
Представник 1групи
Вітаю всіх учасників форуму діячів культури. Моє завдання — ознайомити вас із досягненнями та проблемами, які зараз виника¬ють під час підготовки спеці¬алістів різних рівнів і профілів. Сьогодні ми справді маємо чим пишатися. За 10 років кількість профтехучилищ зросла більш ніж удвічі, зараз за рік готується 270— 290 тисяч спеціалістів робітничих професій.
Невпинно зростає і кількість ВНЗ. Так, уже в 1958 році у ВНЗ республіки навчалося понад 380 тисяч студентів, хоча кількість студентів стаціонару з 1950 до 1958 р. збільшилася лише у 2 рази, а на вечірніх і заочних відділен¬нях — у 3—7 разів. Ми можемо відзначити, що на 10 тисяч осіб в Україні припадає 129 студентів — це більше, ніж у країнах Заходу, але все-таки значно менше, ніж у Росії, де цей показник стано¬вить 161 особу.
Ще одна неприємна для нас статистика фіксується в Україні: у ВНЗ республіки навчається тільки 60 % українців, хоча їх ча¬стка в структурі населення скла¬дає 75 %. Це свідчить про те, що все-таки частина випускників із сільських шкіл не може скласти вступні іспити до тих ВНЗ, де навчання ведеться російською мовою.
На закінчення хочу звернути¬ся до керівників партії та країни з проханням посприяти збільшенню матеріальної бази ВНЗ, де часто бракує посібників, приладів для лабораторій, навчально-виробничих майстерень, гуртожитків для студентів.
Представник II групи
Доброго дня, шановне това¬риство, делегати, гості форуму! Мій виступ дещо не вписувати¬меться в традиційні рамки. Я ре¬презентую письменників Украї¬ни, зокрема київських -письмен¬ників, які напередодні провели партійні збори і делегували мене з одностайно прийнятою резолюцією.
Ми, письменники України, підтримуємо ідею, яка була викладена нашими колегами М.Бажаном і М.Рильським у статті «В ім'я людини», що друкувалася в газеті «Правда». Ми вважаємо, що з реформи освіти необхідно ви¬лучити пункт про вибір батьками мови, якою будуть навчатися їхні діти. Цей, на перший погляд, де¬мократичний принцип може мати надзвичайно згубний вплив на розвиток української мови. Уже зараз спостерігається тенденція зменшення кількості шкіл з ук¬раїнською мовою навчання, але навіть така ситуація не відобра¬жає повної картини, оскільки ук¬раїнські школи — це переважно сільські школи з невеликою кількістю учнів, а російські — міські, в кожній з яких навчаєть¬ся більше тисячі дітей.
Отож резолюцією зборів ки¬ївських письменників заявляємо: віддати лише на волю батьків рішення питання, яку мову в обов'язковому порядку вивчати-муть їхні діти, не можна! Адже зрозуміло, що батьки у великих містах з метою полегшити дітям майбутню кар'єру обиратимуть російську мову навчання. Споді¬ваємося на вашу підтримку і ро¬зуміння. Дякую.
Представники ІІІ групи.
Учень І. Шановні делегати гості форуму діячів культури! Маємо нагоду запросити вас на засідання клубу творчої молоді «Сучасник» і на виставку творів українських художників. Для вас відбудеться також урочистий концерт, де звучатимуть твори композиторів — наших сучасників.
Учень 2.На порядку денному нашого засідання — обговорення статті Олександра Довженка «Мистец¬тво живопису і сучасність», у якій кінодраматург закликав «розши¬рювати творчі межі соціалістич¬ного реалізму». На мій погляд, за¬раз у нашому суспільстві сфор¬мувалося різне розуміння суті та¬кого напряму як соціалістичний реалізм письменниками, поета¬ми, митцями, з одного боку, і партійними чиновниками, з іншо¬го. Адже саме вони, чиновники, обмежили творчість якимись не¬зрозумілими рамками, прагнучи підігнати все під один стандарт, ігноруючи демократизм у куль¬турі, встановлюючи своєрідну цензуру.
Учень З. Мене звуть Василь Симоненко. Я тільки в 1957 р. закінчив фа-культет журналістики в Київсько¬му університеті й готую до видан¬ня першу збірку поезій «Тиша і грім». Як виявилося, вірші, вміщені в цю збірку, не вписують¬ся в рамки поняття «соціалістич¬ний реалізм». Про це мені не-одноразово заявляли в багатьох редакціях України, відмовляю¬чись надрукувати збірку, хоч про¬відною ідеєю моєї творчості є любов до батьківщини. Виношу на ваш суд рядки моєї поезії:
Є тисячі доріг,
мільйон вузьких стежинок,
Є тисячі ланів, але один лиш мій.
І що мені робить,
коли малий зажинок
Судилося почать
на ниві нерясній?
Чи викинути серп
і йти байдикувати,
Чи долю проклясти
за лютий недорід
Ідо сусід пристать
наймитувати
За пару постолів
і шкарпу на обід?
Ні, мушу я іти
на рідне поле босим
І мучити себе й ледачого серпа,
І падати з утоми на покоси,
І спать, обнявши
власного снопа.
Бо нива це — моя!
Тут я почну зажинок,
Бо кращий урожай
не жде мене ніде,
Бо тисяча доріг,
мільйон вузьких стежин
Мене на ниву батьківську веде...
А тепер хочу запитати у вас — чи є щось нереалістичне в цих поетичних рядках? Чому взагалі со¬ціалістичний реалізм повинен відрізнятися від простого реа¬лізму чи неореалізму, які поши¬рені в країнах демократичного Заходу?
Учениця 4. Я не розумію, чому ми по¬винні свою творчість вміщувати в рамки соціалістичного реаліз¬му, який викривила сталінська то¬талітарна машина. Настав час «надати соціалізму людське об¬личчя», а для цього мало косме-тичного ремонту фасаду. Необ¬хідно проводити більш ради¬кальні реформи. Моє ім'я — Ліна Костенко. Я уже випустила три збірки поезій: «Проміння землі», «Вітрила» та «Мандрівки серця», що теж були піддані критиці за |відхід від соціалістичного реалізму. Я хочу завершити виступ рядками зі своєї поезії, які є надзви¬чайно реалістичними:
Я вибрала долю собі сама.
І що зі мною не станеться —
у мене жодних претензій нема
до Долі — моєї обраниці.
Учень 5. Дорогі друзі. Спочатку відре¬комендуюся — історик Валентин Мороз. Ви знаєте, нас у пресі уже почали називати «шістдесятника¬ми». Трохи дивно, правда? Що це — клеймування чи шануван¬ня? І я замислився — хто ж такі «шістдесятники»? Це художники, які хочуть малювати, але не тільки Леніна, поети, які хочуть писати, але не тільки про Сталі¬на і мир, вчені, які прагнуть вес¬ти справжні дослідження. І ще... Я б назвав «шістдесятників» «тілами у пошуках душ».
Учениця 6. Дуже цікаво — «тіла у пошу¬ках душ»... А й справді, ми загу-били душі протягом довгого часу мороку, мовчань, терору і стра¬ху, і зараз нам необхідно їх по¬вернути. Я художниця Алла Горсь¬ка. До речі, вітраж, який ми ра¬зом із Любою Семикіною виго¬товили для Київського універси¬тету, теж, як виявилося, відійшов від канонів «соціалістичного ре¬алізму», хоч і є реалістичним за формою. На вітражі зображений молодий і гнівний поет Тарас Шевченко. Однією рукою він пригортає скривджену жінку — Україну, а другу простягає вгору, тримаючи в ній книгу. Компози¬ція супроводжується шевчен¬ківськими віршованими рядками:
...Возвеличу малих
отих рабів німих,
Я на сторожі коло них
поставлю слово.
Ця наша робота була піддана нищівній критиці ідеологічним відділом ЦК КПУ.
Представник IV групи
Доброго дня, вельмишановне товариство. Дозвольте привітати делегатів і гостей форуму культу¬ри від імені діячів науки Укра¬їни. Ми, науковці України, із чес¬тю сьогодні звітуємо про високі результати напруженої роботи цілої армії вчених у різних галу¬зях науки. Україна стала одним із центрів розвитку кібернетики. За цикл праць із теорії цифрових автоматів академік В.Глушков удостоєний Ленінської премії. Саме українські науковці та інже¬нери спроектували цифрову ма¬шину «Київ», машини «Дніпро», «Промінь» та інші. При Фізико-технічному інституті АН УРСР побудовано найбільший у світі прискорювач електронів. Колек¬тив Науково-дослідного конст¬рукторсько-технологічного інституту синтетичних надтвер¬дих матеріалів АН УРСР одержав перші штучні алмази. Україна продовжує тримати першість у галузі електрозварювання. По¬мітною подією в науковому житті країни стало видання першої уні¬версальної «Української Радянсь¬кої Енциклопедії».
Але, незважаючи на такі успі¬хи, я з гіркотою змушений кон¬статувати — Україна залишаєть¬ся науковою периферією СРСР, традиційним став переїзд талано¬витих учених на роботу до Москви, Новосибірська, в результаті чого на 10 тис. жителів України припадає лише 16 науковців, тоді як у Росії – 33 наукових працівники.
VІ. Закріплення нових знань. Метод „Гронування"
(соціалістичний реалізм, русифікація, шістдесятники).
Робота з таблицею „Умови розвитку культури України в період десталінізації” методом „Прес”. Робота з контурною картою.
Умови розвитку культури України в період відлиги
Умови розвитку культури Сприятливі умови Несприятливі умови
Нова духовна атмосфера піднесення
Лібералізація суспільно-політичного життя, розширення контактів із Заходом (часткове подолання „залізної завіси”)
Припинення терору і реабілітація
Волюнтаризм, непослідовність реформ
Курс на „злиття націй”, курс на формування нової людини – будівника комунізму
Непорушність офіційної ідеології, визначення єдиного творчого напрямку – соціалістичного реалізму
VІІ.Підсумок уроку, оцінювання результатів.
Політична лібералізація сприяла появі покоління „шістдесятників” – людей, які намагалися надати радянському соціалізму „людське обличчя”, стримати політику русифікації в Україні. Друга половина 50-х перша половина 60-х рр. – це період стрімкого злету української науки, літератури, мистецтва. Але загалом культурний розвиток України періоду „відлиги” мав такий самий суперечливий характер, як і сам цей період.
Завдання для самооцінювання
Оцініть себе за кожним із визначених напрямків балами від 0 до2.
Прізвище, ім’я: _____________________________________
1. Ви брали активну участь у роботі групи.
2. Ви вносили вдалі пропозиції, які враховувала група.
3. Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи.
4. Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим.
5. Ви вдало узагальнювали думки інших і просували роботу групи вперед.
6. Ви доповідали класу про результати групової роботи.
Сума балів:
VІІІ.Домашнє завдання.
Працювати з текстом підручника §22 с.146-156, - Вид. Ф.Г.Турченко, „Генеза”, 2001 р. Виконати випереджальне завдання (ознайомитися з поняттям дисиденство, персоналіями І.Дзюби, Л.Лук’яненко.)