Мета: актуалізувати й поглибити знання про форми державно­го правління та адміністративно-територіального устрою; форму­вати вміння характеризувати основні форми державного устрою, політичні системи країн; розвивати вміння оцінювати політико-географічне положення країн, користуючись політичною картою світу; виховувати геополітичне та аналітичне мислення.

Обладнання: політична карта світу, атласи, дидактичні картки.

Тип уроку: комбінований.

Хід уроку

I. Організаційний момент

II. Перевірка домашнього завдання

1. Міні-конкурс «Так–ні»

Проводиться між командами рядів. Три дидактичні картки (по одній на кожний ряд) за командою вчителя передаються з однієї парти на іншу, і так до кінця ряду. Кожна пара учнів поряд з одним із тверджень ставить значок «плюс» або «мінус». Потім ряди обмі­нюються картками та, аналогічно передаючи їх, здійснюють пере­вірку. Перемагає та команда, яка за найменший час припустилася найменшої кількості помилок.

Картка 1

Картка 2

Картка 3

2. Бесіда

• Що відображено на політичній карті світу?

• Чим різняться між собою поняття «країна» і «держава»?

• Які періоди виділяють у формуванні політичної карти світу?

• Наведіть приклади кількісних і якісних змін, що відбулися на політичній карті світу останнім часом.

• Наведіть приклади політичних і військових конфліктів, які відбуваються в сучасному світі.

III. Мотивація навчальної та пізнавальної діяльності

Політичну карту світу іноді образно називають «політичним портретом світу», який змінюється в часі внаслідок приєднання відкритих земель, територіального поділу чи об’єднання держав тощо. Щоб розкрити особливості цього «портрета», потрібно дізна­тися про суспільно-політичні характеристики держав, їх політичні та економічні системи, місце на політичній карті світу.

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Державний устрій країн світу

Основні форми державного правління у світі — це республіка і монархія.

Завдання 1 (робота в парах). Назвіть головні ознаки респу­бліки та монархії. Використовуючи карти атласа, наведіть прикла­ди країн — республік і монархій.

Республіка — це форма правління, при якій всі вищі органи влади обираються населенням або спеціальною виборчою колегією. Законодавча влада належить виборному представницькому органу (парламенту). Розрізняють парламентські (Німеччина, Італія, Ін­дія, Швейцарія), президентські (США, Бразілія, Мексика) і зміша­ні (Франція, Польща, Портуґалія, Ірландія) республіки. Більшість сучасних держав є республіками.

Монархія — це форма правління, за якої верховна державна влада належить монарху та передається спадково. Якщо влада мо­нарха не обмежена, монархія називається абсолютною (Оман, Ка­тар, ОАЕ), якщо обмежена — конституційною (більшість сучас­них монархій: Велика Британія, Японія, Швеція та ін.). У конституційних монархіях законодавча влада належить парла­менту, виконавча — уряду. Якщо монарх одночасно є главою церк­ви, то форма правління в державі називається теократичною мо­нархію (Ватикан, Саудівська Аравія).

Особливу форму правління мають деякі країни, які входять до складу Співдружності, що поєднує Велику Британію та її колишні володіння. Главою держави в них за традицією вважається короле­ва Великобританії, хоча фактично всі ці країни — Австралія, Нова Зеландія, Канада, а також невеликі острівні країни в Америці та Океанії — є суверенними.

Єдина країна у світі — Лівія проголосила принцип прямого на­родовладдя за участі всього населення країни у державному житті та без уведення таких інститутів, як президент, парламент, уряд та партії. Така форма правління набула назви джамагирія, що в пере­кладі з арабської означає «держава народних мас».

Завдання 2. Назвіть основні форми територіального поділу кра­їн. Використовуючи карти атласа, наведіть приклади країн, які є унітарними або федеративними.

За адміністративно-територіальним устроєм більшість держав світу є унітарними. На всій їх території функціонують єдині зако­ни і органи влади (Франція, Україна, Ізраїль).

Понад 20 країн світу належать до федерацій. Федеративна дер­жава — форма державного устрою, за якої територія країни має в своєму складі відносно самостійні утворення (республіки, штати, землі, провінції) на основі єдиного конституційного союзу.

Основні принципи федерального поділу:

• національно-етнічний (Росія, Бельґія, Ніґерія);

• історико-географічний (США, Канада, Мексика, Бразілія).

2. Політичні системи сучасних держав

Політична система — це цілісна сукупність державних і не­державних суспільних інститутів, правових і політичних норм, взаємовідносин політичних суб’єктів, засобами яких здійснюється влада і управління суспільством.

Залежно від політичного режиму розрізняють авторитарні, то­талітарні, демократичні політичні системи.

Завдання 3. Сформулюйте головні ознаки авторитарних, тота­літарних та демократичних політичних систем.

Авторитарна політична система характеризується зосередженням влади в руках однієї особистості або їх обмеженої групи, звуженням політичних прав та свобод громадян, жорстким приму­шенням до виконання законів (режими 70–80-х років ХХ ст. в Іс­панії, Чілі; сучасний режим Північної Кореї). Авторитарним є пря­ме президентське правління, яке оголошується за надзвичайних ситуацій. Крайній прояв авторитаризму — військова диктатура або хунта.

Тоталітаризм — це політичний режим, який характеризуєть­ся повним контролем держави над усіма сферами людського жит­тя, фактичною ліквідацією прав і свобод громадян, репресіями що­до опозиції та інакодумців.

Демократія — це така форма організації та функціонування політичної системи, за якої існують рівні можливості для здійснен­ня прав і свобод кожного члена суспільства.

За характером взаємодії із зовнішнім середовищем виділяють відкриті та закриті політичні системи. Прикладом закритої є полі­тична система радянського типу, для якої була притаманна відсут­ність широких міжнародних економічних і культурно-інформаційних контактів. Символ цієї закритості — існування «залізної завіси» у відносинах між СРСР і країнами Заходу.

3. Економічні системи сучасних держав

Економічна система — сукупність принципів, правил і норм, які в конкретній країні визначають способи організації господар­ського життя. Вона виконує кілька функцій: виробництво, розпо­діл і обмін, споживання суспільного продукту, регулювання як са­мої системи в цілому, так її складових.

За рівнем розвитку технологічних способів виробництва виді­ляють такі економічні системи:

• доіндустріальні (переважна частина працездатного населення зайнята у сільському господарстві, поширені в найбільш від­сталих країнах Азії та Африки);

• індустріальні (переважна частина працездатного населення зайнята у сфері матеріального виробництва, поширені у біль­шості постсоціалістичних країн, Китаї, країнах Латинської Америки);

• постіндустріальні (переважна частина працездатного населен­ня зайнята у сфері послуг).

За відносинами власності на основні виробничі ресурси роз­різняють країни з ринковою та плановою (централізованою) еко­номікою. Основні принципи ринкової економіки: ресурси розпо­діляються за допомогою ринку, приватна власність на матеріальні ресурси, свобода підприємництва, конкуренція. Основні принци­пи планової економіки: весь обсяг ресурсів розподіляється орга­нами централізованого управління, суспільна власність на всі матеріальні ресурси, відсутність конкуренції, обмеженість мате­ріальних і духовних свобод людини. Після розпаду соціалістич­ної системи країн із плановою економікою у світі залишилося не­багато — КНДР, Куба. В Китаї та В’єтнамі поряд з принципами планової економіки одночасно впроваджуються й ринкові. Пострадянські країни відносять до країн з перехідною економікою.

V. Закріплення нових знань, умінь та навичок

Питання для обговорення:

• Чому на Землі досі існують колонії?

• Яка форма правління — республіканська чи монархічна — ефективніша?

• Чому республіканська форма правління домінує в сучасному світі?

• Якою державою легше керувати — унітарною чи федеративною?

• Яку мету можуть мати держави, що об’єднуються у конфеде­рацію?

• Яка економічна система — планова чи ринкова — є більш про­гресивною?

VI. Підсумок уроку

• За політико-територіальними ознаками на Землі розрізняють суверенні держави, країни, території.

• За формою державного правління країни світу поділяються на республіки і монархії.

• В адміністративно-територіальному відношенні країна може бути унітарною, федеративною або конфедеративною.

• Залежно від політичного режиму розрізняють авторитарні, то­талітарні, демократичні політичні системи, а за характером взаємодії із зовнішнім середовищем — відкриті та закриті по­літичні системи.

• За питаннями власності розрізняють ринкову, планову, пере­хідну економічні системи.

VII. Домашнє завдання

1. Підручник, опрацювати § __.

2. Позначити на контурній карті федеративні держави та їх сто­лиці.

3. Скласти таблицю «Позитивні та негативні риси ринкової та планової економічної системи».