Головна » Зарубіжна література

Р. Л. Стівенсон. “Вересовий трунок” як героїчна балада. Уславлення у творі подвигу кельтів в боротьбі з іноземними загарбниками

Тема Р. Л. Стівенсон. “Вересовий трунок” як героїчна балада. Уславлення у творі подвигу кельтів в непримиренній боротьбі з іноземними загарбниками. Фольклорні елементи у творі.

Епіграфи уроку. Романтику нічим дихати у нашому світі… Він шукає свіже повітря за допомогою своєї уяви. Р. Л. Стівенсон Фольклор – скарбниця пам’яті народу, запорука його духовного життя. М. Вороний

Актуалізація опорних знань. Фронтальне опитування Що ми знаємо про баладу як літературний жанр? Які бувають види балад? Які фольклорні ознаки запозичили літературні балади? Чим балада “Вересовий трунок” відрізняється від фольклорної балади? Які художні засоби використовують автори літературних балад?

Р. Л. Стівенсон. Слово про письменника. Р. Л. Стівенсон народився в 1850 р. в місті Единбурзі, що в Шотландії. Все життя боровся з туберкульозом. Дуже любив читати. Вже в 12 років почав видавати рукописний журнал з власними творами, що були сповнені фантастики і пригод. Митець захоплювався подорожами. Вони давали йому матеріал для творчості. В 1888 р. Стівенсон поселяється на острові Уполу (Самоа). Але в грудні 1894 р. раптово помирає.

Шотландія – легендарна країна

Шотландія – країна замків, гір і озер

Історична довідка Пікти (або від лат. picti — “розфарбовані”, або від самоназви) — найдревніший із відомих народів, що населяли Шотландію. За однією точкою зору, пікти вели походження від кельтів. Згідно з іншою точкою зору, пікти походять від іберів. Пікти населяли території центральної и північної Шотландії, на північ від затоки Ферт-оф-Форт. Спочатку пікти являли собою союз племен, які до VI ст. об’єдналися в Королівство піктів. Науковці довели, що пікти були пращурами нинішніх шотландців. Вони не зникли, а злилися з племенами завойовників – кельтськими племенами скоттів. У назві Шотландія (Scottland) збереглася про те пам’ять: “земля скоттів” – так звучить вона у перекладі.

Камінь піктів із зображенням орла Скеля із стародавніми печерами

Історія створення балади “Вересовий трунок” В основі балади Р. Л. Стівенсона “Вересовий трунок” лежить легенда про те, як на південному заході Шотландії в VI-IX ст. жили маленькі на зріст люди, що їх називали піктами. Пікти славилися своєю магією, вмінням виготовляти чарівні напої . Стівенсон використав народну легенду про напій з вересу, який повертав силу, енергію, бадьорість духу і давав силу воїнам-піктам. Та цей миролюбний народ підкорили більш войовничі скотти. Вони хотіли заволодіти не тільки землею піктів, а й прагнули привласнити їхні секрети, позбавити їх волелюбного духу. Стівенсон створив баладу на основі антитези: малі за зростом пікти виявляються велетами духу, яких не зламати жодному, навіть вкритому славою перемог ворогу.

Словникова робота Верес – вічнозелений низенький кущик з дуже дрібним і численним листям та лілово-рожевими або червоними квітками. Трунок – напій. Броварі – пивовари. Можновладець – правитель, володар. Нурт, нурти, буруни – вир.

Сюжет балади “Вересовий трунок” Бесіда за прочитаним Про що розповідається у баладі? Яке історичне і моральне значення має невеликий епізод захоплення у полон батька і сина? Що засуджує автор? Як зображується король у творі? Що уособлює цей образ? Яка ідея утверджується в образах останніх піктів?

Елементи композиції твору І – експозиція, або зачин (оспівування вересового напою, характеру і звичаїв піктів); ІІ – зав’язка (захоплення території піктів загарбниками, знищення маленького народу); ІІІ – розвиток дії (король прагне дізнатися про секрет вересового напою, захоплення в полон батька і сина, пропозиція батька відкрити таємницю в обмін на смерть сина – начебто йому соромно продавати свою честь у нього на очах, сина зв’язали і кинули у море); IV – кульмінація (батько кидає виклик ворогам і забирає із собою в могилу таємницю вересового трунку).

Аналіз твору з коментарями Запитання і завдання для учнів Прочитайте зачин твору. Який настрій створюють ці рядки? Що сказано про характер піктів та спосіб їхнього життя? Яке порівняння вживає поет?

Аналіз твору з коментарями Запитання і завдання для учнів Хто приніс лихо на землю піктів? Які рядки яскраво показують наслідок битви? Який колір переважає в описах? За допомогою яких художніх засобів змальовується загибель усіх піктів? Яким чином автор підкреслює, що маленькі пікти загинули за батьківщину?

Шотландський король із військом

Аналіз твору з коментарями Запитання і завдання для учнів Як змальовує поет останніх піктів, які потрапили в полон? Який прийом використовує він для створення образу безвиході, сили ворога? Але чи здаються нам пікти такими вже беззахисними? Що надає їм сили мовчати перед загрозою тортур? Опишіть сцену протистояння сили фізичної і духовної. Назвіть головних дійових осіб.

Аналіз твору з коментарями Запитання і завдання для учнів Що вимагає від піктів шотландський король? Чому неможливо повірити у зраду старого пікта? Яку характеристику синові дає пікт першого разу? Як змінюється ця характеристика згодом? Чому поет дав нам можливість почути останній крик хлопчика? Чи легко було батькові зважитися на таке рішення? Доведіть, що він дуже переживав. Як показано незламність старого? Чим стає для нього вересовий мед?

“А мне костёр не страшен. Пускай со мной умрёт Моя святая тайна – Мой вересковый мёд!”

Роль антитези у творі Антитеза – протиставлення, контрастування смислових значень, образів. За прикладом фольклорних балад, у баладі “Вересовий трунок” використаний контрастний принцип розташування образів. З одного боку, жорстокий король із своїм військом, а з іншого – батько і син. Позиція автора однозначно на другому боці. Стівенсон захоплюється силою волі своїх героїв, їхньою сміливістю і стійкістю. Характерно, що автор не називає імен, підкреслюючи типовість персонажів. Контрастність образів підсилюється ситуацією: король сидить на коні і дивиться зверху вниз на піктів, а маленькі люди стоять на землі і дивляться знизу вгору, але не відводять очей. Автор не показує смерті старого пікта, хоча вона невідворотна. Але останнє слово залишається за життям, правдою і свободою.

Значення пейзажних замальовок Запитання та завдання для учнів Знайдіть у тексті балади пейзажні замальовки. Яку роль вони відіграють у творі? (Природа у баладі “Вересовий трунок” є не лише фоном. Вона співчуває героям, живе і вмирає разом з ними, а потім оновлюється, немов нагадуючи про вічність життя і про пам’ять поколінь.)

Вересовий трунок як символ Творчі завдання Стівенсон підкреслює у баладі, що вересовий трунок варили всі разом і разом його пили, благословляючи у піснях. Яку ідею допомагає розкрити це слово “разом” (together)? (Вересовий напій – це не лише певна традиція, а й символ духовної єдності піктів). У баладі кілька разів повторюється словосполучення “секрет вересового трунку” (secret of Heather Ale). Що це за секрет? З’ясуйте переносне значення цього вислову. (Це не лише секрет приготування напою, а передовсім секрет духовної стійкості піктів, що полягає у любові до рідної землі й прагненні здобути свободу).

Фольклорні елементи у творі Поетизація старовини, її звичаїв і моралі. Сюжетність, в основі – одна визначна подія. Поєднання історії та легенди. Контрастність образів. Мальовничість пейзажу, природа – живий учасник подій. Трагічність долі персонажів. Діалоги. Символіка кольорів. Традиційні епітети, метафори, порівняння. Символи.

Поняття про поетичний ритм Поетичний ритм (грецьк. rhythmos – такт, розмірність, узгодженість) – узгодження, чергування, сполучення наголосів, складів, співмірних відрізків вірша у процесі мовлення. Ритм притаманний і прозі, але в поезії він є одним із засобів художнього увиразнення. Ритм може бути стрімким, динамічним, енергійним або повільним, розміреним. Ритм тісно пов’язаний зі змістом твору. Через ритм автор може розкрити динамізм події, інтонацію роздумів, трагізм або піднесеність почуттів. Зміна ритму завжди не випадкова, вона має своє смислове навантаження. В. Маяковський писав: “Ритм – це основна сила, основна енергія вірша”.

Практичні завдання Схарактеризуйте поетичний ритм балади “Вересовий трунок”. Яку роль він відіграє у розкритті змісту балади? Які почуття викликає у читачів поетичний ритм твору?

Міжлітературні зв’язки Заповіт піктів Римлянин вбік не зверта – Марно нещасний вола, Чавить залізна п’ята Піктів маленькі тіла. Та легіони підуть – Ми встаємо, як трава, Тільки жалка наша лють Здатна лише на слова. Що ж, хай негідно людьми Зватися піктам малим, Ще підкопаємо ми Ваш набундючений Рим! Ми непомітні, ми всі, Як хробаки лісові, Ми – наче скалка в нозі, Ми – як трутизна в крові! Корінь гноїтиме цвіль, Висушить дуб омела, Гризтиме дірочки міль – Впертих ніщо не здола. Хай нас не видно, та час Камені точить тверді. Ви ще помітите нас, Пізно лиш буде тоді! Хай ми занадто слабкі Виборють волю свою – Прийдуть народи, які Вас подолають в бою. Пікти, одвічні раби, Скрізь проведуть вражу рать, Стануть на римські гроби Й будуть на них танцювать! Р. Кіплінг (переклад М. Стріхи)

Підсумки уроку Запитання і завдання для учнів Висловіть власне судження про поведінку старого пікта, який пожертвував сином і власним життям, але не відкрив загарбникам таємниці вересового напою. Символом чого виступає тут простий, здавалося б напій? Яка провідна думка балади “Вересовий трунок”? Чому стара легенда привабила поета? Доведіть, що перед нами саме балада? Знайдіть фольклорні елементи у творі.

Домашнє завдання Вивчити напам’ять уривок із балади. Індивідуальне завдання: підготувати повідомлення про А. Міцкевича.


Теги: балади, Стівенсон
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 2027/139


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar