Головна » Зарубіжна література

Конспект уроку «Рільке й Україна» зі світової літератури в 7-му класі

Мета уроку: познайомити учнів з життєвим та творчим шляхом австрійського письменника  Р.М.Рільке, пов’язаним з Україною; розглянути ознаки  українського національного колориту на сторінках оповідання «Пісня про Правду»; формувати літературні компетентності:

-просторову (висвітлити тему та сюжетну лінію оповідання; розвивати навички роботи з текстом, уміння інтерпретувати літературний твір);

-логічну (розвивати в учнів вміння знаходити в тексті ознаки    національного колориту, наводити приклади художніх образів, пов’язаних з Україною, та аргументувати свій вибір);

-мовленеву (розвивати навички усного мовлення з посиланням на цитати з оповідання);

-аксіологічну (виховувати почуття патріотизму, національної свідомості)

Тип уроку: урок засвоєння нових знань

Обладнання: мультимедійний проектор, мультимедійна дошка, портрет Р.М.Рільке, матеріали для колажування

 

СТРУКТУРА УРОКУ

 

ХІД УРОКУ

Згадую полтавські степи, надвечірні зорі,

і охоплює душу сум, що мене там немає.

Р.М.Рільке

І. Організаційний момент

ІІ. Ознайомлення учнів з темою, метою та епіграфом уроку.

Слово вчителя.

Відома російська поетеса Марина Цвєтаєва писала: «Вже саме Ваше ім’я – вірш. Воно не римується  з сучасністю… Рільке із післязавтра… Хто ж ти, Райнер?...» (вислів вчитель виводить на мультимедійну дошку).

Я пропоную з відповіді на це питання Марини Цвєтаєвої розпочати  наш урок. Давайте звернемося до епіграфу  уроку. Виразно прочитайте його.

 (епіграф викладено на дошці)

-Як ви розумієте значення цих слів?

- Як ви думаєте, саме про які сторінки життя та творчості австрійського поета Р.М. Рільке ми дізнаємося сьогодні на уроці?

(Сторінки життя та творчості Рільке, пов’язані з Україною).

Пропоную тему уроку сформулювати так: «Р.М. Рільке і Україна. Український національний колорит на сторінках оповідання «Пісня про Правду»

(Тему уроку вчитель викладає на дошці)

Як ви думаєте, що нового ми дізнаємося сьогодні на уроці, виходячи з поставленої теми?

(Формування мети уроку. На дошці поступово відкриваються перед учнями відповідні картки)

Познайомитися з життєвим та творчим шляхом Р.М.Рільке, пов’язаним з Україною.
Розглянути ознаки  українського національного колориту на сторінках оповідання «Пісня про Правду».
Розвивати вміння роботи з текстом.

Виховувати почуття патріотизму, національної свідомості.

 

Давайте повернемося до запитання, яке прозвучало на початку уроку («Хто ж ти, Райнер?..), і учні класу, які підготували пошуково-досдідницьке випереджальне завдання, спробують відповісти на нього.

 

ІІІ Сприйняття нових знань.

Випереджальне пошуково – дослідницьке завдання.

(Два підготовлених учня виступають з повідомленням про життєвий та творчий шлях Р.М.Рільке, пов’язаний з Україною, викладаючи на дошці «карту» подорожей письменника українськими містами під назвою «Край, що «межує безпосередньо з Богом»).

Орієнтовний матеріал випереджального завдання.

1 учень

 Р.М. Рільке умовно називають австрійським поетом, оскільки народився він у Празі(1875р.), котра на той час входила до складу Австро – Угорщини. Але найрізноманітнішими країнами:  Францією, Німеччиною, Італією, Іспанією, Швейцарією, Росією, Україною… Рільке називали «вічним пілігримом». Подорожуючи, він, мабуть, шукав духовну батьківщину.Але найяскравішою зіркою в душі поета залишилася подорож до України, яку він назвав краєм, що «межує безпосередньо з Богом».

(учень викладає на дошці назву майбутньої «карти»)

2 учень

Двічі (1899та1900рр.) Рільке подорожував Росією та Україною. Поет працював у бібліотеках, вивчав іконописне мистецтво, цікавився життям народу, познайомився з видатними діячами культури: письменником Львом Толстим, художниками Леонідом Пастернаком та Іллєю Репіним, переклав «Слово о полку Ігоревім».

Під час другої своєї подорожі Рільке два тижні перебував у Києві. Він був настільки вражений його величчю та красою, що навіть подумував про те, щоб назавжди залишитися жити в цьому місті, яке називав «близьким до Бога»

(на умовній  «карті» з’являється назва міста Києва)

Найбільше поета приваблювали релігійні пам’ятки давнини: Києво-Печерська лавра, яку він називав найсвятішим монастирем цілої імперії, Софіївський собор, монастирі та церкви.

1 учень

Крім Києва, Рільке відвідав могилу Тараса Шевченка в Каневі

(назва міста Канева на «карті»).

Поет із захопленням читав твори славетного Кобзаря,цікавився його живописними полотнами.

Не менш яскравими залишилися згадки про Кременчук, де Рільке вивчав український фольклор, цікавився історичним минулим України.

 (на «карті» - назва міста Кременчук)

 А під час подорожі до  Полтави та Харкова австрійський поет остаточно відчув духовну єдність людей і гармонію з Богом. Краса і безмежжя  української природи  глибоко запали у поетову душу

 (на «карті» з’являються назви міст)   

 

2 учень

Надзвичайно вражений своєю  поїздкою  Україною, Рільке написав кілька творів з українськими мотивами.      Так з’явилася книга «Історія про Господа Бога», куди увійшли два оповідання – «Пісня про Правду» та «Як старий Тимофій помирав, співаючи»

 

ІV. Актуалізація знань  з теорії літератури.

1. Слово вчителя.

У своїх творах про Україну Р.М.Рільке зумів відчути душею історію іншого народу, його дух. В оповіданні «Пісня про Правду» поет відкрив перед читачем світ самобутньої української нації.

Чи сподобався вам твір, прочитаний вдома?

2. Робота в парах.

а) повторення матеріалу з теорії літератури: композиція

(помічником у роботі буде підказка «Пригадай!» на мультимедійній дошці)

 

У чому полягає особливість композиції оповідання «Пісня про Правду»?

(наявність обрамлення, «оповідання в оповіданні»)

б) повторення матеріалу з теорії літератури: складові елементи сюжету

(підказка  «Пригадай!» на мультимедійній дошці)

3. Колажування елементів сюжету

Визначте складові елементу сюжету оповідання «Пісня про Правду»

(учень за допомогою колажування викладає на дошці сюжетну лінію оповідання: у правильній послідовності розташовує складові елементу сюжету твору, коментує свій вибір)

Орієнтовний коментар

експозиція  оповідання – опис часу та місця подій, життя українського народу в ті часи, коли боролися за волю;
зав’язка – поява кобзаря Остапа в хаті Петра Якимовича;
розвиток дії – розповідь про сім’ю Петра Якимовича;
кульмінація – виконання пісні Остапом;
розв’язка – похід козаків на захист правди під впливом пісні кобзаря

 

 У чому полягає особливість розташування деяких частин сюжету?

  (зав’язка подій відбувається після розвитку дії)

4. Робота за змістом оповідання

Про які часи йдеться в оповіданні?

           Які деталі допомогли визначити час?

(в оповіданні події відбуваються в ті часи, коли на українських землях панували польські пани, які своєю жорстокістю та беззаконням пригноблювали народ; український народ боровся за волю)

Зараз ви побачите уривок з фільму. Після його перегляду дайте відповідь на запитання:

Які риси національного характеру проявилися в часи боротьби українського народу за волю, незалежність?

Перегляд відеосюжету про життя українського народу за часів козаччини та панування поляків.

 

Якби ви не знали ім’я автора твору, чи могли б ви сказати, що оповідання «Пісня про Правду» написано не українцем? Чому?

(ні, бо автор дуже точно намалював картину життя українського народу, створив справжній український національний  колорит)

Давайте пригадаємо визначення національного колориту.

(учні пригадують визначення національного колориту)

V.  Усвідомлення нових знань

1. Робота на мультимедійній дошці

-  Які ознаки    українського  національного  колориту ви знайшли в оповіданні «Пісня про Правду»?

(за відповідями учнів учитель викладає на мультимедійній дошці схему «Ознаки    українського  національного  колориту» з ілюстративним матеріалом)

 Ознаки    українського  національного  колориту

Житло
Звичаї
Традиції
Національні герої
Народний характер
«Душа» народу  (пісня кобзаря)

2. Робота в групах

Учні класу діляться на 6 груп, кожна з яких знаходить у тексті оповідання цитатний матеріал відповідно схеми на мультимедійній дошці, після чого спікер кожного об’єднання презентує роботу групи.

 

Орієнтовна відповідь учнів 1групи («Житло»)

Знайдений учнями цитатний матеріал з коментарем.

«Ці ікони – ніби опора, ніби певний знак на шляху, і жодний дім не стоїть без них».

«…уся родина сиділа за грубим столом, на якому стояла миска з кашею»

«Остап тричі низько вклонився в той бік, де, як він гадав, було покуття… потім сів біля печі…»

 

Виступ групи ілюструється мультимедійним проектом «Оживлення картинки»: житло українського селянина ХІХст.

 

Орієнтовна відповідь учнів 2 групи («Звичаї»)

«… дружина Якилина народжувала йому дітей…»

«Якилина … тиха, покірлива жінка, що віддала себе до остатку дітям…»

«Сестра била його, поки він був малим, а тепер, коли Олекса виріс, почала його зневажати за те, що він не бив її».

«Петро їв, а  решта дивилася на нього, чекаючи на те, що він залишить».

 

Орієнтовна відповідь учнів 3 групи («Традиції»)

«Мар’яна, козацька дочка, висміяла його, коли він надумав її сватати…»

«На Запорізьку Січ ніхто не хотів його брати з собою через те, що він усім здавався слабосилим, а чи,може, ще й замолодим»

«Знов і знов виникає потреба в іконі, коли якусь знищить час чи шашіль, коли хтось одружується і ставить собі хату чи коли хтось… помирає…»

 

Орієнтовна відповідь учнів 4 групи («Національні герої»)

Остап «… співав про велику славу козаків, про їхню одвагу й вірність, про їхніх гетьманів, про Кирдягу, Кукубенка, Бульбу та про інших героїв»

«Добре була вже всім відома слава  Бульби, Острянці, й Наливайка».

Орієнтовна відповідь учнів 5 групи («Народний характер»)

«… пойняті незрозумілою  тривогою, діди виходили ночами зі своїх хат і мовчки вдивлялися у високе небо»

«Остап тричі низько вклонився в той бік, де, як він гадав, було покуття… потім сів біля печі…»

«За годину загін озброєних селян вирушив з села до Чернігова».

 

Орієнтовна відповідь учнів 6 групи («Душа народу»)

Петро «…полюбляв пісні…»

«Слідом за кобзарем усі похилили голови, пригнічені піснею»

«… коли кобзар у третє з високо піднятою головою вигукнув її низкою коротких наказів, то з трепетної мови вихопився нестямний гнів, поймаючи всіх і сповнюючи безмежним і водночас  моторошним захватом»

Давайте подивимося уривок з фільму і послухаємо, як співає кобзар. Після перегляду уривку дайте відповідь на запитання:

Чому так уважно слухають козаки пісню кобзаря?

(Перегляд відеофрагменту з фільму «Богдан Хмельницький»,                     реж. І.Савченко, 1941р.: звучить дума «Ой, як наступала та чорна хмара…»)

VІ.  Домашнє завдання

Підготувати усну відповідь на запитання: «Яку роль зіграла Україна в житті Р.М.Рільке»?
Індивідуальне завдання: підготувати презентацію про значення народної пісні в житті українців.

 

VІІ.  Підсумок уроку. Рефлексія.

– Чим збагатив вас сьогоднішній урок? За що б ви подякували Рільке?

– Що б ви порадили  своїм друзям, своєму народові?

2. Слово вчителя.

Сьогодні на уроці ми побачили Україну очима австрійського поета Р.М.Рільке.

 

Звернувшись до української історії,  Рільке відкрив Європі справжній взірець духовності-українську націю. Свої враження від подорожі Україною поет висловив не тільки  в оповіданнях, а й у віршованих рядках, де перед читачем постає величний образ славетний землі –України.

(Вчитель читає вірш Рільке, одночасно складаючи пазли на мультимедійній дошці)

Земля без меж, вітри, рівнини,

Лісів там тіні старовинні

Й незмірна неба височінь,

Пливуть тобі назустріч села

І знов зникають вдалині,

Немов прожиті щойно дні

Чи  пісня дзвонів невесела.


Теги: Галицька Т.О., Рільке
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 196/8


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar