Головна » Зарубіжна література

Розробка уроку «Байка у світовій літературі» зі світової літератури у 8-му класі

Мета уроку: узагальнити і поглибити знання учнів з теми «Байки»; дослідити процес розвитку байки як літературного жанру; встановити зв'язок з українською літературою, розвивати навички виразного читання, інсценізації літературного твору; виховувати високі моральні якості учнів.

Обладнання:  «Дерево мудрості» (портрети байкарів ),  виставка творів байкарів,

ілюстрації та малюнки учнів до байок.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Епіграфи:

                                                                Сміючись, говорити правду

                                                                                                     Античний афоризм

 

                                     Того, шо в люди полетіло,
                                     Уже назад не заберуть.

                                                                           М.Годованець

 

                                                            Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності.

Учитель. Література – це неоціненний скарб, в якому поєдналися  велич, мудрість, знання і краса. Байка – її невід’ємна частина.  Прийшла вона до нас із глибини віків, а, зокрема, з Греції, і завдяки Езопу, мандрує світом. Майже всі народи світу мають свої байки, і що цікаво, - серед них багато схожих за сюжетами, хоч і складено їх у різних краях, за різних часів, різними мовами. Сьогодні ми знову доторкнемося до перлини цього скарбу – до байки.

Що ви очікуєте від уроку?
Сьогодні до нас на урок завітали герої, послухаймо їх ( учні читають напам’ять байку Жана П'єра Флоріана у перекладі М.Годованця в особах)

                  Правда і Байка

Раз гола Правда між людьми блукала,

Притулку і симпатії шукала.

А люди відвертали соромливо очі,

Бо голу правду бачити ніхто не хоче.

Аж Байка їй навстріч, весела і вертка,

В убранні дорогім, мов панночка яка:

- Ви що тут робите? Питає бідолаху.

- Просилась до людей, та гину серед шляху,

Бо всім не до душі мої думки  одверті.

Напевне, прийдеться під тином ждати смерті –

Розчулилася Байка, тулить до грудей:

Ходіть зі мною! Добре вдвох нам буде

      Служити разом для людей,

Нас радо приймуть всюди.

Моя розважливість і ваша правота

Посвітять всім, хто людяність віта:

Мудрець поживу знайде для ума.

Веселому над жарти кращого нема.

В такому поєднанні ми без гніву й зла

Творитимем свої діла.

 

 

Вчитель:

- То хто ж герой цієї байки?

 -Яка Байка? (весела, вертка, одягнута, мов панночка)                                                   

                         -    Чому Правда зневірилась у житті?

Яка Правда?  (Правда гола).
Як ви розумієте поняття «гола правда»?
Чи завжди приємно чути «голу правду»?
Чи траплялись у вашому житті випадки, коли ви говорили комусь

відверто. Як сприймали ваші зауваження?

Що вирішили робити  Правда і Байка у такому «союзі»?

                         -    Яка мораль байки  « Правда і Байка»?

(Протягом багатьох століть свого існування правда і байка завжди стояли на сторожі загальнолюдських ідеалів)

 

Учитель: Тож сьогодні ми будемо говорити про  її величність Байку

(Попереднє завдання  для  1-ї групи учнів:  підібрати висказування про байку).

Хоч нерідко й жартома тут мовиться,

Проте серйозна думка в жарті схована. (Федр)

 

Моя байка, добрі люди,

У пригоді може бути.

Здається, байка просто бреше,

А справді – правду  ясну чеше.     ( Л.Глібов)

 

В Езопа вчіться, добрі люди!

Для того байка штрика  під ребро,

Щоб виправлять людські заблуди

І похвалять красу й добро.

Хоч розповідь коротка й жартівлива,

Мета її ясна й правдива.   (Федр)

 

Сократ і Бабрій, Федр і Лафонтен,

Сковорода, Крилов – всім вистачило тем:

Всім шлях премудрий розкриваався,

Хто до Езопа добувався,

Хто позичав сюжетів та ідей,

Щоб байкою збагачувать людей.  (М. Годованець)

 

Байки не такі прості, як здаються: в них учитися можна навіть у тва-

рин… Наша хитрість  - повчати, даруючи насолоду. (Лафонтен)

 

Ти неук! Ти Езопа не читав!

Езоп усіх добру навчав                (Аристофан)

 

«…байки одною бровою підморгують на людей». (І.Франко)

 

Учитель:    Звернемось до цього «мудрого дерева», на якому ви бачите   портрети Езопа,Федра, І.Красицького, Лафонтена, Леонардо да Вінчі, Л.Глібова, І.Крилова, П.Глазового та  інших. Група хлопчиків підготували рольову гру «Я байкар …..століття». Зробіть висновки з монологів, який байкар заговорив до вас.

Учень:     Я був рабом, мав горб на спині. Складав байки в прозовій формі. Викривав і висміював людські недоліки, державні негаразди.  Написав майже 650 байок Вже пізніше про мене скаже Бабрій: «Він раб, але мудріший від вільних; він некрасивий, але вищий від красенів»   (Езоп)

Учень:  Я колишній римський раб із Македонії, відпущений на волю римським    імператором Августом. Я сучасник таких імператорів, як Тиберій, Клавдій, Нерон. Але це не основне. Як ви думаєте, хто творець літературної байки? З яких часів вона стала самостійним  незалежним жанром? Я можу сказати з гордістю – це завдяки мені!... (Федр)

Учень:  Я народився на Полтавщині в селі Великий Поділ. Як і інші байкарі світу, в своїх

байках  засуджував зухвалість, жорстокість, несправедливість, рабську

покірність, лінощі та легковажне ставлення до життя. Писав українською мовою.              

Перші  мої байки « Вовк і кіт», «Чиж та Голуб», «Лебідь, Щука й Рак» -

Фактично були  перекладами відповідних байок Івана Крилова. (Л.Глібов)

Учень:   Я народився в Москві. Мій батько залишив мені у спадщину солдатську  скри-

ню  з книжками. З десяти років трудився, а з 15-и – писати. В 50 років я

вивчив  давньогрецьку  мову, щоб читати на мові оригіналу.

                                                                                                    (І.Крилов)

Учень:    За походженням я польський аристократ, отримав духовну освіту, був

родичем польського короля Августа Понятовського і тому був призначений

єпископом. Мене називали за вільність поглядів « польським Вольтером».

Використовував у своїй творчості сюжети Езопа і Федра, Лафонтена.

Створював байки-мініатюри.   Послухайте:

Пан та Пес

На злодія ждав Пес і цілу ніч не спав.

На ранок били Пса, бо Пана турбував.

На другу ніч хропів, щоб Пану спокій дати.

Уранці били Пса, бо злодій вліз до хати.

                                                                         (І.Красицький)

Учень:       Я народився в Італії, більше відомий як художник. Серед  найвідоміших моїх

полотен – «Джоконда», «Таємна вечеря». Я  займався математикою, фізикою,

астрономією, геологією, ботанікою,  мене  називали «солодкоголосим  орфеєм».

Записував народні жарти. Мої  байки нагадують притчі.

(Леонардо да Вінчі)

Учень:      Я народився у м. Шато Т’єррі в провінційній сім’ї чиновника. Був знайомий з

Мольєром, Расіном. Був членом Французької Академії наук. Писати почав

пізно, в 33 роки. Окрім байок, (а їх у мене 238), писав трагедії, комедії, оди. (Жан де Лафонтен)

 

Учням пропонується   завдання  прослухати байки Езопа  без моралі, спробувати сформулювати мораль самостійно  і порівняти з авторською.

                                                 Хлопець-злодій і мати

Хлопець вкрав у свого товариша табличку і приніс матері. Але мати не тільки не покарала його, а ще й похвалила. Іншим разом хлопчик украв плащ і знову приніс матері. Вона ще більше похвалила його. Минали літа, хлопець виріс і вже пробував красти речі. Його впіймали на гарячому, зв'язали руки й повели до ката. За ним ішла його мати і била себе в груди. Син попросив дозволу щось їй сказати на вухо. Мати швиденько підійшла до нього, а він вхопив її зубами за вухо і відкусив. Мати стала обвинувачувати сина в безчесті: йому, виходить, мало тих злочинів, яких він наробив, він ще й покалічив свою матір! Але син відповів: « Коли б ти мене покарала тоді, коли я вперше вкрав і приніс тобі табличку, я б не дійшов до того, щоб мене вели тепер до страти»

Байка доводить:… непокараний злочин переростає в нові злочини

                                                   Олень і Виноград

Оленя переслідували мисливці, і він сховався у Винограді. Коли мисливці пішли собі далі, Олень подумав, що він уже врятувався, і почав об'їдати виноградне листя. Один із мисливців обернувся і, помітивши, його, вцілив стрілою. Вмираючи, Олень сказав сам собі: « Так мені й треба! Бо я завдав шкоди Виноградові, що врятував мене»

Байка ця про людей,… які зазнають покари за те, що вони ображають своїх благодійників

Група учнів читає  байки напам’ять, інсценізує.  Завдання для решти учнів:проаналізувати виразність читання, оцінити артистичні здібності своїх однокласників.

 

«Вовк та Ягня»  (І.Крилов, переклад М. Терещенка)
«Вовк та Ягня»  (Переспів М.Годованця)
«Мурахи і Стрибунець» (Байка Езопа, переспів М.Годованця)
«Стрекоза и муравей» (І.Крилов, російською мовою)                                          
«Старий батько і сини»  ( байка Бабрія, переспів М.Годованця)
«Жайворон» (Байка Арістофана, переспів М.Годованця)

 

Учитель:  Чи звернули ви увагу на те, хто та людина, яка донесла нам зміст тієї чи іншої

байки? Це Микита Павлович Годованець. Саме він відкрив українським читачам багато цікавих байок. Дослідник і поет поставив собі за мету зробити здобутком українських читачів скарби віковічної мудрості і дотепності. Він не тільки виявив уміння зберегти особливості байкарів минулого, але й дав нову інтерпретацію старовинним сюжетам, сповнив українським національним колоритом, підсилив народним гумором. Про свою творчість він писав:


           Езоп їх вигадав і ввів у моду,
           А я їх вдруге народив
           І духом рідним збагатив,
           Подарував коханому народу,
           Щоб він у праці, в боротьбі
           За людське щастя, за свободу
           Мав на озброєнні собі.

Висновок: Тож  доки існуватиме людство, доти не зникне потреба у виправленні вад і уславленні чеснот людини. А, значить, житиме й байка...

 

Учитель:  Чому вчать байки? (Добру, справедливості, чемності..)

Учні складають «Ромашку» з пелюстками ознак байки:

 

Учитель:  А зараз ви напишете акродиктант, склавши початкові букви слів, зможете прочитати вислів  про байку

 

                                                  Акродиктант                                                                     

 

Автор байки                                                –  байкар                                                   
Як Езоп звучить грецькою мовою            –  Айсопос
3-я буква  іменника  –байка-         -           -   й - (байка)
Відомий російський байкар 18 ст.            –  Крилов І.
3-я буква прізвища Крилова           -         -   и    – (Крилов)
Місто на о.Самос, де загинув Езоп         –   Дельфи
Ім’я французького байкаря Лафонтена    -  Жан
Автор байки «Хліборобові діти»              -  Езоп
Віз залишався на місці, бо Лебідь, Щука

і  (хто?..)не знайшли спільної мови між собою  -   Рак

Алегоричне висловлювання думок з

іронічними натяками й недомовками,

своєрідна мова                                            -     Езопова мова

Образ байок, який вирізняється хитрістю –   Лисиця
Герой байки «Зачумлені звірі»,якого звинуватили в тому,

 що він мав великий гріх - їв траву                   – Осел

 

13. Повчальний висновок байки                             -    мораль

14. 2-а буква у назві одного із героїв байки,

який повчав Цикаду взимку                                     - у- (Мураха)

15. Яке означення є у вислові Федра про Езопа

«В Езопа вчіться, (які?….).люди»                        -      добрі

16. З ким Лебідь і Щука тягнули воза?              -     Раком

17. Образ  казок, байок, який уособлює впертість –                Осел

18.  Українською мовою цей образ має назву Цикада,

а як Цикаду називають по-російськи?                                    - Стрекоза

19. Прізвище  перекладача байок на українську мову  -  Терещенко М.

20. Різновид комічного, синонім слова насмішка           -   іронія

 

Відповідь:                       Байки – джерело мудрості

Учитель: Скажіть похвальне слово про батька байки - Езопа   (Розумний, мудрий, жартівник і дотепник, цікавий співрозмовник, любив волю, простий народ)

Отже, ми бачимо, що байка - це твір не тільки мистецький, а ще філософський і виховний. Байка викриває вади людського характеру, а оскільки ці вади часто одні й ті самі незалежно від часу і простору, теми, ідеї, сюжети байок позичаються одними письменниками в інших. Для автора залишається основним одне: щоб байка працювала на виправлення людини. І виховує вона людину дуже обережно і ніжно: пропонуючи їй на розсуд поведінку тварин. Таким чином, ніхто не залишається ображеним, а хто хоче "почути", про що каже автор, той "почує".

Тож доки існуватиме людство, доти не зникне потреба у виправленні вад і уславленні чеснот людини. А, значить, житиме й байка... Саме про це і говорить Павло Глазовий:

                                       Росла кульбаба при дорозі,
                                       Звичайна квітка польова.
                                       Зоріла щастям золотистим
                                       Її кругленька голова.
                                       Росла, росла вона, дозріла
                                       Та й побіліла, посивіла.
                                       Взяли вітри той скромний цвіт
                                        І понесли у білий світ.
                                       Отак і я прожив на світі,
                                        І побіліла голова,
                                        І полетіли в світ широкий                                                                                                              
                                        Мій сміх, і думи, і слова.
                                        Нехай стебло моє затопчуть,
                                        Нехай мій корінь перетруть,                                                         
                                       Того, що в люди полетіло,
                                       Уже назад не заберуть.

                                                                                      Павло Глазовий

Учитель:

Мандрують байки світом, переходять від народу до народу, і хоча було складено першу байку ще дві з половиною тисячі років тому, але живе вона серед нас і сьогодні.

На дошці текст, в якому потрібно вставити слова:

Через віки, із давнини

Прийшла до нас, щоб …….( вчити,

Як жити-бути на …………..(землі),

І як не слід…………………(робити).

У байці  звірі і ……….(.птахи)

Поводяться,  як ……(люди),

Впізнає, може, хтось …. (себе)

Й урок цей ……(не забуде).

Черпайте ……..(мудрість із байок),

Вони ж бо …….(скарб нетлінний),

Живуть і ………(житимуть завжди )

Минулого дар цінний.

 

Учитель: Сьогодні з нами на уроці була байка, яка вчить нас добру, справедливості, чемності. Я впевнена, що ми також будемо давати свої поради мудро, лагідно, і мовою нашою будуть милуватися всі.

 

                                                                   Домашнє завдання: скласти свою байку


Теги: байки, Койда Л.В.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 178/9


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar