Головна » Зарубіжна література

Трагедія особистості в долі Родіона Раскольнікова

Мета: розкрити характер героя роману в усій його складності, з’ясувати причини, що привели до морального падіння, розкрити огидність злочину; формувати вміння учнів осмислювати і коментувати прочитане; виховувати прагнення зберегти моральні якості, жити за законами моралі й етики.

Обладнання:  портрет письменника, тексти  твору, ілюстрації до роману, олівці, плакати, записи пісень, картки очікування.

Тип уроку: формування вмінь і навичок.

Форма проведення: нетрадиційний (урок-пошук істини).

Випереджувальне Д\З: завдання групам зібрати «за» і «проти» головного героя.

Епіграф: «Нехай не виє самотина,
                                  як чорний пес за ворітьми!
                                  Скажи крізь муку: я – людина!
                                  Зрадій крізь горе: я – з людьми!
                                                                М. Рильський

ХІД УРОКУ

І. Організаційний момент.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

1. Звучить пісня В. Цоя  «Легенда»

А жизнь – только слова,
            Есть лишь любовь и есть смерть…
            Эй! А кто будет петь,
            Если все будут спать?
            Смерть стоит того, чтобы жить.
            А любовь стоит того, чтобы ждать.

Учитель: Питання любові та смерті тисячі разів поставало у світовому мистецтві. Кожен намагався зазирнути у шпаринку, яка відокремлювала цей світ від того, невідомого і загадкового. Ця проблема, як і проблеми батьків та дітей, любовного трикутника, належить до вічних. Про неї писали, пишуть і писатимуть, доки існуватиме людство, доки існуватиме література.

2. Бесіда:

А) Пригадайте твори, в яких поставала проблема життя і смерті (В. Шекспір «Гамлет», «Ромео та Джульєтта», Т. Шевченко «Катерина», О. Уайльд «Портрет Доріана Грея», М. Коцюбинський «Цвіт яблуні», «Тіні забутих предків», О. Бальзак «Батько Горіо», Стендаль «Червоне і чорне», Ф. Достоєвський «Злочин і кара»).

Б) Які проблеми із кола визначених нами раніше ми розглядатимемо сьогодні? (злочин і спокута, добро і зло, народ і влада, жорстокість і милосердя).

В) Через долю яких персонажів розкриваються названі проблеми в романі? (Мармеладов, Лужин, лихварка, Раскольніков)

Г) Для чого, на вашу думку, введені в роман образи Лужина й Свидригайлова, Разуміхіна? (вони ніби відтінюють головного героя, є двійниками його роздвоєної душі. Разуміхін є ніби протилежністю Раскольнікова: міг би й він стати таким, якби жив за законами здорового глузду й розуму).

Учитель: Прекрасною є людина, коли будує храми, перетворює пустелю в оазис, підкорює вершини незвіданого, коли сіє хліб, навчає дітей, створює шедеври архітектури й мистецтва. Але водночас – це і найпотворніше Боже створіння, бо все зле, ненависне, жорстоке, все, що пов’язане з руйнуванням, нищенням, розбоєм – то є справою людських рук. Головне у нашому  житті – не розгубити свою душу, не проміняти її на сто ерзаців. Тож прослідкуємо, як Родіон Раскольніков прожив своє життя, якими правилами й законами керувався.

ІІІ. Тема, мета уроку.

Очікуваний результат напишіть на картках.

ІV. Сприйняття й засвоєння учнями навчального матеріалу.

1. Учитель: Дослідимо образ Раскольнікова, спробуємо осягнути внутрішній світ героя, який відображається в його вчинках, діях, словах. Спробуємо зрозуміти, хто ж він насправді: борець за справедливість, герой чи злочинець? Для цього розділимося на  дві групи: обвинувачів та захисників. А оскільки без дискусії нам не обійтись, пропоную пригадати «Правила проведення диспуту» (демонструє плакат):

*Хтось говорить – слухай.

* Говорити по черзі, а не водночас.

* Хочеш висловитися – підніми руку.

* Не перебивати того, хто говорить.

* Критикуй ідею, а не особу, яка її висловила.

* Не смійся, коли хтось говорить.

* Поважай думку інших.

Пропоную кожній групі висловити свої думки з приводу обвинувачення та захисту Родіона Раскольнікова. Суддя вислухає всіх і винесе справедливий вирок. У чому ж звинувачується головний герой роману? Встати, суд іде!

2. Судовий процес (рольова гра).

Учень-суддя: Мешканець Петербурга Родіон Раскольніков звинувачуєтьбся в подвійному вбивстві: він убив лихварку Альону Іванівну та її сестру Лизавету. Хто ж Раскольніков: злочинець чи жертва? Слово надається обвинуваченню.

І група: Ми вважаємо, що Раскольніков – злочинець, що опинився в полоні «принципу», «теорії». Ще за півроку до скоєння злочину він виклав її у газетній статті. Колишній студент-юрист переконаний, що історичний прогрес ґрунтується на насильстві, стражданні, жертвах і не можливий без цього. Звичайні люди не мають ні прав, ні здатності змінити пануючий у світі несправедливий порядок речей, тож їх доля – бути лише «створіннями тремтячими». Незвичайні ж люди можуть все, мають право навіть на злочини, вбивства – на все! Тож, бажаючи перевірити свою теорію на собі, Раскольніков холоднокровно здійснює заздалегідь спланований злочин. Коли з’явилася Лизавета, небажаний свідок, він, не замислюючись, вбиває і її, ховає сокиру. А пізніше, прийшовши на місце злочину, цинічно цікавиться, нащо змили кров. Раскольніков – злочинець!

ІІ група – захисники: На захист колишнього студента-юриста нам хотілося б сказати наступне. Теорія Раскольнікова – символ бажання влади. Влада ж потрібна йому не задля себе, а щоб очистити світ від скверни, врятувати сиріт Мармеладових,Соню, Катерину Іванівну, матір, сестру Дуню й тисячі їм подібних. Він хоче врятувати людство. Передісторія його вчинку – довгі роздуми, сумніви, муки, внутрішня боротьба. Горе близьких і рідних людей штовхає його до цього вчинку, підсилюючи власне напівголодне існування в комірчині, неспроможність оплатити навчання, нестерпну нужду. Вразливий, великодушний, милосердний, благородний, він – жертва!

Учень-суддя: Послухаємо і самого підсудного. Слово надається  Раскольнікову.

Учень-Раскольніков: Мені тяжко…Я і досі не можу прийти до тями. Здавалося,наче ножицями я відрізав сам себе від усіх, того ж дня захворів. Ця спроба принесла лиш відчай і страждання. Але ж не лише я один думав, що вона заслуговує смерті! Це пришелепувате, нісенітне, нікчемне, люте, хворе бабисько… Я, мабуть, не те кажу, пробачте, але…Чи не загладиться один невеличкий злочин тисячами добрих вчинків?

Учитель: Прошу суддю підвести підсумок нашої дискусії і винести вирок головному герою.

Учень-суддя: І обвинувачі, й захисники переконливо аргументували свої думки, наводили вагомі факти з роману. І хоч у Раскольнікова були всі підстави стати борцем за соціальну справедливість, не можна виправдати його злочину. Життя – це найдорожче, що є в людини. І ніхто не має права посягати на нього, тому Раскольніков  -  злочинець, який і після вироку не розкаявся.

Учитель: Отже, суд признав Раскольнікова винним. Розуміння своєї провини, очищення через страждання і каяття, віра в Бога і любов прийдуть до нього значно пізніше.

3. Учитель: А зараз уявіть на мить, що ви зустрілися б з Раскольніковим. Що б ви порадили йому на майбутнє? (інтерактивна вправа «Коло ідей»):

- Шукати винуватців нещасть не тільки десь, а й у собі.

- Критично ставитись до себе і своїх вчинків.

- Шукати порятунку серед людей.

- Навчитися прощати.

- Не вважати себе кращим за інших, «незвичайним».

4. Робота в групах: Створити постер-плакати, на яких зобразити

І гр. – життєвий шлях Раскольнікова;

ІІ гр. – кольоровою гамою передати внутрішній світ головного героя.

Звіти груп.

5. Пояснення учнями свого розуміння епіграфа уроку.

V. Підсумок уроку.

Учитель: Кожна людина – господар свого життя. На жаль, зло переважило в житті Раскольнікова і повело його в нікуди. А скільки сьогодні молодих людей забувають про те, що любов, повага, праця – вічні цінності.

1. Сформулюйте  одним реченням основну думку нашого уроку (метод «Мозкова атака»):

-    Твір змушує замислитися над суттю людського буття, загальнолюдськими цінностями.

-    Аморальні вчинки приводять до втрати людської подоби.

-    Слід дотримуватися народної моралі, біблійних істин.

-    Треба бути Людиною.

-    Маємо жити по совісті.

-    Творіть добро!

Учитель: Так, життя – не чернетка, і його чистий аркуш слід заповнювати добрими справами. Дай Бог, щоб ваша життєва нива була не дуже тернистою, щоб знаходили сили виправляти допущені помилки.

2. Музична пауза. Звучить пісня «Дай Бог» у виконанні О. Малініна.

3. Рефлексія: Чи досягнута мета уроку? Чи справдилися ваші очікування? (аналіз карток очікування)

4. Оцінювання, мотивація оцінок. Подяка учням за участь.

VІ. Д\З: Твір-роздум на одну з тем «На крові щастя не збудуєш», «Трагедія маленької людини в романі», «Образ Соні Мармеладової».


Теги: Достоєвський, Губа Н.В.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 448/16


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar