Головна » Зарубіжна література

Легендарна постать Езопа. Узагальнення законів життя в його байках. Езопові байки як скарбниця сюжетів для світової літератури

Мета: Познайомити учнів з легендарною постаттю Езопа та його творами; розвивати навички аналізу байки. Її виразного читання; визначити художні особливості байки; виховувати моральні та духовні якості учнів.

Хід уроку: 1. Постановка теми. Мети уроку.

                    2. Бесіда-лекція: « Легендарна постать Езопа».

                    3. Коментоване читання байок Езопа.

                    4. Виразне читання байок за ролями.

                      

Додому: Вивчити напам'ять одну з байок Езопа.

 

         Давньогрецька література дала неперевершені зразки художніх творів, автори яких першими в художній писемній літературі узагальнили фольклорний образ персонажа – героя, гідного наслідування, носія ідеалів людства, що вкладалися в приклади вияву свідомості громадянина і борця за незалежність і свободу.

         Про багатьох авторів таких величних творів нічого не відомо. Серед імен, що оповиті легендами, ім'я Езопа. Жодних достовірних відомостей про нього немає. Зате багато, може й занадто, різних переказів та легенд про ниття цього мудрого співця, що жив у VІ ст. до н.е., тобто через два століття після Гомера, в надзвичайно збагачений фактами період давньогрецької історії.

   За легендами Езоп був кривий на ногу та горбатий.

         З усіх біографічних версій випливає найважливіша думка: це був народний поет, мислитель і наставник - мораліст. Цей напівлегендарний раб був творцем і каноні затором літературного жанру – байки.

         Здавна його твори приваблювали людей різного роду занять і захоплень своєю мудрістю і лагідністю. Деякі з них не лише цікавилися біографічними фактами байкаря, а пробували, вчитуючись у його твори, аналізувати і робити висновки. Багато цікавого можна зустріти в цих писаннях.

Навіть в легендах про Езопа образ цього поета – раба приваблює тим, що він розумніший за Ксанфа, свого господаря – філософа, представника аристократичної знаті.

За легендою відомо також, що Езоп був звільнений з рабства. За іншою легендою цар Крез відправив Езопа у місто Дельфи. Там байкар повинен був принести пожертву богу Аполлону у величному храмі, але дельфійські жерці непомітно вкинули між речі Езопа золотий кубок Аполлона, звинувативши його в крадіжці, засудили і скинули з високої скелі в безодню.

Байка відноситься до жанру дидактичної літератури, в якому разом з короткою розповіддю прозою чи віршем сформульовано моральний висновок, що надає розповіді алегоричного характеру. Головним принципом творення байки є алегорія – перенесення рис характеру людей в образи тварин, птахів, риб, рослин. Розповідною частиною байка подібна до казки, новели, анекдоту, а моральною частиною – до прислів’я та приказок. У байці найчастіше наявний комізм або соціальна критика.

Елементи байки наявні в фольклорі найдавніших часів, але як жанр байка сформувалася в грецькій словесності. Слід відрізняти байку від казок про тварин. У цих казках звірі змальовані, як вони є в натурі. Тут функція алегорії не є основою побудови твору. Прикладом може бути байка Езопа «Прометей і люди».

Прометей і люди

Прометей за наказом Зевса виліпив людей і тварин. Але Зевс помітив, що тварин набагато більше, і наказав Прометеєві знищити частину тварин, обернувши їх на людей. Прометей виконав цей наказ. І трапилося так, що люди, виліплені з тварин, мають людський вигляд, але душу звірячу.

 Ця байка стосується людини нерозумної і грубої.

Як можуть переконатися учні, твори Езопа – це  коротенькі прозові розповіді, що мають повчання морального характеру. Повчання  є обов’язковою ознакою цього літературного жанру.

Байки Езопа нагадують стислі оповідання про тварин, птахів і людей, про живих істот і предмети неживої природи. Вони надзвичайно прості за побудовою, лаконічні словесним вираженням сюжету і головної думки. Це ніби щоденні спостереження розумного дослідника над різноманітнішими явищами і подіями в навколишньому світі, на підставі результатів яких він, осмислюючи, виводить певні закономірності у формі моральних повчань і закликів.

Центральними образами, як правило, є хижаки – вовк, лисиця, орел. Є багато казок Езопа з образами видатних мислителів – мудреців, вчених, філософів, письменників. У байках є образ самого байкаря, наприклад, байка «Езоп на корабельні».

Лисиця і виноград

Молода Лисиця побачила, що з виноградної лози звисають грона, і захотіла дістати їх, але не змогла. Відходячи, сказала сама до себе:

- Вони кислі!

Так і в людей буває. Коли хто неспроможний досягти чогось, посилається на обставини.

У байках Езопа багато місця займає соціальна проблематика. В умовах тодішньої, як і сьогоднішньої, дійсності декларація принципів рівноправ’я не означає рівні можливості та однакові умови життя для всіх.

 

Вовк і Ягня

Вовк побачив, що Ягня п'є воду з річки, і хотів знайти якийсь слушний привід, щоб його з'їсти. Отже, хоча він стояв і вище по течії, але почав обвинувачувати Ягня, що воно каламутить йому воду й не дає пити. Ягня відповіло, що воно п'є, торкаючись води тільки краєчками губ, і що, зрештою, воно, стоячи внизу, не може йому каламутити воду. Тоді Вовк зауважив: «Минулого року ти зневажило мого батька». «Мене тоді ще й на світі не було», — відповіло Ягня. Але Вовк сказав йому: «Хоч як би ти виправдовувалось, я все одно тебе з'їм».

Байка доводить, що навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду.

У бесіді з’ясуємо кілька проблем за запитаннями:

Скільки у байці дійових осіб? Хто вони?

Чим відрізняється їхня мова?

Кого слід бачити у цих образах?

Як називається прийом такого зображення?

Які риси характеру можна відмітити у кожного з персонажів байки «Вовк і Ягня»?

Який висновок можна зробити з цього твору Езопа?

Після бесіди учні читають байку у ролях.

 

Вовк і Козеня

Козеня стояло на хаті й лаяло Вовка, що проходив поблизу. Вовк же відповів йому:

- Не ти мене лаєш, а місце!

Так зручні обставини надають людям сміливості.

 

Батько і дочки

У батька були дві дочки. Одну він видав за городника, іншу - за гончара. Минув час, прийшов батько до дружини городника і запитав, як вона живе і як у них справи. Вона відповідала, що все у них є і про одне тільки вони молять богів: щоб настала гроза зі зливою і овочі напилися. Трохи згодом прийшов він і до дружини гончара і теж запитав, як вона живе. Та відповіла, що всього їм вистачає, і про одне тільки вони моляться: щоб стояла хороша погода, світило сонце, і посуд могла просохнути. Сказав їй тоді батько:

- Якщо ти будеш просити про гарну погоду, а сестра твоя про негоду, то з ким же повинен молитися я?

Так люди, які беруться за два різних справи відразу, зрозумілим чином зазнають невдачі в обох.

 

Лисий

Якось Лисий з перукою на голові їхав верхи. Почався вітер, зірвав з нього перуку, а свідки його лихої пригоди почали голосно сміятись. Тоді вершник, зупинивши коня, сказав: «Чи слід дивуватися,  що мене покинуло чуже волосся, коли залишило власне, що народилося разом зі мною?»

Хай ніхто не сумує при несподіваному нещасті.

Багато казок Езопа присвячені етичним проблемам, місцю людини серед інших людей, її вчинкам і характеру. В них можуть висміюватися якісь окремі вади.


Теги: Езоп, Водяницька І.І.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 828/261


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar