| Головна » Зарубіжна література |
УРОК 1 Тема. Життя та творчий доробок Стендаля (Анрі Марі Бейль). Мета. Ознайомити учнів з життям і творчістю Стендаля; розкрити зміст романтичних і реалістичних тенденцій письменника; розвивати мислення учнів; виховувати навички самостійності в роботі на уроці; формувати пошуково-дослідницькі здібності учнів. Обладнання: портрет Стендаля, виставка його творів, ілюстрацій до них. Тип уроку: урок-дослідження з елементами лекції.
Він був глибоко і філософськи людяний М. Горький
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми, мети та завдання уроку. ІІ. Мотивація навчальної діяльності. Активізація пізнавальної діяльності учнів. 1. Слово вчителя. В. Гете висловив свою думку про творчість Стендаля: «Він приваблює і відштовхує, він захоплює і хвилює..., від його книг неможливо відірватися. Він здається мені одним із тих талантів, які з’явилися в бурі революції». В основі філософської теорії Стендаля була поширена у ХVІІІ ст. ідея природньої доброти людини, за якої людські істоти поводитимуться морально, якщо будуть вільні у виявленні своєї власної неповторності. Стержневим для нього завжди залишались три поняття: «свобода», «енергія», «щастя». Під «свободою» Стендаль розумів наявність умов, за яких людина може розкрити своє власне «я». В свою чергу, політичний уряд не повинен стримувати тієї життєвої енергії, котра робить кожного не схожим на інших. А гармонія між зовнішнім світом і внутрішніми пориваннями людей і є щастя. Стендаль був глибоко переконаний, що людина має право на щастя, на повне задоволення своїх прагнень. Він вірив у духовне багатство людини, у красу її природних почуттів, неосяжні творчі можливості. Щастя, як розумів Стендаль, полягає у діяльному житті, у повному виявлення кращих якостей людської натури. ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу. 1. Бесіда з учнями за підготовленим домашнім завданням. Завдання: підготувати такі відомості-дослідження про життя та творчість Стендаля, які, з їхньої точки зору, є найбільш цікавими й важливими. Кожна відповідь учня повинна починатися зі слів: «А чи знаєте ви, що...» Можливі варіанти виступів:
- А чи знаєте ви, що у 1789 році, коли розпочалась Велика Французька революція, Анрі Бейлю виповнилось шість років. Він із захопленням стежив за революційними подіями. Так до його творчості увійшла проблема, яку він прагнув розв’язати протягом усього життя: чим була революція для Франції та світу? - А чи знаєте ви, що Стендаль брав участь в Італійській кампанії Наполеона. Це сталося після невдалої спроби вступити до Політехнічного училища після закінчення школи. Цей епізод біографії мав велике значення для його творчості. Саме тоді були започатковані дві великі теми письменника. Перша – постать Наполеона. Друга тема – Італія. Так, з Наполеоном йому доведеться пройти усією Європою. Цікаво, що протягом 1799-1801 років Стендаль знайомився з мистецтвом, людьми та природою Італії. Згодом ця країна стане для нього ідеалом. - А чи знаете ви, що кохання Стендаля до надзвичайної жінки Матильди Вісконті було нещасливим. Вона не відповіла йому взаємністю, саме це слугувало причиною думок про самогубство. Але згодом змову в Італії було розкрито, змовників заарештували, а Бейля вислали з країни.
Тощо...
2. Узагальнюючі питання для учнів: 1. Виходячи з проведених вами досліджень життя та творчості видатного французького письменника Стендаля, які висновки ми можемо зробити щодо особливостей формування його особистості? 2. Які події вплинули на формування свідогляду Анрі Марі Бейля? Свої відповіді аргументуйте.
3. Лекція. «Естетичні погляди Стендаля». І група учнів – тези; ІІ група учнів – графіка, малюнок; ІІІ група учнів – художнє ессе чи сенкан. Стендаль створив свою естетичну теорію, у якій він виявив себе як справжній новатор. Йдучи за французькими просвітителями, він вважав, що єдиним джерелом духовного життя людини є сприйняття матеріального світу за допомогою відчуттів, і запровадив теорію про соціально-історичну зумовленість мистецтва. «Я не можу уявити собі мистецтва поза соціальними умовами, в яких перебував той чи інший народ. Вони і лише вони зумовлювали його силу та його слабкість, надавали йому значущості або перетворювали у вульгарність», - писав Стендаль. Жанром, який найповніше відповідав завданням тогочасного французького мистецтва, Стендаль вважав соціально-психологічний роман, що здатний, на його думку, показати широку й правдиву картину дійсності з соціальними контрастами та живою боротьбою людських пристрастей. Він вимагав лаконічної простоти викладу, відтвореної виразністю кожного слова. Проблеми естетики невіддільні від життєвої філософії та філософії Стендаля. Ось яке визначення дав письменник поняттю «мистецтво» – «обіцянка щастя». Це означає, що мистецтво має відображати наші внутрішні потреби, задовольняти наше інстинктивне прагнення бачити втілення бажаної свободи хоча б на ідеальному рівні. Відмінна риса стилю Стендаля – психологізм, витоки якого слід шукати в «я» Анрі Бейля, який поєднував у собі надзвичайну чутливість і розвинений інтелектуалізм. Свою нестримну пристрасну натуру він завжди намагався тримати під жорстоким контролем розуму. Його завжди цікавили непрості з психологічного погляду ситуації та моделі поведінки. Стендаль – письменник-психолог, який досягнув великого уміння розкривати діалектику внутрішнього життя людини. Ключове поняття Стендаля-психолога – «кристалізація почуття». Ось як викладав суть «теорії» «кристалізація почуттів» А. Моруа: «На думку Стендаля, кохання – почуття суб’єктивне, і воно більшою мірою залежить від того, хто кохає, ніж від самого предмета кохання. Ми не дивимось тверезими очима на кохану жінку, ми прикрашаємо її рисами, яких у неї немає. У соляних копальнях Зальцбурга залишають суху гілку; це чорна і потворна гілка, але коли наступного дня за нею повертаються, вона вже вся укрита кристаликами солі. Жінка, в яку ми закохані, нагадує цю гілку. Сама по собі вона не є якоюсь особливою, але сила кохання, яку збільшують розлука та сумніви, прикрашає предмет нашої пристрасті, поблискуючи кристалами, і жінка постає зовсім не такою, якою вона є насправді. Це солодке божевілля і надає життю певного сенсу», – твердить Стендаль. Разом із психологічним аналізом Стендаль проводить глибоке соціальне дослідження у своїх творах, подаючи замальовки звичаїв французького суспільства. Письменник відгукується на всі найважливіші політичні й соціальні проблеми свого часу, нерідко беручи участь у полеміці з окремих питань. І, нарешті, психологізм і соціальний аналіз поєднуються у Стендаля з філософською глибиною таких проблем, як «свобода», «щастя», «успіх», «роль мистецтва у світі» та багато інших. Це все дає змогу вважати його одним із «вічних спутників» людства на важкому шляху духовних шукань. Прагнучи виявити специфіку та призначення мистецтва нового часу, Стендаль формує принцип реалізму, називаючи це мистецтво романтичним, оскільки терміну «реалізм» на той час ще не було (до вжитку він був уведений лише в 1850-ті роки). «Досліджувати – у цьому все ХІХ ст.» – ось основний принцип нового мистецтва. Переосмислюючи принцип історизму, Стендаль наполягає на використанні історичних сюжетів не тільки в історичних, а й у сучасних творах, вимагаючи правдивого зображення дійсності. Він вважає мистецтво «дзеркалом», яке відображає «то небесну блакить, то багно доріг». Але це не фотографічне відображення. Письменник має право на вибір ситуацій і персонажів, потрібних для розв’язання художнього завдання, на узагальнення, що перетворює правду життя на мистецьку істину. 4. Захист учнями-представниками груп проектів: опорного конспекту, тези, графіка чи малюнку, сенкану чи іншого поетичного твору.
Можливі відповіді учнів: 1. Так як Стендаль – письменник-новатор, ми вирішили створити літературний твір: жанр – лірика, вид – секан. Що таке сенкан, ілюструємо допоміжним поясненням. Примітка. Сенкан (п’ятирядок) – походить від фр. слова «п’ять». Сенкан – це вірш, який складається з п’яти ріядків, який синтезує інформацію та факти у стисле висловлювання, яке описує чи відзеркалює тему. При складанні сенканів необхідно дотримуватись таких правил: 1. Перший рядок має містити слово, яке позначає тему (іменник). 2. Другий рядок – це опис теми, який складається з двох слів (прикметники). 3. Третій рядок називає дію, пов’язану з темою, і складається з трьох слів (дієслова). 4. Четвертий рядок є фразою, яка складається з чотирьох слів і висловлює ставлення до теми, почуття з приводу обговорюваного. 5. П’ятий рядок складається із одного слова – синоніма від першого слова, у якому висловлюється сутність теми, підсумок висловлювання. Наприклад: Вулкан, Червоний, гарячий, Вирує, палахкотить, гуркоче. Душа здригається від жаху. Пекло. 2. Творчий процес Стендаля як художника слова: мистецтво мистецтво мистецтво мислити жити писати
3. Тези «Естетичні прогляди Стендаля»: - єдине джерело духовного життя людини є сприйняття матеріального світу за допомогою відчуттів; - мистецтво має бути правдивим; - мистецтво еволюціонує разом із суспільством, тобто за своєю природою є соціальним; - письменник відгукується на всі найважливіші політичні та соціальні проблеми свого часу. ІV. Підсумок уроку. Запитання до учнів: «Як ви розумієте вислів Гете: «Він був глибоко та філософськи людяний»? V. Домашнє завдання. І група учнів. Індивідуальне завдання. Підготувати розповідь або сценічне дійство про історію створення роману Стендаля «Червоне і чорне». ІІ група учнів. Підготувати картки-візитки Франції. Підготуватися до обговорення роману «Червоне і чорне».
УРОК 2
Тема. «Червоне і чорне» – панорамна картина часу з усіма його суспільними конфліктами, політичними пристрастями та духовними пошуками. Мета. Ознайомити учнів з історією життя французького суспільства початку ХІХ ст., з історією створення роману «Червоне і чорне»; розвивати навички роботи з теоретичним матеріалом і художнім текстом; виховуючи в них самостійність у навчанні; формувати пошуково-дослідницькі здібності. Обладнання: текст роману, картки-візитки. Тип уроку: урок-дослідження. Час має свій колір Стендаль
ХІД УРОКУ
І. Активізація опорних знань учнів. Підготовча бесіда. Питання до учнів: 1. Розкрийте сутність схеми, що відображає творчий процес Стендаля як художника слова:
мистецтво мистецтво мистецтво мислити жити писати
2. Зобразити схематично на дошці те визначення, яке дав Стендаль поняттю «мистецтво». 3. Визначити основні естетичні погдяти письменника. 4. У чому полягає відмінна риса стилю письменника?
ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація навчальної діяльності. ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу. 1. Слово вчителя. У ХІХ столітті гостро виявилися суперечності суспільного устрою. Вони були спричинені революцією 1789-1794 р.р. Резонанс революції був настільки великим, що все ХІХ століття, яке дало цивілізацію та культуру всьому людству, пройшло під знаком французької революції.
Таким був період Реставрації в історії Франції. Ці історичні факти лягли в основу створення роману «Червоне і чорне» Стендаля. Роман мав повну назву «Червоне і чорне. Хроніка ХІХ століття». Саме хроніка ХІХ століття буде в центрі нашої уваги на сьогоднішньому уроці. 2. Сценічне дійство «Історія створення роману «Червоне і чорне». (Дійові особи: Стендаль, редактор «Трибунальської газети». Дійство проходить у редакції). Стендаль: Добро дня вам, пане редакторе. Редактор: Доброго дня. Стендаль: Політичні події з життя Франції не дають мені спокою. Я намагаюся стежити за всіма змінами в суспільному житті країни. Редактор: Я завжди знав вас як людину творчу, яка тонко відчуває час. Стендаль: То з якими ж новинами я міг би ознайомитися у свіжому номері газети? Редактор: Новин, як завжди, багато, але я хотів би звернути вашу увагу, шановний Анрі, на справу Антуана Берте. Стендаль: Хто такий Антуан Берте? Редактор: Це син коваля з міста Бранга, молодий чоловік, який втік із сім’ї, щоб вийти в люди. Стендаль: (читає) Антуан Берте, дрібний честолюбець, особа нікчемна, хоч і бездарна, вирішив зробити кар’єру, влаштувавшись гувернером у родині місцевого багатія Мішу. Юнака звинувачують у любовних стосунках з матір’ю його вихованців. Невдовзі він втрачає місце в цьому домі. Антуан Берте вступив до духовної семінарії, звідкіля його вигнали. Також його вигнали і з аристократичного особняка у Парижі родини пана де Корде, де він скомпрометував себе стосунками з дочкою господаря. Та найбільше його зганьбив лист пані Мішу, в яку Берте з відчаю стріляє у церкві, а потім намагається покінчити життя самогубством. У 1827 році у Греноблі відбувся судовий процес, на якому його було засуджено на смерть. Редактор: Пане Стендалю, чому ви так замислились? Настрій ваш також погіршився... Стендаль: Яка цікава й непроста життєва доля! Незвична й трагічна! Вона викликала в мене багато думок. Я хотів би побути наодинці та дещо обдумати. Дякую вам, пане редакторе.
Учитель: Як відомо, історія головного персонажа роману «Червоне і чорне», на перший погляд, майже цілком повторює згадану справу, змінюються тільки імена: Берте перетворюється в Жюльєна Сореля, подружжя Мішу – на пана та пані де Реналь, а аристократ і його донька – на маркіза де Ла Моль і Матильду. Та, звичайно, не цей життєвий випадок сам по собі зробив Стендаля одним із найвідоміших письменників світу, а те, як він його художньо втілив. Він зумів побачити у побутовому злочині трагедію сучасної людини. Отже, дія роману відбувається у 20-ті роки ХІХ століття (1826-1830-ті р.р.). У творі можна знайти історичні екскурси, що характеризують атмосферу післянаполеонівської Франції. Ознайомимося з конкретними ознаками суспільного життя країни. Послухаємо повідомлення екскурсоводів. 3. Робота з картками-візитками. Клас поділяється на чотири групи. Кожна з груп отримала попереднє домашнє завдання. Завдання для групи № 1: Що можна сказати про жителів Вер’єра, Безансона, Парижа? Завдання для групи № 2: Який був основний чинник, що визначав життєву позицію людини? Завдання для групи № 3: Які цінності були пріоритетними для людини? Завдання для групи № 4: Якою ціною люди займали достойне місце в суспільстві?
Повідомлення екскурсоводів: Вер’єр. «Містечко Вер’єр, здається наймальовничіше у Франш-Конте. Його біленькі будиночки з гостроверхими черепичними дахами розкидані по узгір’ю, де з кожного видолинка здіймаються густолисті каштани». «Милуючись тим краєвидом, парижанин забуває руйнівну атмосферу дрібних грошових інтересів, у якій він уже починав задихатися». «Давати прибуток – ось що керує усім у цьому містечу, яке видалося вам таким гарним». «Після падіння Наполеона в провінційних звичаях не допускається ніякої галантності. Кожен боїться вртатити посаду: негідники шукають підтримки конгрегації, і лицемірство розквітло навіть серед лібералів». «Там завжди й в усьому відчувається страх схибити, якесь безперервне змагання між розкошами й злиднями».
Париж. «В Парижі з делікатності сміються тільки за вашою спиною, але ви завжди для всіх чужий». «Отже, я тепер у самому центрі інтриг і лицемірства?» «Ніколи мода і краса у цьому місті не були так далекі одна від одної». «Ці чудові паризькі правила гарного тону зіпсували все, навіть кохання».
Безансон. «Безансон не тільки одне з найкрасивіших міст Франції, в ньому можна зустріти багато благородних і розумних людей». «...в Безансоні чимало негідників».
Можливі відповіді груп учнів: 1. В усіх представлених містах було багато благородних людей, але було і багато негідників. 2. Основним чинником, який визначав свідомість людини, були гроші. 3. У вічній гонитві за грішми та високим суспільним становищем люди забули про красу, вічні моральні цінності людей. 4. У суспільстві люди займали високе місце ціною хитрощів, підлабузництва та лицемірства. 4. Слово вчителя. Стендаль проводить глибоке соціальне дослідження у своєму творі й для цього подає різноманітні замальовки звичаїв французького суспільства. Він відгукується на всі найважливіші політичні та соціальні проблеми свого часу. ІІІ. Розгляд і аналіз узагальнюючої схеми. Франція ХІХ століття
V. Завдання для учнів: 1. Розкрийте зміст висловлювання Стендаля: «Час має свій колір», який ми взяли за епіграф до сьогоднішнього уроку. 2. Розкрийте значення підзаголовка «Хроніка ХІХ століття».
Можливий варіант учнівських відповідей. Кожен історичний час має свої особливості розвитку, тобто свій колір, який проявляється в законах суспільного життя, протиріччях розвитку суспільства, революціях, режимах, реставраціях і т.д. З простої кримінальної хроніки Стендаль зробив справжню «хроніку ХІХ століття». У романі змальовані всі основні групи французького суспільства тих часів: провінційні міста Вер’єр і Безансон, столиця Франції – Париж, нова буржуазія, стара аристократія, великий світ і політика. У творі можна знайти історичні екскурси, що характеризують атмосферу післянаполеонівської Франції. У ньому часом навіть під справжніми іменами виведено низку історичних персонажів, використано чимало документальних фактів із практики боротьби тогочасних політичних партій. Конкретні ознаки суспільного життя Франції ХІХ ст. з його гострими соціальними суперчностями, внутрішній світ людини, народженої тим часом, цікавили письменника. VІ. Узагальнення вивченого. Підсумок уроку. VІІ. Домашнє завдання. Підготуватися до уроку-конференції, на яку буде запрошено головного героя роману «Червоне і чорне – Жюльєна Сореля. (Визначення учителем учня, який буде виступати в ролі Жюльєна Сореля, групи журналістів і групи експертів). Завдання для групи журналістів: підготувати цікаві, глибокі за змістом питання, які дали б змогу розкрити особистість Жюльєна Сореля, його риси характеру, прояви поведінки. Завдання для групи експертів: уважно стежити за питаннями до головного героя, визначити найцікавіші з них, обгрунтувати свою точку зору; визначити, як упорався з роллю Жюльєна Сореля обраний ученнь; підвести підсумки конференції.
УРОК 3
Тема. Показ в образі Жюльєна Сореля трагічної внутрішньої боротьби, сильних і щирих пристрастей та егоїстичного розрахунку. Мета. Дати характеристику образу головного героя; розвивати в учнів уміння мислити, висловлювати власну думку; виховувати самостійність у роботі. Обладнання: текст роману, приміщення, відповідно підготовлене до прес-конференції, відеообладнання. Тип уроку: урок-конференція.
Для мене важливе єдине – картина людського серця. Поза цим я нуль. Стендаль
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань, умінь і навичок учнів. Підготовча бесіда. 1. Бесіда з учнями. На минулому уроці ми за допомогою виступів екскурсоводів познайомилися з панорамою Франції ХІХ ст., з її соціальним устроєм, що і лягло в основу написання роману «Червоне і чорне». Та чи тільки соціальні проблеми з життя Франції намагається розкрити письменник? Можливий варіант учнівських відповідей. Неможливо вирішити соціальні проблеми розвитку суспільства без людського аспекту, оскільки людина – це «продукт» суспільства. Саме основною проблемою твору є проблема людини та суспільства. Отже, перед нами соціально-психологічний роман. З попередніх уроків ми знаємо, що Стендалю властиве було аналітично-психологічне зображення світу крізь призму сприйняття дійсності головними героями. ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація навчальної діяльності. ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу. Слово вчителя. М. Горький писав: «Жюльєн Сорель Стендаля – родоначальник усіх «героїв», які починали жити, сподіваючись, що високий інттелектуальний розвиток забезпечить їм відповідно високу і незалежну соціальну позицію, забезпечить свободу думки та волі». Життя Жюльєна Сореля предстало перед нами цікавим, незвичним і трагічним. Та кожне людське життя має свої певні особливості, а кожен вчинок людини має свої причини й свою оцінку. З метою осмислення життя Жюльєна Сореля на фоні непростих законів розвитку тогочасного суспільства ми і проводимо прес-конференцію. 2. Прес-конференція. 1. Слово вчителя. Життя Жюльєна Сореля на сторінках роману «Червоне і чорне» викликає у нас безліч емоцій і почуттів. В одних ситуаціях ми розуміємо героя твору, в інших – ми не погоджеємось з ним. Запрошується головний герой твору «Червоне і чорне». Тож, шановні журналісти! Сьогодні ви маєте нагоду поставити перед головним персонажем роману ті питання, які найбільше цікавлять вас. 3. Варіанти запитань журналістів до Жюльєна Сореля та можливі відповіді на них. - Вихідцем із якого соціального класу ви є? Як відноситесь до своїх рідних? (Я належу до так званого третього класу. Я – син теслі. У зв’язку з тим, що в родині батько та брати до мене ставились з презирством, моє відношення до них протирічне). - З ким саме пов’язані ваші приємні спогади про перебування у батьківському домі? (З великою пошаною та вдячністю я відношусь до старого полкового лікаря з наполеонівської армії, який поважав мене та навчав латині й історії, вірив у мої можливості стати розумною, освіченою людиною). - Яка риса вашого характеру була рушієм у вирішенні вашої долі? (Моїми почуттями та вчинками керувало честолюбство. Часто я відчував гнів від усвідомлення того, що я знаходжусь на низькій сходинці соціальної драбини у цьому несправедливому світі). - Чим пояснюється двоякість вашої поведінки? (У мене весь час бореться «природна» та «цивілізована» людина. Для досягнення своєї мрії я змушений приховувати свої погляди, думки. Та найскладніше було опанувати науку лицемірства. Не менш складно стримувати свій темперамент і контролювати власні інстинкти. Але я вважаю себе нарутурою пристрасною, енергійною, тому мені вдається реалізувати свої наміри). - Чи здатні ви на сильне почуття? (Так склалися життєві обставини, що я спершу домагався кохання найвродливішої дами міста Вер’єр – Луїзи де Реналь. Та з часом прокинулося справжнє кохання до цієї жінки. Не менш сильне почуття опанувало мною під час спілкування з Матильдою де Ла Моль. Хоча я повинен зізнатися в тому, що і в першому, і в другому випадках мною керував розрахунок, сомолюбство та плебейська зверхність). - Перебуваючи в Безансонській семінарії, ви прив’язували до грудей праву руку і ходили так протягом двох місяців, мотивуючи це тим, що поранили руку на батьківській лісопильні. А які справжні причини такої поведінки? (У Безансонській семінарії моя поведінка відрізнялася погордливою упертою мовчазністю. Я намагався бути схожим на інших. Та одного разу внутрішній вогонь, що палав у моєму серці, наштовхнув мене на відкриті та несподівані вихваляння Наполеона. Тим самим я зірвав із себе ті заборони, які наклав раніше. Аби покарати себе за таку нестриманість, я прив’язував до грудей праву руку і ходив так два місяці). - З якою метою ви прибули до Парижа? Які висновки зробили? (Я приїхав до Парижа з таємною мрією – завоювати столицю. У гонитві за щастям я прийшов до висновку: «кожний за себе в цій пустелі егоїзму, яка називається життям». Єдино можливий для мене спосіб завоювати Париж – честолюбство, лицемірство). - Я пропоную вам подивитися відеоматеріали, пов’язані з пострілом у церкві в пані де Реналь. (Демонструється уривок з художнього фільму «Червоне і чорне»). Що стало причиною такого вчинку? Чи виправдовуєте ви себе та свої дії? (Здавалося, що я досягнув усього, про що тільки мріяв. Але чомусь справжнього щастя я не відчував. Мені потрібен був стрес, щоб я міг розібратися у собі. Причиною такого стресу був лист пані де Реналь. Вистріливши у церкві в пані де Реналь, я помстився за лист, який мене компрометував. На той час усі мої дії були виправдані). - Розкрийте зміст своєї думки під час перебування у в’язниці: «Найгірше у в’язниці те, що не можна замкнути своїх дверей». (Самотні години у в’язниці повернули мене до звичайного «природного стану». Я відчув, як честолюбство помирає у моєму серці. Мені не потрібно було більше лицемірити, приховувати свою справжню сутність). - На суді ви зізналися перед самим собою, що ви скоїли огидний злочин і що ви засуджені справедливо. Як ви гадаєте, вас засуджено до страти за скоєний злочин чи ще за якусь іншу провину? (На суді я вступив у свій останній бій, проголошуючи правду. Я вважаю, що не тільки за постріл в пані де Реналь мене було відправлено на гільйотину, а ще й за те, що я, плебей, насмілився обуритися соціальною несправедливістю. Я намагався захистити права простої людини на гідне місце у суспільстві). 4. Слово вчителя. На сьогоднішній прес-конференції працювала група експертів, яка висловить свою думку щодо проведеної конференції згідно питань: зміст і об’єктивність питань, поставлених Жюльєну Сорелю; Сореля, щодо позитивних і негативних акспектів їх участі в конференції. (Група експертів висловлює свої думки). Підсумкові питання. Чи можна вважати життєву поразку Ж. Сореля його моральною перемогою? У в’язниці та на суді відбувається остаточне звільнення індивідуальності героя, яка закінчується поразкою «цивілізації». Самотні години у в’язниці й глибоке душевне каяття повернули його до «природного стану». ІV. Узагальнення вивченого матеріалу. Підсумок уроку. Слово вчителя. Роман «Червоне і чорне» доводить нам, що на шляху до своєї мети ніколи не слід забувати про природне начало, яке дає початок самій людині, що здатна любити та ненавидіти, сміятись і плакати. Невиважена оцінка свого власного «я» іноді призводить до злочину. Приходить каяття, але життя повернути назад неможливо. Жюльєн Сорель – типова людина, яка розучилася бути самим собою. За таких умов душа головного героя стала ареною боротьби між «природою» та «цивілізацією». Герой знаходить у собі сили протистояти середовищу, законам тогочасного суспільства та віднайти своє природнє «я». V. Домашнє завдання. 1. Підготуватися до уроку-судового засідання. (Учитель поділяє учнів на три групи: адвокатський склад, прокурорський склад, група експертів. Роль головного героя на суді грає інший учень. На судове засідання запрошуються учні, які виконуватимуть ролі пані де Реналь і Матильди де Ла Моль). 2. Підготувати відповіді на питання: - Що згубило Жюльєна Сореля? - Жюльєн Сорель – це позитивний чи негативний герой?
УРОК 4
Тема. Проблема молодої людини у супільстві. Мета. Розвивати в учнів навички логічного мислення, вміння добирати необхідний матеріал для підтвердження своїх суджень; розвивати вміння висловлювати свою думку; виховувати самостійність у роботі. Обладнання: клас оформлений під зал судового засідання, відеоматеріали (запис художнього фільму «Червоне і чорне»). Тип уроку: урок-судове засідання. Я не прошу у вас ніякої милості... Молодість моя заслуговує співчуття... Ж. Сорель
ХІД УРОКУ І. Вступне слово вчителя. ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація навчальної діяльності. Слово вчителя. Ж. Сорель – «геніальний плебей», втілення сучасного варіанту «природної людини». «Хто б міг подумати, що це юне, майже дівоче обличчя, таке бліде й лагідне, таїло непохитну рішучість витерпіти які завгодно муки, аби лиш пробити собі дорогу», – описує почуття героя автор. І ось Жюльєн, який мріяв стати видатною особою, бачив себе на гребні слави, трагічно закінчує своє життя. Тож який перед нами герой, позитивний чи негативний? Ми повинні звинувачувати його чи співчувати йому? ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу. Судове засідання. 1. Учень 1. Нарешті настав день, якого так боялися Матильда та пані де Реналь. Незвичайний вигляд міста викликав у них ще більший страх, навіть мужня душа Фуке була збурена. Уся провінція з’їхалась у Безансон, щоб послухати цю романтичну справу. Вже кілька днів у готелях не лишилось жодного вільного місця. Панові голові суду не давали проходу, випрошуючи вхідні квитки, усі міські дами хотіли бути присутніми на суді. На вулицях продавали портрети Жюльєна і таке інше. Учень 2. Наступного дня, о дев’ятій годині ранку, коли Жюльєн вийшов з в’язниці, щоб вирушити до великого залу суду, жандарми насилу могли втримати величезну юрбу, ща заповнила подвір’я. Жюльєн добре виспався, він був спокійний і не почував нічого, крім філософського жалю до юрби заздрісників, що без будь-якої жорстокості оплесками зустрінуть його смертний вирок. Учень 3. Пані де Реналь пише листа до маркіза де Ла Моль, у якому змальовує Сореля, як безсоромного кр’єриста. Маркіз відмовляється віддати Матильду заміж за такого аморального чоловіка. Всі плани Жюльєна руйнуються, і він з відчаю поспішає до Вер’єра й там у церкві стріляє в пані де Реналь. (Учні переглядають уривок з кінофільму «Червоне і чорне», який відображає цей трагічний момент у житті Ж. Сореля). Вчитель. На сьогоднішньому судовому засіданні адвокатський і прокурорський склади мають можливість звинуватити або виправдати вчинок Ж. Сореля, поставивши до нього відповідні запитання, звертаючись до тексту, у якому чітко викладено наміри героя та особливості його поведінки. (Адвокатський та прокурорський склади учнів активно працюють, доводячи правильність своїх висновків, ставлячи запитання Ж. Сорелю, Матильді, пані де Реналь).
Можливий варіант поставлених запитань і відповідей адвокатського та прокурорського складів. Прокурорський склад. Ми звинувачуємо Ж. Сореля в тому, що він скоїв злочин, стрілявши в пані де Реналь. Він заслуговує самого тяжкого покарання. Адвокатський склад. При винесенні такого звинувачення на адресу Ж. Сореля прокурорський склад не врахував психологічний аспект. Адже герой перебував у стані глибокого психологічного збудження та не контролював свій вчинок. Прокурорський склад. Запитання до Ж. Сореля. Чи визнаєте ви себе злочинцем? Жюльєн Сорель. Так, я визнаю себе злочинцем. Мені прикро, я скоїв тяжкий злочин і повинен понести покарання. Адвокатський склад. Запитання до пані де Реналь. Які почуття переповнюють вашу душу на даний момент? Чим вони пояснюються? Пані де Реналь. Мене охоплює почуття великого жалю. Я кохала Жюльєна і до цієї хвилини відчуваю не менш сильні почуття.
Варіанти подальших можливих запитань: - Яким принципом керувався Ж. Сорель у житті? - Чи здатен Ж. Сорель самовіддано кохати? - Якби у Ж. Сореля була ще одна можливість розпочати своє життя, як би він їм розпорядився? - Чи відчуває герой каяття від вчиненого злочину? - Які були основні критерії життя героя до скоєння злочину та після нього?
(Наприкінці судового засідання до слова запрошується Ж. Сорель). Ж. Сорель. Я не прошу у вас ніякої милості. Я не плекаю велелкових надій, на мене чекає смерть, і це буде справедливо. Я вчинив замах на життя жінки, гідної найглибшої пошани. Пані де Реналь була для мене матір’ю. Мій злочин жахливий, зумисний. Отже, я заслуговую на смерть. Проте, хоча б я й менше завинив, я бачу тут людей, які не задумуючись над тим, що молодість моя заслуговує на співчуття, захочуть показати в моїй особі та раз і назавжди зламати тих юнаків незнатного походження, пригнічених бідністю, яким пощастило здобути добру освіту, внаслідок чого вони насмілились проникнути в середовище, яке на мові чванливих багатіїв зветься «вищим світом». Ось у чому, панове, полягає мій злочин, і він буде покараний тим суворіше, що, по суті, мене судять люди, не рівні мені. Я не бачу тут на лавах присяжних жодного заможного селянина, а лише обурених буржуа... 2. Робота групи експертів. Висловлювання учнів за питаннями: - Чи впоралися зі своїми завданнями та відведеними ролями адвокатський і прокурорський склади учнів? - Чи можна відмітити глибину думки учнів, уміле використання текстів? - Які ви маєте зауваження до учнів? 3. Пісумкові запитання до учнів: 1. Що згубило Ж. Сореля? 2. Жюльєн – це позитивний чи негативний герой? 3. Про що свідчить вислів героя, сказаний ним після винесеного йому вироку суду: «Ну, що ж, усе йде гаразд, мужність не залишає мене». 4. Заключне слово вчителя. Ж. Сорель – людина з колосальною внутрішньою енергією, про що свідчить його напружене, непросте життя, злети та падіння в ньому. У в’язниці до нього приходить прозріння: він розуміє, що помилявся, вибравши шлях кар’єри. Його душа ви магає природної здатності каятися, любити, чесно жити. Жюльєн відмовляється від втечі, тому що не хоче лицемірити перед самим собою, не хоче показувати слабкість своєї натури. Перед ним був вибір: жити нечесно та лицемірно або вмерти рокаявшись і прозрівши. Він обирає другий шлях. Його подвиг – залишитись чесною людиною, життя та свободу якої більше не можна було б купити ні за яку ціну. ІV. Підсумок уроку. V. Домашнє завдання. Підготуватися до характеристики образів пані де Реналь і Матильди де Ла Моль. Зобразити на альбомних листах гілку кохання. Слова-пояснення до зображуваного знайти в тексті.
УРОК 5
Тема. Своєрідність теми кохання та її втілення в жіночих образах. Мета. Дослідити, як письменник розкриває своєрідність теми кохання в романі «Червоне і чорне»; формувати в учнів уміння підбирати необхідний матеріал доведення правильності своїх поглядів; розвивати вміння вести бесіду. Обладнання: відеоматеріали. Тип уроку: урок-дослідження. Любов – це божевілля, бо, покохавши жінку, ми не бачимо її такою, яка вона є насправді, але це приємне божевілля, бо лише воно одне й наповнює життя змістом. Стендаль
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація навчальної діяльності. 1. Слово вчителя. Як уже відмічалося, в душі Ж. Сореля відбувається битва «природи» та «цивілізації». На такий двобій його провокує час, у якому він живе, – час лицемірства, брехні та несправедливості. Та, як видно з роману, суперечливі почуття розкривають не тільки душу головного героя роману, а й серця жіночих персонажів. Для Стендаля кохання – це божевільне почуття. Воно є суб’єктивним, так як більшою мірою залежить від того, хто кохає, ніж від самого предмета кохання. Згадайте вислів А. Моруа про закохану жінку. Як він звучить? Відповіді учнів. А. Моруа писав: «У соляних копальнях Зальцбурга залишають суху гілку. Це чорна і потворна гілка, але коли наступного дня за нею повертаються, вона вже вся вкрита кристаликами солі. Жінка, в яку ми закохані, нагадує цю гілку. Сама по собі вона не є якоюсь особливою, але сила кохання, яку збільшують розлука і сумніви, прикрашає предмет нашої пристрасті, поблискуючи кристалами, і жінка постає зовсім не такою, якою вона є насправді. Це солодке божевілля і надає життю певного сенсу». На цей вислів неодноразово звертав увагу Стенгдаль, він став і його переконанням. ІІ. Основний зміст уроку. Слово вчителя. Зі сторінок роману ми дізналися про кохання, пронизане хвилинами щастя та радості, болі й розпачу. Кожен із героїв пережив злети та падіння, що і намагалися ви відтворити за допомогою малюнку, знайшовши підтвердження у тексті. (Малюнки учнів розміщені на дошці. Підходячи до своїх малюнків, учні коментують зображене, даючи визначення коханню). Фронтальна бесіда. За що покохала Жюльєна пані де Реналь? 3. Робота за опорною схемою.
(У класі працює три творчі групи за питаннями опорної схеми). 4. Аналітична бесіда за питаннями. 1. Хто з двох героїнь роману подобається вам більше? Чому? 2. Долю якої жінки ви вважаєте більш трагічнішою? Чому? 3. Хто з них заслуговує на кохання більше? Чому? 5. Виступ творчих груп за питаннями опорної схеми? (Можливі варіанти відповідей). Пані де Реналь була чуйною, щирою жінкою. Вона полюбляла самотньо проводити час, відчуваючи, що з чоловіком їй було не цікаво. Її почуття природні та чисті. Вона бажає справжнього кохання й кохає Ж. Сореля віддано. Луїза говорить Жюльєну: «Мій обов’язок – бути з тобою». Вона вважає, що ніжніших почуттів і стосунків між чоловіком і жінкою бути не може. Доказом цього є той факт, що вона не змогла пережити смерть коханого і через три дні померла. Матильда де Ла Моль – аристократка. Вона мріє про кохання справжнє та наповнене пристрастю. Але у пристрасті її приваблює власна несхожість з жінками її великосвітського оточення. Матильдою у взаємовідносинах з Жюльєном керує не стільки сердечний потяг, скільки прагнення звеличитись у власних очах і в очах інших. «Високе походження, – каже вона, – дає людині безліч якостей, брак яких ображає мене..., але воно знищує ті якості душі, якими заробляють смертний вирок». Ці думки слід тлумачити насмперед як доказ її розчарування в сучасному суспільстві, у тих аристократах, які її оточують. І вона віддає своє серце Жюльєну – синові власника лісопильні. Проте, не вона, а пані де Реналь є в романі представником ідеального жіночого характеру. Матильда ніколи не зможе поводитись просто як жінка, а завжди залишатиметься дочкою маркіза. 6. Слово вчителя. Сила почуття кохання по відношенню до Жюльєна Сореля віддзеркалюється у вчинках героїнь. У творі є найгостріші моменти, які і відтворюють силу кохання жінок. Запитання до учнів: Які, з вашої точки зору, моменти відображають силу кожання жінок? 7. Перегляд ключових епізодів по відеофільму та обговорення їх. ІІІ. Підсумок уроку. ІV. Домашнє завдання. Подумати над символікою назви роману. Повторити композицію твору. Підготувати відповідь на питання: як би ви закінчили роман «Червоне і чорне»?
УРОК 6
Тема. Композиція твору і символіка його назви. Мета. Проаналізувати композицію твору та її особливості; розвивати логічне мислення учнів; з’ясувати символіку назви твору; виховувати інтерес до літератури. Обладнання: портрет Стендаля, виставка творів письменника. Тип уроку: урок-пошук.
ХІД УРОКУ
І. Актуалізація опорних знань учнів. Запитання до учнів: Що таке композиція твору? ІІ. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація навчальної діяльності. ІІІ. Сприйняття й усвідомлення учнями нового матеріалу. Слово вчителя. Роман Стендаля «Червоне і чорне» – це не тільки розповідь про життя талановитого плебея, а й хроніка життя Франції ХІХ століття. Саме цьому і підпорядкована композиція роману, що включає в себе історію духовного життя героя у складній взаємодії із соціальним середовищем. Складання опорної схеми.
Запитання до учнів: Спираючись на текст, даведіть, що в душі героя постійно борються позитивні та негативні риси характеру, «природа» і «цивілізація». Відобразте суть назви роману в символічному малюнку, розшифруйте її. Запропонуйте свій варіант назви роману. Слово вчителя. У творі «Червоне і чорне» органічно поєднані риси роману психологічного та соціального. Проблему часу, суспільства письменник розглядає саме як психологічну проблему. Стендаль розумів жанр соціально-психологічного роману як «дзеркало, з яким ідеш великою дорогою. То воно відбиває голубе небо, то брудні калюжі та вибоїни. Іде людина та несе те дзеркало, а ви цю людину звинувачуєте в неморальності. Її дзеркало відбиває багно, а ви звинувачуєте дзеркало. Логічніше звинувачувати велику дорогу з її калюжами, а ще ліпше – шляхового доглядача, який допускає, щоб на дорозі стояли калюжі та скупчувалось багно». 6. Захист проектів-символів, запропонованих учнями. 7. Складання підсумкової схеми-малюнку до назви роману «Червоне і чорне». Коментар учнів до схеми.
Дзеркало
Запитання до учнів: Що символізують червоний і чорний кольори? Можливі варіанти відповідей: червоний – мрія, життя, моральність, кохання; чорний – злочин, смерть, аморальність, зухвалість. 2. Як у житті Ж. Сореля поєднались два кольори? Можливий варіант відповіді: Стендаль створив образ Ж. Сореля як уособлення конфлікту часу. Саме цей конфлікт розглядається між двома крайнощами: життя за законами «природної людини» і потребою існувати за правилами суспільства. Боротьба в душі героя «природи» та «цивілізації» і є боротьбою й поєднанням двох кольорів. ІV. Підсумок уроку. V. Домашнє завдання. Підготуватися до написання твору. Повторити матеріал уроків і розділи підручника по опрацюванню роману «Червоне і чорне».
УРОК 7
Тема. Розвиток мовлення. Твір на тему за романом Стендаля «Червоне і чорне». Мета. Систематизувати знання учнів за романом Стендаля «Червоне і чорне»; розвивати вміння та навички писемного мовлення; виховувати зацікавленість до творчості Стендаля. Обладнання: опорні схеми, складені учнями на попередніх уроках. Тип уроку: урок розвитку зв’язного мовлення.
ХІД УРОКУ
І. Повідомлення теми, мети, завдання уроку. Мотивація навчальної діяльності. 1. Слово вчителя. Стендаль у романі «Червоне і чорне» проводить глибоке соціально-психологічне дослідження суспільного життя Франції, відгукується на всі найважливіші політичні та соціальні проблеми свого часу. Психологізм і соціальний аналіз поєднуються у Стендаля з філософською глибиною постановки таких проблем, як «свобода», «щастя», «успіх», «роль митецтва у світі» тощо. Це дає змогу вважати його одним із «вічних супутників» людства на важкому шляху духовних шукань.
ІІ. Написання твору на одну із тем: «Червоне і чорне в долі Жюльєна Сореля».
ІІІ. Домашнє завдання. Опрацювати життя та творчість Оноре де Бальзака.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |