| Головна » Зарубіжна література |
Мета: з’ясувати, які асоціації пов’язуються з образом рицаря; сформувати уявлення про французький героїчний епос; розпочати читання твору; розвивати асоціативне мислення, навички уважного читання; виховувати сміливість, відданість; повідомити про історичну основу «Пісні про Роланда», особливості переробки історичного факту в поемі. Обладнання: тексти «Пісні про Роланда» (скор.); слайдова презентація уроку ХІД УРОКУ Слайд 2 I. Мотивація навчальної діяльності Слайд 3 Бесіда -Які частини обладунків рицаря вам відомі? - Чому рицар повинен був виглядати саме так? - Чи зручно було рицареві в таких обладунках? - Від чого, окрім якостей самого рицаря, залежав його успіх у військових діях? «Мозковий штурм» — Які якості характеру мали визначати справжнього рицаря? — Сьогодні на уроці мова піде про справжніх рицарів, гідних поваги воїнів. Вивчення нового матеріалу Слайди 4-8
Слово вчителя — Уявлення про рицарську доблесть та етикет здобули своє відображення у героїчному епосі Середньовіччя, розквіт якого припадає на XII–XIII ст. Найбільше епічних поем було створено у Франції. Тривалий час вони існували в усній формі. Ці поеми називалися жестами (від франц. «chansons de geste», що означає «пісні про діяння» або «пісні про подвиги») та виконувалися бродячими музикантами-жонглерами під аккомпанемент музичних інструментів на зразок маленьких арф або скрипок. Їх можна було почути на ярмарках, біля міських стін, у монастирях, у замках і навіть у королівських покоях. «Пісня про Роланда» — найдавніша і найзнаменитіша пам’ятка французького епосу. Вона стала відомою у 1837 році, після опублікування Оксфордського рукопису, що датувався 1770 роком. Час виникнення поеми точно не встановлений (ймовірно XI ст.), автор твору невідомий. 2. Виступ учня-літературознавця та учня-історика Слайд 9 У ч е н ь - л і т е р а т у р о з н а в е ц ь. Цей історичний факт обростав розповідями учасниківочевидців, які потім стали матеріалом для створення епічних пісень. Потім ці пісні були об’єднані та оброблені одним талановитим автором. Можливо, це був освічений монах на ім’я Турольд: останні рядки поеми — «Бо пісні вже Турольдовій кінець». «Пісня про Роланда» — це художній твір, тому історичні події, зображені у ньому, переосмислені у зв’язку із задумом автора. Наприклад, епізодичний підхід Карла в Іспанію перетворюється на семирічну війну з «невірними» (мусульманами), у якій Карл завойовує майже всю Іспанію, окрім Сарагоси. У Сарагосі править противник Карла — вигаданий цар Марсілій. Убивають реального Роланда баски-християни, а не маври. Такі зміни пояснюються особливістю тематики середньовічного героїчного епосу: зображення боротьби проти іноземців та іновірців за батьківщину та християнську віру. Українською мовою «Пісню про Роланда» переклав Василь Щурат (1918 р.). Слайди 10-11 У ч е н ь - і с т о р и к. В основу «Пісні про Роланда» покладено реальні історичні події. Мова йде про далекі події 778 року, коли Карл Великий втрутився у міжусобиці мусульманської Іспанії. Завоювавши декілька міст, Карл обложив Сарагосу, однак через декілька тижнів був змушений зняти облогу й повернутися за Піренеї внаслідок ускладнень у власній імперії. Баски за підтримки маврів напали у Ронсевальській ущелині на ар’єрґард Карла і перебили франків, що відступали. Серед інших, за свідченням Егінхара — історіографа Карла Великого, у цьому бою загинув «Хруотланд, маркграф Бретані», племінник короля. Нападники втекли. Покарати їх не вдалося.
Слайд 12 Учні заповнюють таблицю поступово, після обговорення змісту поеми та коментаря вчителя. 3. Читання «Пісні про Роланда»
Коментар учителя ( Слайди 13-15) ...Сім літ пробув Карл Великий, імператор франків, у Іспанії. Великі перемоги здобув він там. Усі фортеці скорилися Карлові. Лише у Сарагосі ще владарює сарацинський цар Марсілій. Порадившись із своїми васалами, сарацинський цар задумав обдурити Карла: надіславши йому багаті дарунки, дати брехливу обіцянку хреститися, щоб імператор вивів свої війська за межі Іспанії. Карл Великий радиться із своїми перами: продовжувати війну до повного винищення війська Марсілія, чи, повірівши обіцянкам невірних, пощадити їх з умовою прийняття ними християнства та повної васальної залежності? Після гарячих суперечок вирішено направити до Марсілія зустрічне посольство. Та кого ж послати у ворожий стан хоч і з почесною, проте надто небезпечною місією? Адже Марсілій вже знищив підступно двох франкських послів... Перебиваючи одне одного, барони просять короля виявити їм високу честь – дозволити виконати завдання, Пропонує себе як посланця й мужній Роланд – небіж короля Карла Та граф Олівер застерігає присутніх: Роланд запальний та нестримний, він занадто гарячий для такої справи! Тут потрібна не лише сміливість, а зваженість та далекоглядність політика... Тоді Роланд пропонує у посланці свого вітчима Ганелона. Лицар щиро поважає розум та витримку Ганелона, вважає, що той здатний якнайкраще виконати завдання імператора. Та Ганелон розлючений пропозицією пасинка: у словах Роланда він вбачає підступність. І у присутності імператора та баронів Ганелон клянеться помститися. Вирушивши з посольством до сарацинів, Ганелон по-зрадницькому вступає з ними у змову. Повернувшись, розповідає імператорові, ніби вони справді мають намір прийняти християнство. Карл Великий вирішує вивести з Іспанії свої війська. На чолі ж ар’єргарда, за порадою Ганелона, імператор ставить відважного Роланда. У Роланда – 20 тисяч воїнів. Поруч з ним – мужній лицар Олівер та мудрий архієпіскоп Турпін. Величезне стотисячне військо сарацинів (арабів-мусульман) насувається на франків. Увесь день триває кривава битва. Про неї у поемі розповідається як про центральний епізод боротьби християн-франків із мусульманами... ( Після перевірки правильності заповнення таблиці, підводиться підсумок: прикрий, але досить незначний епізод історії у поемі переосмислюється як грандіозна битва християн-франків з невірними й тлумачиться як подія всенародного значення. Баски у поемі замінені на арабів-мусульман. Безвісний Хруотланд перетворився на Роланда – небожа Карла, славетного лицаря). У Ронсевальській ущелині франки б’ються насмерть, але мало їх лишилося! Порідішали і лави сарацинів. Сам король Марсілій іде в бій. Чотирьох перів Франції знищив він. Побачивши це, Роланд вихором налетів на Марсілія, вдрузки розбив його щит та по лікоть відрубав праву руку. Повезли сарацини свого короля помирати до Сарагоси. Та дядько Марсілія – великий халіф – не покинув поле бою, веде на франків військо у п’ятдесят тисяч чоловік. У Олівера меч по саме руків’я у крові. Хотів Олівер витерти меч об траву, опустив додолу руку, і цієї ж миті полоснув його ворожий клинок по очах, Осліп Олівер! Навпомацки бере він руків’я меча і спрямовує коня у самий вир битви. Та тут встромив йому великий халіф списа у спину, обернувся Олівер, підняв свій меч та зарубав халіфа. Покликав він свого друга Роланда та мертвим впав йому на руки. Виніс Роланд свого друга з бою, поклав на траву. Чотири сотні воїнів приготувалися до нападу на Роланда. Та не насмілились вони підійти близько до нього, лише здалеку осипали дощем списів та стріл.Тікають вороги, рятуючись від війська імператора Карла, який поспішив на допомогу своїм воїнам. Смертельно поранили Роланда. Пробито в нього шолом і кольчугу. Помирає його вірний кінь Войлантиф: сумно поглянув він на хазяїна, поворушив сухими губами, поклав голову на плече Роланда, затремтів усім тілом та впав на землю. Тяжко Роланду прощатися з вірним другом. Озирнувся Роланд навкруги – усі франки убиті. Лише поранений архієпіскоп ще живий. Чотирма списами пробито груди Турпіна. Усіх перів, одного за другим, переносить Роланд туди, де лежить архієпіскоп. З останніх сил виконує Турпін свій обов’язок: благословляє вбитих. Із словами „Не побачу я більше милої Франції” помирає він. Останнім приносить Роланд Олівера та кладе на щит поряд із мертвим Турпіном. Відчуває Роланд, що і його смерть недалеко... Оплакавши загиблих, франки з честю поховали їх. Сумним було повернення на батьківщину. Повернувся імператор Карл до свого міста Аахена . Скликав баронів, щоб вирішити долю зрадника Ганелона. Та Ганелон намагається переконати, що не мав лихих намірів щодо короля, хотів лише помститися Роланду, і готовий далі віддано служити Карлу. Один з лицарів каже, що справу має вирішити лицарський поєдинок, адже згідно з середньовічними уявленнями, бог подарує перемогу тому, на чиєму боці правда. Ганелона було переможено. Страхітливій страті піддали Ганелона. Прив’язали до чотирьох коней і погнали їх у різні боки. Так була покарана зрада. — Яку пораду дає цареві Марсілію його підданий Бланкандрін? Ваша думка. - Як ви ставитеся до такої пропозиції героя? -Чим можна пояснити таку ідею? - Чому Карл не відпускає ні Роланда, ні Олівера до Сарагоси? - Чому Ганелон не допускає участі в посольстві Роланда замість себе? - Як Ганелон вирішив помститися Роланду? IV. Підсумки уроку (Слайд 16)
V. Домашнє завдання Дочитати «Пісню про Роланда».
УРОК 2 Тема. Роланд — головний герой епосу. Карл як ідеал державної мудрості. Зрадник Ганелон — антипод Карла і Роланда. Мета: з’ясувати події «Пісні про Роланда»; вчити характеризувати героїв французького епосу; розвивати уміння висловлювати власну думку; виховувати навички роботи в групі. Обладнання: слайдові презентація уроку
ХІД УРОКУ I. Актуалізація опорних знань 1. Перевірка знання тексту «Пісні про Роланда» Тест 1) Король Сарагоси — це: а) Карл; б) Марсілій; в) Бланкандрін. 2) Роланд узяв лише 20 тис. воїнів, тому що: а) був упевнений у своїй силі; б) не очікував нападу сарацинів; в) не хотів ущемити інтереси короля, свого родича. 3) Дюрандаль — це: а) меч; б) щит; в) воїн. 4) Ріг Роланда мав ім’я: а) Чернубль; б) Оліфант; в) Турпін. 5) Під час бою Роланда у Франції: а) була буря; б) було сонячне затемнення; в) почався паводок. 6) Скільки разів засурмив у ріг Роланд? а) Один; б) два; в) три. 7) Як звали найкращого друга-воїна Роланда? а) Найм; б) Вальянтіф; в) Олівер. 8) Як вчинив Карл, оплакавши загиблих? а) Повернувся до Франції; б) загнав сарацинів до річки; в) став королем Сарагоси. 9) Як був покараний зрадник Ганелон? а) Повішаний; б) загинув від меча; в) розірваний кіньми.
2. «Мої враження від “Пісні про Роланда”» (Усні відповіді учнів.) II. Мотивація навчальної діяльності Робота з епіграфом. Учитель читає вислів Д. Юма. - Чи погоджуєтесь ви з наведеним висловом? - Що, на вашу думку, означає поняття доблесть? - До кого з героїв можна віднести думку Д. Юма? Чому? — Про доблесть, сміливість, зраду та підступність ми й будемо розмірковувати сьогодні на уроці. ІІІ. Оголошення теми та мети уроку ІУ. Вивчення нового матеріалу 1. Аналіз композиції „Пісні про Роланда” · З чого починається „Пісня про Роланда”? · Який епізод є зав’язкою твору? · Як далі розвивалися події? · Визначте найбільш напружені моменти твору. · Які події є розв’язкою „Пісні про Роланда”? · У чому полягає схожість початку та фіналу твору? (Поема побудована дуже чітко, події розвиваються швидко і прямолінійно. Автор передає напругу війни французів проти маврів, гостроту релігійної боротьби.) Зав’язкою сюжету є посольство Бланкандрена від царя Марсілія з брехливою обіцянкою маврів підкоритися французам, а також посольство Ганелона в табір маврів, де він зраджує Роланда та національні інтереси. Розвиток подій охоплює переміщення французьких військ. Карл повертає свої основні загони на Аахен, а Роланд із дванадцятьма перами й двадцятитисячним ар’єргардом залишається прикривати відхід короля; після загибелі ар’єргарду Карл повертається назад. Протягом твору відбувається кілька напружених, кульмінаційних моментів – це, по-перше, битва в Ронсевальському міжгір’ї, коли гинуть французькі пери, а з ними й герой Роланд, а по-друге, це друга битва французів проти маврів, коли Карл вирішив помститися за смерть своїх вірних васалів: двобій Карла Великого з еміром Баліганом є кульмінацією другої частини. Розв’язкою всіх конфліктів у „Пісні про Роланда” є велична перемога французів над маврами, хрещення жителів Сарагоси, повернення Карла з військом в Аахен, суд над Ганелоном і урочисте прийняття християнської віри Брамімондою, дружиною померлого від ран і відчаю короля маврів Марсілія „Пісня про Роланда” має своєрідне обрамлення: на початку і наприкінці твору змальовано широку картину релігійної війни, яку веде Карл Великий уже сім років за утвердження християнських ідей). 2. Особливості конфлікту, побудови системи образів твору У „Пісні” розгортається картина протистояння двох ворожих таборів: один очолюваний мавром Марсілієм, а інший – королем франків Карлом Великим. Особливості конфлікту визначили побудову системи образів. Персонажі поділяються на захисників інтересів Франції – християн – та її ворогів – маврів, - що сповідують іслам. В основі системи образів лежить принцип контрасту: служба чи протистояння або зрада Карлу визначає і місце персонажа у системі образів, і його оцінку. Характеристика обмежується рисами, що виявляються у зіткненні двох сторін. Карл і всі, хто виступає з ним, - хоробрі, керуються поняттями честі й патріотичного обов’язку. Ті ж, хто протистоїть їм, - зрадливі, підступні, жорстокі й віроломні.
Завдання: охарактеризувати героя поеми; навести відповідні цитати; відповісти на проблемне запитання. Група № 1 Завдання: охарактеризуйте Роланда. Цитати:
«У тебе вдача запрудка й загорда». (Олівер) «Погроз я не боюсь... Я виручу, щоб лиш король дозволив!» (Роланд) «Коли Роланд узнав, що буде бій, Він відважніший став від лева й тигра». «За свого пана і найбільше лихо Перетерпіти треба — холод, спеку, А хоч би й кров пролити, трупом впасти». «Скрізь, де не глянь, лютує сильний бій, Ба, й граф Роланд не криється за других; Вдаряє списом, поки служить спис...» «Страшний, завзятий бій лютує далі. Роланд і Олівер хоробро б’ються». «А тут нас жде важкий і довгий бій, Такої сили ще ніхто не бачив». «Узяв Роланд рукою Оліфанта, Приклав його до уст і як заграв, Відбивсь об гори голос, залунав, На тридцять миль навкруг пішов луною». «Заграв Роланд так болісно й могутньо, Так жалісно заграв на Оліфанті, Що з уст його пішла червона кров, А в голові виски аж затріщали. А так далеко голос залунав, Що серед гір почув його король». «Вернувсь на поле бою граф Роланд, Вернувсь, як рицар, Дюрандалем вдарив,... Найхоробріших двадцять п’ять упало». «Такої вдачі рицареві й треба, Коли у зброї осідлав коня. У боротьбі будь він твердий, завзятий». «По-молодецьки б’ється граф Роланд! Піт облива його гаряче тіло, А в голові важкий, пекучий біль: Виски в ній трісли, ще коли сурмив». «Помер Роланд,— Бог душу в рай прийняв».
Висновок. Граф Роланд, племінник Карла Великого, уособлює у собі мужність, доблесть, відвагу. Він, відданий васал, заради свого сюзерена готовий на все. Роланд віддає своє життя у бою, ні на хвилину не замислюючись над можливістю іншого вибору. Граф тричі відмовляється сурмити, тобто просити допомоги у Карла, гордість не дозволяє йому зробити це. І звук рога Оліфанта почується лише тоді, коли надії на власні сили буде зовсім мало. Приголомшує сцена, що змальовує Роланда, який сурмить у ріг вдруге. Сила страждання, болю за загиблих товаришів втілюється у максимальному напруженні героя, у якого «з уст... пішла червона кров, а в голові виски аж затріщали». Автор поеми постійно підкреслює, що Роланд — справжній рицар: він жив, як рицар, і помер, як герой. Навіть Бог визнає достоїнства Роланда: він забирає його в рай, незважаючи на такі недоліки героя, як гордість та самовпевненість. Група № 2 Завдання: охарактеризувати Карла Великого. Цитати:
«Великий Карл, володар наш славетний». «І Карл Великий також заридав: В Іспанії лишивсь його племінник! Король не в силі скрити сліз у тузі». «В великій тузі їде Карл Великий, Весь панцир вкрила сива борода». «“І що я, Боже, варт? — сказав король.— Чому в цій битві не було мене?” Він з горя-туги бороду всю рве, А рицарі заплакали й собі ж». «Для Карла Бог зробив велике чудо: На небі сонце стало непорушно». «Коли володар суд свій закінчив І прояснив свій превеликий гнів, Він наказав хрестити Брамімонду».
Висновок. Французький король Карл, що наділяється епітетом Великий, уособлює в собі ідею державної єдності та християнської віри. Карл — добрий до своїх воїнів, прямий та благородний, трохи наївний (слухає Ганелона і не йде одразу на допомогу Роланду, чуючи звуки Оліфанта). Карл горює, бачачи загибель франків, дорікає собі, що не зміг урятувати своїх воїнів. Група № 3 Завдання: охарактеризувати Ганелона. Цитати:
«Був Ганелон, якого діло — зрада...» «Та й защеміло ж серце в Ганелона! Він роздягається з кожуха з кун, Стає в однім каптані із атласу. Блискучі очі, гордий вид у нього, Широкі груди, благородне тіло, А гарний — не надивляться всі пери». «Коли мені дасть бог звідтіль вернутись, Я наварю тобі за те такого, Що вистачить і до кінця життя». «Граф Ганелон почув Роландів сміх: Він мало що не тріс зі злості-гніву, Він мало що ума був не позбувся». «Король велів зловити Ганелона... А там ланцюг закинули на шию, Сковали, наче дикого ведмедя, І посадили на погану шкапу». «Там Ганелона люта смерть спіткала». «Як кожний зрадник, Ганелон вмирає. Нехай він зради більш не похваляє!»
Висновки. Граф Ганелон — негативний герой поеми. Гордий та запальний, він не може стримати гніву й образи на пасинка Роланда і страшно мститься йому і своїм співвітчизникам. Графа не зупиняє те, що Роланд — його родич, а Карл — його король. Виявляючи егоїзм та зрадництво, Ганелон не стає щасливим. Його покарання було жорстоким, але справедливим. Підсумки. Відповідь на проблемне запитання Порівнюючи героїв «Пісні про Роланда», можна виділити позитивних та негативних персонажів. До перших належать франки, а до других — сарацини та зрадник Ганелон. До речі, у Франції ім’я Ганелон і досі вважається синонімом зрадництва. Такий персонаж, звичайно, не може бути головним у героїчному епосі. Карл Великий — позитивний герой, але не його іменем названа поема. Чому? Можливо, тому, що не ідеальний, але мужній Роланд повною мірою виявляє рицарські достоїнства: віддано служить своєму сюзеренові і віддає своє життя за нього. III. Міжпредметні зв’язки
Спостереження за картиною «Загибель Роланда». - Яких героїв ви бачите на картині? - Який епізод із поеми зображений на ній? - Які кольори переважають у художньому творі? - Чи вдалося художникові передати трагедію подій героїчного епосу «Пісня про Роланда»? V. Домашнє завдання Доберіть цитати до образу Роланда та Олівера. Напишіть сенкани « Карл Великий» , «Ганелон».
Урок № 3 Тема. Роланд – головний герой епосу. Героїко-патріотичний та лицарський ідеал середньовіччя в образі Роланда. Порівняльна характеристика Роланда і Олівера. Мета: розширити аналіз образної системи „Пісні про Роланда”, схарактеризувати образ Роланда у зіставленні з іншими персонажами ( з Олівером); розвивати вміння характеризувати художній образ, висловлювати свою думку про них, складати план порівняльної характеристики героїв, визначити роль виражальних засобів у його створенні, навички виразного читання, усного мовлення, відповідати на запитання вчителя, узагальнювати і систематизувати набуті знання; виховувати моральні якості учнів, любов до батьківщини. Обладнання: тексти „Пісні про Роланда», слайдова презентація уроку. Тип уроку: засвоєння навичок і вмінь.
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань. Розв’язування кросворду 1. Сарацинський цар. 2. Ім’я славного лицаря, друга Роланда. 3. Ім’я короля Франції. 4. У середні віки назва арабів та африканських племен береберів. 5. Назва мандрівного співця-витівника у Франції. 6. Назва меча Роланда. Слайд 1
2. Зачитування сенканів.
Слайди 2-3 ІІ. Оголошення теми, епіграфа уроку Робота над епіграфом. - Про які чесноти воїна ми сьогодні будемо говорити? - Чи ці чесноти потрібні тільки лицарям ? ІІІ. Формування нових знань і способів дії 1. Усне малювання · Яким ви уявляєте Роланда? · Яким ви собі уявляєте Олівера? · Зазначте епізоди, в яких персонажі твору виявляють героїзм. 2. Аналіз образу Роланда · Які події пов’язані з іменем Роланда? · Визначте риси характеру героя. Який настрій у Роланда напередодні бою? · Чи готові франки до бою? Якими епітетами охарактеризовано бійців? · Поясніть значення словосполучення „вікопомний бій”. · Як Роланд виявляє себе у бою? · Як він ставиться до товаришів? · У чому виявляється шляхетність лицаря? · Що згубило Роланда? · Розкажіть про поразку ар’єргарду Роланда. · Чому помираючий Роланд повертає своє обличчя до ворогів? · Куди потрапляє душа Роланда після смерті? · Що уособлює цей образ? 3. Робота з текстом · Знайдіть епітети, які характеризують Роланда. · Знайдіть приклади гіпербол у зображенні героя. Яку роль вони виконують у тексті? · Знайдіть опис портрета героя. Що підкреслює автор у зовнішності персонажа? · Знайдіть цитати, які розкривають силу і мужність героя. Робота в групах 2. Робота над порівняльною характеристикою Роланда і Олівера. (Відповіді на запитання, виразне читання тексту). · Що є головним у характері Роланда? Підтвердіть свої думки рядками з тексту. (Насамперед потрібно звернути увагу на характеристику Роланда, дану його другом Олівером (вірш 18). Під час вибору посла до Марсілія Роланд спочатку пропонує свою кандидатуру, але граф Олівер тут перебив його: „У тебе вдача запрудка й загорда. Боюся я, щоб ти не зняв там бучі”. Невгамовний норов, горде серце формують запальний, нестримний характер Роланда, тому Олівер, кузен героя, і заперечує проти його призначення послом. Роланд відважний до безрозсудливості, звитяжництво його не має меж, він не сприймає слушних порад. Його безрозсудна відвага приводить врешті решт до тяжких втрат, до смерті кращих французьких воїнів, до власної загибелі.) · Як загинув відданий васал Роланд? У чому причина його поразки? Коли на французький ар’єргард вчинено несподіваний напад і Олівер бачить незліченні полчища сарацинів, то він радить Роланду засурмити в ріг, щоб покликати Карла на допомогу. Але Роланд відмовляється, вважаючи це ганьбою для себе, для всієї Франції. Тричі Олівер пробує умовити Роланда, і тричі той відкидає його пропозиції · Чим Роланд пояснює свою відмову? (вірші 83-85). Страшнішою від смерті ганьбою для Роланда є прояв боягузтва і безчестя. Він патріот і ні на хвилину не розлучається з думкою про свою Батьківщину. „Безрозсудності” Роланда протиставляється „розважливість” Олівера, але так, що ніхто з них не засуджується: „Роланд гарячий, а Олівер розумний розумний, Вони відвагою один одному не уступлять” (вірш 87). · Хто з них ближчий до ідеалу лицаря? Автор поеми відображає тут дві доступні свідомості того часу форми лицарської і людської доблесті, не вирішуючи спору прямолінійно на користь тієї чи іншої з них, але показуючи красу і позитивні якості кожної. З однієї сторони, автор захоплюється відвагою і нестримною хоробрістю Роланда, а з другої, вкладає в уста Олівера слова про те, до чого може така хоробрість привести (вірш 131). Таким чином, автор не безмежно ідеалізує свого героя, оскільки намагається показати людину своєї епохи, а не безтілесний символ. Роланд – взірець лицарської доблесті. Він справді благородний. Не дивлячись на те, що Ганелон по-зрадницьки губить його, Роланд забороняє Оліверу говорити про нього погані слова: „Я чути не хочу про нього дурного” ( вірш 80). · Як Роланд ставиться до Бога й до короля? Безрозсудна відвага Роланда у багатьох випадках пояснюється ще його такою ж безрозсудною любов’ю і вірністю своєму імператорові. Коли Ганелон, прагнучи загибелі Роланда, пропонує Карлу залишити в ар’єргарді саме свого пасинка, то Роланд не виявляє ані найменшого страху чи сумніву, він тут же з великою готовністю погоджується відслужити цю службу імператорові (вірші 59-61). В очікуванні бою з сарацинами Роланд говорить про обов’язок кожного васала перед своїм повелителем (вірші 79, 88). І він дійсно щиро промовляє ці слова, підтверджує їх ділом, бездоганно виконуючи васальний обов’язок. · Читання сцени загибелі Роланда. Що турбує Роланда, про що він думає перед смертю? · У чому Олівер схожий на Роланда і чим відрізняється від нього? ІV. Застосування знань, умінь, навичок 1. Складання плану порівняльної характеристики Роланда і Олівера
Слайд 4
2. Робота за стратегією « Коло Вена» Слайд 5 Характеристика героя за складеним планом. З р а з о к у ч н і в с ь к о ї в і д п о в і д і. Роланд – утілення народної мрії про ідеального героя. Він сміливий, мужній, відчайдушний, відданий Франції, Богові та королю: За короля повинні ми стояти, Васал повинен за свого сеньора Терпіть нестатки, спеку і мороз, Віддати тіло й кров і все життя! Глядіть же всі, без жалю бийте маврів, Вони невірні, з нами ж Бог і правда! Роланд поділяє турботи, почуття і прагнення короля Карла Великого, пишається одержаними разом із ним перемогами. Король і „мила Франція” для Роланда є нероздільними. Найбільш повно образ Роланда розкривається у картині бою. Він виявляє справжній героїзм і самовідданість: „Де більша небезпека, там Роланд, Разить він списом, поки спис придатний, Та спис із п’ятнадцятим зламавсь ударом”. Могутність, силу фізичну і силу почуттів передано у страшній кривавій картині бою: Тоді Роланд вхопивсь за Дюрандаля, Пустив коня, наскочив на Шернубля, Розтяв шишак сталевий і волосся Лице і очі, груди і кольчугу... Лицар уміє воювати, але в бою, жорстокий до ворогів, не забуває про своїх товарішив, поспішає їм на допомогу, не замислюється про власну небезпеку. Роланд – не лише мужній і шляхетний лицар. Коли поранений Олівер підняв свій меч на Роланда, не відаючи, хто перед ним – друг чи ворог (Олівер уже втрачав зір і слух), Роланд вибачає його. Роланда згубила нерозважливість, гарячкуватість. Коли стало відомо, що сили маврів набагато перевищують французів, Олівер запропонував Роландові засурмити в його ріг Оліфант, щоб Карл почув і повернув назад своє військо. Проте Роланд, відчайдушний і відважний, відмовляється. Це призвело цого ар’єргард до загибелі. Лицар загинув героїчно. Він убив багато маврів, але й сам зазнав багато втрат, бо загинули його друзі. Помираючи, Роланд повертає своє обличчя до ворогів, щоб його співвітчизники, які знайдуть його, знали, що він не відвернув обличчя від небезпеки і помер гідною смертю: В обіймах смерті чується Роланд: ...І меч і ріг вкриваючи собою. Він повернувсь лицем та головою До сарацинів краю, бо бажав, Щоб кожен рицар, щоб король сказав: „ Оце був граф! Як витязь умирав”. Силу і мужність Роланда визнають усі: і його друзі, і Карл Великий, і навіть його вороги. Цілком справедливо, що душа Роланда після смерті потрапляє до раю: „Помер Роланд, Бог душу в рай прийняв”.
V. Підсумок уроку · Що в епоху Середньовіччя вкладали в поняття „лицар”? Чи є Роланд справжнім лицарем? · Кого називають героєм? Чи можна Роланда назвати героєм? · Чи потрібні лицарі тепет? · Що потрібно для того , щоб у наш час не переводилися лицарі? VІ. Домашнє завдання. Довести близькість епосу до народної поезії (відзначити повтори, постійні епітети, гіперболи тощо). Індивідуальне завдання. Підготувати повідомлення про « Слово о полку Ігоревім», « Пісня про мого Сіда», «Пісня про Нібелунгів» .
Урок № 4. Тема. Співзвучність „Пісні про Роланда” героїчним епосам інших народів світу Мета: узагальнити знання учнів про кращі твори героїчного епосу, які відрізняються загальнолюдськими цінностями, глибиною думки; поглибити поняття про жанр епосу, показати єдність втілених у цих творах народних прагнень, ідеалів; формувати моральні якості учнів. Обладнання: тексти твору, слайдові презентація уроку.
Тип уроку: комбінований.
Хід уроку Епіграф
І. Актуалізація опорних знань За технологією „Мікрофон”. 1. Жанр твору ( Пісня). 2. Доба, в яку написана „Пісня про Роланда” ( Середньовіччя). 3. Король маврів ( Марсілій). 4. Король франків ( Карл Великий). 5. Духовний сан Турпена ( Архієпіскоп). 6. Хто допомагає франкам? (Бог). 7. Як називає себе невідомий автор у творі? ( Турольд). 8. Вітчим Роланда, свавільний феодал, зрадник ( Ганелон). 9. Кінь Роланда ( Вельянтиф). 10. Назва меча Роланда ( Дюрандаль). 11. Назва сурми Роланда ( Оліфант). 12. Друг Роланда ( Олівер). 13. Назва меча Олівера ( Антеклер). ІІ. Оглошення теми, епіграфів уроку
1. Робота з епіграфом -Прочитайте цей вислів? -Висловіть свою думку щодо прочитаного?
ІІІ. Формування нових знань і способів дії Слово учителя
Художні досягнення культури Середньовіччя відбилися в героїчному епосі різних народів. Кожен народ мав свій епос, який ґрунтувався на творах усної творчості і відображав інтереси народностей, які формувалися у цей час. Боротьба проти іноземців та іновірців за батьківщину — провідна тема і французького епосу «Пісня про Роланда», і німецького «Пісня про Нібелунгів», і іспанського «Пісня про мого Сіда», і слов’янського «Слово о полку Ігоревім». Наша культура почала складатися так давно, коли ще не було писемності, і свої враження, мрії, надії люди відображали у слові, передаючи з уст в уста оповіді про дивовижних героїв, їх шляхетних вчинках, любові до рідної землі, бажання прийти на допомогу у важку хвилину. У них знайшли відображення уявлення про добро і зло, поняття про красу. Давно щезли міста, про які розповідається в епосі, нас зруйнував і храми, і палаці, і хижки. Але живуть у пам'яті народній герої, які були прикладом звитяги і мужності, живуть твори про них, об’єднані поняттям „героїчний епос”. Сьогодні на уроці ми спробуємо співставити епоси різних народів, героїв з різних країн.
1. Повідомлення учнів про героїчні епічні пісні .
ІІІ. Вивчення нового матеріалу 1. Складання таблиці Отже, давайте, спираючись на підготовлені повідомлення , заповнимо таблицю
2. Фронтальна бесіда за запитаннями: - Що спільного і чим різняться твори? - Чи випадково в основу творів покладено трагічні події в історії народів?
3. Характеристика головних героїв епосу : Роланда та Ігоря. Бесіда: Поясніть слова Роланда: „Відвагою – ось чим ми Карлу милі”. Чи тільки у Роланда ми відзначаємо таку рису, як відвагу? 1) Складання грона (робота в командах) 3) Перевірка складених грон. 4) Коментар учителя ІІІ. Підведення підсумків уроку ІV. Оцінювання результатів уроку V. Домашнє завдання Підготувати цікаві відомості про Данте Аліґ’єрі
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |