Головна » Зарубіжна література

Особливості любовної лірики М. Лермонтова

План: Кохання – один з універсальних мотивів у творчості поетів. Велика сила кохання в поезіях О. Пушкіна. Адресати любовної лірики М. Лермонтова: Катерина Олександрівна Сушкова; Наталія Федорівна Іванова; Варвара Олександрівна Лопухіна. Страждання і самотність ліричного героя Лермонтова.

Кохання – один з універсальних мотивів у творчості поетів Тема кохання – одна з головних тем у російській поезії. До неї, звичайно, звертались Пушкін і Лермонтов… Кохання, як і поезія, захоплює усе єство людини, надихає на прекрасні дивовижні вчинки, пробуджуючи її найкращі поривання, хвилюючи її творчу уяву.

Что было и не будет вновь… И с тихими тоски слезами Ты вспомни первую любовь . Мой друг, она прошла… Но вас я вижу, вам внимаю, И что же?.. слабый человек!.. Свободу потеряв навек, Неволю сердцем обожаю. Храни меня, мой талисман, Храни меня во дни гоненья, Во дни раскаянья, волненья: Ты в день печали был мне дан. Є. Бакуніна, Є. Голіцина, Є. Воронцова, М. Раєвська, А. Оленіна, Є. Ушакова, Є. Семенова…

А. П. Керн Я помню чудное мгновенье: Передо мной явилась ты, Как мимолетное виденье , Как гений чистой красоты. ………………………………. И сердце бьётся в упоенье, И для него воскресли вновь И божество, и вдохновенье, И жизнь, и слёзы, и любовь. «К***»

Наталія Гончарова Исполнились мои желанья. Творец Тебя мне ниспослал, тебя, моя Мадонна, Чистейшей прелести чистейший образец. («Мадонна»,1830) Я вас любил: любовь ещё, быть может, В душе моей угасла не совсем; Но пусть она вас больше не тревожит; Я не хочу печалить вас ничем. Я вас любил безмолвно, безнадёжно, То робостью, то ревностью томим; Я вас любил так искренно, так нежно, Как дай вам бог любимой быть другим. Ліричний герой Пушкіна завжди сповнений поваги до коханої, відданий їй за буд-яких обставин; він не може її засмучувати. Долає почуття гіркоти в ім’я спокою і благополуччя тієї, що, можливо, завдала йому страждань. Звичайно, є у Пушкіна й інші рядки любовної тематики, але саме в цих рядках елегії - справжній Пушкін!

Адресати любовної лірики М. Лермонтова У ранній юності М. Ю. Лермонтов був закоханий у Катерину Сушкову (знайома поета, мемуаристка). Знайомство відбулося весною 1830 р. в Москві. Красива, розумна, іронічна , Сушкова стала пред-метом його захоплення. З її ім’ям пов’язаний цикл віршів 1830 р., присвячений нерозділеному коханню (“Нищий”, “К…”, “Русская мелодия”…). Катерина Олександрівна Сушкова Нищий     У врат обители святой     Стоял просящий подаянья     Бедняк иссохший, чуть живой     От глада, жажды и страданья.     Куска лишь хлеба он просил,     И взор являл живую муку,     И кто-то камень положил     В его протянутую руку.     Так я молил твоей любви     С слезами горькими, с тоскою;     Так чувства лучшие мои     Обмануты навек тобою! 4 грудня 1834 року відбулася нова зустріч з нею у Петер-бурзі. Лермонтов приділяв їй багато уваги на балах і, на-решті, домігся освідчення в коханні. Тим самим знесла-вив Сушкову. 5 січня 1835 р. написав їй анонімного листа, що призвів до розриву. У 1838р. К. Сушкова вийшла заміж за дипломата.

Наталія Федорівна Іванова К* Я не унижусь пред тобою; Ни твой привет, ни твой укор Не властны над моей душою. Знай: мы чужие с этих пор. Ты позабыла: я свободы Для заблужденья не отдам; И так пожертвовал я годы Твоей улыбке и глазам, И так я слишком долго видел В тебе надежду юных дней И целый мир возненавидел, Чтобы тебя любить сильней. ………………………………….. Тебе я душу отдавал; Такой души ты знала ль цену? Ты знала – я тебя не знал! Вона була дочкою драматурга. На початку знайомства (1830) оточила Лермонтова увагою, та дуже швидко охо-лола. Цей розрив надав похмурого характеру багатьом юнацьким віршам поета. З‘являються мотиви зневіри, ревнощі, звинувачення в зраді. Розрив з Н. Івановою викликав у поета не тільки сумний настрій, а й бажання смерті (“Не могу на родине томиться…”). Вірш “Я не унижусь пред тобою…” можна вважати зразком “емоційного красномовства” М. Лермонтова.

Варвара Олександрівна Лопухіна Варвара – молодша сестра його друга Олексія. Ці портрети виконані Лермонтовим. Їй він присвятив дуже багато поезій: “Она не гордой красотою…”, “Молитва” (“Я, Матерь Божия, ныне с молитвою”), “Расстались мы, но твой портрет…”. Вірш “К*” випромінює світлий настрій. Присутній ідеальний образ коханої жінки, однак надія знайти щастя в коханні залишається неможливою. Тому Лермонтов і говорить про неможливість спільного шляху. К* Мы случайно сведены судьбою, Мы себя нашли один в другом, И душа сдружилася с душою; Хоть пути не кончить им вдвоём! Так поток весенний отражает Свод небес далёкий голубой, И в волне спокойной он сияет И трепещет с бурною волной. Будь, о будь моими небесами, Будь товарищ грозных бурь моих; Пусть тогда гремят они меж нами, Я рождён, чтобы не жить без них. Я рождён, чтоб целый мир был зритель Торжества иль гибели моей, Но с тобой, мой луч-путеводитель, Что хвала иль гордый смех людей! Души их певца не постигали, Не могли души его любить, Не могли понять его печали, Не могли восторгов разделить. 1832

Страждання і самотність ліричного героя Лермонтова Три раза я любил, Три раза безнадёжно. М. Лермонтов В чому особливості любовної лірики Михайла Лермонтова?

Над проектом працювали учні 9-го класу Кричівської ЗОШ І-ІІІ ступенів: Кричфалушій Мар’яна. Галичка Альона. Керівник проекту: вчитель зарубіжної літератури та інформатики Кричфалушій Т. Ф.


Теги: Кричфалушій Мар’яна, Лермонтов, Галичка Альона
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 58/6


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar