Головна » Зарубіжна література

Публій Вергілій Марон. Поема «Енеїда» як літературна обробка римської легенди про троянця Енея - легендарного засновника Риму

Мета. Навчальна:  подати загальні відомості про "золоту добу" римської культури та літератури, розкрити значення творчості Вергілія найвидатнішого римського поета, творця національного героїчного епосу, пояснити, що “Енеїда” є літературною обробкою  римської легенди про троянця Енея — легендарного засновника  Риму,  зробити загальну характеристику сюжету; дослідити зв'язок з поемами Гомера;

Розвивальна: розвивати вміння порівнювати, виділяти головне, ділитися інформацією, презентувати та аргументувати свою роботу; розвивати духовні, інтелектуальні, творчі здібності;

Виховна: виховувати повагу до набутків світової культури.

Тип модуля: установчо-мотиваційний, змістовно-пошуковий.

Обладнання: мультимедійний матеріал, портрети Вергілія та Гомера, ілюстрації, тексти поеми Вергілія «Енеїда»; підручник Ю.І. Ковбасенко, робочі зошити, учнівські презентації.

Очікувані результати: гімназисти усвідомлюють значення творчості Вергілія як найвидатнішого римського поета, творця національного героїчного епосу; пояснюють, що «Енеїда» є літературною обробкою римської легенди про троянця Енея – легендарного засновника Риму; переказують сюжет поеми «Енеїда», визначають провідну думку твору; знаходять спільні елементи у поемах «Енеїда» Вергілія і «Іліада» та «Одіссея» Гомера.

Хронометраж модуля

І. Мотивація навчальної діяльності – 3 хв.

ІІ. Оголошення теми та мети модуля – 2хв.

ІІІ. Сприйняття й засвоєння гімназистами навчального матеріалу – 1 год. 10хв.

3.1.Слово вчителя

3.2. Виступ фахівців-істориків.

3.3. Слово вчителя.

3.4. Виступ фахівців-біографів

3.5. Слово вчителя.

3.6. Виступ фахівців-літературознавців.

3.7. Виступ групи «Фахівців-мистецтвознавців».

3.8. Інтерактивна вправа «Незакінчені речення».

3.9. Виступ групи «Фахівців-дослідників».

ІV. Рефлексія. Підведення підсумків модуля – 10 хв.

 4.1. Інтерактивний фінал. «Кола Вена».

4.2. Проблемне запитання.

4.3. Сенкани.

4.4.  Слово вчителя.

V. Оцінювання гімназистів – 3 хв.

VІ. Домашня робота – 2 хв.

 

Хід модуля

І. Мотивація навчальної діяльності.

 

1.1. Слово вчителя.

Панове гімназисти, ви вже знаєте, що література – це не просто звичайний предмет. Модулі допомагають нам переноситися в будь – які часи і місця. Ніби на машині часу ми мандруємо в минуле чи майбутнє. Ми мандруємо з вами не лише по різним країнам, а і повз епохи, всесвіти. Поринаючи у світ літератури  намагаємось довідатись і зрозуміти світ, що оточує нас. Під час подорожі ми дізнаємось про історичні події, побут тієї чи іншої країни в певний час, про духовний світ людей, їхні мрії, любов і ненависть. І сьогодні ми продовжимо нашу подорож, знову перетворимось на мандрівників-дослідників.

Предметом наших сьогоднішніх досліджень стане література Давнього Риму і творчість Публія Вергілія Марона. (Слайд №1)

ІІ. Оголошення теми та мети модуля. (Слайд № 2-3)

( запис теми  модуля в робочі зошити)

ІІІ. Сприйняття й засвоєння гімназистами навчального матеріалу.

3.1.Слово вчителя

На попередніх модулях ми мали змогу ближче познайомитися з Давньою Грецією. Сьогодні на нас чекає чудова подорож до Давнього Риму, ми доторкнемося до його дивовижної історії, дізнаємося про римську літературу яка пройшла такі самі етапи розвитку, як і грецька, але значно інтенсивніше. На модулі ми не обійдемося без фахівців. (Слайд №4)

     До нас сьогодні завітали фахівці-історики, фахівці-біографи, фахівці-літературознавці, фахівці-мистецтвознавці, фахівці-дослідники  (кожна група фахівців отримують емблеми з назвою свого фаху). Групи на попередньому модулі отримали завдання, головна мета яку повинна ставити перед собою кожна група – уміти мобілізувати власні сили, зібрати і проаналізувати дібраний матеріал, творчо, по-дослідницьки підійти до нього, створити свій «продукт» і презентувати його.  Сподіваюсь, що завдяки нашій спільній праці модуль буде повчальним та цікавим.

Зараз я вам пропоную перенестися до Стародавнього Риму. А зробимо ми це за допомогою фахівців-істориків.

3.2. Виступ фахівців-істориків. (Слайд№5)

Лідер. Перед нашою групою стояли такі завдання:

[*]       Дізнатися про історію заснування Римської держави;

[*]       Підготувати інформацію про «золоту добу» римської культури та літератури у вигляді діалогу;

[*]       Провести заочну екскурсію «Архітектурні пам’ятки Риму».

 

Доповідач 1. Наша сьогоднішня подорож до Стародавнього Риму. Що ж ми знаємо про цю дивовижну імперію? Давайте переглянемо відеоролик про легендарне заснування Риму.

(Перегляд відеоролику про Ромула і Рема )(Слайд№6)

Доповідач 2.

- Добридень, Аліна!

 - Привіт, Богдане!

 - Аліна, як твої справи?

 - Добре! А в тебе?

 - Міркую, чим би таким зайнятись, цікавим і корисним водночас. А ти чим займаєшся?

- Я читаю цікаву інформацію про «золоту добу» римської культури та літератури.

- Так? І що ти про неї дізналася? Розкажи будь ласка, мені дуже цікаво.

- Ну добре, Богдане, слухай мене уважно!    Найбільшого розвитку римська література досягла за часів правління імператора Августа, який підтримував могутність своєї держави не лише силою, а й пропагандою власних ідей. Визначну роль у цьому зіграла література. Даний період увійшов в історію під назвою «золота доба» римської поезії.

Октавіан Август у 27 р. відмовився від встановленої раніше диктатури і формально відновив республіку, залишивши за собою військову владу та керівництво прикордонними провінціями. (Слайд№7)   У римській імперії формально зберігались республіканські органи, сенат, консули. Август вважався першим громадянином у республіці.

Однак республіка була лише позірним утворенням. Офіційна ідеологія розглядала правління Октавіана як «золоту добу», що поклала кінець громадянським війнам, принесла на землю мир та достаток.

У цей час домінує поклоніння перед політичним та релігійним минулим Риму, відновлення старовинних, давно забутих культів і свят. Це було особливою рисою ідеологічної політики Августа.

Мистецтву перехідного періоду властиве прагнення до монументальності. Масштабна будівнича діяльність імператора дозволила йому сказати наприкінці життя, що він отримав Рим глиняним, а залишив кам’яним. (Слайд№8) У храмах, палацах та інших будовах того часу переважав класицистичний стиль.

             Офіційної підтримки зазнала й література. Август та його найближчі помічники були зацікавлені в тому, щоб література пропагувала ідеологічні основи нового ладу.   Близький до імператора Гай Цільній Меценат (Слайд№9) згуртував навколо себе талано­витих поетів, підтримував їх матеріально, але за це вони мали уславлювати імператора Августа. До цього гуртка належали такі видатні римські поети, як Верґілій, Горацій, Тібулл. (Слайд№10)

     Римська література відзначається своїм розмаїттям: розвивається поезія — філософська (поема Тіта Лукреція Кара «Про природу речей») та елегійна (твори Альбія Тібулла, Секста Проперція), жанр байки (Федр), створюються поеми, сатири, оди, послання, історіографічні твори (Юлій Цезарь «Записки про Галльсь­ку війну», «Записки про громадянську війну», Тіт Лівій «Римська історія»). Ви­сокого рівня досягає ораторське мистецтво (промови Цицерона про державу, про межі добра і зла, про дружбу), у зв'язку з ослабленням Римської імперії з II ст. н. е. починається занепад римської літератури. На зміну їй прийшла епоха Середньовіччя.

Аліно, дякую тобі за цікаву і повчальну інформацію.
Та нема за що. Мені було приємно тобі про це розказати. 

    Доповідач 3. Давайте подумки пройдемо вулицями Давнього Риму часів «золотої доби»…

    Рим був тоді справді світовою столицею. Його вигляд відповідав його славі: збільшилася кількість суспільних будівель, будувалися мости, форуми, збагатилася архітектура міста.

   Форум (лат. Forum) – площа в центрі Стародавнього Рима, на якій відбувалися загальні народні збори населення міста, проводились ярмарки та вершився суд. Майдан, котрий став центром політичного життя. Усі римські імператори прагнули увічнити себе у монументальних архітектурних формах, тому такі форуми будувалися часто. Вони вражали своєю пишністю та багатством. (Слайд№11)

Форум Романум – центральна площа Риму. ( Слайд № 12)
Форум Траяна (реконструкція) ( Слайд № 13).
Форум Траяна (сучасний вигляд) ( Слайд № 14).
Руїни Форуму Августа ( Слайд № 15).
Тріумфальна арка Тіта — однопрогонова арка, розташована на древній Священної дорозі (Via Sacra) на південний схід від Римського форуму. Побудована Доміціаном незабаром після смерті Тіта в 81 році н. е. в пам'ять про взяття Єрусалиму в 70 році н. е. Послужила моделлю для багатьох тріумфальних арок Нового часу. ( Слайд № 16). 
А́ппієва доро́га— найважливіша з античних доріг Стародавнього Риму. Дорога, прокладена в 312 до н. е. при цензорі Аппії Клавдії Цеку, проходила з Рима в Капую, пізніше була проведена до Бріндізі. Через неї було налагоджене сполучення Риму з Грецією, Єгиптом і Малою Азією. ( Слайд № 17).
Аппієва дорога, фантастично перетворена уявленням Піранезі. ( Слайд № 18).
Колізе́й чи раніша назва Амфітеатр Флавіїв— найбільший амфітеатр Стародавнього Риму. ( Слайд № 19).
За грандіозністю задуму з Колізеєм може змагатися хіба що Пантеон – “храм всіх богів” в Римі, пам’ятка архітектури, побудована в ІІ ст. н.е. на Марсовому полі( Слайд № 20).
Пантенон. Внутрішній вигляд. ( Слайд № 21).
Римський храм Мезон Карре (“Квадратний храм”) у Німі (поч. Іст.н.е.)вражає чіткими пропорціями. Задля урочистості храм піднятий на високий подій (фундамент). ( Слайд № 22).

3.3. Слово вчителя.

    Дійсно, Давній Рим – держава з неймовірною багатою історією та архітектурою. І саме в цей час, коли відбувалися такі важкі для Риму часи. Тривала нескінченна громадянська війна, палали лани та села, лилася кров, брат ішов на брата…Та чим міг допомогти своїй державі фізично слабкий Вергілій? Лише творчістю. І він робив усе для звеличення Риму, для майбутнього своєї Батьківщини.   

       Відомий український поет М. Зеров присвятив знаменитому римлянину вірш «Верґілій».

(Фахівець-читець виразно читає поезію.)

Мужик із Мантуї, повільний і смаглявий,

З дитинства ніжного колисаний селом,

Звеличив кий, і плуг, і мідний шолом,

І знявся до вершин нечуваної слави.

...Той час минув — і Рим, і цезарів діла

Рука історії до трун поволокла,

Де сплять усіх часів ілюзії й корони.

Та він живе, і дзвін гучних його поем

Донині сниться над риданнями Дідони

Брязчанням панцирів і сплесками трирем.

Вчитель. Хто ж він, Публій Вергілій Марон? Допоможуть нам це з’ясувати фахівці-біографи.

3.4. Виступ фахівців-біографів. ( Слайд № 23).

Лідер. Перед нашою групою фахівців-біографів стояли такі завдання:

[*]       Проаналізуйте біографічні матеріали про Публія Верґілія Марона, на основі опрацьованого матеріалу напишіть лист нащадкам, звернення до ваших однолітків;

[*]       Складіть інформаційне гроно про Вергілія.

 

Доповідач 1.

Лист нащадкам від Публія Вергілія Марона

Дорогі нащадки!

    Пише до вас Публій Вергілій Марон. Я б хотів розповісти вам про свій життєвий шлях та поділитися власним досвідом. Народився я 15 жовтня 70 року до Різдва Христового у  мальовничому селі Анди. ( Слайд № 24). Мій батько був дрібним землевласником, тому я ще з  дитинства дізнався про важку працю та мозолисті руки хліборобів. Я з’явився на світ у тяжкий час громадянських воєн, тому ще в дитячі роки зрозумів справжню вартість людського життя. Ще відтоді моє серце пройнялося співчуттям до простих людей та повагою до їхньої праці. Я зрозумів, що у світі нічого не буває задарма, що тут усе вирішує лише зло та людська пожадливість. На мою думку, те, що всім керують гроші та зв’язки, є несправедливим, адже багато талановитих і кмітливих людей, які могли б відкрити щось нове, досягти значних результатів у науці, гнуть спину у тяжкій і виснажливій праці. Саме тому в мою душу назавжди вселилася думка, що я повинен зробити все можливе, щоб змінити цей світ на краще.

      Я навчався в Кремоні, Медіолані та в Римі, бо хотів стати адвокатом. (Слайд № 25,26). Але, на жаль, через слабке здоров’я я не зміг отримати бажану професію. Коли помер батько, я не знав, куди мені піти, якою роботою зайнятись. Щоб остаточне не впасти у відчай, вирішив писати, адже література була моїм улюбленим захопленням. Лише у творах я можу виливати свої почуття, власні думки, враження.

       Коли я написав твір «Буколіки» (Слайд № 27), то мав намір підтримати наш народ хоча б морально, через хворобу не мав змогу йти воювати. У своєму творі я розповів про Октавіана Августа, уславив римську землю, її трудівників, а також  непорочну жінку з сином, який мав повернути в світ любов і гармонію. Я мріяв про “золотий вік”,  коли всі люди будуть рівними, багатими, не буде чвар і воєн. Цей твір справив велике враження на усіх і приніс мені славу відомого письменника. Тоді я був прийнятий в мистецький гурток друга Октавіана Гая Цільнія Мецената.

       Там я отримав гарні умови проживання і тому вирішив написати новий твір, у якому хотів розповісти про скрутне становище мого народу, показати усім, що праця на полі вимагає терпимості і самовідданості. Я теж займався господарством, тому випробував на власному досвіді, що ця праця не є легкою. Усі труднощі такого життя, все, що доводиться перетерпіти землеробам, я намагався як найправдивіше зобразити у поемі «Георгіки». (Слайд № 28) За допомогою цього твору я бажав довести всім, що працю хлібороба потрібно поважати. Я не пошкодував, що віддав написанню поеми сім років життя, адже завдяки цьому твору я возвеличив працю людей. У своєму  творі я розповів про рільництво, садівництво, тваринництво і, нарешті, про бджільництво. Я старався морально підтримати наш трудівничий народ, подарувати натхнення до праці.

       Після написання «Буколік» і «Георгік» я вирішив створити щось нове і по-справжньому неповторне. Я не мріяв про всесвітню славу, мені просто хотілося довести самому собі, що я не марно провів життя, хотілося залишити після себе добрий слід на землі. Тому я взявся за написання «Енеїди» (Слайд № 29), створення якої зайняло десять років. Саме там мені б хотілося розповісти про гордість нашої держави, нашу опору римського воїна. В творі я хочу розповісти про історію Риму. Ця поема була задумана як ода Октавіану, я вирішив зобразити у ній нашу землю. Усі найкращі риси характеру римлян, зібрані в образі Енея, який є борцем за справедливість, мужнім та хоробрим воїном, тим, хто вірно любить свою батьківщину і завжди готовий прийти на допомогу усім, хто її потребує.

     Я б надзвичайно хотів, щоб ви мої любі послідовники, багато корисного для себе почерпнули із моєї розповіді і зробили для себе висновок, як потрібно поводитися, що треба робити для того, щоб пізніше не шкодувати про марно проведені роки. Сподіваюсь, що ви станете працьовитими людьми, тими, хто поважатиме чужі старання, справжніми патріотами, які понад усе любитимуть свою батьківщину, Енеями ХХІ століття, яких не лякатимуть ніякі життєві труднощі, тими, хто зможуть захистити усіх у випадку небезпеки, і якім б могли стати провідниками у вашому житті. І, головне, мої дорогі нащадки, ніколи не забувайте про те, що лише в єдності сила народу. Одна людина багато не зробить, але якщо ми всі об’єднаємо досвід, силу, мужність, розум, ми зможемо захиститися від небезпек і пізнати це життя. Вивчайте минуле, спостерігайте за теперішнім, і тоді, я впевнений, майбутнє у вас буде прекрасним! Адже із такими чудовими людьми, як ви, мої любі нащадки, можна бути певними, що світ буде в надійних руках, руках працьовитих і тих, які завжди із гідністю і без найменшого страху готові зустріти майбуття. Я вірю, що ви станете надійною і міцною опорою для нашої планети і гідною зміною, такими людьми, яким можна довірити майбутнє своєї країни.

Із щирою повагою,

Публій Вергілій Марон

 

«Гронування». ( Слайд № 30).

[Радиальная диаграмма]

 

3.5. Слово вчителя.

         Славетний автор книги "Життя дванадцяти цезарів" Светоній через сто років після смерті поета відтворив його образ, спираючись на перекази. Він писав, що Вергілій був високого зросту, чорнявий і кістлявий. При цьому зазначав, що вигляд у поета скоріше селянина, аніж людини вищих кіл.

         Опис Светонія схожий із мозаїчним портретом Вергілія, датованим І ст. н.е. і вивезеним із міста Суса. Тепер він зберігається в музеї Бардо в Тунісі. На суській мозаїці зображена людина, зовнішній вигляд якої позбавлений тієї витонченості, що за Августа була властива вершкам римського суспільства і подекуди набувала форм франтівства. На портреті поет сидить дуже прямо, коротко підстрижений. Погляд у нього глибокий, зосереджений. ( Слайд № 31).

        По обидва боки від Вергілія — музи. Лі­воруч від нього стоїть муза історії Кліо. Праворуч, обпершись ліктем на спинку крісла, з трагічною маскою у лівій руці,— муза трагедії Мельпомена. Напевне, це й було омріяним товариством поета,саме ці музи надихали поета на написання його творів.

       За переказами, Вергілій склав епітафію, в якій натякав на три основні теми свого поетичного життя: "...Оспівував пасовиська, села, вождів". Але найзнаменитіший твір поета — поема «Енеїда» (19 р. до н. е.) яка стала національним римським епосом. Що надихнуло Вергілія на створення цього твору, нам допоможуть дізнатися група «Фахівців літературознавців».

3.6. Виступ фахівців-літературознавців. ( Слайд № 32).

Лідер. Перед нашою групою фахівців-літературознавців стояли такі завдання:

 

[*]       Визначте історичне підґрунтя поеми „ Енеїда”;

[*]       Дослідіть історію створення та сюжет поеми.

 

   Доповідач 1.  Спочатку Вергілій планував написати воєнно-героїчну поему про подвиги Августа. Але згодом він залишив цей свій задум і взявся за епопею, яка, зв'язуючи міфічні розповіді з новим політичним ладом — принципатом, прославила б увесь римський народ, його легендарних предків і історію та водночас підносила б і заслуги імператора та всього роду Юліїв. Ідеальним для такої мети здавалась історія мандрів і воєн троянського героя Енея, що начебто заснував на латинській землі царство, яке стало основою Римської держави. Так була взята легенда про родовід римлян від поєднання італійців з нащадками троянців. ( Слайд № 33).

     Вергілій створюючи поему «Енеїду» поставив перед собою таку мету ( Слайд № 34):

Возвеличення “Цезаря битви” – Октавіана Августа;
Возвеличення держави, римського народу, героїчних предків;
Бажання позмагатись із славнозвісним Гомером.

Доповідач 2. ( Слайд № 35). Робота над "Енеї́дою" зайняла ціле десятиріччя (29 - 19рр. до н.е.), аж до смерті поета. Працював Вергілій дуже ретельно, спочатку склав план, потім написав епопею прозою, і аж потім, розділив на 12 книг, став надавати віршованої форми найкращим її епізодам. Мав намір 3 роки вдосконалювати твір. Відбулася поїздка в Грецію (Трою) де сухий клімат викликав хворобу. Можливо, саме через цю ретельність завершити "Енеї́ду" він так і не встиг. Незадовго до своєї смерті Вергілій наказав спалити своє творіння, але Август не міг цього дозволити, адже саме Октавіан запросив у мецената написання цієї поеми. Після смерті Вергілія "Енеї́ду" нашвидкуруч дописала інші поети та письменники.

Дванадцять пісень «Енеїди» чітко розподіляються на дві частини ( Слайд № 36). :

Перші шість пісень розповідають про тяжкі поневіряння Енея у пошуках нової батьківщини по дорозі від знищеної Трої до Італії, тому часом їх називають “латинською Одіссею”;
Других шість пісень присвячені війнам італійських племен з троянцями, бої з Латином, і тому їх здавна порівнюють з “Іліадою”.

                 Отже, чотири стихії об’єдналися в «Енеїді» - міфологія та історія, поезія та політика, щоб виконати одне ідейно художнє завдання: показати необхідність виникнення могутньої Римської імперії і прославити свій час як повернення до «золотої доби» і «блаженного миру» на давню «землю Сатурна». ( Слайд № 37, 38).

   Слово вчителя. А зараз ми з вами побачимо як видатні художники зображують Енея? Чи співпадає Ваше уявлення про героя з авторами картин? Це нам допоможуть зробити фахівці-мистецтвознавці.

3.7. Виступ групи «Фахівців-мистецтвознавців». ( Слайд № 39)

Лідер. Перед нашою групою мистецтвознавців стояли такі завдання:

[*]       Створити слайд-шоу „ Образи та сюжети поем Вергілія - невичерпне джерело для художнього мистецтва ”.

 

Доповідач 1.   

Високий авторитет мав Вергілій та його твір «Енеїда». Художники, створюючи картини до поеми, покладалися передусім на власну уяву. Митці старалися втілити в життя образи героїв «Енеїди», показати їхню мужність, велич, красу. І завдяки їхній роботі ми можемо побачити сьогодні героїв поеми. Наша група у своїй презентації хоче представити роботи таких видатних художників,як:

Федеріко Бароччі - картина «Втеча Енея з Трої: він несе свого старого батька» показав мужність і силу Анхіса; ( Слайд № 40)
Пітер Пауль Рубенс - картина «Вихід Енея і його сім’ї з Трої»; ( Слайд № 41)
 Фредерік ван Фалькенборх - картина “Гнів Юнони на троянців”;( Слайд № 42)
Франсуа Перье - картина «Битва Енея з гарпіями»; ( Слайд № 43)
Дж. Тьєполо - картина “Венера являється Енею біля берегів Карфагена”;( Слайд № 44)
Клод Лоррен - картина «Еней і Дідона в Карфагені»; ( Слайд №45)
Натаніель Данс - картина “Еней являється перед Дідоною, царицею Карфагена”;( Слайд № 46)
Франсуа де Труа - картина “Урочистий бенкет на честь прибулих. Дідона та Еней”;( Слайд № 47)
Пьєр  Нарсис Герен - картина “Еней розповідає Дідоні про загибель Трої”;( Слайд № 48)
Рутіліо Манетті - картина «Дідона і Еней»; ( Слайд № 49)
«Дідона і Еней. Полювання»; ( Слайд № 50)
Хендрік Гольціус - картина «Меркурій»; ( Слайд № 51)
Доссо Досси - картина “Смерть Дідони”;( Слайд № 52)
Клод Лоррен - картина «Троянські жінки підпалюють флот Енея»; ( Слайд № 53)
Франсуа Перье - картина «Еней і Сивілла»; ( Слайд № 54)
Ян Брейгель Молодший - картина «Еней и Сивілла в Царстві мертвих";( Слайд № 55)
Фердінанд Вол - картина «Эней на березі латинів»; ( Слайд № 56)
Помпео Батоні - картина “Венера дарує обладунки, виготовлені Вулканом”;( Слайд № 58)
НіколаПуссен - картина «Венера передає Енею зброю»; ( Слайд № 59)
Лука Джордано - картина «Еней викликає Турна на поєдинок». ( Слайд № 61)

Інтерактивна вправа «Незакінчені речення». ( Слайд № 64)

Слово вчителя. „Енеїда" задумана як римська паралель до гомерівських «Іліади» та «Одіссеї» разом узятих, давайте пригадаємо, що ми знаємо про ці два величні твори.

«Гомерівським питанням» називають… (достеменно не доведене авторство «Іліади» та «Одіссеї»)
Твори Гомера вперше з’явились в Україні…(за Київської Русі)
Скільки міст сперечались за право бути батьківщиною Гомера? (7)
Тема поеми «Іліади» - це... (зображення Троянської війни)
Щит Ахілла викував … (Гефест)
Гомер для характеристики Ахілла використовує постійний епітет… (прудконогий)
Дружину Гектора звали…( Андромаха)
Гектор хотів, щоб його син став …( величніший свого батька)
 Гектор помирає …(у двобої з Ахіллом)
Яким віршовим розміром написані поеми Гомера? (гекзаметр)
Тема поеми «Одіссея» - … (зображення пригод Одіссея по дорозі додому)
Кіклопи – це… (одноокі велетні)
Кіклоп Поліфем розводив…( овець)
Кіркея зачарувала своїх гостей…(співом)
Одіссей не хотів залишатись на острові Кіркеї бо … (любив свою батьківщину)

Слово вчителя. Отже, проаналізуємо і знайдемо спільні елементи у поемах “Енеїда” Верґілія та “Ілiада” і “Одіссея” Гомера. Допоможе нам у цьому група «Фахівців-дослідників».

3.9. Виступ групи «Фахівців-дослідників». ( Слайд № 65)

Лідер. Перед нашою групою фахівців-дослідників стояли такі завдання:

[*]       Прочитати та проаналізувати уривки з поеми «Енеїда»: Заспів (книга 1, вірші 1—33), “Пророцтво Анхіза в Аїді про майбутню славу Риму” (книга 6, вірші 752—853), “Щит Енея” (книга 8, вірші626—731);

[*]       Знайти спільні та відмінні елементи у поемах “Енеїда” Верґілія і “Ілiада” та “Одіссея” Гомера;

 

Доповідач 1. "Енеї́да" дозволили Вергілію дорівнятися до Гомера, і самому стати Гомером Риму. Хоча були і ті, що звинувачували його у запозичені в Гомера не лише задуму і форми, а й цілих рядків "Іліади" й "Одіссеї. На такі звинувачення Вергілій відповів мудро, запропонувавши критикам самим що-небудь запозичити у Гомера: мовляв, це не легше, ніж підняти палицю Геркулеса або відібрати блискавку у Юпітера.   

    Вергілій продовжує традицію Гомера, оскільки "Енеїда" підкреслено зорієнтована на "Одіссею" й "Іліаду". Відповідності між цими трьома поемами пронизують усі рівні тексту. Заспіви в усіх трьох поемах виконують одну й ту саму функцію: повідомляють читачеві, про що піде мова у творі. Усі заспіви починаються зі звернення до Музи, що повинна надихнути на оспівування подій, яким буде присвячена поема. Далі йде стислий переказ подій поеми. Цікаво, що закінчення заспівів, за задумом авторів, підкреслюють силу страждань та мук героїв, непересічність цих особистостей, що дозволила здолати усі перепони на їхньому шляху.

         Як Гомер докладно описує мандри Одіссея від Трої до Ітаки, так і Вергілій дає опис шляху Енея від того ж Іліону (Трої) до Італії. Як Одіссей на бенкеті у Алкіноя докладно розповідає про свої пригоди, так само Еней на бенкеті у Дідони описує загибель Трої й тривалі мандри. Як Одіссея не хоче відпускати закохана в нього німфа Каліпсо, так і Енея затримує закохана в нього Дідона.

Ще одна спільна тема описана в книзі 6, як Еней приїхавши до Італії, зустрічає в храмі Аполлона в Кумах Сивіллу. У грецькій міфології це — пророчиця, що передбачає майбутнє (особливо нещастя). Еней разом із Сивіллою спускаються до підземного царства, щоб дізнатися від померлого Анхіса пророцтво про майбутнє.  Мало хто із смертних міг повернутися з підземного царства. Еней і Одіссей зійшли в Аїд, щоб побачитися з близькими. Підземний світ у Верґілія зображений дуже детально. Тут переплітаються грецькі й римські міфи, легенди, а особливо їхні персонажі — різноманітні міфічні чудовиська, такі як Цербер, Титани, кентаври та інші. В Аїді ми бачимо пекельні ріки, через які душі померлих перевозить міфічний Харон.

     Зображення Верґілієм пекла настільки образне, яскраве, цілісне, що захоплювало багатьох літературних митців різних епох. Одним із найяскравіших прикладів наслідування цього епізоду є пекло в «Божественній комедії» Данте, який у свої провідники вибрав саме Верґілія. І Одіссей, і Еней відвідують царство мертвих і повертаються звідти живими.

      Навіть бурі й шквали на морі під час їхнього плавання - схожі. Чимало відповідностей можна також знайти, зіставляючи "Енеїду" з "Іліадою". І там, і там війна починається через жінок - відповідно Єлену й Лавінію.

  Доповідач 2.    У поему «Енеїда» Верґілія входить ще одна гомерівська тема, пов'язана з мо­тивом щита. Вона виникає в книзі 8, коли описуються приготування ритуалів і тро­янців до війни. Як Гефест, на прохання Фетіди, зробив Ахіллові щита, так щита Енеєві зробив Вулкан, бог вогню та ковальства у давніх римлян, на прохання Венери. Особливо детально автор зупиняється на описові щита Енея.

Порівняння описів щитів

Щит Енея (Вергілій)

Щит Енеєві зробив Вулкан, бог вогню та ковальства у давніх римлян, на прохання Венери;

На щиту відобразилися найяскравіші епізоди легенди про заснування Риму: як Вовчиця у Марсовій тихій печері годує і доглядає  близнят - Ромула та Рема; як засновників Риму викрали сабінянських жінок, щоб одружитися з ними і будувати місто для нащадків; як гуси, стривожені шумом за стінами Риму, зчинили ґелґіт, збудили римлян і тим самим врятували місто від нападу галлів. Зображені на щиті й майбутні битви та перемоги захисників Риму, діла Августа в утвердженні імперії.

Основна тема картин — ус­лавлення імперії.

Щит Ахілла (Гомер)

Щит Ахіллові зробив Гефест, бог вогню та ковальства у давніх греків, на прохання Фетіди;

Щит вражає розкішшю прикрас та різноманітністю зображених на ньому кар­тин. У центрі його — небо із зірками, місяцем і сонцем, що дає уявлення про знання греків щодо будови всесвіту. Навколо — різноманітні моменти із жит­тя давніх греків. Описуючи сцени мирного життя, автор наче милується працею женців на полях, «де буяє високе колосся», виноградниками, де збирають «наче мед, виногроно солодке», містами, де вирує життя, «пісні скрізь лунають весіль­ні», юнаками, що «у танку молодечім кружляють». Одна зі сцен розповідає, як вершиться суд, коли сталося лихо. Яскраві епізоди суспільних стосунків, побуту, праці дають уявлення про життя, звичаї, інтереси давніх греків. Обрамляє щит «обід золотий» — Океан.

Характерним є те, що зображені на щиті події подані в динаміці, вони начеб­то оживають: люди на них рухаються, хвилюються, радіють, відтворено настрої, звуки, фарби. Яскраво змальовано драматичну сцену нападу левів на череду би­ків і намагання пастухів відігнати їх.

Еней у поемі Вергілія виконує ту ж функцію, що Ахілл в "Іліаді": вони найсильніші й найхоробріші з-поміж героїв.

В обох поемах війни, сутички призводять до двобоїв ватажків, і в обох випадках перемагають головні герої поеми, спочатку вагаючись: вбивати чи помилувати ворога (Гектора й Турна), але в обох поемах головні герої пригадують, що їхні супротивники вбили їхніх найкращих друзів ( Патрокла й Палланта) і помстилися за загиблих, таки вбиваючи того ж Гектора та Турна. У творах Гомера й Вергілія великою є роль "божественної волі", втручання небожителів у справи смертних. Як в "Одіссеї" Посейдон, так в "Енеїді" Юнона є запеклими ворогами відповідно Одіссея та Енея, а їхнє втручання в розвиток дії надає оповіді гостросюжетного забарвлення.  ( Слайд № 66)  

Доповідач 3. У чому ж полягало новаторство Вергілія, оригінальність його поеми? Передовсім між "Іліадою" та "Енеїдою" існує суттєва різниця: створена на прохання Октавіана Августа; ідея – показати, що рід  імператорів походить від Богів; Тема – звеличення правління  божественного імператора. “Одіссея” та “Іліада” створені, щоб зафіксувати і передати буттєвість світу давньої людини, світ у всіх його проявах. Еней не подібний на персонажів героїчного епосу: внутрішні протиріччя між особистим почуттям та покірністю Юпітеру, коханням Дідони  та обов’язком. В образі Ахілла на першому плані риси героїчної особистості: мужність, воїнська звитяга, патріотизм. Оповідь Вергілія насичена драматичними ефектами, спокійно-незворушним тоном. Оповідь Гомера неспішна, спокійна, з довгими відступами та детальними описами, емоційний, ліричний тон. ( Слайд № 67)

 ІV. Рефлексія. Підведення підсумків модуля.

 4.1. Інтерактивний фінал. «Кола Вена» ( Слайд № 68)

Визначте, що об’єднує ці твори (на основі вивченого матеріалу).

1) Жанр: епічні поеми;

2) герой: один головний, здійснює подвиги заради Батьківщини;

5) функція заспіву;

3) сцени військових битв;

4) опис щита героїв;

6) сцени пригод і поневірянь героїв;

7) герої: циклоп Поліфем, Сцилла і Харібда.

Проблемне запитання. ( Слайд № 69)

— Відомо, що головним героєм поеми «Іліада» є Ахілл, «Одіссеї» — Одіссей. Як на вашу думку, чи можна вважати Енея головним героєм поеми «Енеї­да»? (Ні, виходячи з провідної думки поеми (звеличення Риму) головним героєм поеми Верґілія є не Еней, а Рим, оскільки поема писалася з метою звеличення Римської держави. А Еней є ідеальним римлянином. Недарма автор для характе­ристики Енея вживає епітети «благочестивий», «побожний». Під цими словами слід розуміти і те, що він є щирим шанувальником богів, зразковим громадяни­ном з високим почуттям обов'язку, ніжним сім'янином, людиною справедливою і жалісливою до інших. Еней, на відміну від Гомерового Одіссея, покірний голов­ному богові Юпітеру, він прагне якнайшвидше виконати його волю. У покорі ви­щій волі, крім іншого, втілилися характерні риси християнської моралі, що пос­тупово формувалися в Римі.)

4.3. Створення сенкану до слів: Ахілл, Одіссей, Еней. ( Слайд № 70)

Ахілл;

прудконогий, невразливий;

бореться, перемагає, вбиває;

має вразливе місце – п’яту;

герой.

Одіссей;

розумний, кмітливий;

подорожує, воює, допомагає;

міфічний володар острова Ітака;

герой.

Еней;

вірний, мужній;

кохає, б’ється, перемагає;

родич троянського царя Пріама;

римлянин

   

              Слайд № 68                                   Слайд № 69                           Слайд № 70

4.4.  Слово вчителя.

Отже, «Енеїда» Вергілія, написана під враженням поем Гомера, значно вплинула на римську та європейську поезії, ставши для них у свою чергу взірцем для наслідування. Творчістю Вергілія захоплювався Данте й використав «Енеїду» у своїй «Божественній комедії». Поему Вергілія переробляли і пародіювали в різних європейських літературах, в тому числі і в українській: широко відома «Енеїда» І. П. Котляревського.

V. Оцінювання гімназистів. ( Слайд № 71)

Сьогодні на модулі завдяки роботі сформованих груп ми дізналися багато цікавої і повчальної інформації. Зараз гімназисти оцінять свій внесок у досягнення поставлених на початку модуля цілей, свою активність, ефективність роботи груп, захопливість і корисність обраних форм роботи.

Кожен з гімназистів отримує аркуш самооцінки під час групової роботи:

Прізвище, ім’я ___________________________________________________

Оцініть себе за кожним із визначених напрямків від 0 до 2 балів:

1.  Ви брали активну участь у роботі групи – …

2.  Ви вносили вдалі пропозиції, що їх врахувала група – …

3.  Ви надавали підтримку іншим членам групи, заохочували їх до роботи – …

4.  Ви висунули цілком нову ідею, що сподобалась іншим – …

5.  Ви вдало узагальнювали думки інших і вплинули на ефективність роботи групи – …

6.  Ви доповідали перед усіма гімназистами про результати групової роботи – …

Всього балів – …

VІ. Домашня робота. ( Слайд № 72)

Опрацювати матеріал підручника, с. 85-95;

Складіть план характеристики Енея.


Теги: Вергілій, Простяк Л.М.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 2057/32


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar