Мета: ознайомити із поняттями «тип країни», «типологія», сприяти розумінню особливостей сучасної соціально-економічної типології; розвивати вміння визначати тип країн світу, користуючись картами атласа, характеризувати країни, використовуючи нетекстові документи (таблиці); виховувати зацікавленість сучасним світом, бажання розуміти соціально-економічні процеси, які в ньому відбуваються.
Обладнання: політична карта світу, атласи, роздавальні матеріали (таблиці).
Тип уроку: засвоєння нових знань, умінь та навичок.
Хід уроку
I. Організаційний момент
II. Актуалізація опорних знань, умінь та навичок
Прийом «Географічна розминка»
Не користуючись картою, назвіть:
• федеративні держави світу;
• найбільші за площею держави світу;
• країни з монархічною формою правління;
• пострадянські країни з перехідною економічною системою;
• приклади острівних, півострівних країн.
ІII. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності
Країни світу різняться між собою не тільки формами правління, державного устрою політичними та економічними системами. Різноманітність країн сучасного світу вимагає їх класифікації, тобто наукового розподілу на групи за певними ознаками з метою їх порівняльного вивчення. Можна скласти класифікацію за одним критерієм, а можна — за сукупністю певних ознак.
IV. Вивчення нового матеріалу
1. Підходи до виділення певних груп країн
За кількістю населення виділяють найбільші країни (з населенням понад 100 млн осіб: Китай, Індія, США, Індонезія, Бразілія, Пакистан, Банґладеш, Ніґерія, Росія, Японія, Мексика — всього 11 країн світу), великі країни (40–100 млн осіб, наприклад: Німеччина, Велика Британія, Україна), середні країни (20–40 млн осіб, наприклад: Іспанія, Аргентина, Румунія), малі країни (1,5–20 млн осіб, наприклад: Казахстан, Нідерланди), дрібні країни (менше за 1,5 млн осіб, наприклад: Андорра, Ліхтенштейн, Тувалу).
За географічним положенням країни поділяють на континентальні, які не мають прямого виходу до моря, та приморські.
За структурою господарства розрізняють країни аграрні, аграрно-індустріальні, індустріально-аграрні, індустріальні та постіндустріальні. В аграрних країнах провідною галуззю є сільське господарство (Лаос, Свазіленд).
2. Типологія країн за рівнем соціально-економічного розвитку
Економічна потужність держави, ефективність використання її потенціалу, рівень розвитку науки і техніки та життя населення — головні критерії, які визначають місце країн у світі. В основі такої типології лежать показники валового внутрішнього продукту (ВВП) або валового національного продукту (ВНП).
Завдання 1. Проаналізуйте таблицю «Десятка провідних країн світу за загальним обсягом ВВП» та визначте: а) в якому регіоні світу знаходиться більшість країн-лідерів за загальним розміром ВВП; б) яка частка ВВП світу припадає на десятку провідних країн.
Десятка провідних країн світуза загальним обсягом ВВП, трлн дол. (2008 р.)
Місце у світі Країна ВВП
1 США 14,6
2 Китай 8,1
3 Японія 4,5
4 Індія 3,3
5 Німеччина 2,9
6 Велика Британія 2,3
7 Росія 2,2
8 Франція 2,1
9 Бразілія 2,0
10 Італія 1,8
Весь світ 70,7
2007 року ВВП, розрахований за паритетом купівельної спроможності в Україні, складав 355,7 млрд дол. США (згідно з офіційним курсом гривні до долара 29-е місце у світі).
Завдання 2. Проаналізуйте таблицю «Десятка провідних країн світу за показником ВВП на душу населення» та поясніть причини відмінностей з попередньою таблицею.
Десятка провідних країн світуза показником ВВП на душу населення,
тис. дол (2008 р.)
Місце у світі Країна ВВП
1 Ліхтенштейн 118
2 Катар 101
3 Люксембурґ 85
4 Бермудські острови 70
5 Кувейт 61
6 Норвеґія 58
7 Бруней 54
8 Сінґапур 53
9 США 48
10 Ірландія 48
Результати аналізу дозволяють дійти висновку, що на підставі лише одного показника типологія країн за соціально-економічним розвитком не є об’єктивною, тому більшість науковців використовують декілька показників, як економічних, так і соціальних.
В українській соціально-економічній географії типології різних авторів дещо відрізняються одна від одної. Але всі вони побудовані на основі аналізу низки показників, як-от: обсяг і структура ВВП, структура зайнятості населення, рівень урбанізації, освіти, медицини тощо.
Завдання 3. Проаналізуйте зміст таблиці «Типологія країн» та визначте:
а) розміщення світових «економічних ядер» розвитку;
б) відмінності даної типології від змісту попередніх таблиць, причини відмінностей.
Типологія країн (за С. Г. Коберніком)
Типи країн Підтипи країн Країни Особливості
І. Високорозвиненікраїни(74 % ВВП світу) 1. Головні країни (країни «Великої сімки») США,Японія,ФРН,Велика Британія, Франція,Італія, Канада Вирішальний вплив на світову економіку та політику
2. Індустріально розвинені країни Західної Європи(15 країн) Швеція, Норвеґія, Фінляндія, Данія,Бельґія, Нідерланди, Люксембурґ, Іспанія,Швейцарія, Австрія,
країни-«карлики» Високий рівень розвитку, вузька спеціалізація, значна роль банківської справи і туризму
3. Країнипереселенського капіталізму Південна Африка, Австралія,Нова Зеландія, Ізраїль,Канада Високі прибутки, високий рівень індустріалізації, аграрно-сировинна спеціалізація
4. Країни середнього розвитку Ісландія, Ірландія, Портуґалія, Греція,Польща,Чехія, Словаччина, Латвія,Литва, Естонія і т. ін. Індустріально аграрні, техноло-гічна і фінансова залежність від високорозвинених країн,туризм
ІІ. Країни,що розви-ваються 1. Нові індустріальні країни (НІК, «далекосхідні тигри») Сінґапур, Індонезія, Малайзія, Мексика, Бразілія, Аргентина Високі темпи економічного зростання, дешева робоча сила, залежність від іноземного капіталу
Типи країн Підтипи країн Країни Особливості
ІІ. Країни,що розви-ваються(продовження) 2. Нафтодобувні країни Саудівська Аравія, Оман, Кувейт, ОАЕ, Бруней, Катар, Ірак, Іран, Лівія і т. ін. Відносно високі прибутки, залежність від коливання цін на енергоносії
3. Дрібні острови Багамські острови, Барбадос, Бахрейн, Сейшельські острови Відносно високі прибутки за рахунок розвитку туризму і банківської сфери
4. Країни середніх можливостей Країни Латинської Америки, Північної Африки, Азії Значний економічний потенціал, переважно аграрна спеціалізація, фінансова залежність
5. Найменш роз-винені країни Чад, Ефіопія, Малі, Афганістан, Бутан, Камбоджа і т. ін. Аграрно-сировинна спеціалізація, безробіття,голод
ІІІ. Країниз перехідною економікою Колишні республіки СРСР (без країн Балтії); окремі країни Центральної Європи, Монголія Перехід від планової до ринкової економіки
ІV. Країниплановоїекономіки Китай, В’єтнам З елементами ринкової економіки
КНДР, Куба Централізоване планування та «урівнялівка»
Для визначення соціально-економічного статусу країн в ООН останнім часом використовується індекс розвитку людського потенціалу (ІРЛП). Цей показник акумулює три складові соціально-економічного розвитку: середня тривалість життя, рівень освіти та скоригований щодо купівельної спроможності реальний ВВП на душу населення. Індекс був розроблений 1990 року пакистанським економістом Махбубом ель Хаком і використовується з 1993 року ООН у щорічному звіті. ІРЛП має значення від 0 до 1. Країни поділено на три категорії: з високим ІРЛП (понад 0,8), із середнім ІРЛП (0,5–0,8), із низьким ІРЛП (менш 0,5). Найвищі показники ІРЛП мають такі країни, як Ісландія, Норвеґія, Австралія, Канада, Ірландія, Швеція, Швейцарія, Японія, Нідерланди, Франція, Фінляндія.
1993 року Україна посідала 45 місце, в 1999 р. — 91, в 2007 — 76 (0,788), поряд з Колумбією та Самоа. Середньосвітовий показник ІРЛП складає 0,716.
Основним критерієм Світового банку при класифікації країн за рівнем їх економічного розвитку є розмір валового національного доходу (НД) на одну особу. Виділяють три групи країн: з низьким, середнім та високим рівнем доходів на одну особу (розвинені країни).
V. Закріплення нових знань, умінь та навичок
Питання для обговорення
• Які показники соціально-економічного розвитку є найбільш важливими при встановленні типу країни? Доведіть це на конкретних прикладах.
• Чи існує залежність між розміром території країни та рівнем її економічного розвитку? Доведіть свою думку на конкретних прикладах.
• Чому деякі країни, де прибутки населення високі (наприклад, Саудівська Аравія, Катар, Кувейт), відносять до країн, що розвиваються?
• З якою метою в ООН щорічно встановлюють рейтинги країн за різними економічними показниками?
VI. Підсумок уроку
• З метою вивчення процесів, які відбуваються в сучасному світі, країни групують за різними ознаками: площею території, кількістю населення, географічним положенням, структурою господарства, рівнем соціально-економічного розвитку тощо.
• Типології країн світу за рівнем соціально-економічного розвитку відображають підсумки їхнього розвитку на сучасному історичному етапі
• У сучасному світі відбувається поглиблення диференціації країн на відносно невелику, але економічно потужну групу лідерів і велику групу слаборозвинених країн.
VII. Домашнє завдання
1. Підручник, опрацювати § __.
2. Позначити на контурній карті країни «Великої сімки».
3. Об’єднатися в групи, підготувати повідомлення (схеми, таблиці, плакати, мультимедійні презентації) про міжнародні організації (випереджальне завдання).