Головна » Зарубіжна література

О. С. Пушкін «Дубровський». Особливості сюжету та композиції твору

Тема уроку. Позакласне читання. О.С.Пушкін «Дубровський». Особливості сюжету  та  композиції твору

Мета уроку: поглибити знання учнів про роман як епічний жанр, композицію твору Пушкіна, формувати навики аналізу епічного твору, вміння висловлювати думки з приводу прочитаного, на прикладі творів світової класики виховувати естетичний смак школярів, свідоме, відповідальне ставлення до своєї долі, залучати до читання шедеврів світової класики

Хід уроку

Оголошення теми, завдань уроку

 

Створення особистісного портрету письменника через асоціативний ланцюжок

Назвіть ваші асоціації, думки з приводу  головного героя сьогоднішнього уроку - Олександр Сергійович Пушкін

( Учні пригадують вивчене про Пушкіна, його твори, життєві факти, декламують вірші поета «У лукоморья дуб зеленый, «Мороз и солнце день чудесный»)

Російський письменник, вірші, казки, дуель, арап Петра Великого, сонце російської поезії.

Розповідь учителя про історію написання роману, його місце у творчій спадщині письменника

Робота над романом розпочалася у жовтні 1832 року, і вже у січні 1833 року Пушкін закінчив перші дві частини. «Історія Пугачова», потім «Капітанська дочка» надовго відволікли автора, ці твори завадили закінчити написання «Дубровського». Роман залишився незакінченим, був надрукований лише у 1841році. Пушкіна хвилювали такі проблеми сучасності: самоуправство поміщиків, безправне положення кріпосних селян, несправедливість царського суду, тема розбійників, які діють стихійно, протестуючи проти свавілля. Розбійники у той час – це відважні герої, непокірні люди з народу.

Актуалізація знань учнів.

Пригадайте таких героїв з творів світової літератури, назвіть авторів.

(Робін Гуд, Шиллер «Розбійники», Байрон «Корсар»)

Літературознавчий практикум. Встановлення жанру,роду твору 

Назвіть роди літератури. Що таке епос? Які жанри належать до епічного роду?

Визначимо жанр твору.

 Що таке роман? Які ознаки роману вказують на те, що це епічний жанр?

Які романи ми вивчали на уроках світової літератури? Пригадайте їх жанрові особливості

Складання схеми на дошці

Епос                                              Лірика                                 Драма

Оповідання                                    Вірш                                     П’єса

Повість                                         Поема                                  Комедія

Роман                                                                                           Трагедія

 

Визначаючи композиційну побудову твору, працюватимемо з текстами.

У чому особливості вивчення роману О.С.Пушкіна?

Будемо працювати з оригіналами, тоді як оповідання Р.М.Рільке «Пісня про Правду» вивчали у перекладі

Колективна робота – визначення складових композиції

Композиція – це побудова твору (приклад на будинку, який учитель малює на дошці з певними поясненнями). Учні пригадують, як будівельники починають зводити дім, спочатку закладають фундамент, у художньому творі – це зав’язка, у романі сюжет починається з експозиції -  це частина фундаменту. Розвиток подій – це основна частина будівництва, зведення стін, дверей, вікон тощо. Дашок – це найнапруженіший момент і в художньому творі, і в будівництві. Чи вдалий будиночок, чи радує око власника, чи гармонійним є проект архітектора? У художніх творах – хвилюючий, особливо захоплюючий момент сюжету. Розв’язка – це  димохід у дашку, закінчення будівництва, у романі основні події завершуються, герої своїми вчинками, поведінкою завершують певний період свого життя.

 

 (Семикласники під керівництвом вчителя визначають композиційну побудову роману)

Експозиція – знайомство з головними героями, стосунками між ними

Зав’язка – події на псарні, конфлікт між приятелями, приїзд Володимира, смерть батька…

( Визначення кульмінації викликає дискусію в учнів, вони пропонують і доводять декілька варіантів)

Кульмінація – зустріч двох хлопчиків біля дупла, історія з каблучкою, або вінчання Маші, або зустріч на дорозі з Дубровським, відмова Марії від щастя з Володимиром

( Учитель пояснює дітям, що одного погляду на це питання у літературознавстві немає)

Розв’язка – закінчення розбійництва

Які композиційні складові вказують, що це роман? Розвиток подій – опис не однієї, не декількох подій з життя героїв, а багатьох

Позасюжетні елементи – це пейзажі, вставні епізоди, описи побуту, авторські відступи, інтер’єри, обрамлення, присвята, епіграф)

(біля будиночку можна зобразити паркан, доріжку тощо, пояснюючи вставні елементи)

Самостійна робота. Визначення позасюжетних елементів у тексті твору

Робота з епіграфом. « Где стол был яств, там гроб стоит»

Як розумієте слова Г.Державіна?

Чому Олександр Сергійович використовує саме ці слова для епіграфу?

Підведення підсумків. Встав пропущені слова. Робота у зошитах та на дошці

 …. – роман ….  письменника О.С.Пушкіна. У ньому Олександр Сергійович порушує проблеми ….. Твір має чітку побудову - ….. Мені запам’яталися такі позасюжетні елементи - ….

Домашнє завдання. Підготувати матеріал – цитати, власні думки для характеристики героїв

Урок №2

            Тема уроку. О.С.Пушкін «Дубровський».  Характеристика героїв роману, їх долі,   головна думка твору

Мета уроку: з’ясувати, як події роману розкривають характери героїв,   формувати уміння характеризувати образи героїв через їхні вчинки, вміння висловлювати власну точку зору, аргументуючи її, доводячи цитатами з тексту, збагачувати словниковий запас слів школярів, розвивати усне мовлення, мислення, виховувати вдумливого читача,  відповідальне, свідоме, ставлення до своєї долі

Хід уроку

Мотивація навчальної діяльності

Коли ще зовсім юного майбутнього письменника С.Я.Маршака запитали: «Які книги він любить читати?», він з гордістю відповів: «Люблю читати …і назвав прізвище одного письменника.» Йому порадили «Читайте Пушкіна!». Я хочу Вам порадити «Читайте Пушкіна!»

Чому порадили це С.Я.Маршаку?

Сучасна, інтелігентна  людина повинна бути вдумливим уважним читачем, розуміти задум автора, його позицію. Працюватимемо над цими завданнями і ми. Сформулюємо тему уроку. (Учні на основі домашнього завдання оголошують тему уроку, допомагають поставити завдання)

Запис теми уроку, оголошення завдань, домашнього завдання

Щоб дослідити головну думку твору, спробуємо проаналізувати вчинки героїв, зрозуміти їхні наміри у тій чи іншій ситуації, простежити, які чинники впливають на долю героя. Будьте особливо уважними на уроці – домашнє завдання буде підсумком вашої праці на уроці – скласти письмову характеристику одного з героїв роману

 

Аналіз художнього тексту.

Про які особливості характерів героїв розповідає автор на початку роману? Робота з художніми деталями.

Схематичний  запис головних героїв твору, їх рис характеру  в учнівських зошитах

Кирило Петрович Троєкуров – багатий, знатний, гостинний, самолюбивий, неосвічений, розбещений життям та оточуючими, пихатий,високоносний, чванливий, жорстокий, мстивий, проте є рештки совісті у характері. Кається, приїжджає миритися до приятеля, але пізно, любить свою доньку, але вважає себе господарем її долі, видає насильно заміж за нелюбого.

Які риси характеру простежуємо у історії з спадщиною Дубровського?  Як повелися герої? Чи був вихід з такого становища? 

Троєкуров - задумав як бажання показати свою зверхність, помститися, поставити людину на місце.

Зачитати уривок з твору. Приїзд Троєкурова до хворого Дубровського  

Чи можемо сказати, що це моральне та фізичне вбивство Андрія Гавриловича?

Хто розділяє іншу точку зору, що це доленосний збіг обставин?

 

 Андрій Гаврилович Дубровський – гордий, збіднілий. Має почуття власної гідності, не женеться за багатством, запальний, необачний, непередбачливий, любить сина, піклується про нього, заздрить багатству приятеля, добрий поміщик, селяни його люблять, не хочуть йти у власність до сусіда.

Розбір уривків роману.

Історія на псарні, судова справа,  пропозиція Троєкурова одружити дітей

Як поводить себе Дубровський в історії з спадщиною? Він і не підозрює,  яку западню готує йому колишній приятель, бо він порядна людина

Чому Олександр Сергійович наділяє своїх героїв таким прізвищем?

Дуб – міцне,  сильне дерево. Його не можна зламати, можна знищити – спиляти,  зрубати під корінь, але вирвати з корінням не можна. Коріння Андрія Гавриловича – це його син Володимир.

Характеристика Володимира.

Володимир – «справжній герой повісті»,  виховується без батьків, грає в карти, розтринькує гроші батька, але любить його, хвилюється за стан здоровя, картає себе за неувагу до життя рідної людини, мстивий, відстоює гідність роду, власну, сміливий, благородний, покохавши Машу, відмовляється від своїх злих намірів, гордий.

Як Пушкін називає Володимира? Хто головний герой роману?

Чи гарний син Володимир?

Яка роль Володимира в пожежі будинку? Чи знав він про те, що двері зачинено?

Який епізод твору вказує на те, що Володимир благородний розбійник?

Чому Володимир обкрадає Антона Пафнутійовича? 

Чому Володимир запізнився  і не зміг врятувати Марію?

Чому розбійники не відповіли на кров свого отамана?

Психолого-педагогічне дослідження. Висновок психолога про стан виховання Володимира

Уявімо, що ви  практичний психолог, вам потрібно скласти висновок про стан виховання героя. Ваша думка…

Не зважаючи на відсутність батьківської ласки,  турботи, уваги, Володимир хвилюється за життя і здоров’я батька, тяжко переживає його божевілля, вирішує помститися за несправедливість в історії зі спадщиною. Це людина з власною гідністю, горда, вважає, що рід, родина, захист честі роду –  пріоритети порядної людини. Виховання Володимира – це типова історія виховання хлопчиків з дворянських родин. О.С.Пушкіна виховували так само. Зверніться до біографії поета, дізнаєтеся про це!

Маша – красуня, 17 років, захоплюється читанням, не любить шумних компаній, добра – відмовляється від пропозиції Дубровського знищити князя Верейського, кохає Володимира, адже прийняти його допомогу та кохання рівноцінно смерті чи постриг – монастир.

Як ви розумієте таку художню деталь? «Вона звикла ховати свої почуття від батька і думки…»

Коли вперше Маша звернула увагу на француза-вчителя?

Що значить для Маші прийняти допомогу та кохання Володимира? Як Маша відповіла на слова Дубровського «Ви вільні»? Чи всі люди рівні для Марії? Як вважаєте, чи кохає Маша Володимира?

Вона донька свого батька, виховання у родині розбещеного поміщика зробило свою справу.

Підсумок уроку. Визначення головної думки твору

Яка головна думка твору?

Не варто мстити, помста – це могила для усіх. Володимир занапащає своє життя, кохання, Троєкуров передрікає Машу на життя з старим, нелюбим князем, гине багато людей. Найбільші цінності знищено, загублено!

Робота з афоризмами

Кожен учень отримує картку з крилатими висловами. Які вислови є головною думкою твору? Які з них характеризують наших героїв?

Чем отомстить своему врагу? Стараться делать ему как можно больше добра

                                                                         Эпиктет

Побеждай ярость любовью, отвечай добром на зло, скупость побеждай щедростью.

Будда

 

Прощение врагов – прекрасный подвиг; но есть подвиг еще более прекрасный, еще более человеческий – это понимание врагов, потому что понимание – разом прощение, оправдание, примирение.

 А. Герцен

Не то жалко, что человек родился и умер, что он лишился своих денег, дома, имущества: все это не принадлежит ему. Но жалко, если человек теряет свою истинную собственность – свое достоинство.

Эпиктет

Только слабые совершают преступления: сильному и счастливому они не нужны

Вольтер

 

Тема уроку. Роман «Чума» як узагальнене трактування зла в контексті людського буття і як ствердження необхідності боротьби з ним при неможливості повного й остаточного подолання

Мета уроку: розкрити екзистенціальний зміст роману «Чума», розвивати вміння учнів характеризувати героїв твору, висловлювати свою точку зору, дослідити основні перестороги А.Камю, виховувати активну життєву позицію

Тип уроку: урок засвоєння нових знань, умінь і навичок

Хід уроку

Актуалізація опорних знань

Урок хочу розпочати словами Альбера Камю: «За допомогою чуми я хочу передати атмосферу задухи, від якої ми потерпали, атмосферу небезпеки й вигнання, в якій ми жили тоді. Водночас я хочу поширити це тлумачення на існування взагалі. Чума покаже моральне обличчя тих, кому минулої війни випало думати, мовчати і страждати».

До якої історичної доби можемо віднести ці слова?

Які вади людини підкреслює автор?

Не бійтеся ворогів, у крайньому разі вони вас можуть вбити! Не бійтеся друзів у крайньому разі вони вас можуть зрадити! Бійтеся байдужих, саме через їхню мовчазну згоду і здійснюються вбивства і зради!

Усе людство в цілому й кожна людина зокрема може перебувати в стані «Зачумленості». Того стану нікому не вдалося уникнути, кожна людина може перебувати в стані зачумленості. Бути зачумленим – це не лише готовність убивати, ай не протистояння насильству, примирення з тими, які вбивають.

Схематичне зображення образу чуми:

Чума – смертельна хвороба, епідемія
Чума – фашизм
Чума – зло у душі кожної людини
Чума – всесвітнє зло що знищує людей духовно

Це філософський роман, на першому плані філософська проблема – зло і людське буття

Оголошення теми, завдань уроку

Хто зможе сформулювати тему уроку, спираючись на матеріал початку уроку?

Завданнями уроку будуть дослідити поведінку героїв роману під час епідемії жахливої хвороби, проблему вибору кожним з них в ситуації, коли існує реальна загроза смерті.

Характеристика героїв твору

Різні погляди на зло як всесвітню філософську категорію розкривають у романі через ставлення до чуми герої твору

Лікар Бернар Ріє

Журналіст Раймон  Рамбер

Контрабандист Коттар

Отець Панлю

Пацієнт лікаря службовець мерії Жозеф Гран

Ці герої втілення авторської філософської ідеї роману. Образи героїв теж символічні, як і назва твору. Всі вони вияв різних граней людського Я – дають змогу поглянути на взаємини між людиною і абсурдним буттям з різних боків.

Лікар Ріє – 35 років, готовий на зіткнення з чумою ще задовго до її появи. Міцний, вольовий, рішучий, переживає чуму як мешканець міста Орана, а не як сторонній споглядач. Спілкується багато з хворими, які потерпають від самотності й страху. Сам переживає такі почуття, розлука з дружиною. Добре знає свою справу, хоча йому здається, що його обізнаність про світ обмежена. Лікує хворих і тим самим бореться проти хаосу, безглуздя, абсурду, які принесла чума. Намагається зберегти надію в безнадійному світі. І хоч герой не вірить у свою всемогутність, він переконаний, що єдина зброя проти чуми це чесність.  Герой знає, що чума, зло нездоланне.

Чи переміг герой чуму? Ні! Але вистояв. Зло вічне, непереможне.

«Что бы делало твое добро, если бы не существовало зла, и как бы выглядела земля, если бы с нее исчезли тени? Ведь тени получаются от предметов и людей. Зло і добро завжди поруч. Хто сказав ці слова?

Давайте звернемося до визначальних рис екзистенціалізму. На першому місці категорії абсурдності буття, страху відчаю, самотності, страждання, смерті. Які з цих рис підходять до характеристики Ріє? Які риси філософського напряму  притаманні Ріє?

Якого міфічного героя нагадує вам щоденна, виснажлива, непоказна, буденна боротьба лікаря з чумю?

Це Сізіф, який крок за кроком веде нескінченну боротьбу з чумою. У цій щоденній боротьбі за кожну людину – справжній трагічний стоїцизм, справжній героїзм.

 

 Помічник лікаря Тарру – ініціатор створення добровільних загонів, історіограф, борець проти абсурду, людина з проникливим поглядом, здатна бачити недоречність людських вчинків. Син помічника прокурора. Задумується про те, що суспільство зі смертними вироками є зачумленим. Позиція у боротьбі з чумою виростає з конфлікту «батьки і діти». Чи це бажання змити з себе гріхи батьків, усвідомлення того, що сини відповідають за них, мають пройти це очищення через кола Пекла, борючись зі злом. Чи вважає Тарру, що людство повинно боротися з чумою? Перемагає? Також ні! Я - очищення

 

Журналіст Раймон Рамбер – хоче вирватися з Орана, але потім розуміє, що крім родинного щастя для нього існує щось інше. «Соромно бути щасливим одному» Я - усвідомлення

Отець Панлю – вважає, що чума – це кар Господня за гординю людську, вона відділить зерна від полови, грішників від праведників. Він закликає любити все, чого не можна осягнути розумом, підкоритись чумі. Помирає від неї, але його чума має інші ознаки. Я – покора.

Котар контрабандист, спільник чуми, це зло, яке повинно бути у в’язниці. Я- зло

 

 Лікар Ріє

Я не знаю, ні що мене чекає, ні що буде по всьому цьому. Зараз є хворі, і треба їх лікувати. Роздумувати вони будуть  потім, і я з ними також. Але найпильніша справа – лікувати їх. Я бороню їх як умію, та й усе.

Тарру запитує:

Навіщо ви так самовіддано робите свою справу, коли не віруєте в Бога?

Лікар сказав, що він уже відповів на це питання і що коли б вірив у Бога всемогутнього, то облишив би лікувати хворих і передав їх до рук Господніх. Але річ у тім, що жодна людина на світі, отож навіть отець Панлю, який вірить, що вірує, не вірить  у такого Бога. Бо ніхто цілком не покладається на його волю, він Ріє, вважає, що принаймні тут він на правдивій дорозі, борючись проти усталеного в світі ладу

На даному етапі, межі якого він (Ріє) і сам не зміг би визначити, він перестав бути цілителем. Тепер його функцією стала діагностика. Визначати, бачити, описувати, реєструвати, потім прирікати на смерть – ось яке він зараз мав  завдання.

«Ви безсердечний!» - якось сказали йому. Та ні ж бо, серце якраз він мав, і билось воно для того, щоб допомагати йому протягом двадцяти годин на добу бачити, як люди умирають, створені для життя, і назавтра починають все знову. Віднині серця лише на це й вистачало. Як же могло вистачити його на порятунок чийогось життя?

І ось тут доктор Ріє і задумав написати цю історію, яка завершується тут, написати для того,  щоб не уподібнитися до мовчунів, щоб засвідчити на користь зачумлених, аби принаймні пам'ять залишити про несправедливість і насильство, учинені над ними, та й просто для того, щоб сказати, чого навчає тебе лиха година: люди більше заслуговують на захоплення, ніж на зневагу.

А втім, він розумів, що ця хроніка не може стати історією остаточної перемоги. А може бути тільки свідченням того, що треба було вчинити і що, безперечно, повинні чинити всі люди всупереч страху з його невтомною зброєю, усупереч усім особистим мукам, що повинні чинити усі люди, які через незмогу стати святими і відмовляючись прийняти лихо,  намагаються бути зцілителями

І справді, дослухаючись до радісних криків, що долинали з центру міста, Ріє згадав, що будь-яка радість – під загрозою. Бо він знав те, чого не відала ця щаслива юрма і про що можна читати в книгах: бацила чуми ніколи не вмирає, ніколи не щезає, десятиліттями вона може дрімати десь у закутку меблів або в стосі білизни, вона терпляче вичікує своєї години в спальні, у підвалі, у валізі, у носовичках та в паперах, і, можливо, настане день, коли на лихо і в науку людям чума розбудить пацюків і пошле їх конати на вулиці щасливого міста. 


Теги: Луговська С.О., Пушкін
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 190/23


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar