Головна » Зарубіжна література

Картини природи в повісті М. Гоголя „Тарас Бульба”

Мета уроку:  розкрити роль пейзажу в повісті, взаємозв’язок природи та людини, показати виразність гоголівських описів природи,  співзвучність  із подіями повісті та думками героїв; розвивати навички виразного читання, зв’язного мовлення; виховувати почуття прекрасного.

Обладнання: художній текст, слайди.

Тип уроку: формування вмінь та навичок

Степ що далі, то ставав прекрасніший.

Дідько б вас забрав, степи, які ви хороші!

М.Гоголь

Хід уроку

І. Організаційна частина.

   ІІ.  Повідомлення теми та мети уроку. Мотивація навчальної діяльності.

      Продовжуємо роботу над повістю М.Гоголя „Тарас Бульба”. На уроці ми повинні прослідкувати, як автор створює образ степу, які художні засоби виразності використовує для цього, визначити, яку роль відіграє пейзаж у творі.

      Перед вами опорні слова:

Пейзаж

Епітет

Метафора

Гіпербола

Порівняння

Уособлення

Давайте пригадаємо, що означає слово  пейзаж.

Пейзаж – від франц. країна, місцевість, картина природи в художньому творі.

У художньому творі під пером майстра слова пейзаж оживає, переливається фарбами та звуками, вражає читачів своєю незвичайною красою. На уроці ми з вами в цьому впевнимося.

ІІІ. Робота з текстом.

Прочитайте опис степу.
До якого типу мовлення відноситься даний текст? (Опис)
У чому, на вашу думку, задум автора? (Показати красу, велич степу, який породжує людей із сильними та мужніми характерами, якими були запорозькі козаки.)
У який час доби описаний степ? Доведіть. (Степ описаний вдень. „Сонце виглянуло давно на розчищеному небі і живущим життєдайним  світлом своїм  облило степ”.)
Зверніть увагу на епіграф до уроку. Що виражають ці слова? (Відношення автора до степу.)
Чому автор говорить: „Дідько б забрав вас, степи, які ви хороші!”. Адже можна сказати: „Які ви, степи, хороші!” (Автор виражає любов, захоплення. Степ такий гарний, що для Гоголя – це  надзвичайна потойбічна сила.)
На що звертає увагу письменник при описі степу? (Спочатку автор описує весь простір, потім описує землю, від опису землі переходить до опису неба та птахів. )

ІV. Створення асоціативного ланцюжка.

Степ – простір, воля, неосяжність, пустеля, дика природа.

А з чим асоціюється степ у автора? Які образи допомагають нам побачити безмежність степу? (Це образи  хвилі, моря, океану).
В енциклопедії вміщено такий опис степу: „Степ (степова зона) – фізично-географічна зона, розміщена в північній півкулі, на південь від зони лісостепу. Являє собою місцевість, покриту трав’янистими, пристосованими до сухого клімату, рослинами. Грунти – чорноземи і каштанові...”  Порівняйте цей науковий опис з описом степу в повісті. У чому різниця?

 

V. Колективна робота. Визначення засобів виразності в описі степу.Записати в зошитах.

Е п і т е т и: зелено-золотий океан.
М е т а ф о р и: “жовтий дрок вискакувавдогори своєю пірамідальною верхівкою”; “чайка розкішно купалась…”; “бризнули мільйони різних квітів ”; чайка “миготить одною чорною  цяткою”.
Г і п е р б о л и: “поверхня землі являла собою зелено-золотий океан”; “незмірні хвилі диких рослин”; “мільйони різних квітів”; “тисяччю всяких пташиних свистів”.

Назвіть основний фон степу. (Уся поверхня землі являла собою зелено-золотий океан, по якому бризнули мільйони різних квітів.)
Як ви розумієте слово „бризнули”? (Розсипались по всій поверхні, ніби  різнокольорові краплинки.)
Якого ж кольору ці краплинки? (Голубі, сині, лілові волошки; жовтий дрок; біла кашка; сині хвилі повітря.)
А чи зображує автор на фоні цих кольорів живі образи? (Так. Це яструби, куропатки, гуси, чайка).

Отже, дякуючи майстерності Гоголя, ми не тільки побачили степ у всій його красі, а ще й почули різні пташині свисти. Зображуючи степ, Письменник передає багатство барв та звуків, безмежність простору, красу та могутність природи.

            - А які ще звуки ми можемо почути в степу, про які автор прямо не говорить? (Шелест трави, в якій шмигають куропатки; помахи крил чайки, яка здіймається з трави; слухаємо та насолоджуємось тишиною, бо в небі нерухомо стояли яструби.)

            VІ. Групова робота. Порівняти опис степу вдень і вночі.

            1 група. Знайти зорові образи нічного степу.

            2 група. Знайти слухові образи нічного степу.

            3. Знайти засоби виразності при описі нічного степу.

           

VІІ. Перевірка групової роботи.

            1 група. При опису степу вдень Гоголь спочатку дає своє ставлення до нього, а потім описує красу і розкриває, у чому ж ця краса проявляється. При опису степу вночі автор теж спочатку виражає своє ставлення до степу:”Увечері весь степ зовсім змінявся.” Потім описує зміни, які відбулися в степу. Якщо вдень фарби були яскравими, то ввечері стали темними: „Весь барвистий простір його охоплювався останнім яскравим відблиском сонця і поволі темнів...” Степ ставав темно-зеленим, небо блакитнувато – темним, із нір вилазили рябі ховрахи. Але на темному фоні ми бачимо  і світлі кольори: „зрідка біліли клаптями легкі й прозорі хмарки”. Отже, яскраві фарби дня змінилися на темні вечірні.

            2 група. Про звуки нічного степу автор говорить: „Вся музика, що звучала вдень, стихала й замінялася іншою”. Далі ми чуємо ту музику, яка звучить в степу: рябі ховрахи висвистують на весь степ, сюрчання коників чулося дужче, крик лебедя відгукувався в повітрі, „незчисленний світ комах, яких було повно в траві, весь їх тріск, свист, стрекотіння, все це звучно лунало серед ночі...” Гоголь порівнює крик лебедя з сріблом, мабуть, що нагадує нам мелодійний дзвін срібного дзвіночка.Отже,  нічний степ має більше звуків, ніж денний.

            3 група. Змальовуючи степ вночі, Гоголь використовує більшу кількість засобів виразності.

            Епітети: небо блакитнувато-темне, степ темно-зелений, легкі й прозорі хмарки, вітерець найсвіжіший, чарівний, світло срібно-рожеве

            Метафори: біліли клаптями хмарки; смуги з рожевого золота; блискуі іскри світляних черв’яків.

            Уособлення: вітерець торкався щік; дивилися нічні зорі.

            Порівняння: Крик лебедя, що сріблом відгукувався в повітрі; вітерець, як морські хвилі; ключ лебедів, ніби червоні хустки летіли по темному небу.

            Гіперболи: незчисленний світ комах; наче велетенським пензлем наляпані широкі смуги.

            Отже, вночі більше чуєш, ніж бачиш. Тому вдень яскравіші фарби, а вночі – звуки. Гоголь, як майстер художнього слова зобразив степ в його красі. А ще автор застосовує при описах степу запахи.

 

            VІІІ. Особливості пейзажу в повісті Гоголя.

            Пейзаж розкриває красу оточуючого світу, передає настрій, стан героїв. Пригадаймо початок повісті: мати проводжає своїх чоловіків з дому. Їй жаль розлучатися з Тарасом. А тепер і її милих синів забрав із собою Тарас. Скільки горя! Сини теж  засмучені. Настрій у них похмурий, нерадісний, смутний. І за допомогою оточуючого світу автор передає внутрішній стан героїв. „День був сірий; зелень виблискувала яскраво; птахи щебетали якось безладно”. Подорожні засмучені, все позбавлене гармонії.

                        Але побачили степ, який зв’язує два світи: домівку Бульби й Запорозьку Січ. Його краса впливає на почуття, настрій героїв, єднає їх з природою. І степ виступає як жива істота. Тобто, пейзаж у повісті „Тарас Бульба” – це поетичний гімн при роді. І приймає степ у свої обійми подорожніх, як мати. Підтвердженням цього є образ чайки, яка в’ється над степом. І мати, і степ поетично зливаються в один образ – символ матері – вітчизни.

            ІХ. Підсумок уроку. Доведіть, що степ є символом матері-вітчизни, використовуючи метод „Прес”.

            Я вважаю...

            Тому що...

            Наприклад...

            Отже...

            Х. Домашнє завдання.

            1. Прочитати 9-10 розділи повісті.

            2. Підготувати цитати до образів Андрія та Остапа.

            3. Розповісти від імені одного з героїв про першу битву під Дубно.


Теги: Гоголь, Гриценко О.Г.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 174/20


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar