| Головна » Зарубіжна література |
Мета: розкрити трагізм долі мадемуазель Сент-Ів і Простака; допомогти учням проаналізувати фінал твору і сформулювати своє судження про нього; розвивати навички аналізу твору і конкретних образів, логічного мислення, зв’язного мовлення; сприяти формуванню у школярів високих моральних ідеалів. Обладнання: схема «Конфлікти повісті», 6 екземплярів завдань для літер. диктанту, відеокадри з фільму «Простак», пісня з цього кінофільму, на дошці записані питання, які будуть розглядатися на уроці, 3 екземпляри завдань для роботи у групах Тип уроку: комбінований.
Епіграф: Кохання – найсильніше з усіх пристрастей, тому що воно одночасно володіє головою, серцем і тілом. Вольтер
Хід уроку:
І. Оргмомент.
ІІ. Актуалізація опорних знань. Літературний диктант (пишуть декілька учнів). Мадемуазель де Сент-Ів приходиться Простаку … (хрещеною матір’ю).
Робота зі схемою «Ідейний зміст повісті» (додаток №1).
Бесіда за прочитаними розділами. - Яке враження справили одне на одного Простак і панна Сент-Ів під час першої зустрічі? - Яка звістка про першу кохану Простака заспокоїла панну Сент-Ів? - Як Простак зберігав пам'ять про кохану Абакану? - Яких умовностей не міг зрозуміти Простак у стосунках із прекрасною Сент-Ів? - Чому Простак вирішив їхати до Версалю? - Що найбільше загрожувало Сент-Ів після довгої відсутності коханого Геркулеса? - Свідченням чого є той факт, що Сент-Ів відхилила пропозицію Сен-Пуанжа? - Хто зіграв трагічну роль у моральному падінні дівчини? - Як Сент-Ів перенесла це?
ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів. Знайомство з темою, метою уроку. Як ви вже зрозуміли з розділів, які повторно перечитували дома, сьогодні ми будемо говорити про почуття Простака та його коханої, про місце кохання у цивілізованому суспільстві, про фінал повісті (учні записують у зошити тему урока, епіграф).
Аналіз питань, що будуть розглядатися на уроці. (На дошці записані питання) - Хто є носієм добра у творі? - Чи може бути виправданим «мале зло» в ім’я «великого блага»? - Чи є фінал повісті примирливим? - У чому «простота» Простака?
IV. Робота над темою уроку. Робота в групах (додаток №2). (Учні об’єднуються у 3 групи. На роботу відводиться 8-10 хвилин, після чого групи презентують результати роботи. Під час підготовки учням надає допомогу учитель, який може впливати на хід їхніх думок. Перед початком роботи учні дивляться епізоди з фільму «Простак»: розмова Сент-Ів із паном Сен-Пуанжем, остання розмова із Простаком. Після відповіді 2-ї групи слухаємо індивідуальне повідомлення про спільні мотиви у повісті Вольтера «Простак» та книги Квітки-Основ’яненка «Козирдівка». (Додаток №3)
Підсумкова бесіда. - Яке ваше власне враження від молодих героїв повісті? - Чи викликають вони симпатію? - Як слова епіграфа співзвучні з історією кохання Простака і Сент-Ів? (Молоді люди повністю віддалися своїм почуттям.) - Що зрозумів Гурон, стикнувшись з перешкодами на шляху до щастя? (У схему «Ідейний зміст повісті» (додаток №1) записуємо «Висока плата за щастя. Щастя майже неможливе для щирих і чесних людей.)
«Вільне письмо» на тему «У чому «простота» Простака?» От і перегорнута остання сторінка повісті. Багато що стало зрозумілішим. Згадайте, на які питання ми повинні були відповісти на уроці. Чи усі питання ми розглянули? І мені здається, уже прийшов час відповісти на підсумкове питання «У чому «простота» Простака?», адже саме Простак – головний герой твору. Для цього ми використаємо методику «вільного письма». Хочеться почути усі думки, які з’явилися у вас з цього питання. Не бійтеся помилитись. Кожна думка має право на існування. (Дається час для написання творів, потім декілька зачитуються.)
V. Рефлексія. Звернення до таблиці, записаної на 1-му уроці «Перше враження від прочитаного та Що змінилося після аналізу повісті». (Бажаючі діляться своїми враженнями, розповідають, що змінилося у сприйнятті твору після його детального аналізу на уроках. Кому важко це зробити на уроці, повинен завершити роботу дома.)
VI. Підсумкове слово вчителя. Виставлення, мотивація оцінок. Ми розглянули з вами одну з перлин світової літератури – філософську повість Вольтера «Простак». Цей твір, написаний більше ніж два століття тому дуже близький нам, людям ХХІ ст... Сучасне століття хоч і дуже далеко відійшло від часів Вольтера, але в ньому залишилися недоліки зіпсованого суспільства, описаного великим письменником, - жадібність, хабарництво, безпринципність, сластолюбство… Нам є про що задуматись, нам є, до чого прагнути – жити в країні, де правдою не називають брехню, де маски одягають тільки на свята, де щасливим є правдолюбець, де підлим не везе, де святим є все, що не фальшиве, де усі люди є простаками… (В цей час починає звучати музика із фільму «Простак».)
VII. Домашнє завдання: заповнити 2-у колонку таблиці «Враження від прочитаного», підготувати індивідуальне повідомлення про творчість Гете, історію створення трагедії «Фауст».
Додаток №1
Висока плата за щастя. Щастя майже неможливе для щирих і чесних людей.
Додаток №2
Завдання для роботи в групах 1 група У чому полягає трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів? Чи є трагічною доля Простака? Додаткові матеріали 1. У повісті є «дзеркальна», перехресна ситуація: гуронець їде до Парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну Сент-Ів, а в результаті вона визволяє його. 2. Панна Сент-Ів і вельможа Сен-Пуанж. * «Прекрасних і пишних дам, про яких я вам говорю, ніхто не плямує, вам же аплодуватимуть; скажуть, що коли ви й простудилися, то це лише ради надмірної чесноти». – «Ах, якої там чесноти? – скрикнула прекрасна Сент-Ів. – Що за лабіринт неправди! Що за країна!»» (Розмова панни де Сент-Ів із версальською дамою, у якої вона жила). * «Вона (Сент-Ів) з огидою дивилася на цей спосіб продавати людське щастя й нещастя» 3. Як Сент-Ів перенесла своє моральне падіння? Як ви вважаєте, чи правильно зробила Сент-Ів, що зізналася в усьому скоєному? Чи може бути виправданим «мале зло» в ім’я «великого блага»? 4. Подумайте, панна Сент-Ів відноситься до «природних» людей чи до цивілізованих? Чи можна її вважати носієм добра у творі? 5. Як гуронець пережив смерть коханої? * «Простак не міг себе опанувати». * «Похмуре й страшне Простакові мовчання, тьмяні очі, бліді вуста, що аж тіпалися, тремтіння усього тіла викликали в душі тих, хто дивився на нього, ту суміш співчуття й страху, яка поневолює усі сили душі, спиняє всі розмови й виявляється тільки у вигляді беззмістовних вигуків… Він, здавалось, іще шукав її, хоч був у тому стані, коли нічого не бачиш». * «До останньої хвилини життя шанував він пам'ять ніжної Сент-Ів». 6. Після смерті коханої Сент-Ів Простак «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем». Як ви думаєте, чому так сталося?
2 група Як впливали на долі головних героїв повісті влада, церква й органи правосуддя? Як до цього ставиться Вольтер? Додаткові матеріали 1. Яку ціну повинна заплатити Сент-Ів, щоб визволити свого коханого? 2. Лицемірство святих отців… Вислухавши сповідь прекрасної де Сент-Ів, ієзуїт Ту-а-Ту обурився на грішника. Цей гнів тривав до тих пір, доки він не узнав імені спокусника, яким був пан де Сент-Пуанж. Злякавшись впливового вельможі, священик навів дівчині приклади, за якими церква не лише відпускала гріх жінці, яка зрадила чоловіка, а й виправдовувала цей гріх, якщо він був спрямований на порятунок коханого. 3. Ставлення до продажності посад, чинів у французькому суспільстві… * «Леле, рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади дають часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. Слухайте, ви викликали в мене довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться. Він вбачає в мені свою добродійницю й дивиться на себе, як на моє творіння. Чи ви думаєте, що всі ті, що стоять на чолі округи чи навіть армії, мають ці почесті й багатства за свої заслуги? Вони зобов’язані за це своїм жінкам. Коханням клопочуться про військові чини, й посаду дістає чоловік найвродливішої. Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. Прекрасних і пишних дам, про яких я вам говорю, ніхто не плямує, вам же аплодуватимуть; скажуть, що коли ви й простудилися, то це лише ради надмірної чесноти». – «Ах, якої там чесноти? – скрикнула прекрасна Сент-Ів. – Що за лабіринт неправди! Що за країна!»» 4. Як, на вашу думку, хто винен у трагічній долі молодих людей? 5. Як вплинула на царедворця Сен-Пуанжа смерть прекрасної Сент-Ів? Про що це свідчить? * «Опустивши очі, слухав він Гордона, витер з них кілька слізок і здивувався, що вилляв їх: він зазнав каяття».
3 група Деякі дослідники вважають, що фінал повісті примирливий, усе начебто влаштовується на краще. Проаналізуйте фінал повісті і сформулюйте своє судження про це. Додаткові матеріали Як склалося подальше життя усіх героїв повісті? * «Час зм’якшує все. Пан де Лувра, нарешті, зробив-таки прекрасного офіцера з Простака, який з’явився в Парижі й у війську під іншим ім’ям; його вихваляли всі чесні люди, й він був водночас безстрашним воїном і філософом. До останньої хвилини життя шанував він пам'ять ніжної Сент-Ів. Абат де Сент-Ів і пріор одержали прибуткові духовні посади. Версальська побожниця зберегла діамантові сережки й одержала гарний подарунок. Отець Ту-а-Ту отримав скриньку шоколаду, кави, грудкового цукру, цукатів, разом з «Роздумами» преподобного отця Краузе й «Квітами святості», заведеними в сап’янові палітурки. Добрий Гордон до самісінької смерті приятелював з Простаком; він теж одержав добру посаду й забув назавжди спокутливу благодать…». 2. Як ви думаєте, про що свідчить те, що у фіналі гуронець «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем»? 3. «Нещастя інколи йде на добро» (новий девіз Гордона, який є алюзією на вислів німецького філософа Лейбніца «Все на краще в цьому кращому з-поміж можливих світів») – «А скільки чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті нема нічого доброго»» 4. Чи є фінал повісті примирливим? 5. Чи має фінал виховне значення?
Додаток №3 «Простак» Вольтера і «Козирдівка» Г. Квітки-Основ’яненка У плані пошуку спільних мотивів у зарубіжній та українській літературах цікавою є спроба порівняти повість Вольтера з твором Квітки-Основ'яненка "Козирдівка". Порівнюючи просвітницькі ідеали Вольтера та українських письменників, можна побачити, що і українська, і французька літератури перебували на спільній орбіті важливих процесів пошуку етичного й естетичного ідеалів гармонійного існування особистості в суспільстві. В особливостях розгортання сюжету і в способі вирішення основного художнього конфлікту знаходимо близькість повісті Квітки-Основ'яненка "Козирдівка" до "Простака" Вольтера. В повісті українського письменника головного героя бідняка – сироту Левка було несправедливо звинувачено у злочині, кинуто до в'язниці і засуджено до заслання у Сибір. Між двома героями, Гуроном і Левком, можна знайти багато спільного: вони близькі до природи, відкриті для щирих природних почуттів, складні обставини і шахрайство оточуючих стали причиною їхнього ув'язнення, а для визволення треба звертатися до "високого" заступника. В обох повістях активну позицію займають закохані в героїв Сент-Ів та Івга. Вагоме місце в "Простаку" і в "Козирдівці" відведено викривальному, неприховано сатиричному зображенню чиновників, від свавілля яких залежать долі безневинних людей. Усе це виростає у творах в гостру сатиру на адміністративно-судову систему в обох країнах. Квітка-Основ'яненко, як і Вольтер, схиляється до думки: годі й шукати справедливості там, де є такі чиновники, яким, за словами одного з персонажів, "даєш, не надаси; сторжишся, віддаси, — ще мало, ще витягай". Однак, на відміну від французького письменника, Квітка-Основ'яненко пропонує ідилічно-щасливу розв'язку в дусі сентиментальної літератури, в якій обстоювалися ідеали "торжества доброчесності". Івга вимушена звернутися по допомогу до "справедливого" губернатора, який переймається долею несправедливо покараного Левка, встає на захист простих селян і карає кривдників.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |