Головна » Зарубіжна література

Поема Гомера „Одіссея”. Особливості художнього світу. Провідні ідеї твору. Пригодницький, казковий і побутовий елементи поеми

Мета: сформувати загальне уявлення про поему Гомера «Одіссея»; ознайомити гімназистів з сюжетною лінією поеми, розкрити її композиційно-стильову своєрідність; розкрити й осмислити провідні ідеї «Одіссеї» та дослідити особливості художнього світу поеми; навчати  знаходити в тексті поеми пригодницькі, казкові та побутові елементи; розвивати навички роботи з текстом, увагу; поглиблювати здатність гімназистів осмислювати зображене в художньому творі в історичному аспекті; сприяти формуванню цінностей сімейного та колективного життя; виховувати уважного, вдумливого читача.

ТИП УРОКУ:   Урок вивчення нового матеріалу. Інтегрований урок.

ОБЛАДНАННЯ: робочі зошити, фрагмент х/ф-ма «Одіссей», мультімедійна презентація.

ЕПІГРАФИ УРОКУ:  

Гомер був першим пророком древніх греків.

                                                           Г.Сковорода

Відважній людині щастить якнайкраще в справі усякій…

                                                                     Гомер«Одіссея»

Кращого-бо за вітчизну нічого нема і за рідних наших, хоч би довелось і в заможному домі нам жити.

                 Гомер «Одіссея»

Хід уроку

І. Мотивація навчальної діяльності

Слово вчителя

Сьогодні на уроці ми продовжимо знайомство з творчістю геніального давньогрецького поета Гомера. В центрі нашої уваги поема «Одіссея», ілюстраціями до якої є живописні полотна, зразки скульптури, графічні роботи, книжкова мініатюра тощо.

Підготовлений учень читає вірш «Одіссеєві» М.Рильського.

 Одіссеєві

Плещуть на вогкому березі води, ясні й переливні,

Наче Гомерове море старе, казкове, пурпурове.

Наш Одіссей нам тихенько розказує спомини давні

Про нерухомі полярні краї й про цейлонські діброви.

Чується подих тропічної тьмяної, п’яної ночі,

Голос гарячих звірів і пахощі квітів звіриних,

Шум океану, луною котрого ця річка воркоче, –

Річка, розлита в зелених, веселих і тихих долинах.

Може,  де й справді на світі живуть лотофаги щасливі,

Може, існують ще й досі страшні одноокі циклопи?

Може, ці звірі, що ясно одбились в ясному заливі, –

Зевсові очі, що дивляться в очі Європи?

                                                    М.Рильський         

(Перегляд відеофрагмента – емоційне налаштування на зміст поеми «Одіссея»)

Сюжетною основою поем Гомера є події Троянської війни. Та в «Іліаді» сконцентровано матеріал воєнно-героїчного змісту, а в «Одіссеї» розкриття теми побудовано на казково-фантастичному та побутовому матеріалі. Це – поєднання стихійної реальності з гуманним світоглядом, що славить героїчні сили людини-борця.

Головне завдання нашого уроку – з’ясувати особливості художнього світу «Одіссеї» та провідні ідеї поеми.

У нашому уроці бере участь вчитель історії Антонова О.Г. Ми працюємо в групах. Ви отримали попереднє завдання. Ваші виступи сьогодні, я сподіваюсь, допоможуть нам у досягненні мети уроку.

Хотіла би звернути вашу увагу на те, що Гомер з-поміж усіх героїв Троянської війни вибрав для своєї розповіді-оспівування саме Одіссея. Що було такого героїчного у десятирічних поневіряннях царя Ітаки? Що керувало Одіссеєм? Звичайно, воля богів. Але невже тільки їхня воля? І чи завжди Одіссей покладався лише на богів та  їхній захист? Отже, спробуємо, аналізуючи фрагменти славетної поеми, дуже уважно розглянути ідейний зміст поеми й, певною мірою, самого автора-оповідача, чий геній був здатен розгорнути епічне полотно навколо звичайної життєвої ситуації – повернення людини додому з війни. Важливо усвідомити сенс Одіссеєвого шляху як відновлення порушеної гармонії між людиною та родовою спільнотою. Цю думку ми з вами маємо довести сьогодні на уроці.

ІІ. Вивчення нового матеріалу

1. Слово вчителя.

Дослідник давньогрецької літератури, відомий український літературознавець Борис Шалагінов, спираючись на наукові праці видатного радянського знавця давньогрецької культури Олексія Лосєва, висловив думку про те, що наша оцінка давньогрецької старовини значно розходиться з оцінкою самих греків. Ми судимо, керуючись смаками, які формувалися протягом понад двох тисячоліть, що пройшли з часу життя давніх греків. Вони ж розуміли мету і призначення свого мистецтва інакше і сприймали його з погляду своєї релігії, магії, обряду, особливостей свого полісного життя.

Вчитель історії.

Дійсно, обидві поеми Гомера виражали найважливіші особливості світогляду і світосприйняття стародавньої людини в період розпаду родових стосунків та зародження держави. Сьогодні ми досить часто будемо оперувати терміном «рід». Давайте пригадаємо, що таке рід? Рід – форма об’єднання людей, які мають між собою родинні (кревні) зв’язки. Роди складалися з общин (громад): спочатку родових, а у згаданий історичний проміжок часу – сусідських. Натомість декілька родин об’єднувались у плем’я, на чолі якого стояв басилевс (вождь у родовому суспільстві та цар – в період існування держави). Саме басилевсом був Одіссей: ще не цар, але вже більше, ніж вождь. Він ще дуже прив’язаний до свого коріння – роду. Він ще не був внутрішньо незалежний, він відчував свій кревний зв’язок з родом, місцем народження, родовим тотемом і родовими богами. Його головне призначення – життя заради роду. В служінні родовим інтересам вбачала тогочасна людина свій сенс існування. Тобто, якщо вона не виконає якісь свої обов’язки, може загинути рід. Тоді який сенс її особистого існування був взагалі?

Вчитель літератури.

Тепер зрозуміло, чому Гомер залишив без уваги інші, ефектні сюжети. Обрані ним сюжети виявилися дуже гострими і драматичними з погляду цінностей родового життя, вони торкалися самої суті існування людини періоду родової общини. Ми знаємо, що давні греки сприймали світ на основі міри, симетрії та гармонії. Суспільні конфлікти з’являлися в їхньому житті, коли саме порушувалися оці основні важелі їхнього існування. Геніальний рапсод Гомер, створюючи для своїх земляків епічні поеми, не міг не висвітлити в них такі важливі моменти і не показати, як можна подолати порушену гармонію.

– Доведіть, будь ласка, що сюжет «Іліади» про гнів Ахілла є виявленням порушеної гармонії родової спільноти, а подальший розвиток сюжету змальовує відновлення цієї гармонії.

Так, дійсно, Ахілл розкривається як така людина, що заради своєї образи, примхи відмовляється допомагати сородичам. У цьому полягає зав’язка твору. А коли гнів героя минув і він згадав про свій родовий обов’язок, конфлікт виявився знятим, тема – вичерпаною: гармонію було відновлено.

Таким самим світоглядним підходом обумовлений і сюжет «Одіссеї»: порушенням гармонії між особистістю та родом. Одіссей пішов на війну, коли тільки народився його син, він не може повернутися додому, відповідно до цього страждають всі його рідні. Гармонію існування його роду порушено.

2. – У чому суть сюжету  «Одіссеї»?

(Виступ учнів 1 групи – «Шляхами Одіссея»)

Сюжет «Одіссеї»

Після Троянської війни один із її героїв – Одіссей –  морським шляхом повертається до батьківщини. Ось карта маршруту Одіссея. Якщо уявити, що це плавання на невеличкому вітрильнику, то це, безумовно, дуже важкий шлях. Спочатку йому доводиться пережити багато пригод на островах, де живуть різні фантастичні чудовиська та небезпечні племена. Поступово він втрачає всіх своїх супутників, лише сам залишається живим. Після цього на рідному острові Ітака йому доводиться перехитрити, а потім і повбивати багато зухвалих юнаків, які хазяйнували в його домі, вважаючи Одіссея давно загиблим і примушуючи його дружину Пенелопу вийти заміж за когось із них.

– Як «Заспів» пов’язаний із сюжетом «Одіссеї»? Як у ньому визначено провідну тему поеми?

3. – Яким чином подає цей сюжет автор?

(Виступ учнів 2 групи – Літературознавці – про композицію поеми)

Композиція «Одіссеї»

Поему можна поділити на дві частини: перша – пошуки Одіссея його сином Телемахом, друга – подорож, пригоди  і повернення героя додому. Поема складається з 24 пісень, як і «Іліада».

На перший погляд, композиція хаотична, особливо в першій половині (пісні І–ХІІ), але єдино можлива. Початок поневірянь героя рапсод розташував аж у середині поеми (пісні ІХ–ХІІ). А починаючи з ХІІІ пісні й до кінця поеми, дається послідовний і чіткий опис подій, які розповідають про повернення Одіссея додому.

Підкоряючи свою розповідь завданню відновлення належної гармонії особистості й родової спільноти, рапсод показує, що воно відбувається поетапно. Хвилі бурхливого моря безупинно носять Одіссея та його супутників, але корабель, оточений водою, не може бути місцем його постійного перебування. Одіссеєві потрібна земля, суходіл. Проте він потрапляє в оточення не подібних собі людей, а різних страховиськ, людожерів, розбійників, померлих душ, чаклунів тощо. Не може він залишитися і на острові німфи Каліпсо, хоча вона навіть пропонує йому шлюб. Одіссей прагне утвердитися серед подібних собі істот – людей. Нарешті він дістається острова, населеного людьми (Огігія), хоча це ще не сородичі. Лише у ХІІ пісні він робить рішучий крок на шляху відновлення втраченої гармонії: тепер він на рідній Ітаці. Але це ще не кінець поневірянь. Наступний етап – він мусить покарати негосподарів, які своєю поведінкою зухвало порушують належну гармонію. Він відкривається синові Телемаху, вірним домочадцям. Поема наближається до кінця. Але Пенелопа не вірить йому, отже він має довести, що він і є Одіссей, розкривши таємницю свого сімейного ліжка. Пенелопа визнає в ньому свого чоловіка. Цей момент і кладе остаточно край всім поневірянням. Одіссей успішно пройшов усі етапи випробувань, гармонію людини і роду повністю відновлено, і поема стрімко наближається до кінця.

Слово вчителя.

Традиційним був мотив повернення героя епосу додому, як і традиційний мотив про Телемаха, який розшукує свого батька. Характерною є також епічна розповідь про мандри героя, що ведеться від першої особи.

Одіссей відрізняється від інших  героїв епічних творів тим, що не в пошуках слави він мандрує, а з волі богів, які перешкоджають його поверненню. Він проявляє героїзм у тому, що переборює надприродні перешкоди і спокуси, відмовляючись навіть від безсмертя.

– Як ви думаєте, чому Одіссей відмовляється від безсмертя?

Згодна з вами. Якби Одіссей прийняв безсмертя, загинув би його рід, бо порушена гармонія не була би відновлена. А що могло бути страшнішим для давнього грека, ніж загибель роду?!

Поема складається з 24 пісень, у яких розкривається сюжет – шлях мандрівного героя. Та події зміщені, і реально ніби відбуваються протягом дев’яти днів. Одіссей три дні перебуває у феаків, три дні – у хаті пастуха Евмея, ще три дні – у власному домі. Це три по три дні активних дій, а решта – довгі розповіді самого героя. Мені знову хочеться звернути вашу увагу на геніальність Гомера як неперевершеного стиліста, що вміє вплести сюжет в єдино можливу структуру твору. В «Одіссеї» героїка троянського епосу перетворилась в пригодницько-фантастичний сюжет казки про мандрівку Одіссея до країни чудес і повернення його до коханої дружини, яка вірно чекає на нього два десятиліття.

4. – Які ж пригодницькі казково-фантастичні елементи використав автор поеми?

(Виступ учнів 3 групи – «У світі гомерівської фантастики»)

Пригодницькі та казково-фантастичні елементи в поемі Гомера

 «Одіссея»

Тема повернення Одіссея розкривається на основі пригодницького, казково-фантастичного й побутового матеріалу. До казкових належать такі епізоди: Одіссей і кіклоп Поліфем, Одіссей і сирени. Одіссей розповідає про лотофагів, чия їжа змушувала забути про вітчизу, про людожерів лестригонів, про чарівницю Кіркею, чий чаклунський напій пертворював людей на тварин, про чудовиська Сціллу і Харибду, про фатальних корів Сонця-Геліоса, що стали причиною загибелі останніх товаришів героя. Безумовно, в цих епізодах-пригодах Одіссея багато фантастики, яка є невід’ємною часткою грецької міфології. Усі ці зустрічі героя з фантастичними істотами є цікавими і трагічними водночас, тому що усі його товариші з дванадцяти кораблів загинули. Але вони є й пригодницькими, тому що кожна така зустріч була випробовуванням сили, мужності, терпіння, хитрості й мудрості Одіссея. Тому, мабуть, тільки йому вдалося вижити в усіх цих пригодах.

– Ви говорили про те, що в поемі присутні й побутові елементи. Які елементи можна вважати побутовими?

– В уривку «Одіссей і кіклоп Поліфем» знайдіть, будь ласка, побутові елементи і впишіть їх у ваш робочий зошит.  Стор.  2  Завдання 4. (1 група – стор. 53; 2 група – стор. 54; 3 група – стор. 55; 4 група – стор. 57; 5 група – стор. 59; 6 група – стор. 63)

 (Зачитування учнями їхніх спостережень)

5. – Читаючи поеми, ми звертаємо увагу на авторський стиль Гомера. У чому його особливість?

(Виступ учнів 4 групи – Знавці теорії літератури)

Художні засоби в поемі

Гомер широко використовує типові для народного епосу засоби:

* (уповільнення дії); – Такий прийом називається ретардацією. Вона досягається перериваннями в розповіді про події описом предмета, історією його створення. Наприклад, історія створення ісмарського вина, яким Одіссей частував Поліфема, а драматично напруженому епізоду із загибеллю товаришів Одіссея в печері кіклопа передує ідилічна картина господарських занять чудовиська.

* повторами (повторюються цілі вірші або їх частини), щоб також створити уповільненість, підкреслити важливість моменту; – Пригадайте, який повтор використаний в епізоді з кіклопом?

* епітетами;

* постійними епітетами (до кожного персонажа добрані конкретні епітети);

* порівняннями (контрастними і звичайними). Вони особливо виразні в Гомера: автор порівнює своїх героїв з вогнем, заметіллю, блискавкою, з вітром, тваринами (левом). І що важливо, у Гомера порівняння наче готують грунт для наступних подій поеми.

– Ви спробували вдома побачити в тексті ці художні засоби. Працюємо за завданнями для груп  № 5 – «Художні тропи в поемі».

1 група:  З уривку «Заспів» виписати епітети, якими Гомер наділяє Одіссея. (Бувалий муж, богорівний).

2 група: З уривку «Аед Демодок» виписати епітети, якими Гомер наділяє Одіссея. (Велемудрий, богосвітлий, славетний, схожий на Арея).

3 група: В уривку «Аед Демодок» знайдіть порівняння, яким Гомер змальовує Одіссея. (наче грізний Арей; до мстивого бога подібний ).

4 група: В уривку «Одіссей і кіклоп Поліфем» знайдіть порівняння (стор. 53, 54, 55). (Поліфем – скоріше скидавсь на гірську верховину, лісом порослу, яка серед скель височіє самотньо;ви блукаєте морем, наче розбійники ті, що гасають у водних просторах, важачи власним життям і біду несучи чужоземцям;)

5 група: В уривку «Одіссей і кіклоп Поліфем» знайдіть порівняння (стор. 56, 57, 58). ( …як щенят; наче лев; про камінь, яким затуляв вхід – немов сагайдак ковпачком покривав він; про палицю – наче щогла на двадцятивеслім просторім судні чорнобокім, що вантажі торговельні крізь далеч морську перевозить;).

6 група: Знайдіть в уривку «Одіссей і кіклоп Поліфем» розгорнутий опис вина як виробу рук людських (стор. 53 – 54) ( чистим, солодким вином, цим питвом божественним, дванадцять амфор наповнив для мене; …маючи пити солодке, як мед, вино те червоне, досить було лише келих один його влити на двадцять мірок води, і запах навколо такий від напою йшов божественно солодкий, що втриматись годі від нього).

– В наведених на екрані прикладах знайдіть художні тропи: епітети, метафори, порівняння.

6. –Знавці теорії літератури, продовжіть, будь ласка, знайомити нас із особливостями стилю Гомера.

(Продовження виступу 4 групи)

* використання промов (вони завжди повільні, урочисті; оратор встає на високе місце, його не можна переривати, він говорить довго і гарно);

* розмір поеми – гекзаметер – був підказаний Гомеру рокотанням хвиль (на думку рос. письменника К.Паустовського), він відповідає диханню моря. Це шестистопний дактиль – єдиний розмір епосу, він достатньо гнучкий, але не завжди наближений до розмовної мови

/ – – / – – / – – / – – / – – / –;

* повторення деяких традиційних чисел (12, 9, 3): 12 кораблів, 12 амфор вина, 12 супутників-побратимів; 9 кіз і 9 днів мандрів Одіссея.

Отже, бачимо, що арсенал гомерівських художніх прийомів досить великий. Хочу звернути вашу увагу і на те, що стиль Гомера характеризується надзвичайною увагою до предметного світу. З великою любов’ю описує рапсод прості предмети, особливо ті, що зроблені ремісниками. Ось, наприклад, Пенелопа дістає ключ:

Вигнутий тонко із міді в долоню міцну захопила

Ключ дуже гарний із держальцем зручним слонової кістки.

 

7. –Поема «Одіссея» для істориків є джерелом вивчення життя давніх греків.

Вчитель історії.  Поема Гомера «Одіссея» як джерело вивчення історії

Події, зображені в поемі, мають реальну історичну основу, що підтверджується багатьма прикладами:

* автор показує і героїчне, й побутове життя своїх героїв;

* текст насичений різноманітними довідками історичного, філософського, релігійного, астрономічного, етнографічного, географічного і навіть медичного характеру;

* читач знайомиться з родовими стосунками;

* басилевси (царі), які стоять на чолі роду, племені, працюють поруч з іншими; Пенелопа – дружина Одіссея – чудова майстриня, сам Одіссей вміє робити абсолютно все;

* велика кількість побутових речей, зображених у поемі докладно – домашні предмети, одяг, військові обладунки, вироби ремісників майже оспівуються автором;

* змалювання героїв таке ж докладне, як і предметного світу, автор примушує нас побачити найменші деталі повсякденного життя людей.

 

– Познаймтеся з уривком «Одіссей у Кіркеї». Зверніть увагу на описи предметів і звичаїв давніх греків:

В домі тим часом чотири служниці її клопотались –

Ті, що в покоях її за всім доглядали дбайливо.

…Перша по кріслах усіх килими постелила чудові,

Зверху – пурпурні, льняними їх ще підстеливши зісподу.

Друга, столи срібляні до крісел підсунувши близько,

Кошики злотні, повні наїдків, на них розставляла.

Третя медове змішала солодке вино із водою

В срібній кратері і злотний поставила кожному келих,

Воду четверта внесла і, вогонь під триніжком великим

Вмить розпаливши, ту воду уже почала нагрівати.

Щойно вода закипіла в блискучім котлі мідяному,

В купіль мене посадивши й з котла поливаючи, стала

Літепло лити на голову й плечі мені, щоб омити

З тіла утому тяжку, що й душу нудьгою гнітила.

Вчитель історії:  

Звернімо увагу на традиції прийому гостя: людині готують купіль, подають найкращу їжу на найкрасивішому посуді, стелять найкоштовніші килими.

– Які предмети побуту ви тут помітили?

Вчитель історії:  

Так, але хочу внести історичний аспект, аби ви краще зрозуміли цей період.

1. Пурпурний килим.

2. Розбавлене водою вино.

3. Міра – кратер.

– Наведіть інші приклади свідоцтв історії у творі.

(Виступ учнів 5 групи – істориків) (Роль аедів у житті давніх греків – аед Демодок; побут греків, зображений у печері Поліфема; особливості морської справи тощо)

8. – Цікава й історія перекладів поеми українською мовою. Послухаємо представників 6 групи – «Українське життя «Одіссеї».

(Виступ учнів 6 групи – «Українське життя «Одіссеї». Матеріал підручника, стор. 50)

9. – Ми вже з вами знайомилися з крилатими висловами з міфів, з «Іліади». Багато таких висловів є і в «Одіссеї». Вони представлені в робочому зошиті. Стор.  3. Зачитаймо їх зараз.

Крилаті вислови з «Одіссеї»

Гомеричний сміх (8, 326; 20, 346) – нестримний, голосний сміх.

Сардонічний сміх (20, 302) – злобний, жовчний, їдкий, дошкульний сміх.

Краще пізно, ніж ніколи – вислів став прислів’ям.

Сізіфова праця (11) – безплідна, важка, нескінченна робота.

Сцилла і Харібда (12, 85) – опинитися між двома ворожими силами, бути під подвійною загрозою.

Троянський кінь (8, 493) – підступний дарунок ворогам, обманні дії.

Муки Тантала (11, 582 – 592) – нестерпні муки унаслідок неможливості досягти бажаної мети, не дивлячись на її близькість.

Робота Пенелопи  – вірність дружини, нескінченна робота.

Киркея (Цирцея) – синонім небезпечної красуні, підступного спокусника.

Циклопічні споруди – величезні споруди.

Завдання: Введіть один із висловів у речення.

 

ІІІ. Підбиття підсумків уроку

– Ми сьогодні багато говорили з вами про художній зміст поеми «Одіссея». Зверніть увагу на екран. Перед нами цитати з «Одіссеї», в яких зосереджені окремі ідеї твору. Зачитаймо їх.

Які ідеї твору є провідними?

Вчитель: Разом з героями поеми ми, читачі, відчуваємо повагу до чудового світу, оспіваного в ній, повагу до їхнього багатогранного життя. Ми бачимо людину в борінні її духу. Бачимо людину родової доби в пошуках відновлення втраченої гармонії між нею і родовою спільнотою. Бачимо, що,  намагаючись повернутися додому, головний герой пізнає світ та пізнає самого себе, свої ніби невичерпні фізичні та духовні можливості. Отже, другою провідною ідеєю твору – є уславлення людського розуму, боріння людського духу, жаги пізнання оточуючого світу та самої людини.

Перегляд відеофрагмента.

Гомер

Безжальний час все зводить нанівець,

І що ви, люди, знаєте про мене?

Хіба лиш те, що я сліпий співець,

Спізнав, як бог, осяяння натхненне.

 

Де народився я – ніхто не зна,

Сім древніх міст на те претендували,

Та піднялася забуття стіна,

І залягли століття, мов завали.

Моїх річок розмиті береги,

Поховані давно руїни Трої,

Але жили й живуть, немов боги,

Ахілл і Одіссей – мої герої.

 

Мій епос, як божественний чертог,

Піднісся над минулими віками,

І я живу з античними богами,

Вже й сам напівлегенда, напівбог.

Дом. завдання: прочитати уривок «Лестригони» та «Одіссей у Кіркеї» (пісня 10, вірші 91–399); за групами виконати завдання щодо підготовки до аналізу образу Одіссея: підібрати цитати (1 гр. – риси вдачі героя; 2 гр. – епітети до образу; 3 гр. – Одіссей – друг; 4 гр. – Одіссей – воїн; 5 гр. – розум героя; 6 гр. – Одіссей – дослідник нового), за бажанням написати твір-мініатюру «Мої роздуми над поняттям «сім’я » після читання «Одіссеї» або «Найголовніше в житті людини – сім’я».

 

Використана література

1. Гомер. Одіссея. Переклад Бориса Тена. / Гомер. –  К. 1985.

2. Лосев А.Ф. Античная мифология в ее историческом развитии. / А.Ф.Лосев. – М., 1957. – С.7–34, 34–85

3. Ганич Н. Гомер. Іліада, Одіссея; Вергілій. Енеїда: матеріали до варіативного вивчення. /Н.Ганич//Всесвітня література – К., 2000. № 6. – С. 16 –25

4. Гузь О. Зарубіжна література.8 клас.Конспекти уроків. Частина 1. / О.Гузь. – Тернопіль, 2008. – С. 127 –142

5. Дурицька І. Через з’ясування засобів художньої виразності до осягнення змісту твору (З практики вивчення поеми Гомера «Одіссея»)./І.Дурицька// Всесвітня література – К., 2004. № 9. – С. 41–42

6. Сутула О., Тригуб І. Орієнтовне планування уроків зарубіжної літератури./О.Сутула. І.Тригуб// Всесвітня література – К., 2008. № 10. – С 38 – 53

7. Чередник Л. Зарубіжна література. 8 клас: Авторські уроки./Л.Чередник. – Х.: Веста: Видавництво «Ранок», 2009. –224с. – С. 37–39

8. Шалагінов Б. Гомерів епос. /Б.Шалагінов //Зарубіжна література – К., 2002. – № 4. – С. 38– 43


Теги: Гомер, Івануна Н.В.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 3751/51


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar