| Головна » Зарубіжна література |
Мета: на прикладі оповідання «Пісня про Правду» поглибити знання учнів щодо творчості Рільке; розвивати навички аналізу прозового твору, характеризування образів, виразного читання, переказу; виховувати любов до художнього слова, народної пісні, сприяти формуванню морально-етичних поглядів школярів. Обладнання: тексти оповідання, ілюстрація в підручнику, запис гри тріо бандуристок. Форми роботи: усний виступ учня;
Хід уроку
Правда, мати рідна, орлице крилата, Де ж той син, що прийде тебе відшукати?
І. Оголошення теми, мети та завдань уроку ІІ. Актуалізація опорних знань учнів у формі бліц-опитування «Продовжи речення» У творчій долі Р.М. Рільке віддзеркалилася українська земля. Інтерес до неї пробудила… (Лу Андреас Саломе) ІІІ. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу 1. Робота над епіграфом. - До кого звертається кобзар у пісні? (до Правди) - Як називає правду? Який художній прийом використовує? (Матір’ю рідною, орлицею крилатою. Такий художній прийом називається метафорою) - Чому саме так звертаються до Правди? (Рідна мати – найдорожча у світі людина. Орлиця – могутній, величний птах, літає на значні відстані) - Яке смислове значення мають метафори? (Правда – духовне багатство людини, вона вічна, невмируща, передається з уст в уста, для неї немає кордонів) 2. Прослуховування запису гри тріо бандуристок. 3. Запитання. - Яке враження справило почуте? (Мелодія піднесена, примушує прислухатися, замислитися, спонукає до дії. Про буремні часи йдеться у пісні, коли людині необхідно зробити вибір) 4. Слово вчителя. Так, не можна бути байдужим до майбутнього своєї країни. Настане час, коли людина сама себе запитає: що я зробив для того, щоб жилося краще. 5. Рольова гра: розповідь про Олексу від першої особи (Учень отримав випереджувальне завдання як домашнє). Я – Олекса, син Петра Якимовича. Мій батько – швець. У вільний час малює ікони. Так склалося, що він майже ніколи не втручався в сімейні справи. Матір звати Якилина. Народила мене вже немолодою. Живемо вчотирьох: мати, батько, сестра і я, 17-річний парубок. Одного разу батько вирішив мене залучити до малярства – доручив намалювати Пресвяту Богородицю. Коли малював, згадував Мар’яну, дочку козака Голокопитенка. Давно запала мені в душу гарна дівчина. Батько, побачивши моє «творіння», злякався, а пізніше замалював дошку образом святого Димитрія. У сім’ї відчував себе завжди чужаком. Цілими днями гуляв у степу з рушницею, але ніколи з неї не стріляв. Вирішив освідчитись Мар’яні, та вона почала кепкувати з мене. На Січ хотів податися – не взяли, навіть ченці в монастирі до себе не прийняли. Отак і живу тихо, непомітно. Не цікавий я ні батькові, ні матері. Друзів немає. Життя проходить повз мене. Я спостерігаю за ним, а воно, немов води спокійної річки, плине і плине… 6. Робота з текстом. Виразне читання учнями уривків оповідання (с. підр. 142). Виразне читання напам’ять вчителем слів «Пісні про Правду». 7. Бесіда за прочитаним (робота у парах: учень формулює запитання, інший – відповідає). - Де був Олекса, коли кобзар Остап завітав до їхньої хати? (Сидів на ослоні). - Чи випадкова ця деталь? (Ні, не випадкова, свідчить про відсутність дії). - Скільки разів виконував кобзар «Пісню про Правду»? - Як вона звучала кожного разу? - Які словосполучення є свідченням про подію? (Короткі вигуки, брязкіт зброї, плач жінок) - Що відбулося через годину? - Чому Олекса вирішив піти на війну? - Хто благословив Олексу? - Яка деталь говорить про велике материнське серце? - Як батько зреагував на те, що син пішов на війну? 8. Захист твору-мініатюри «Які проблеми порушуються в оповіданні Р.М. Рільке «Пісня про Правду».
Орієнтовний твір Для мене оповідання австрійського письменника Р.М. Рільке – особливий твір, тому що в ньому поставлена проблема, яку ніхто не може обійти. Це проблема морального вибору, який рано чи пізно робить у своєму житті кожна людина. Спочатку Олекса був спостерігачем, пасивним, бездіяльним, ні на що не здатним. Душевні й фізичні сили міцно спали у сімнадцятирічному хлопцеві. Пісня кобзаря Остапа розбудила їх. Олекса взяв зброю і пішов на війну проти польських панів, бо хотів бачити свою землю вільною. Думаю, що він буде гідно боронити батьківщину від кривди. Це правильний вибір людини з твердими переконаннями у своїй правоті й справедливості тієї справи, за яку взявся. 9. Робота з ілюстрацією О. Сластьона «Козак-бандурист» (с. підр. 142) - Яким зображений бандурист? - Про що його пісня? - Як видумаєте, чи схожий він на бандуриста Остапа? ІV. Закріплення вивченого матеріалу. Прочитайте ще раз епіграф. Дайте відповідь на запитання, поставлене у пісні. ( Сина, який відшукає і захистить Правду, звати Олекса). Чому він пішов на війну? (Пісня пробудила душу, свідомість, залишатися байдужим Олекса не міг). V. Домашнє завдання. Підготуватися до контрольної роботи з теми «Україна та її історія в літературі».
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |