Головна » Зарубіжна література

Застосування графічних організаторів навчального матеріалу технології ЧПРКМ на уроках світової літератури

Технологія «Читання та письмо для розвитку  критичного мислення» (ЧПРКМ) – це один із напрямків формування критичного мислення.  Вона спрямована на  розвиток  уміння працювати з інформацією в процесі читання й письма, тому головна роль в  ній  належить тексту.

Технологія ЧПРКМ пропонує багато прийомів і методів роботи з навчальним текстом, а також рекомендацій з їх використання на кожній із трьох стадій уроку.  Одним із популярних видів роботи є графічна організація матеріалу за допомогою візуальних організаторів. Візуальні або графічні організатори — це графічне представлення різноманітних розумових процесів.  Завдяки ним прихований процес мислення стає наочним, набуває візуального втілення, тому що застосування графічних організаторів технології  ЧПРКМ  дозволяє розгорнути  розумові процеси на площині.  Ці форми роботи систематизують думки, роблять складні конструкції більш  зрозумілими. Також засоби візуалізації допомагають школярам  актуалізувати відоме, вплітати досвід і знання в нову інформацію, краще  її класифікувати та формулювати висновки. Вони сприяють організації  мислення більш високого порядку, формують вміння аналізувати матеріал, оцінювати й коректувати процес власної навчальної діяльності, орієнтуватися в ситуації, обмірковувати з усіх сторін можливі відповіді на складні питання. Під час дискусій  навчають  аргументовано виступати, розв’язувати  проблеми, допомагають конспектувати навчальний матеріал у графічній формі.

Візуальні організатори спонукують кожного школяра  думати над тим, як він міркує, що  бачить і робить, порівнювати власні думки з  думками інших. Щодо вчителів, то графічні організатори дають можливість побачити, що учні вже знають і вміють, допомагають  опиратися на ці знання й уміння, бачити помилки дітей і виправляти їх. 

Та перш, ніж обрати для уроку той або інший метод візуалізації,

вчитель повинен дати сам собі відповідь на  запитання, як  він  ставиться до змісту, які в ньому центральні факти, ідеї, аргументи, процеси, що мають зрозуміти учні; яка схема  найкраще організує матеріал і наповнить його змістом; який вид графічного організатора допоможе учням в аналізі й осмисленні змісту; які потрібно поставити запитання, як організувати актуалізацію суб’єктного досвіду з теми для активізації мислення учнів. Тобто, вчителю необхідно усвідомлювати, чому він обирає той чи інший  графічний організатор і якої мети  може з його допомогою досягти. 

Також потрібно пам’ятати, що навчання дітей  вмінню користуватися графічними організаторами має складатися з таких етапів:

відтворення «готових» графічних організаторів у зошитах у супроводі коментарів учителя;
самостійна структуризація текстової інформації (складання таблиць, схем, діаграм) учнями за наданим їм зразком;
самостійний вибір школярами доцільного типу візуального організатора з подальшою  структуризацією  текстової інформації.

         Існує декілька видів класифікації  візуальних організаторів.
В основі одного з них – тип форми організації інформації. За формою графічні організатори можна підрозділити на три групи.

До першої групи відносяться візуальні організатори, які мають конкретну, строго задану форму.  Це, наприклад, діаграма Венна, концептуальна таблиця, М-схема.

Другу групу становлять графічні організатори з менш заданою формою. Пропонується лише певна манера й технічний спосіб створення схеми. Це, наприклад,  кластер.

Третю групу складають  організатори, які дають максимальну свободу учневі при  їх створенні, такі, як карта концепції.

Іншу класифікацію пропонує Дайана Халперн. В її основі   лежить

використання просторових образів, які допомагають осмислити представлену

інформацію:

         лінійна послідовність, яку можна застосувати, якщо події  послідовно міняють одна одну;

         ієрархії  (або деревоподібна структура) можуть бути використані, наприклад, для представлення зв’язків згідно з принципами класифікації;

         мережі  показують кілька різних типів зв’язків між об’єктами і явищами;

         матриці   застосовуються  для порівняння подій, предметів, процесів за рядом показників;

         блок-схеми  зручні тоді, коли інформація містить у собі ряд послідовних логічних і точних інструкцій і команд.

         Цікавий підхід  до  класифікації  візуальних організаторів запропонував        Д. Кларк, розподіливши їх за способом досягнення мети на дві групи:

         прийоми  «З землі – до вершини», які  допомагають сканувати, сортувати й організовувати інформацію, робити висновки. При цьому застосовується індуктивний тип мислення (від окремого до загального);

         прийоми «З пташиного польоту – до землі»,  які допомагають застосовувати правила, ухвалювати рішення, аналізувати проблеми й знаходити шляхи розв’язку. Тут використовується  дедуктивний тип мислення (від загального до окремого).

         Графічні прийоми візуалізації «З землі – до вершини» за Д. Кларком:

         часові стрічки, які допомагають побудувати події в хронологічному порядку;

         мережеві діаграми зв’язують споріднені події в одну ідею або концепцію;

         кругові діаграми  дозволяють групувати події, щоб проілюструвати потенційно корисні концепції, ідеї;

         інформаційні сітки, карти й графіки допоможуть підрахувати повторювані події й підвести до висновку;

         діаграми Венна  й складні матриці  дозволяють сортувати інформацію із множинних категорій;

         індуктивні вежі з’єднують фактичні припущення й виводять індуктивний висновок, формуючи основи для теорій і перспектив.

         Прийоми «З висоти пташиного польоту – до землі»:

         концептуальні карти, які використовуються для систематизації інформації, виявлення істотних ознак досліджуваних явищ, подій;

         оціночна шкала,  лінія «за/проти»  може допомогти учням розглянути подію за допомогою протилежних аргументів;

         силові поля-діаграми допомагають побачити антитези;

         причинні ланцюжки дозволяють створити модель процесу, наприклад, такого, як сюжет роману;

         дерева рішень  сприяють виробленню  шляхів до розв’язку проблеми при наявності декількох варіантів;

         фішбоун (риб’ячий кістяк) допомагає структурувати процес, ідентифікувати можливі причини проблеми;

         кластер дозволяє в систематизованому виді представити більший обсяг інформації (ключові слова, ідеї);

         ментальні карти – зручний інструмент для відображення процесу мислення й структурування інформації у візуальній формі.

         В 2007 році в своїй дипломній роботі  «Періодична таблиця методів візуалізації  для керівництва»  Ральф Лендлер і Мартін Еплер (Ralph  Lengler & Martin J. Eppler) систематизували 100 методів візуалізації  для усвідомленого й більш точного підбору методу візуалізації під конкретну задачу та особливості тексту, з яким будуть працювати учні, планований результат і шлях пізнання (дедуктивний або індуктивний).

         Для  вчителів, які вирішили працювати з цими прийомами, автори технології ЧПРКМ розробили низку порад:

поясніть учням,  як буде вивчатися матеріал, які способи його графічної організації будуть використані; використовуйте на стадії виклику схему, представте її на дошці; починайте із простих форм графічної організації матеріалу, дійте    послідовно, пояснюйте кожний крок; забезпечте учнів матеріалом (аркуші паперу, маркери);
допомагайте групам, давайте поради по ходу роботи; зупиняйтеся під час роботи, перевіряйте розуміння, відзначайте успіх; обговоріть представлений матеріал. Поговоріть про те, де можна використовувати таку форму роботи; порівнюйте результати, досягнуті командами (групами). дайте можливість використовувати застосований прийом у   майбутньому.

Графічні організатори можна застосовувати в роботі з учнями будь-якого віку на матеріалі будь-якого предмета. Деякі з них широко відомі й використовуються досить часто. Та переважна більшість все ще залишається поза увагою широкого вчительського загалу.  Можливо, це відбувається тому, що описи прийомів надаються, здебільшого, без прикладів або з одним прикладом для якогось конкретного предмету. Тому розглянемо  приклади застосування деяких прийомів візуалізації  під час проведення уроків світової літератури.

До  найпоширеніших графічних організаторів належать таблиці:  концептуальна, зведена, таблиця-синтез, таблиця «ЗХД» тощо.

 

ПРИЙОМ «КОНЦЕПТУАЛЬНА ТАБЛИЦЯ»

Прийом «Концептуальна таблиця» застосовується, коли потрібно порівняти три або більше аспектів і питань. По горизонталі розташовується те, що підлягає порівнянню, а по вертикалі – різні риси й властивості, за якими це порівняння відбувається.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 5-й клас. С.Я. Маршак. Казка-п’єса

«Дванадцять місяців».  Протиставлення образів пасербиці та мачухи і її

рідної дочки.

 

ПРИЙОМ «ЗВЕДЕНА ТАБЛИЦЯ» (описана Дж. Беллансом)

У «Зведеній таблиці» лінії порівняння, тобто характеристики, за якими учні порівнюють різні явища, об’єкти та інше, формулюють самі учні. Категорії порівняння можна виділяти як до читання тексту, так і після його прочитання.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 7-й клас. М.В. Гоголь. Повість «Тарас Бульба». Порівняльна характеристика Остапа і Андрія (уривок).

 

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «Т-СХЕМА»»

Т-схема – графічний організатор, що має  дві колонки, в яких

фіксуються відповіді «так-ні», аргументи «за-проти» або ліва колонка

 відводиться під позитивні асоціації, а права – під негативні.

ПРИКЛАД  ЗАСТОСУВАННЯ: 10-й клас. Ч. Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста».

Діяльність героїв у романі «Пригоди Олівера Твіста, яка викликає  позитивні і негативні асоціації.

 

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «М-СХЕМА»»

М-схема – графічний організатор, що складається з трьох колонок. У

першу колонку вписують позитивні оцінки (риси, якості), у другу – нейтральні, до третьої – негативні. Після обговорення  матеріалів усіх трьох складають оцінку досліджуваному явищу.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 10-й клас. Ч. Діккенс. «Пригоди Олівера Твіста».

Герої роману, які викликають позитивні, негативні й нейтральні асоціації.

 

ПРИЙОМ «ДИСКУСІЙНА СІТКА ЕЛВЕРМАНА АБО «ПАВУТИНКА» ДИСКУСІЇ»

Учитель формулює проблему (можна бінарне запитання), над якою працює клас. У двох колонках «Так» – «Ні» фіксуються аргументи, що схвально або заперечно відповідають на проблему. Після обговорення

записується спільний висновок в нижній колонці таблиці.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ:  9-й клас. Дж. Й.В. Гете. Драматична поема «Фауст».

 

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ-СИНТЕЗ» (описана В.О. Загашевим)

         На стадії виклику вчитель пропонує учням тему або питання, що

відображає основний зміст тексту. Учні підбирають ключові слова, фрази, які, як їм здається, можуть бути опорними в тексті, запропонованому для вивчення згодом. Вони самостійно (або в групі) заповнюють першу частину верхньої  графи  таблиці,  далі пропонується сам текст. Після прочитання або слухання тексту таблиця заповнюється повністю.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 6-й клас. А.П. Чехов. Оповідання «Товстий і тонкий».

 

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «ЩО? ДЕ? КОЛИ? ЧОМУ?»»

   Це простий і знайомий прийом. Таблиця заповнюється на стадії

осмислення по ходу роботи з інформацією.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 5-й клас. С.Я. Маршак. Казка-п’єса «Дванадцять місяців» (уривок).

 

ПРИЙОМ «ТАБЛИЦЯ «ЗХД»» (описана Д. Огл)

Суть стратегії «Таблиця «ЗХД»» полягає в добуванні відомих фактів і положень із нового матеріалу, у фіксації питань, які з’являються,  а також питань, які викликають потребу в нових знаннях.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 9-й клас. Дж. Байрон. Поема «Мазепа».

 

ПРИЙОМ «ІНСЕРТ»

Основна мета графічного організатора «ІНСЕРТ» – спонукати учнів до відстеження власного розуміння інформації, яка читається, використовуючи певне маркування. Стратегія концентрує увагу не тільки на відомому їм матеріалі, але й на новому, навчає сумніватися в інформації, яка надається,  ставити питання, які виникають у процесі роботи над текстом.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 9-й клас. Дж. Байрон. Поема «Мазепа».

Після обговорення запропонованого тексту за планом стратегії заповнюється таблиця:

ПРИЙОМ «ЩОДЕННИК ПОДВІЙНИХ НОТАТОК»

В основі прийому лежить коментування тексту. Він сприяє формуванню вміння інтерпретувати інформацію, знаходити асоціації,

пропускаючи інформацію через особистий досвід.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ:  9-й клас. О.С. Пушкін. Роман «Євгеній Онєгін».

 

ПРИЙОМ «ДЕРЕВО ПЕРЕДБАЧЕНЬ» (описаний Дж. Беллансом)

Цей прийом допомагає робити припущення щодо розвитку сюжетної лінії в оповіданні, новелі, повісті. Правила роботи  такі: стовбур дерева – тема, гілки – припущення, які ведуться по двох основних напрямках – «можливо» та «ймовірно» (кількість «гілок» не обмежена), і, нарешті, «листя» – обґрунтування цих припущень, аргументи на користь тієї або іншої думки.

 

Дерево передбачень може бути створене у вигляді кластера. Використовувати класичний варіант не обов’язково.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ:  7-й клас. О. Генрі. «Останній листок».

Під час проведення уроку прийом  поєднано з іншою стратегією критичного мислення – «Читання з передбаченням». Текст було розбито на три частини і прочитано з зупинками.  Після прослуховування кожної частини діти прогнозували подальший розвиток подій і оформлювали свої припущення у вигляді «Дерева передбачень».

 

ПРИЙОМ «КЛАСТЕР» (описаний Т. Бьюзаном)

Кластер допоможе учневі нелінійно представити власні думки, ідеї. Форма кластера може бути різною: і «гроно», коли найбільший розвиток отримує одна з ідей, і рівномірне «розкидання» ідей навколо теми (кластер-пучок), і кластер-питання.  Під час  формування ідей установлюються зв’язки й взаємозв’язки між ними. Дуже важливо, щоб учні могли виявити як можна більше зв’язків.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 7-й клас. Вивчення біографії В. Скотта. Кластер-гроно до слів «Дитинство В. Скотта».

         Дітям було запропоновано, слухаючи розповідь учителя, скласти кластер до відомостей про дитинство письменника.

 

Про шкільні роки письменника діти повинні були віднайти інформацію самостійно.

ПРИЙОМ «ДЕРЕВО РІШЕНЬ»

Використовується для раціоналізації процесу прийняття рішень у ситуації, коли неможливо дати просту й однозначну відповідь на поставлене завдання. Допомагає досягти повного розуміння причин, що привели до прийняття того чи іншого важливого рішення в минулому.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 10-й  клас. Ч. Діккенс. Роман «Пригоди Олівера Твіста». Розглядається ситуацію вибору, в яку попала Ненсі.

ПРИЙОМ «МИСЛЕННЯ ПІД ПРЯМИМ КУТОМ»

Прийом застосовується для усвідомлення учнями понять і фактів шляхом  інтерпретації  їх  своїми словами, а також шляхом асоціацій, зіставлення  з іншими поняттями, фактами. Вчитель перед читанням тексту повідомляє питання, на яке учні повинні знайти відповідь. Для цього їм пропонується заповнити таблицю із двох стовпчиків або два окремі списки. У правому стовпчику або в окремому списку «А» найбільш істотні, з їхнього погляду, факти, а в лівому стовпчику або списку «Б» – думки про ці факти, викликані ними асоціації.  Думки й асоціації повинні бути конкретними.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 9-й клас. Вольтер. Повість «Простак»

Опрацювати  питання: «Як відрізняються погляди Гурона і погляди представників французького провінційного дворянства».

 

ПРИЙОМ «ФІШБОУН» («РИБ’ЯЧИЙ КІСТЯК»)

Модель постановки й розв’язку проблем дозволяє описати й спробувати розв’язати ціле коло проблем (поле проблем). Учням пропонується інформація (текст, відеофільм, лекція) проблемного змісту й схема Fishbone  для систематизації цього матеріалу. На верхній «кісточці» записується формулювання проблеми, а на нижній – факти, які підтверджують, що така проблема існує.

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ: 11-й клас. М.Булгаков. Роман «Майстер і Маргарита».

 

ПРИЙОМ «ДЕНОТАТНИЙ ГРАФ» (описаний Д.Х. Вагаповою)

Застосування  прийому дозволяє учням  виокремлювати основні поняття й виявляти  їх  головні ознаки.

Денотатний граф ( від лат. denote – позначаю й грец. Grapho – пишу) – спосіб виокремлення з тексту істотних ознак ключового поняття.

Принципи побудови:

виділення ключового слова або словосполучення;
чергування імені й дієслова в графі;
дроблення ключового слова в міру побудови графа на слова-«гілочки».

ПРИКЛАД ЗАСТОСУВАННЯ:  7-й клас. А. Конан  Дойл. Оповідання «Собака Баскервілів».

         Наведені конкретні приклади застосування графічних організаторів демонструють можливості кожного прийому в засвоєнні учнями навчального матеріалу на уроках світової літератури. Власні ідеї, які представляються учнями у формі  графічного організатора, відбивають оригінальний, створений  їхніми зусиллями й творчою уявою продукт розумової діяльності.

 

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛA

Дулама М. Е. Розвиток критичного мислення засобами використання таблиць // Перемена, Т.6, №2, 2005.
Заир-Бек С.И., Муштавинская И.В. Развитие критического мышления на уроке. М.: Просвещение, 2004.
Кларк Дж. Г. Использование визуальных организаторов для

фокусирования на мышлении / пер. с англ. Е. Н. Волков, 2009. –[электронный ресурс]. Режим доступа:

Макаренко В.О., Туманов О.О. Як опанувати технологію критичного мислення. Харків. «Видавнича група «Основа»» «Тріада +», 2008.
Марченко О.Г. Формування критичного мислення школярів. Харків. Видавнича група «Основа». ПП «Тріада +», 2007.


Теги: Мельник Л.Ю., світова література
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 365/54


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar