Головна » Зарубіжна література

Трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів та гуронця. Фінал повісті Вольтера „Простак”

Мета: розкрити трагізм долі мадемуазель Сент-Ів і Простака; допомогти учням проаналізувати фінал твору і сформулювати своє судження про нього; розвивати навички аналізу твору і конкретних образів, логічного мислення, зв’язного мовлення;  сприяти формуванню у школярів високих моральних ідеалів.

Обладнання: схема «Конфлікти повісті», 6 екземплярів завдань для літер. диктанту, відеокадри з фільму «Простак», пісня з цього кінофільму, на дошці записані питання, які будуть розглядатися на уроці, 3 екземпляри завдань для роботи у групах

Тип уроку: комбінований.

 

Епіграф:                                                    

          Кохання – найсильніше з усіх

          пристрастей, тому що воно  одночасно                         

          володіє головою, серцем і тілом.

                                                                Вольтер

 

Хід уроку:

 

І. Оргмомент.

    

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Літературний диктант (пишуть декілька учнів).

Мадемуазель де Сент-Ів приходиться Простаку … (хрещеною матір’ю).
Панну де Сент-Ів сховали від настирного гуронця у … (монастирі).
Коли Геркулес відправився до Парижу за дозволом на одруження із своєю коханою, дівчину збирались … (віддати заміж за сина судді).
Та прекрасна Сент-Ів … (у день весілля тікає шукати свого коханого).
Спочатку вона відправляється до … (отця Ту-а-Ту).
Дівчина дізнається, що їй може допомогти тільки … (пан де Сен-Пуанж).
Як поставився отець Ту-а-Ту до розповіді панни де Сент-Ів про розмову із паном Сен-Пуанжем? (Він запропонував їй погодитись на пропозицію пана).
Мадемуазель де Сент-Ів зраджує Простаку, щоб … (визволити його із в’язниці).
Крім свого коханого, панна де Сент-Ів допомагає … (визволити янсеніста Гордона).
Версальська приятелька привозить панні де Сент-Ів.. (забуті нею у будинку пана де Сен-Пуанжа сережки).
Як ставиться мадемуазель де Сент-Ів до того, що сталося у Версалі у будинку пана де Сен-Пуанжа? (Вона страждає і соромиться сама себе).
Що стається із дівчиною? (Панну гнітили думки про її зраду, вона захворіла і померла.)

 

Робота зі схемою «Ідейний зміст повісті» (додаток №1).

 

Бесіда за прочитаними розділами.

- Яке враження справили одне на одного Простак і панна Сент-Ів під час першої зустрічі?

- Яка звістка про першу кохану Простака заспокоїла панну Сент-Ів?

- Як Простак зберігав пам'ять про кохану Абакану?

- Яких умовностей не міг зрозуміти Простак у стосунках із прекрасною Сент-Ів?

- Чому Простак вирішив їхати до Версалю?

- Що найбільше загрожувало Сент-Ів після довгої відсутності коханого Геркулеса?

- Свідченням чого є той факт, що Сент-Ів відхилила пропозицію Сен-Пуанжа?

- Хто зіграв трагічну роль у моральному падінні дівчини?

- Як Сент-Ів перенесла це?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності учнів.

Знайомство з темою, метою уроку.

Як ви вже зрозуміли з розділів, які повторно перечитували дома, сьогодні ми будемо говорити про почуття Простака та його коханої, про місце кохання у цивілізованому суспільстві, про фінал повісті (учні записують у зошити тему урока, епіграф).

 

 Аналіз питань, що будуть розглядатися на уроці.

(На дошці записані питання)

- Хто є носієм добра у творі?

- Чи може бути виправданим «мале зло» в ім’я «великого блага»?

- Чи є фінал повісті примирливим?

- У чому «простота» Простака?

 

IV. Робота над темою уроку.

Робота в групах (додаток №2).

(Учні об’єднуються у 3 групи. На роботу відводиться 8-10 хвилин, після чого групи презентують результати роботи. Під час підготовки учням надає допомогу учитель, який може впливати на хід їхніх думок.

Перед початком роботи учні дивляться епізоди з фільму «Простак»: розмова Сент-Ів із паном Сен-Пуанжем, остання розмова із Простаком.

Після відповіді 2-ї групи слухаємо індивідуальне повідомлення про спільні мотиви у повісті Вольтера «Простак» та книги Квітки-Основ’яненка «Козирдівка». (Додаток №3)

 

Підсумкова бесіда.

- Яке ваше власне враження від молодих героїв повісті?

- Чи викликають вони симпатію?

- Як слова епіграфа співзвучні з історією кохання Простака і Сент-Ів? (Молоді люди повністю віддалися своїм почуттям.)

- Що зрозумів Гурон, стикнувшись з перешкодами на шляху до щастя? (У схему «Ідейний зміст повісті» (додаток №1) записуємо «Висока плата за щастя. Щастя майже неможливе для щирих і чесних людей.)

 

«Вільне письмо» на тему «У чому «простота» Простака?»

От і перегорнута остання сторінка повісті. Багато що стало зрозумілішим. Згадайте, на які питання ми повинні були відповісти на уроці. Чи усі питання ми розглянули? І мені здається, уже прийшов час відповісти на підсумкове питання «У чому «простота» Простака?», адже саме Простак – головний герой твору. Для цього ми використаємо методику «вільного письма». Хочеться почути усі думки, які з’явилися у вас з цього питання. Не бійтеся помилитись. Кожна думка має право на існування.

      (Дається час для написання творів, потім декілька зачитуються.)

 

V. Рефлексія.  Звернення до таблиці, записаної на 1-му уроці «Перше враження від прочитаного та Що змінилося після аналізу повісті».

(Бажаючі діляться своїми враженнями, розповідають, що змінилося у сприйнятті твору після його детального аналізу на уроках. Кому важко це зробити на уроці, повинен завершити роботу дома.)

 

VI. Підсумкове слово вчителя. Виставлення, мотивація оцінок.

     Ми розглянули з вами одну з перлин світової літератури – філософську повість Вольтера «Простак». Цей твір, написаний більше ніж два століття тому дуже близький нам, людям ХХІ ст...  Сучасне століття хоч і дуже далеко відійшло від часів Вольтера, але в ньому залишилися недоліки зіпсованого суспільства, описаного великим письменником, - жадібність, хабарництво, безпринципність, сластолюбство… Нам є про що задуматись, нам є, до чого прагнути – жити в країні, де правдою не називають брехню, де маски одягають тільки на свята, де щасливим є правдолюбець, де підлим не везе, де святим є все, що не фальшиве, де усі люди є простаками…

(В цей час починає звучати музика із фільму «Простак».)

 

VII. Домашнє завдання: заповнити 2-у колонку таблиці «Враження від прочитаного», підготувати індивідуальне повідомлення про творчість Гете, історію створення трагедії «Фауст».

 

Додаток №1

 

Висока плата за щастя. Щастя майже неможливе для щирих і чесних людей.

 

Додаток №2

 

Завдання для роботи в групах

1 група

У чому полягає трагізм долі мадемуазель де Сент-Ів? Чи є трагічною доля Простака?

Додаткові матеріали

1. У повісті є «дзеркальна», перехресна ситуація: гуронець їде до Парижа передусім для того, щоб визволити з монастиря панну Сент-Ів, а в результаті вона визволяє його.

2. Панна Сент-Ів і вельможа Сен-Пуанж.

     * «Прекрасних і пишних дам, про яких я вам говорю, ніхто не плямує, вам же аплодуватимуть; скажуть, що коли ви й простудилися, то це лише ради надмірної чесноти». – «Ах, якої там чесноти? – скрикнула прекрасна Сент-Ів. – Що за лабіринт неправди! Що за країна!»» (Розмова панни де Сент-Ів із версальською дамою, у якої вона жила).

     * «Вона (Сент-Ів) з огидою дивилася на цей спосіб продавати людське щастя й нещастя»

3. Як Сент-Ів перенесла своє моральне падіння? Як ви вважаєте, чи правильно зробила Сент-Ів, що зізналася в усьому скоєному? Чи може бути виправданим «мале зло» в ім’я «великого блага»?

4. Подумайте, панна Сент-Ів відноситься до «природних» людей чи до цивілізованих? Чи можна її вважати носієм добра у творі?

5. Як гуронець пережив смерть коханої?

     * «Простак не міг себе опанувати».

     * «Похмуре  й страшне Простакові мовчання, тьмяні очі, бліді вуста, що аж тіпалися, тремтіння усього тіла викликали в душі тих, хто дивився на нього, ту суміш співчуття й страху, яка поневолює усі сили душі, спиняє всі розмови й виявляється тільки у вигляді беззмістовних вигуків… Він, здавалось, іще шукав її, хоч був у тому стані, коли нічого не бачиш».

     * «До останньої хвилини життя шанував він пам'ять ніжної Сент-Ів».

6. Після смерті коханої Сент-Ів Простак «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем». Як ви думаєте, чому так сталося? 

 

2 група

Як впливали на долі головних героїв повісті влада, церква  й органи правосуддя? Як до цього ставиться Вольтер?

Додаткові матеріали

1. Яку ціну повинна заплатити Сент-Ів, щоб визволити свого коханого?

2. Лицемірство святих отців…

Вислухавши сповідь прекрасної де Сент-Ів, ієзуїт Ту-а-Ту обурився на грішника. Цей гнів тривав до тих пір, доки він не узнав імені спокусника, яким був пан де Сент-Пуанж. Злякавшись впливового вельможі, священик навів дівчині приклади, за якими церква не лише відпускала гріх жінці, яка зрадила чоловіка, а й виправдовувала цей гріх, якщо він був спрямований на порятунок коханого.

3. Ставлення до продажності посад, чинів у французькому суспільстві…

     * «Леле, рідко справи йдуть інакше в цьому дворі, такому ґречному, такому галантному, такому вславленому: найменші й найзвичайніші посади дають часто лише за таку ціну, якої вимагають од вас. Слухайте, ви викликали в мене довіру й приязнь: признаюся вам, що коли б я була така вперта, як ви, мій чоловік не посідав би тої невеличкої посади, з якої живе; він знає це й зовсім не сердиться. Він вбачає в мені свою добродійницю й дивиться на себе, як на моє творіння. Чи ви думаєте, що всі ті, що стоять на чолі округи чи навіть армії, мають ці почесті й багатства за свої заслуги? Вони зобов’язані за це своїм жінкам. Коханням клопочуться про військові чини, й посаду дістає чоловік найвродливішої. Ваше становище набагато краще: мова йде про те, щоб повернути вашого чоловіка на світ божий і одружитися з ним; це святий обов’язок, і ви повинні його виконати. Прекрасних і пишних дам, про яких я вам говорю, ніхто не плямує, вам же аплодуватимуть; скажуть, що коли ви й простудилися, то це лише ради надмірної чесноти». – «Ах, якої там чесноти? – скрикнула прекрасна Сент-Ів. – Що за лабіринт неправди! Що за країна!»»

4. Як, на вашу думку, хто винен у трагічній долі молодих людей?

5. Як вплинула на царедворця Сен-Пуанжа смерть прекрасної Сент-Ів? Про що це свідчить?

     * «Опустивши очі, слухав він Гордона, витер з них кілька слізок і здивувався, що вилляв їх: він зазнав каяття».

 

3 група

Деякі дослідники вважають, що фінал повісті примирливий, усе начебто влаштовується на краще. Проаналізуйте фінал повісті і сформулюйте своє судження про це.

Додаткові матеріали

Як склалося подальше життя усіх героїв повісті?

     * «Час зм’якшує все. Пан де Лувра, нарешті, зробив-таки прекрасного офіцера з Простака, який з’явився в Парижі й у війську під іншим ім’ям; його вихваляли всі чесні люди, й він був водночас безстрашним воїном і філософом. До останньої хвилини життя шанував він пам'ять ніжної Сент-Ів. Абат де Сент-Ів і пріор одержали прибуткові духовні посади. Версальська побожниця зберегла діамантові сережки й одержала гарний подарунок. Отець Ту-а-Ту отримав скриньку шоколаду, кави, грудкового цукру, цукатів, разом з «Роздумами» преподобного отця Краузе й «Квітами святості», заведеними в сап’янові палітурки. Добрий Гордон до самісінької смерті приятелював з Простаком; він теж одержав добру посаду й забув назавжди спокутливу благодать…».

2. Як ви думаєте, про що свідчить те, що у фіналі гуронець «з’явився в Парижі й у війську під іншим іменем»?

3. «Нещастя інколи йде на добро» (новий девіз Гордона, який є алюзією на вислів німецького філософа Лейбніца «Все на краще в цьому кращому з-поміж можливих світів») – «А скільки чесних людей на світі можуть сказати: «У нещасті нема нічого доброго»»

4. Чи є фінал повісті примирливим?

5. Чи має фінал виховне значення?

 

Додаток №3

«Простак» Вольтера і «Козирдівка» Г. Квітки-Основ’яненка

      У плані пошуку спільних мотивів у зарубіжній та українській літературах цікавою є спроба порівняти повість Вольтера з твором Квітки-Основ'яненка "Козирдівка".

     Порівнюючи просвітницькі ідеали Вольтера та  українських письменників, можна побачити, що і українська, і французька літератури перебували на спільній орбіті важливих процесів пошуку етичного й естетичного ідеалів гармонійного існування особистості в суспільстві.

     В особливостях розгортання сюжету і в способі вирішення основного художнього конфлікту знаходимо  близькість повісті Квітки-Основ'яненка "Козирдівка" до "Простака" Вольтера. В повісті українського письменника головного героя бідняка – сироту Левка було несправедливо звинувачено у злочині, кинуто до в'язниці і засуджено до заслання у Сибір. Між двома героями, Гуроном і Левком, можна знайти багато спільного: вони близькі до природи, відкриті для щирих природних почуттів, складні обставини і шахрайство оточуючих стали причиною їхнього ув'язнення, а для визволення треба звертатися до "високого" заступника.

     В обох повістях активну позицію займають закохані в героїв Сент-Ів та Івга. Вагоме місце в "Простаку" і в "Козирдівці" відведено викривальному, неприховано сатиричному зображенню чиновників, від свавілля яких залежать долі безневинних людей. Усе це виростає у творах в гостру сатиру на адміністративно-судову систему в обох країнах.

     Квітка-Основ'яненко, як і Вольтер, схиляється до думки: годі й шукати справедливості там, де є такі чиновники, яким, за словами одного з персонажів, "даєш, не надаси; сторжишся, віддаси, — ще мало, ще витягай". Однак, на відміну від французького письменника, Квітка-Основ'яненко пропонує ідилічно-щасливу розв'язку в дусі сентиментальної літератури, в якій обстоювалися ідеали "торжества доброчесності". Івга вимушена звернутися по допомогу до "справедливого" губернатора, який переймається долею несправедливо покараного Левка, встає на захист простих селян і карає кривдників.


Теги: вольтер, Шевченко І.В.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 7490/96


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar