Головна » Зарубіжна література

Образ гетьмана Мазепи в художніх творах - зображення Мазепи в художній літературі, живописі, кінематографії, музиці і театральних постановах

Мета: познайомити учнів із історією світової «Мазепіани», активізувати читацький інтерес учнів, розвивати навички дослідницької діяльності, вміння робити висновки та узагальнення, виховувати повагу до історії свого народу та сприяти вихованню патріотизму.
Обладнання:  репродукції портретів І.Мазепи, виставка творів «Полтава» О.Пушкін, «Мазепа» В.Гюго, «Мазепа» В.Сосюра, «Мазепа» Б.Лепкий;ілюстрації до творів; репродукції картин;комп’ютер, диски із презентаціями учнів до уроку; мультимедія, таблиці «Образ Мазепи у світовій літературі»,  «Образ Мазепи в музиці», «Образ Мазепи в живописі», «Постать Мазепи в театральних постановках», «Образ гетьмана Мазепи в кінематографії», «Образ Мазепи в церквах і на іконах».
 Тип уроку: урок додаткового читання.
Форма уроку: усний журнал.
Епіграф.                Історія не дала йому корони, як він того бажав.
                               Проте поезія обдарувала його, без його відома,             

                                королівством, набагато кращим, аніж ті, які має політика…             
                                Супротивники ненавиділи його,
                   Проте жінки любили, церква прокляла його, але поети освітили.
                                                            М. де Вогює «Мазепа. Легенди та історія.»
            
 
Хід уроку.
1.      Творче завдання: створення асоціативного куща «Мазепа».
2.     Слово вчителя.
         Іван Мазепа – чи не найзагадковіша постать в усій нашій історії. Що більше про нього дізнаємося, то більше запитань виникає, більше таємниць зникає. Представники різних видів мистецтва цікавилися особою гетьмана України Івана Мазепи, який підняв зброю на свого колишнього покровителя й царя Петра І. В  своїх творах вони намагалися відтворити помисли цього романтичного діяча, заглянути в душу неординарного для своєї доби персонажа. Образ Мазепи отримав велике поширення у різних видах мистецтві.
«Літературознавці» мали нам найти визначення, що таке «мазепіана».
Запис у зошити:
«Мазепіана» - зображення гетьмана Мазепи у літературі, живописі, музиці та інших видах мистецтва.

Вчитель.

Неординарна особистість супротивника Петра I надихнула на творчість не одного поета, драматурга, кінематографа, художника, музиканта, карикатурщика. Гетьман Іван Мазепа — найвідоміший в Європі та Америці гетьман України. Йому присвячено 186 гравюр, 42 картини, 22 музичні твори, 17 літературних творів, 6 скульптур.

 Про це ми й поговоримо на сьогоднішньому уроці.
Мета нашого уроку – це ознайомитися з тим, як митці розкривають образ Мазепи у своїх творах. Із інформації, яку ви прослухаєте, найголовніше зафіксовуйте собі до зошита.
( Вчитель зачитує епіграф).
-  До нього ми ще будемо звертатися під час уроку.

                          План уроку.

1 сторінка. Образ Івана Мазепи в художній літературі.

2 сторінка. Постать Мазепи в живописі.

 3 сторінка. Образ Мазепи в музиці.

 4 сторінка. Образ гетьмана Мазепи в театральних постановках.

5 сторінка. Образ гетьмана Мазепи в кінематографії.

6 сторінка. Образ гетьмана Мазепи в церквах і на іконах.

 

Перша сторінка.

Образ Івана Мазепи в художній літературі.

 

Іван Мазепа. Гравюра 1715 р.

Учень.

Образ гетьмана Мазепи отримав велике поширення не тільки в зарубіжній літературі, а й у творах російських і український письменників. Географія письменників, які писали про Івана Мазепу широка.

Слайд 1.

Таблиця «Образ Мазепи у світовій літературі».

           «Мазепа» - поема Віктора Гюго;

           «Мазепа, вождь українських козаків» — роман, автор невідомий;

           «Спогади Азема» — белетристика А. д'Овріля;

           «Мазепа» — поема німецького автора Г. Штебіна (1844);

           «Король степу» — німецького автора А. Травня (1849);

           «Мазепа» — німецького автора Т. Лейсі (1850);

          «Мазепа чи дикі коні України» — поема невідомого німецького автора;

          «Мазепа чи вороги» — німецького автора К. Костіна (1855);

          «Битва під Полтавою» — німецького автора К. Штарка (1855)

           «Мазепа» — польського автора Ю. Словацького (1834

       «Пан гетьман Мазепа. Історичний роман» — польського автора Ф. Равіта-Гавронського;

      «Гетьман Мазепа чи боротьба за корону» — польського автора  Б. Курхана;

      «Мазепа та його посол» — шведського автора В. фон Гайденштама;

      «Іван Мазепа» — чеського автора І. Фріча;

     «Мазепа в Молдові» — молдавського автора Г. Асакі;

     «Молодість Мазепи» — українського автора М. Старицького;

     «Мазепа» — поема українського автора В. Сосюри;

      «Батурин» — повість українського автора Б. Лепкого;

      «Мазепа» - роман українського автора Б. Лепкого;

      «Мазепа, гетьман український» — поема українського автора Степана Руданського;

       «Мазепа» — німецького автора А. Мютцельбурга (1860);

       «Мазепа» — німецького автора А. Зондермана (1860);

       «Мазепа» - вірш В. Гюго (Франція)   

       «Войнаровський» - поема К. Рилєєв (Росія).

        «Полтава» - поема О. С. Пушкін (Росія).  

       «Чернець» (вірш), «Музикант» (повість)              

        «Близнецы»(повість),«Археологічні нотатки», «Іржавець» (вірш). –

 Т. Г. Шевченко (Україна). ).

    «Мазепа» - поема Ю. Дараган (Україна).

  

Мазепа, поема Байрона

 

         2. Повідомлення учнів, які опрацьовували поему В.Гюго «Мазепа»

Під впливом поеми Байрона «Мазепа» 1829 року з’явилася однойменна поема Віктора Гюго. Та поеми Байрона й Гюго є творами різного змісту й стилю. Якщо англійського поета герой веде розповідь від першої особи, що надає поемі характеру ліричної сповіді, то у поемі Гюго «Мазепа» переважає живописний елемент, який витісняє ліричний. Про те, наскільки приблизно уявляв поет український колорит, свідчить поява в ньому піщаної пустелі з барханами, «схожими на смугасте покривало».

       3. Повідомлення учнів,які опрацьовували поему О.Пушкіна «Полтава».

 

Пушкінська «Полтава» також пов’язана. з поемою Байрона «Мазепа», але цей зв'язок специфічний. Власне, вона є полемікою з Байроном і Рилєєвим, з якими її автор різко розійшовся в трактуванні постаті Мазепи. Відверто прагнучи «розвінчати» Мазепу, Пушкін удається у своїй поемі до чорних фарб у змалюванні образу Мазепи і різких звинувачень. Пушкін протиставляє образи Петра I та Мазепи й наділяє їх протилежними якостями характеру. Петро I – це напівбожество. Мазепа – виходець із потойбічного світу. Пушкін наділяє його демонічними рисами: у нього немає довірливих стосунків з людьми, він самотній, постійно плекає підступні плани й повсюди сіє зло.

 

    Учитель. Росіянин XIX ст.. Кіндрат Рилєєв створив протилежний образ Мазепи. Мазепа Рилєєва є особою шляхетною і трагічною: на зраду Петру I, якого високо цінував, і на величезний ризик, пов'язаний з розпочатою грою, він зважився задля добра свого народу.

.

       4. Повідомлення учнів, які опрацьовували твір В.Сосюри «Мазепа»

Володимир Сосюра, на відміну від своїх попередників, по-своєму трактує постать Мазепи. Не ідеалізуючи його як неординарну особистість, поет творить, насамперед, художній образ, а не політичний портрет гетьмана. Він намагається розкрити психологію особистості Мазепи і через його образ піднести ідею державності України, її незалежності. Тому щирість і громадська мужність у розмові з читачем про найскладніші періоди в історії України є головними ознаками поеми В.Сосюри «Мазепа».

  Мазепа до останньої хвилини життя залишається вірним своїй любові до народу й України, ім’я якої було останнім словом на його устах у хвилину смерті: «Прощай, Україно, прощай!».Ідея трагедії Мазепи пронизує твір Сосюри.     

Весь час звучить у поемі пристрасне зізнання Мазепи в любові до своєї України, до своїх співвітчизників. Але вони «… його покинули в біді», не зрозуміли його намірів.

 

         5. Повідомлення учнів, які опрацьовували твір Ю.Словацького «Мазепа».

 

Шляхетний, хоч дещо необачний, герой Юліуша Словацького, був утягнений у похмуру драму, у якій рушійними силами є боягузтво короля, злочинна любов Збігнєва та сліпа ненависть воєводи. Честь не дозволяє Мазепі, який не був закоханий, та став свідком кохання, розкрити всі обставини «забороненого кохання», і це наражає його на жорстоку помсту воєводи. У кульмінаційній сцені за розпорядженням ревнивого воєводи його замуровують заживо в глухій кімнаті, але він не видає таємниці закоханих, яким щиро співчуває. В останню мить його за наказом короля розмуровують.

  Але на героя чекає ще одне випробування – скачка зв’язаним на дикому коні в степи України, яка в метафоричному сенсі є його Голгофою 

 

           1.   За допомогою стратегії «Кола Вена» учні роблять узагальнення теми «Образ Мазепи у творах митців літератури світу».

 

Друга сторінка.
Образ гетьмана Мазепи в живописі

          Учень.

     Збереглася значна кількість картин із зображенням гетьмана Мазепи, які зберігаються в музеях різних країн, у тому числі і на Україні. Особливістю цих картин є те, що особа Івана Мазепи на картинах не збігається. На думку дослідника портретів гетьмана Мазепи Лариси Шендрік найвірогіднішим є зображення гетьмана на картині, що зберігається в Гріпсгольме (Швеція):

     Зображення оголеного отрока на спині тварини стало популярною темою для французьких художників періоду романтизму. На цю тему   були створені картини такими видатними майстрами, як Жеріко, Делакруа, Верне і Л. Буланже.

          Слайд 2.

         «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — невідомий художник, картина зберігається в замку Гріпсгольм, (Швеція);

        «Старий Мазепа розповідає свою історію Карлу ХІІ» — художники. А.Деверо, Ю. Коссак;

        «Муки Мазепи» — художник Л. Булянже;

        «Паж Мазепа». Теодор Жеріко. (1820)

        «Мазепа на вмираючому коні». Ежен Делакруа. (1824, Гельсінкі)

        «Мазепа серед вовків». Орас Верне. (1826). Копія Д. Ф. Херрінг (1833, галерея Тейт);

        «Покарання Мазепи» — художник Булянже;

         «Козаки знаходять Мазепу» — художник Є. Харпентер;

         «Гетьман Іван Мазепа» — офорт Норблена де ла Горда (XVIII ст.).

         Серія літографій Натаніеля Кюр'є (Nathaniel Currier) (1813–1888).

         «Гетьман Іван Мазепа» — художник Іван Нікітін, зберігається в Чернігівському історичному музеї. У Росії ця картина відома з назвою «Портрет напольного гетьмана»;

         «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — художник невідомий, зберігається в Сумському обласному краєзнавчому музеї;

         «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — художник С. І. Васильківський (1901), зберігається в Національному музеї мистецтв України;

        «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — художник В. М. Масютин (Берлін, 1933);

         «Мазепа» — художник Йоганн Шюнберг, XIX століття (Відень);

         «Карл ХІІ, Мазепа і Понятовський після Полтавської битви» — художник Й-Г. Пенцель (1793);

         «Мазепа, прив'язаний до коня» — художник невідомий (XIX ст.), Зберігається в колекції Павліковського;

         «Виїзд гетьмана Івана Мазепи з Батурина» — художник Н. Сомко, зберігається в Національному художньому музеї України;

        «Портрет гетьмана Івана Мазепи» — художник Ф. Гуменюк, зберігається в Національному історико — культурному заповіднику «Гетьманська столиця»;

       «Гетьман Іван Мазепа» — художник С. Луцик — зберігається у Львівській науковій бібліотеці Національної академії наук України;

        «Портрет Івана Мазепи» — художник невідомий, зберігається в Музеї Івана Франка (Львів);

        «Портрет Івана Мазепи в латах з Андріївською стрічкою» — художник невідомий (XVII ст.), зберігається в Дніпропетровському художньому музеї;

           «Портрет Яна Мазепи» — художник М. Бернігерот;

           «Помста Мазепи» — художник А. Баугін;

           «Смерть Мазепи в Бендерах» — художник П. Чирок;

            «Мотря і Мазепа» — художник М. Буряк;

           «Портрет Івана Мазепи» — художник невідомий, розміщений в літописі Самійла Величка;

            «Мазепіана» — серія графічних картин, присвячена гетьману України Івану Мазепі, заслуженого художника України, лауреата Національної премії імені Тараса Шевченка Якутовича С. Г. (2004);

                                                               
                        Галерея.

«Мазепа, прив'язаний до коня». Орас Верне (1820-ті роки).

Мазепа серед вовків - Орас Верне (1826 р.)

 

Теодор Жеріко. Паж Мазепа (1820 р.), Париж.

 

«Муки Мазепи» - Луі Булянже.

 

Літографія Nathaniel Currier "Мазепа"

 Літографія Nathaniel Currier "Мазепа 2" (1846 р.)

 

«Мазепа на переправі через Дніпро»
Корнило Устиянович, 1883

 

Геннадій Єршов. Гетьман Мазепа

 

Літографія Nathaniel Currier "Мазепа 3" (1846 р.)

Літографія Nathaniel Currier "Мазепа 4" (1846 р.)

"Мазепа на коні" - Ежен Делакруа (1828 р.)

 

Літографія R. J. Hamerton

'Mazeppa Waltzes' (1865 р.)

Ілюстрація до поеми Байрона в The Art Journal (1865 р.)

Смерть коня Мазепи. Автор нев. (1 пол. XIX ст.)

 

Козачка біля тіла Мазепи, прив'язаного до коня

Гетьман Мазепа в оточенні добрих справ. Гравюра І. Мигури

 

Портрет Івана Мазепи в Успенському соборі Києво — Печерської ЛавриСмерть коня Мазепи. Автор нев. (1 пол. XIX ст.)
 
Третя сторінка.
Образ гетьмана Мазепи в музичних творах.

 

 Слайд 4.

Таблиця  Відомі музичні твори на тему про Мазепу:

«Мазепа» — симфонічна поема Ференца Ліста (за Гюго, 1851) і його ж фортепіанний етюд з циклу «Етюди вищої майстерності» («Трансцендентні»);
«Мазепа» — опера Петра Чайковського (по Пушкіну, 1883);

Вперше була поставлена 3 ( 15 ) лютого 1884 р. в Великому театрі в Москві і одночасно в  Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі  19 лютого 1884 р. У 1885 опера була поставлена  в Тифлісі. У 1903 відновлена в Маріїнському театрі. На радянській сцені вперше поставлена 6 жовтня 1922 р.в оперному театрі Зіміна. 14 травня 1934 р. поставлена в Большому театрі, в 1934 р. в Ленінградському театрі опери та балету, в 1949 р. у філії Великого театру, в 1950 р. в Ленінградському театрі опери та балету ім. Кірова. Поставлено в інших містах СРСР: Київ (1933 р.), Куйбишев (1939 р.), Саранськ (1946 р.), Єреван, Свердловськ, Алма-Ата (все в 1949 р.) та ін За кордоном: Ліверпуль (1888 р.), Варшава (1912 р.), Вісбаден (1931 р.), Нью-Йорк (1933 р.), Відень (1933 р.), Прага (1934 р.), Софія (1937 р.). Флоренція (1954 р.) та ін; останнім часом — в Берні, Карлсруе, Ліоні, Мілані, Нью-Йорку, Единбурзі.  

Майкл Вільям Балф — кантата «Мазепа» (1862);
«Мазепа» — увертюра Ж. Матіаса (1876);
«Мазепа» — етюд — галоп А. кидала (1878);
«Мазепа» — кантата О. Титова;
«Мазепа» — незавершений вокальний квартет С. Рахманінова (1890);
«Мазепа» — опера Марі де Гранваль (1892);

Протягом 30 — х років XIX — початку ХХ століття гетьману Мазепі присвятили музичні твори кращі композиторши Європи та Росії:

Фабіо Кампана — Болонья (1850);
Пурна Ш. — Париж (1872);
Мінхеймер А. — Варшава (1875);
Педрель Ф. — Мадрид (1881);
Мейр — ЛАЦ — Лондон (1885);
Коген — Лінар — Бухарест (1890);
Фітінгофа — Шель — Санкт — Петербург (1859);

                                    Учень.

 «Мазепа» — опера Петра Чайковського (по Пушкіну, 1883);Вперше була поставлена 3 ( 15 ) лютого 1884 р. в Великому театрі в Москві і одночасно в  Маріїнському театрі в Санкт-Петербурзі  19 лютого 1884 р. У 1885 опера була поставлена  в Тифлісі. У 1903 відновлена в Маріїнському театрі. На радянській сцені вперше поставлена 6 жовтня 1922 р.в оперному театрі Зіміна. 14 травня 1934 р. поставлена в Большому театрі, в 1934 р. в Ленінградському театрі опери та балету, в 1949 р. у філії Великого театру, в 1950 р. в Ленінградському театрі опери та балету ім. Кірова. Поставлено в інших містах СРСР: Київ (1933 р.), Куйбишев (1939 р.), Саранськ (1946 р.), Єреван, Свердловськ, Алма-Ата (все в 1949 р.) та ін За кордоном: Ліверпуль (1888 р.), Варшава (1912 р.), Вісбаден (1931 р.), Нью-Йорк (1933 р.), Відень (1933 р.), Прага (1934 р.), Софія (1937 р.). Флоренція (1954 р.) та ін; останнім часом — в Берні, Карлсруе, Ліоні, Мілані, Нью-Йорку, Единбурзі.  

Четверта сторінка.

Образ гетьмана Мазепи в театральних постановках.

        Учень.

Постановка вистав з образом Мазепи на театральних сценах світу почалася ще на початку XIX ст. В Америці, в країнах Європи (особливо в Німеччині, Франції та Англії) і лише в другій половині XIX століття досягла Росії. Під час цих постановок, з легкої руки Г. Пейна                   Л. Кюмевьера і Г. М. Мільнера, гетьман Мазепа трансформувався в татарського князя, а потім став асоціюватися з оголеним вершником, який мчить на коні диким степом.

Серед основних сценічних жанрів, які представляли образ Мазепи, були драми, трагедії, пантоміми, опери , а також гіподрами та кінні жарти:

     Слайд 4.

Таблиця  Образ гетьмана Мазепи в театральних постановках.

«Велика ідея» — театралізована вистава в Карнегі-Холі, постановка комітету Ліги української молоді Північної Америки, (Нью-Йорк, 1949);
«Гетьман Іван Мазепа: три картини з життя Великого гетьмана» — театралізоване подання до Карнегі Холі, постановка комітету Ліги української молоді Північної Америки, (Нью-Йорк, 1959);

      «Розіп'ятий Мазепа» — п'єса Івана Огієнка (Канада);

 «Іван Мазепа» — драма Л. Старицької — Черняхівської була заборонена в Україні і ні разу не ставилася до здобуття незалежності;
«Мазепа» — драма О. Шатковського (1898);
«Маруся Кочубей і Мазепа» — п'єса О. Десятникова — Васильєва (1901);
«Мазепа і Палей» — п'єса О. Леднева (1904);
«Мазепа — гетьман малоросійський» — п'єса Б. Бродозлова (1909);
«Мазепа» — п'єса Л. Манька (1911);
«Мазепа» — п'єса К. Карпатського (1912);
«Мазепа» — п'єса О. Сагайдачного (1918);
«Мазепа» — п'єса П. Кононенко (1919);
«Мазепа» — театральна постановка за мотивами творів Б. Лепкого. Була поставлена в окупованому німцями Львові під час другої світової війни;
«Мазепа» — театральна постановка театру імені М. Заньковецької (Львів, 1992).

 

Богомір Корсов в ролі Мазепи, Великий театр (Москва), 1884

 

П’ята сторінка.
Образ гетьмана Мазепи в кіноматографії.

     Учень.

Про гетьмана Мазепу знято 3 художні та 3 науково — популярні фільми.

           Слайд 5.

Таблиця. Образ гетьмана Мазепи в кінематографії.

                     Художні фільми.

            « Мазепа (фільм, 1909)» — німий художній короткометражний фільм Василя Гончарова за мотивами поеми А. Пушкіна «Полтава» (1909);

           «Мазепа (фільм, 1914)» — фільм Петра Чардиніна знятий за поемою Юліуша Словацького. Актори: Арсеній Бібіков (Король Ян Казимир), Іван Мозжухін (Мазепа, дворянин з свити короля), Едуард Пухальський (воєвода), Надія Нельський (Амелія), Н. Нікольський (Збігнєв) (1914);

          «Молитва про гетьмана Мазепу» — український повнометражний художній фільм.

                Науково — популярні фільми:

          «Гетьман Іван Мазепа» — режисер О. Скрипник, наукові консультанти В. Чуб, Г. Ярова (1992);

       «Анафема (1993)» — режисер Л. Анічкін, оператор А. Солопай, сценарій      В. Шевченка, в ролі Івана Мазепи — Богдан Ступка (1993);

       «Іван Мазепа (2007)» — режисер фільму, викладач кафедри кіно і телебачення Київського театрального інституту, член Національної спілки кінематографістів України В. Вітер. Фільм складається з 5 частин по 15 хвилин кожна.

         Учень.

     Образ Мазепи у фільмі О. Скрипника був вперше поданий не як образ зрадника і запроданця, створеного протягом століть російської і радянської пропагандою, а як образ державного діяча в складних умовах існування Україна. У той же час автори фільму пішли і від надмірного «освячення» Івана Мазепи. Автори показали значущість постаті гетьмана, складність і суперечливість його дій.

      У фільмі «Анафема» автори використовували невідомі і не доступні раніше джерела про гетьмана Мазепу. У результаті автори заявили про не можливості далі вважати гетьмана Мазепу зрадником і зробили висновок у фільмі, що той, хто вважає Івана Мазепу зрадником, сам є ворогом ідеї незалежності України.

У фільмі використані українські, шведські, польські та російські джерела. Презентація фільму відбулася 10 листопада 2007 року на всеукраїнському каналі телебачення 5 канал (2007).

Шоста сторінка.
Слайд 6.
Образ гетьмана Мазепи в церквах і на іконах.
 

 

Ікона із зображенням Петра І, Катерини Олексіївни та Івана Мазепи.

            Учень.

Портрет Івана Мазепи в Успенському соборі Києво-Печерської Лаври. За відомостями Шендрик Л. К. — це один з перших портретів гетьмана. До нашого часу дійшла лише автокопія цього портрета. У 1884 році, за вказівкою церковного керівництва, стіна де був зображений портрет, була заштукатурили. Про те, що це Мазепа, свідчить напис "Іван Степанович Мазепа. Гетьман ".

 Рефлексія.

     Слово вчителя:

Давайте повернемось до епіграфа нашого уроку                                 (Вчитель зачитує епіграф)
Чому саме цей вислів я обрала в якості епіграфа?

(Тому, що епіграф пов'язаний з нашим героєм – Мазепою)

Зверніть увагу на деякі словосполучення у цьому епіграфі та поясніть їх значення відносно до образу Мазепи.

(Історія не дала йому корони) – Мазепа хотів самостійно правити незалежною Україною, але це йому не вдалось.

( Поезія  обдарувала його  королівством) – Багато митців використовували його образ у своїх творах.

(Супротивники ненавиділи його) – Він вигнанець. Ненавидів його російський цар Петро І.

(Жінки любили) – Любовний зв'язок, який розкривається із самої поеми (із монологу Мазепи)

(Церква прокляла його) – У московських церквах анафему по Мазепі читають і до сьогодні.  

Вчитель.

У Полтаві із 2003 року проходить всеукраїнський фестиваль «Мазепа - фест». На ньому митці представляють свої літературні, музичні твори, відбуваються зустрічі з діячами культури.

           Існують такі  нагороди:

Мазепинський хрест

Хрест Івана Мазепи

Багато вулиць носять імя гетьмана Мазепи.

 

     «Мікрофон».

Продовжте речення:»Сьогодні на уроці я навчився / замислився / зрозумів / відчув, що …»

 

    Домашнє завдання:

Повторити вивчене за темою «Життя і творчість Байрона».
Дати письмово відповідь на питання: « Що нового я узнав про гетьмана Мазепу?»
Написати твір «Образ Мазепи у мистецтві».                                                                                                                             

 

Література

Борщак І. Іван Мазепа: Життя й пориви великого гетьмана:Пер. з фр./ Упоряд.Л.Ю.Копань. – К.; Рад. письменник: Журнал «Київ», 1991.
Мацапура В.І.Міф про Мазепу та  особливості його осмислення в пушкінській « Полтаві»// Зарубіжна література в навчальних закладах. – 1999. - № 8.
наливайко Д.С. Поема «Мазепа» в контесті творчості Байрона і європейського романтизму// Всесвітня література і культура в навчальних закладах України. – 2006. - № 6.
Ніколенко О.М. Романтизм у поезії Г.Гейне, Дж.Байрона, А.Міцкевича, Г.Лонгфелло: Посібник для вчителя. – Харків: Веста: Видавництво «Ранок», 2003.


Теги: Венгерчук С.В., мазепа
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 811/109


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar