Головна » Зарубіжна література

Музикальність поезії Михайла Лермонтова

Мета уроку: розширити знання учнів про творчість поета зосередити їхню увагу на мелодійності його поезії та її втіленні в музиці романсів; сформувати поняття про камерну музику; розвивати естетичні смаки учнів.

Тип уроку: Пояснення нового матеріалу з елементами інтеграції

Форми роботи: Індивідуальні завдання.

Обладнання: портрет М. Лермонтова, автопортрет, портрети роботи невідомого художника: поет у ранньому дитинстві, портрети Є. О. Арсеньєвої, Ю. П. Лермонтова, М. М. Лермонтової. Портрети поета різних художників та репродукції його картин з альбому “М. Ю. Лермонтов” (М.: Просвещение, 1988), виставка книг М. Лермонтова, записи романсів “Нищий” С. Рахманінова, “И скучно и грустно” О. Даргомижського, “Горные вершины” О. Варламова, “Выхожу один я на дорогу” П. Булахова, запис концерту для скрипки з оркестром соль мінор А. Вівальді.

Використання інноваційних елементів на уроці: диференційований та індивідуальний підхід.

 

Епіграф до уроку: “Моя душа – мозаїка мільоногранна.

                                І кожна грань у ній – окремий дивний світ”.

 

План і хід уроку
І. Актуалізація опорних знань

Учитель літератури. У 1814 році в ніч з 14-го на 15-те жовтня в Москві народився хлопчик. Його назвали Михайлом. Згодом він напише: “Моя душа, я помню, с детских лет чудесного искала”.

Цей хлопчик стане великим російським поетом.

(Демонстрація портрета Лермонтова)

Кого ви впізнали в цьому портреті?

Учні. Це Михайло Юрійович Лермонтов.

Учитель літератури. Що вам відомо про поета?

Учні. Він одноліток Т. Шевченка та його сучасник. Написав вірші “Парус”, “Два великана”.

ІІ. Мотивація навчальної діяльності.

Оголошення теми та мети уроку

Учитель літератури. Сьогодні ви дізнаєтесь багато нового та цікавого про життя і творчий шлях великого російського поета М. Лермонтова. Послухайте його вірші, відчуєте їхню мелодійність, а також почуєте звучання поезій Лермонтова в музиці.

Учитель музики. Ви довідаєтесь, що таке камерна музика і один з її жанрів – романс.

ІІІ. Сприймання нового матеріалу.

(Робота з портретами поета роботи різних художників)

Учитель літератури. Зверніть увагу на цей ряд портретів. Вдивляючись у зображення поета, ми помічаємо, що всі художники старанно намагались передати вираз очей Михайла Юрійовича. Глядач відчуває, що жодному з них не вдалося цього зробити. Малювали поета художники не дуже відомі: Петро Михайлович Заблодтський, Кирило Антонович Горбунов,

Олександр Іванович Клюндер. Безумовно, це були талановиті люди, але цілком очевидно, що художники виявили неспроможність передати внутрішню духовність поета.

( На фоні тихої музики Вівальді)

Звертаючись до спогадів сучасників поета, ми переконуємося, що це була людина з характером, сповненим суперечностей. Одні говорили про нього як про людину дратівливу, гордовиту, зарозумілу. Інші згадували його веселим, життєрадісним, симпатичним. Причина, мабуть, у тому, що духовно багатій людині притаманні часті зміни душевного стану, постійне напруження думки. Сам поет говорив, що природа наділила його армійською зовнішністю. Позувати художникам він не любив. Але поет і сам був неабияким художником і написав власний портрет.

(Демонстрація автопортрета)

Поет на фоні Кавказьких гір, у бурці, з кинджалом за поясом, з великими, сумно-стривоженими очима – саме цей портрет відповідає поезії Михайла Юрійовича.

(Демонстрація портретів Лермонтова у ранньому дитинстві роботи невідомого художника)

Ці два портрети збереглися з раннього періоду життя поета. Їхній автор невідомий. Подивіться уважно і скажіть яким зобразив художник Лермонтова в дитинстві?

Учні. Художник зобразив маленького Лермонтова з широким відкритим лобом, великими очима, в яких відчувається доброта і сум. У руці хлопчика пензлик, що свідчить про його схильність до малювання.

(Демонстрація портрета батька)

Учитель літератури. Перед вами портрет батька поета – Юрія Петровича Лермонтова, написаний невідомим художником. Батько був небагатим поміщиком, військовим, який дослужився до чину капітана. Вийшовши у відставку, він познайомився з Марією Михайлівною Арсеньєвою, а пізніше одружився з нею.

(Демонстрація портрета матері)

Це – портрет жінки, яка була матір’ю майбутнього поета, теж роботи невідомого художника.

Мати була тендітною, наділеною щирою добротою і музичними здібностями людиною. Марія Михайлівна турбувалася про кріпосних селян, багатьох сама лікувала. Народження Михайлика зробило її щасливою, але значно послабило й до того не міцне здоров’я. Вона померла у 22 роки, коли сину було лише три роки. Поет пам’ятав матір смутно і щиру вдячність за те, що вона ввела його у світ музики, навчила слухати її, переживаючи хвилини радості.

(Демонстрація портрета бабусі)

А ось і портрет бабусі поета – Єлизавети Олексіївни Арсеньєвої, теж роботи невідомого автора. Незадоволена заміжжям дочки, вона вважала зятя винуватцем її смерті. Тому стосунки між близькими хлопчикові людьми були ворожими. Бабуся склала заповіт, за яким весь свій спадок обіцяла Михайлові за умови, що батько залишить сина до повноліття у неї.

Юрій Петрович розумів, що не зможе, не маючи матеріальної можливості, дати синові необхідну освіту, тому погодився на цю умову.

Хлопчик пережив розлуку з батьком. Він любив і його, і бабусю і не хотів бути суддею для рідних.:

«Мы не нашли вражды один в другом,

Хоть оба стали жертвою страданья

Не мне судить, виновен ты иль нет…»

Так пізніше він висловив свої почуття до батька. У дитинстві Михайло навчався грати на скрипці, фортепіано, малював, багато читав, вивчав іноземні мови. Разом з бабусею він багато подорожував. Цікавився історією і почав писати вірші. Одним з перших був вірш “Парус”.

(Читання вірша “Парус” підготовленою ученицею)

Відомий вірш “Бородіно” був написаний під враженням від розповідей тар ханських кріпаків та французького гувернера Капе, який був добре освіченим офіцером наполеонівської армії. Потрапивши в полон, він залишився в Росії. Його спогади викликали багато почуттів у юного поета, і згодом він написав відомий вірш “Бородіно”.

(Читання уривка з вірша “Бородіно” підготовленим учнем)

Разом з селянськими дітьми Михайло грався у війну, де завжди був командиром, захоплювався ліпленням з червоного воску, влаштував театр ляльок-маріонеток і сам писав сценарії для його спектаклів. Коли йому виповнилось 13 років, бабуся вирішила переїхати до Москви, щоб Михайло зміг отримати добру освіту. Там він вступив до Пансіону при московському університеті. В роки навчання юний Лермонтов відвідував великий театр, захоплювався драмами Шекспіра та Шіллера. Навчався він з інтересом, був одним з кращих учнів, виступав на концертах. Граючи на скрипці, любив поезію Пушкіна. Вже в Пансіоні написав близько 60-ти віршів.

У 14 років Лермонтов написав першу поему “Індіанка”, яка, на жаль, до нас не дійшла. Друга його поема – “Кавказький ленник” була написана під впливом поезії Пушкіна. Михайло видає рукописний журнал “Вранішня зоря”, пише вірші “Монолог”, “Молитва”, “Жалобы турка”. В цьому ж віці він читає твори англійського поета Байрона в оригіналі. Серйозний і дуже вразливий хлопчик не знаходив серед однолітків того, хто розумів би його.

От послухайте розповідь про історію написання вірша “Нищий”.

 Підготовлений учень. Збереглися спогади про те, як перед від’їздом на навчання у Московський університет Михайло з друзями їздив у Троїцько-Сергіївську лавру, яка знаходиться неподалік від Москви. Перед входом до лаври сидів жебрак, який на дзвін падаючої монети хрестився і дякував людям, що дали милостиню. Михайло з хлопцями зупинилися біля жебрака, поговорили з ним, а той розповів, як одного разу такий самий гурт хлопців насміявся над ним, кинувши в його чашку камінці. Почуте дуже вразило юного поета. Повернувшись додому, він не міг відпочивати, як інші, а пішов у свою кімнату і, ставши на коліна перед стільчиком, щось швидко написав. Коли покликали до столу, Михайло скочив на ноги і поніс листок, списаний рядками вірша, який назвав “Нищий”.

(Читання вірша “Нищий” підготовленою ученицею).

Учитель музики. Пізніше видатний російський композитор Сергій Рахманінов, прочитавши цей вірш, глибоко пройнявся драматизмом описаної події, що стало поштовхом до створення музики. Через деякий час у багатьох музичних салонах уже виконувався його романс “Нищий”.

Словникова робота. Романс – невеликий вокально-поетичний твір ліричного характеру з інструментальним супроводом.

Романси виконувалися у невеликих залах, призначених для обмеженої кількості слухачів. Саме така музика називається камерною. Крім романсів, є ще інструментальна камерна музика. Послухайте романс. Зверніть увагу на передачу почуттів музичними засобами. В зошитах запишіть визначення романсу.

(Слухання романсу Рахманінова “Нищий”)

Учитель літератури. В 16 років Михайло вступив до московського університету, продовжуючи багато читати і думати.

У своїх віршах Лермонтов намагається осмислити проблеми добра і зла, сенсу та мети життя. Найбільш відомі його вірші цього часу: «Эпитафия», «Два великана», «Предсказание».

Юний поет бажав жити в одному місті з Пушкіним. Це й стало основною причиною переїзду до Петербургу. Лермонтов поступає до школи юнкерів. Він сподівався зустріти там цікавих людей, але це були марні сподівання. У вищому світі мало цікавились мистецтвом, літературою, наукою. Відсутність мети життя пригнічувала поета. Він тримався, як усі, але ні з ким не ділився своїми думками і планами, ні перед ким не розкривав душу. У цей час він писав:

«Напрасно я пишу повсюду развлеченья,

Пестреет и жужжит толпа передо мной…

На сердце холодно, и спит воображенье:

Они все чужды мне, и я им всем чужой».

На цей час ним було написано близько 400 віршів, кілька поем, але вимогливість до себе не дозволяла йому вважати себе поетом. Першим віршем, який він надрукував,

Є “Бородіно”. Лише маючи десятирічний поетичний досвід, Лермонтов став літератором.

Доленосним став вірш “Смерть поета”, який був щирим відгуком на загибель Пушкіна.

(Читання вірша “Смерть поета” вчителем.)

Вірш став подією в літературному та громадському житті Росії. Його високо оцінили Жуковський, В’яземський, та інші друзі Пушкіна. Вірш швидко поширився серед людей, його переписували, передаючи з рук в руки. Хтось, щоб догодити царю Миколі І, передав йому цей вірш. Після цього, 18 лютого 1827 року, Лермонтова заарештували, а потім перевели в Нижегородський полк, який на той час вів бойові дії на Кавказі, розраховуючи, що поет загине під кулями горців. Це було перше заслання поета. Сподівання ворогів не справдилися. Михайло Юрійович не загинув, а збагатився новими враженнями, написав багато нових творів, познайомився з новими людьми.

Враження від природи Кавказу відображені самим поетом на художніх полотнах. Подивіться на репродукції його картин.

(Демонстрація репродукцій картин роботи поета “Парус”, “Вид П’ятигорська”, “Тамань”.)

Яке враження справляють на вас ці картини?

Учні. Складається враження, що їх намалював професійний художник.

Учитель літератури. Взимку 1838 року на прохання бабусі та друзів Лермонтову дозволялось повернутися до Петербурга. Йому було тяжко усвідомлювати, що молодь духовно спустошена і не може знайти радості ні в чому. Її не цікавлять ні поезія, на мистецтво. Вона не здатна на щирі почуття. Ці думки поет висловлює у вірші “Дума”:

«Печально я гляжу на наше поколенье,

Его грядущее иль пусто, иль темно…»

У віршах “Поет”, “Пророк”, “Журналіст”, “Читатель и писатель” Лермонтов ставить проблему про завдання поезії та роль поета в суспільстві. В цей час він уже сам став відомим поетом. Його запрошували в аристократичні салони. Він писав, що той світ, який він висміював у своїх віршах, з насолодою оточував його лестощами.

Лермонтов завершує роман “Герой нашего времени”, пише багато віршів, його слава зростає, він тримається незалежно. Якось на балу, під час маскараду, до поета підійшли дочки царя і зверхньо заговорили з ним. Він зробив вигляд, ніби не впізнав їх і говорив з ними неввічливо. Цар був незадоволений. Через два тижні з’явився вірш “Как часто пестрою толпою окружен”, який підсилив недоброзичливе ставлення до Лермонтова у вищих колах. Потрібна була якась причина, щоб позбутися непокірного поета. Нею стала дуель Михайла Юрійовича з сином французького посла Бранта. Поета заарештували і перевели в Тенгинський полк, який воював на Кавказі з горцями. Перед від’їздом на заслання поет пише вірш “Тучі”.

(Читання віршу “Тучі” підготовленим учнем)

Як у цьому вірші відобразилась доля поета?

Учні. Він, як хмари, гнаний у заслання. Йому тяжко залишати рідний край.

Учитель музики. Ще за життя поета музиканти виявляли інтерес до його творчості. Секрет у тому, що музикальність натури самого Михайла Юрійовича відбивалась у його віршах. Уже в 40-х роках були написані романси Олександра Львовича Гурильова, Гаврила Якимовича Ломакіна, Миколи Олексійовича Тітова, Петра Петровича Булахова. Ось назви деяких з них, які поет теж міг чути: «Выхожу один я на дорогу», «Молитва», «Узник», «И скучно мне и грустно», «Горные вершины», «Еврейская мелодия», «На севере диком», «Казачья колыбельная».

 

Учитель літератури. Вороги заздрили поету і всіляко намагались зашкодити йому. Це вдалося зробити відставному майору Мартинову. Попереду була дуель. Друзі хотіли запобігти цьому, але дуель відбулася. 15 липня 1841 року біля підніжжя гори Машу, що поблизу п’ятигорська, о 6 годині вечора зібрались дуелянти та секунданти. Є багато свідчень того, що цю дуель було сплановано з метою вбивства поета. Підтвердженням є й те, що вбивця не був суворо покараний.

Не стало видатного поета. Поета. Який оспівав свободу, велич духу, радість зустрічі і біль розлуки, який вмів оживляти, одухотворяти природу: хмари, дубовий листок, пальму, сосну, хвилі... Вся його творчість – це поєднання простоти і піднесеності, природного й оригінального.

Учитель музики. Після загибелі поета композиторами Аляб’євим, Мусогорським, Римським-Корсаковим були написані романси на вірші Лермонтова. Це – «Ангел», «Утес», «Когда волнуется желтеющая нива», «Как небеса, твой взор пылает».

Російський композитор Антон Григорович Рубінштейн за творами Лермонтова написав опери «Демон», «Купец Калашников», «Месть» та романси на його вірші: «Парус», «Кинжал», «Слышу ли голос твой», «Утес», «Тучи» та інші.

Романс, який ви зараз почуєте, цікавий тим, що в ньому звучить сповідь багатостраждальної душі. Це – зізнання людини, яка жадає щастя, любові, дружби, але спустошена безплідною нудьгою і втратила віру в можливість знайти співчуття. Послухайте романс «И скучно и грустно» Олександра Сергійовича Даргомижського.

(Слухання запису романсу «И скучно и грустно».)

Які почуття викликає у вас цей романс?

(Відповіді учнів)

Слід сказати, що Лермонтов був талановитим перекладачем віршів Байрона Гете та інших поетів.

Романс «Горные вершины» на текст Й.-В. Гете в перекладі Михайла Юрійовича Лермонтова написав композитор Олександр Варламов. Це – зразок тонкої поетичної та музикальної лірики. Послухайте цей романс і скажіть, яким настроєм він пронизаний.

(Слухання романсу «Горные вершины»)

Учні. У романсі присутній настрій тихого світлого суму.

Учитель літератури. Знайомство з поезією Михайла Юрійовича Лермонтова назавжди залишає в душі образ цієї людини: сумної, суворої, ніжної, владної, скромної, сміливої, благородної, мрійливої, глузливої, наділеної, сильними почуттями і волею, проникливим і нещадним розумом.

Конкурс на краще читання віршів.

У програмі конкурсу. «Когда волнуется желтеющая нива», «Узник», «Два великана», «Договор», «И скучно и грустно», «Еврейская мелодия», «Не плачь, не плачь мое дитя», «Выхожу один я на дорогу», «Родина», «Молитва».

Нагородження переможців книжками.

 

IV. Підсумок уроку

Вікторина за запитаннями

Місто, в якому народився поет.
Хто з рідних зіграв вирішальну роль у житті поета?
яку освіту здобув Михайло Юрійович?
назвіть перший вірш поета
Який твір різко змінив долю поета?
Назвіть першу поему поета
Як і коли загинув поет?
Що таке романс?
Хто є автором музики романсу “Нищий”?

(Відповіді учнів)

Учитель літератури. Чи міг би Лермонтов слова з епіграфу віднести до себе? Доведіть свою думку.

Учні. Михайло Юрійович міг би сказати так про себе тому що був людиною, наділеною різними здібностями: малювання картини, портрети, ліпити воскові фігури, писати сценарії до спектаклів, вірші, поеми, прозу, грати на скрипці, фортепіано, читати в оригіналі твори англійською мовою, перекладати на російську з інших мов, бути хоробрим вояком.

Домашнє завдання: вивчити вірш, який найбільше сподобався; знати визначення романсу та камерної музики.


Теги: Лермонтов, Мазоха О.Л.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 112/7


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar