| Головна » Зарубіжна література |
Робота учня 9-Б класу Потапека Юрія Поетичні сили Франції поєдналися у Вольтері Й.В.Гете Тема. Життя і творчість Вольтера(1694-1778).Ідейний зміст і художня сруктура філософської повісті “Простак”, сенс її назви. Мета. Ознайомити з біографією Вольтера; розкрити значення терміну “філософська повість”; розвивати творчі здібності учнів; учити їх засвоювати навчальний матеріал під час лекції. Написав гостру сатиру на регента Франції герцога Орлеанського, через що майже рік був ув'язнений у Бастилії. Справжнє ім'я Вольтера — Марі Франсуа Аруе. Він народився 21 листопада 1694 р. в Парижі, в сім'ї нотаріуса. Початкову освіту здобув у єзуїтському коледжі Людовіка XIV та у школі правознавства. Прізвище «Вольтер» письменник почав використовувати після шаленого успіху своєї трагедії «Едіп» (1719). Прізвище Вольтер (Voltaire) по суті є псевдонімом, створеним за допомогою анаграми (перестановки і додавання літер у словах) справжнього прізвища письменника: Arouet le j(eune) — Аруе молодший. Ночами він часто вставав, будив секретаря і диктував йому, або ж писав сам. На столику біля його ліжка завжди лежали підготовлені для роботи пера і папір. «Для того, щоб писати вірші, треба мати всередині чорта», — говорив Вольтер. Вольтер працював так, ніби дуже поспішав і боявся, що не встигне зробити якусь справу. Робочий день Вольтера тривав від 18 до 20 годин. . Вольтер вів своє знамените листування. До його кореспондентів належали прусський король Фрідріх II, російська імператриця Катерина II, польський король Станіслав Август Понятовський. Лише один Людовік XV вороже ставився до найве-личнішого зі своїх співвітчизників. Російська імператриця Катерина II Польський король Станіслав-Август Понятовський. Фрідріх ІІ. На відміну від офіційної церкви Вольтер вважав, що Бог створив усесвіт, але від подальшого втручання у його справи усунувся. Таку філософію називають деїзмом, і вона вчить, що пізнати Бога можна лише за допомогою розуму, а не віри. Вольтерові належать знамениті вислови: «Вірити в Бога неможливо, не вірити в нього — абсурдно»; «Якби Бога не існувало, його потрібно було б вигадати ». Місцем вигнання він обрав Англію, де його, на той час уже відомого філософа і поета, радо вітали визначні громадські та літературні діячі і навіть сам король. У 1726 р. після сутички з Шевальє де Роаном, який публічно насміхався над його спробою сховати під псевдонімом своє недворянське походження, Вольтер вдруге потрапив до Бастилії, а після звільнення був висланий із Франції. Англія Близько п'ятнадцяти наступних років провів у Сіреї , в маєтку у своєї приятельки маркізи Емілії дю Шатле, де займався науковою та літературною діяльністю. Англійські враження посилили вільнодумні настрої Вольтера, і він написав свої знамениті «Філософські листи». За їх гострокритичний пафос у 1734 р.книга була спалена за вироком французького парламен- ту, а автор опинився під загрозою нового арешту. Бастилія Після смерті Емілії дю Шатле (1749 р.) Вольтер, на запрошення прусського короля Фрідріха II, оселяється у Потсдамі, сподіваючись створити в окремо взятому королівстві суспільство, побудоване на засадах освіченого абсолютизму. Фрідріх II Неминучий конфлікт із королем закінчився загрозою чергового арешту, втечею до Швейцарії. Лише у 83-літньому віці Вольтер вирішив повернутися до Парижа; його палко вітали тисячі шанувальників, літературні та громадські кола Франції. Швейцарія Париж Вісімнадцять томів цього видання містять епістолярну спадщину Вольтера — більше десяти тисяч листів. Письменник випробував свої сили в усіх художніх напрямах, які панували в літературі XVIII ст. Творчий спадок Вольтера величезний: п'ятдесят томів по шістсот сторінок кожний. присвячену релігійним війнам XVI ст. і центральній постаті цієї епохи, королю Генріху IV, та сатиричну поему «Орлеанська діва» (1735) — про Жанну д'Арк, історію якої Вольтер використав для викриття релігійних забобонів. Крім невеличких ліричних творів, Вольтер написав і значні за обсягом епічні віршові твори — національну епопею «Генріада» (1723), Жанна д'Арк Найвідоміші драматичні твори Вольтера — трагедії «Едіп» (1718), «Брут» (1730), «Заїра» (1732), «Цезар» (1735), «Альзі-ра» (1736), «Магомет» (1741), «Врятований Рим» (1752), «Танкред» (1760). Вольтер написав 54 драматичні твори різних жанрів — від комічних мініатюр до героїчних класицистичних трагедій. Театру Вольтер надавав особливого значення, розглядаючи його передусім як трибуну для проголо- шення ідей виховання і Просвітництва. Сцена из спектакля "Кандид" Вольтера. Світову літературну славу Вольтер здобув усе ж не стільки як поет чи драматург, а в першу чергу як прозаїк, один із творців нового прозового жанру — філо- софської повісті . До найвідоміших філософських повістей Вольтера, крім названих, належать також «Мікромегас» (1752), «Простак» (1767), «Вавилонська царівна» (1768). Філософська повість— середній за обсягом епічний прозовий твір,що характеризується однолінійним сюжетом, головними героями якого є не люди, а філософські ідеї: логіка розвитку подій у ньому зумовлена не логікою людських вчинків, а логікою філософської полеміки. Вольтер помер 30 травня 1778 р. Його поховали у Шампані, в абатстві Селльєр. Прах Вольтера було перепоховано 1791 р., під час Французької революції, в Парижі, в церкві Святої Женев'єви — Пантеоні великих людей Франції. Труна Вольтера нині зберігається в Пантеоні, а урна з його серцем — в Національній бібліотеці Парижа. На ній написано: «Серце моє тут, а дух мій скрізь». багатогранність образу Простака, який протистоїть цивілізації, а не захоплюється нею. Душа героя проста і щира , не позначена тавром лицемірства, прагне гармонії з собою та людьми. Філософська повість «Простак» написана в 1761 р. Ідейний зміст повісті Вольтера— згубний вплив суспільства на« природну людину »,що зумовило складність, Ідейний зміст Філософська повість «ПРОСТАК» У своїй тематичній основі повість «Простак» полемічно спрямована проти концепції так званої «природної людини» Ж.-Ж. Руссо. Ж.-Ж.Руссо Вольтер Руссо різко виступав проти цивілізації, вважаючи, що встановлені нею закони та норми суспільної поведінки є неприродними й амораль-ними по своїй суті, присто -сованими винятково для потреб правлячої верхівки суспільства Вольтер вважав, що саме цивілізація, зрештою, підняла людину з тваринного, тобто природного, стану до рівня інтелектуально і морально розвиненої особистості. Вольтер, і Руссо належали до когорти ідейних лідерів епохи Просвітництва, але при цьому одне з централь- них питань просвітницької ідеології, а саме — питання про характер впливу цивілізації на мораль людини, вони вирішували по-різному. Художня структура Події в повісті стрімко змінюють одна одну. Завдання автора створити такі обставини, за яких якнайшвидше виявиться і стане наочною певна безглуздість навколишнього життя. Подієву основу повісті становить розповідь про пригоди «природної» людини — Гурона, або Простака, який мимоволі вступає у конфлікт з «цивілізованим» суспільством абсолютистської Франції кінця XVII ст. В сюжеті повісті поєднуються дві подієві лінії: про прибуття Гурона до Франції, його кохання та його подорож до Парижа і про трагічну долю Сент-Ів. У якій школі Вольтер здобув початкову освіту? 2. Відома філософська повість, написана в 1767 році? 3.Чому протистоїть образ Простака в повісті “Простак”? 4.Який місяць став останнім в житті Вольтера? 5.Із скількох томів складається творчий спадок Вольтера? 6.Де нині зберігається труна Вольтера? 7.Ким був батько Вольтера? Все правильно Чи засвоїли ви матеріал? Ви добре засвоїли матеріал!!!
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |