Головна » Зарубіжна література

Епоха Відродження - це епоха геніїв і титанів. Людина та світ очима митців епохи Відродження

Мета (навчальна): ознайомити учнів з основними теоретико-літературними засадами епохи Відродження, навчитися виділяти основну думку, формувати уявлення про історичну добу, конкретно-історичні та загальнолюдські цінності, навчити учнів працювати з довідковою літературою, формувати навички пошукової роботи, систематизувати зібрану інформацію, готувати виступ, логічно викладаючи думки та аргументуючи їх.

Мета (розвиваюча): розвивати навички ділової гри, мовленнєві навички, мислення, увагу, пам’ять.

Мета(виховна): виховувати  повагу і зацікавленність мовними і літературними текстами,  виховувати естетичні смаки любов до творів мистецтва

Теоретичні поняття: відродження,  гуманізм.

 

Епіграф: «Хай нащадки одержать від нас дещо подібне до того, що нам самим лишилося від наших предків.

Данте

 

План

1.Причини початку доби Відродження  (Ренесансу), її хронологічні межі та етапи  та визначення терміну «відродження».  (Історики)

2.Характеристика гуманістичного світогляду людини доби Відродження.   (Філософи)

3.Відродження- доба географічних та астрономічних відкриттів.  (Географи та винахідники)

4.Нове мистецтво Відродження.    (Мистецтвознавці)

5. Людські почуття та пристрасті у віршах поетів Відродження.     (Читці)

 

Зміст роботи

 

І. Організація класу.

 

ІІ. Етап визначення мети  та завдань  уроку-презентації. Мотивація навчальної діяльності.

 

        1.Вступне слово вчителя. Оголошення теми уроку.

Сьгодні у нас з вами не просто ще один урок в системі уроків по виченню творів, що ввійшли до скарбниці світової літератури. Ми матимемо нагоду сьогодні відкрити ще одну, дуже особливу  сторінку в Книзі історії світової літератури, яка присвячена  епосі  Відродження, яку ще називають епохою геніїв і титанів.

                         (учні записують тему нового тематичного розділу та тему уроку)

          Епоха великого Відродження … Більш ніж чотири століття відмежовують її від сьогодення, але ні на мить вони не дають права забувати нам, що така епоха була, що це вона дала нам Сікстинську Мадонну і Мону Лізу, Рафаеля і Мікеланджело, Тіціана і Леонардо да Вінчі, Лауру і Беатріче, Ромео і Джульєтту.

Ознайомлення зі структурою уроку.

3.   Мотивація навчальної діяльності учнів на уроці.

Занурившись у різні галузі науки, літератури та мистецтва нам необхідно  дослідити, якою вона була -  людина епохи Відродження, що відрізняло її від представників попередніх епох. Чому саме цей час подарував стільки геніїв та світових шедеврів? Що об’єднує наш час з епохою Ренесансу? Отже, знання, здобуті на сьогоднішньому уроці,стануть дуже небхідними для розуміння тематики творів авторів даної епохи, для пояснення багатьох вчинків героїв різних творів.

А побудуємо ми нашу з вами роботу на уроці за чітким планом, який допоможе нам  бути послідовними у дослідженні теми уроку.

                       (учні записують план до зошитів)

 До того ж кожен із вас буде сьогодні не просто учнем на уроці, а моїм помічником, тобто його співавтором. Крім того, кожен із вас працюватиме у одній із 5-ти груп:

                   -Історики

                   -Філософи

                   -Географи та винахідники

                   -Мистецтвознавці

                   -Читці

 

2. Робота з епіграфом

Вчитель.

---- Запишіть до зошитів слова відомого італійського поета Данте, які я пропоную як епіграф до сьогоднішнього уроку.

---Як, на вашу думку, слід розуміти слова епіграфу?

--- Як ви гадаєте, кого мав на увазі Данте, коли говорив про предків та нащадків?

        (Предки – це давні греки, що створили взірцеву ( ту, що стала взірцем- зразком) античну культуру, на яку орієнтувалися майстри Відродження. Самі ж гуманісти подарували майбутнім поколінням( нащадкам)

                      -чудову архітектуру;

                      - прекрасний живопис;

                     -яскраву літературу,

А кожний з цих видів мистецтв склав величний гімн людині.)

Вчитель.

 

--- А отже, у нас із вами сьогодні буде чудова нагода познайомитися з культурою епохи Відродження та її найяскравішими представниками, багатьох із яких називають титанами.

---Слухаючи моє пояснення, повідомлення різниз груп учнів, ви повинні будете зробити узагальнення по кожному із питань, які записані на дошці.

Запитання №1. ---Що ж стало причиною початку нової доби –Відродження?

 

 

3. Вчитель

 

---У 14-15 ст. почалася епоха повільного, але невпинного згасання Середньовіччя. Щось порушувалося в механізмі відносин селян та феодалів. Втрачали свою привабливість спосіб життя та культура лицарства.

 

Історики.

 

Учень 1. В середині 2-го тисячоліття Європа переживає бурхливе піднесення промисловості і культури, розквіт мистецтв і наук. Цей період і прийнято називати Відродженням або Ренесансом.

Саме тоді складаються нові уявлення про світ, людину, її місце на землі та смисл життя. Починають формуватись риси неповторної європейської цивілізації та культури.

Учень 2.  Із зародженням промисловості в середньовічних містах виникає новий стан бюргерів – вільних, повноправних жителів (ремісників і купців) середньовічних міст Західної Європи.

До кінця ХV – поч.  ХVІ ст.  вже більшість країн Західної Європи вступає на шлях капіталістичного розвитку.

Саме в бюргерському середовищі формується нове розуміння життя, в основі якого – бажання людини самій розпоряджатися своєю долею, прагнення до накопичення грошей і до матеріального достатку, ділова завзятість, замилування радощами буття. Думка про потойбічне існування відходить на 2-й план. А земне життя стає радісним, повнокровним, сповненим світлих надій.

 

Учень 3. Успішні купці, промисловці й банкіри, які нагромадили за короткий час великі статки, здобули і впевненість у своїх силах, і почуття власної значущості. Вони побачили, що людина може багато досягти власними силами.

Звідси взяла початок віра в людину, в силу її розуму, в силу її розуму, творчі можливості, а слідом за цим виник і інтерес до всього земного – людину, її побуту, навколишньої природи.

Це не означає, що середньовіччя повністю відступило перед новими віяннями: у масовій свідомості традиційні уявлення зберігалися. Протистояла новим ідеям і церква, використовуючи середньовічний засіб-інквізицію. Феодальна система виявила достатньо велику життєздатність. Кожна європейська країна переживала її по-своєму й у своїх хронологічних рамках.

Висновок вчителя.

 З ХV ст. кардинальні зміни охопили всі сфери державного і громадського життя. Тому історичний період, про який ми говоримо, правильно називати етапом переходу до Нового часу, або раннім Новим часом, тому що вже тоді закладалися основи сучасної західноєвропейської цивілізації, капіталістичного виробництва.

Запитання до класу:

---Що ж стало причиною початку нової доби –Відродження?

 

         (зародження капіталістичного ладу як нової суспільно-політичної формації).

 

 

Вчитель.

Відродження  або Ренесанс  (з фр. Розквіт) - це доба в історії світової літератури, що припадає на 14-16 ст. в Італії (батьківщині Відродження), а в інших країнах Європи на кінець 15 -початок 16 ст. і характеризується відродженням, тобто поверненням до життя, відновленням античних зразків мистецтва та моральних цінностей.

 

Періодизація Відродження

 

Раннє Відродження    (14ст.)

Високе Відродження  (15-16 ст.)

Пізнє Відродження    (кінець 16-початок 17 ст.)  (1616р.-рік смерті Шекспіра і Сервантеса прийнято вважати закінчення доби Відродження)

 

Вчитель. Ідейною основою нової культури був гуманізм. З’являється ціла плеяда вчених, які розшукують та видають античні рукописи. Ці вчені називаються гуманістами – від слова «гуманус» - «земний, людський, людяний».

---   Перш ніж ми почуємо виступи філософів, давайте пригадаємо характеристику світогляду людини доби середньовіччя.

Характеристика середньовічного світогляду

-Центр Всесвіту –Бог

-Людина – слабка істота, життям якої керує Бог;

-Творче начало притаманне лише Богові;

-Людина вмістилище гріха;

-Людина може любити лише Бога;

 -Земне життя людини-короткий місток для підготовки до вічного потойбічного життя її душі;

-Земний шлях людини сповнений страждань і аскетизму;

 

 

Завдання №2. Спробуйте назвати  риси нового гуманістичного світогляду людини доби Відродження

 

 

Філософи.

Учень 1. Незабаром гуманістами почали називати тих митців Відродження, які, на противагу церковним ідеалам, прославляли людину та ідеал земного щастя.

Гуманістичні ідеали стали панівними в цю добу. Для них характерне сприйняття навколишнього світу не як вмістилища печалі, а як прекрасної дійсності! Людина ж згідно з цими ідеалами не грішна і низька істота, а прекрасне і досконале створіння.

Учень 2. Нова філософія, що з'явилася в епоху Ренесансу, стверджує право право людини на щастя уже тут, на землі.

Після загибелі Візантії – Схід Римської імперії  - та захоплення її турками (1453) до Італії виїхали візантійські вчені, хранителі античної мудрості. Це стимулювало спочатку в Італії, а потім і в усій Європі інтерес до спадщини античних філософів, вчених, письменників, художників.

Нове бюргерство відкрило в античній людині багато рис, подібних до свого світовідчуття. Це життєва активність, закоханість у життя, почуття внутрішніьої незалежності і гідності. Саме за ці риси митці епохи Відродження наслідують античні зразки.

Вчитель.  Отже, спробуйте узагальнити риси нового гуманістичного світогляду людини доби Відродження

Характеристика гуманістичного світогляду

-Людина--центр Всесвіту;

-Людина гармонійна особистість, здатна творити і самостійно змінювати своє життя;

-Людина –доброчесна;

-Земне життя –прекрасна дійсність, у якій кожен має право розкрити свої таланти, можливості, свою неповторність;

-Людина – диво природи, мірило всіх речей;

-Людина впевнена в своїх творчих та розумових можливостей;

-Людина має право на земне щастя, на пізнання почуття кохання;

-Життя людини на землі- це шлях пізнання, радості, творчості, звершень.

 

 

Отже,  Гуманізм-це філософське поняття, в основі якого повага та любов до людини.

 

Вчитель. Відродження – це доба вражаючих географічних та астрономічних відкриттів.

Запитання №3. Які наукові винаходи та географічні відкриття збагатили європейську цивілізацію, розширили межі світу.

 

Географи та винахідники.

Учень 1. 

У 1456 р. португальські кораблі досягли Зеленого мису, а в  1486 р. експедиція Б. Діаша обігнула Африканський континент з півдня, минувши Мис Доброї Надії. Освоюючи узбережжя Африки, португальці одночасно посилали кораблі у відкритий океан, на захід і південний захід. У результаті на карті з’явилися невідомі раніше Азорські острови.

У 1492 р. здійснилася  велика подія – Х. Колумб, італієць, що переїхав в Іспанію, у пошуках шляху в Індію перетнув Атлантичний океан і відкрив новий континент – Америку.

У 1498 р. іспанський мандрівник Васко да Гама обігнув Африку і успішно провів свої  кораблі до берегів Індії.

З ХVІ ст.. європейці проникають у Китай і Японію, країни, про які раніше в Європі мали дуже туманне уявлення.

З 1510 р. починається завоювання Америки. У ХVІІ ст.. була відкрита Австралія.

Змінилося уявлення про форму землі: кругосвітня подорож португальця Ф. Магеллана підтвердила здогади про те, що вона має форму кулі.

 

 

Учень 2.  Межі світу ніби розсунулися. Торгові шляхи тепер пролягли через океани, зв’язуючи між собою континенти. Так завдяки Великим географічним відкриттям почалася перша фаза створення глобальної цівілізації.

Для Європи усе це мало вкрай важливі наслідки. Змістилися торгрві центри: Середземномор'я стало втрачати своє старее значення, поступаючись місцем Голландії, а пізніше – Англії. Найважливішим наслідком відкриття і колонізації нових земель стала «революція цін», їхнє різке підвищення на товари в зв’язку з ростом видобутку золота й інших благородних металів і зниження їхньої вартості

Нові ринки збуту дали потужний імпульс розвитку промисловості і торгівлі.

 

Вчитель. Водночас, важливо зрозуміти, що соціально-економічні наслідки Великих географічних відкриттів далеко не однозначні.

 

Племена майя, ацтеків і інків, що жили в Америці, уже мали свою державність, але за рівнем цивілізованості незмірно відставали від Європи. У процесі колонізації, що продовжувалася приблизно до середини ХVІІ ст.., ці древні цивілізації загинули.

 

Через нестачу робочих рук в Америку почали завозити негрів. Португалія, Голландія, Англія, Франція реанімували, здавалося б, вже давно відмерле явище работоргівлю. Чисельність населення Африки різко скоротилося. Особливо в західних його районах, розпалися сформовані усередині континенту торгові зв’язки, сповільнювався соціально-економічний і політичний розвиток.

 

Учень 3.Серед численних відкриттів, якими була так багата ця епоха, одне займає особливе місце по своєму впливові на розум людини. Це геліоцентрична теорія польського вченого Н. Коперніка, що дала нове бачення Всесвіту і нове розуміння місця в ній Землі і людини. Раніше центром світу вважалася нерухома Земля зі світилами, що оберталися навколо неї.

Тепер точка відліку змістилась. Земля перетворилася в незначну порошину в Космосі. Картина світу стала набагато складнішою.

Ідею Коперніка підтвердили його послідовники – італійський мислитель Дж. Бруно і астроном Г. Галілей.

 

 

Вчитель. Уродженець міста Дрогобича, Юрій Дрогобич (1450 -1494) прославив своє рідне місто і всю Україну в ренесансній Європі.

З 1481 р. він був ректором Болонського університету, опікувався життям студентства, отримав ступінь бакалавра мистецтв.

Відомо також, що він був астрономом та астрологом і навіть писав астрологічні прогнози для Папи Римського.

За деякими даними, Ю.Дрогобич вчив М. Коперніка у Краківському університеті, коли повернувся в Польщу.

 

Географи та винахідники.

 

Учень 4.  Прорив, зроблений наукою, поглибив її розрив з церквою. Конфлікти з нею часто закінчувалися для вчених трагічно: пригадаємо долю Дж. Бруно, якого спалили як єретика, Г.Галілея, якого змісили зректися своїх поглядів. Твори. У яких висловлювалися нові ідеї, вносили в списки заборонених Книг.

Галілео Галілей

Печаль мерця в обличчі Галілея:

Або зректися істини й ума,

Або — автодафе! Душа німа

Згортається в темнотах, як лілея.

Кат з чотками, немов з петлею рея,

Стоїть над ним — і виходу нема.

 Там жах вогню, тут подлості страма,

 Там смерть, а тут прислужницька ліврея.

Він каявся й хрестив своє чоло,

А потім жартома сказав: "Синьйори,

Все ж крутиться земля, що б не було!"

Те слово чути крізь віки і гори,

-Що десь на дні облудної покори

Кипить, як правди вічне джерело.

                                                                     Д. Павличко

Запитання №3. Які наукові винаходи та географічні відкриття збагатили європейську цивілізацію, розширили межі світу.

 

 

Висновок вчителя.

 

1. Отже, наукові винаходи та географічні відкриття збагатили європейську цивілізацію, розширили межі світу. Прорив, зроблений наукою, поглибив її розрив з церквою і суперечки між різними точками зору на релігійні вчення.

 

Вчитель. Зміна у ставленні до життя і до людини викликало потребу в новому мистецтві. В Італії збереглося багато пам’яток мистецтва Стародавнього Риму, і з часом саме це мистецтво стали вважати зразком для наслідування, бо виявилось, що його ідеали багато в чому були співзвучні ідеалам нової доби. Але, по суті, нове мистецтво не обмежувалось сліпим копіюванням античних зразків, а лише запозичило їх окремі елементи.

 

Завдання №4. Які  найважливіші  принципи гуманістичного світогляду  знайшли відображення  в творах  живопису?

 

Мистецтвознавці.

Учень 1. В архітектурі митці епохи Відродження відмовились від всього, що нагадувало готику. Під впливом римської спадщини, найбільш досконалими стали вважати споруди, увінчані куполом.

Споруди епохи Відродження прикрашали й інші елементи, запозичені з античної спадщини: колони, пілястри, трикутні фронтони, напівкруглі арки, левові голови та оголені немовлята, вінки з плодів і квітів, листя аканта тощо.

 

 

Учень 2. Одним із перших імен, які спливають в уяві цивілізованої людини  при слові Ренесанс, є  ім’я Леонардо да Вінчі(1452 – 1519) геніального художника, мислителя, винахідника.

Ім’я да Вінчі давно стало символом всебічної обдарованості, і це блискуче було доведено у наш час, коли були знайдені записники Леонардо із кресленнями машин, що значно випередили свою епоху і були подібні до танка, гелікоптера, планера, парашута та ін.. винаходів сучасності.

Італійський геній був також добрим атлетом. Він певною мірою втілював у собі античний і ренесансний ідеал людини – всебічно й гармонійно обдарованої, розвиненої, сильної фізично й духовно непересічної особистості.

Учень 3. 

Так перш за все Леонардо да Вінчі був неабиякої сили та таланту художником. У своїх творах він досяг тієї геніальної простоти, ясності та гармонії, які й знаменували початок нового, високого етапу в мистецтві епохи Відродження.

У «Таємній  вечері» Леонардо виявив свою надзвичайну творчу індивідуальність.

У 1503р у Флоренції художник створив свій головний шедевр – знамениту «Мону Лізу» або «Джоконду» ( нині зберігається в паризькому Луврі) – перший в історії мистецтва психологічний портрет.

У відомого американського письменника-фантаста Рея Бредбері є невеличка новелла «Усмішка». В ній автор піднімає важливу проблему – духовності людини, відношення до нетлінних цінностей мистецтва.

 Уже віки ви дивитесь на мене,

Всі дивитесь на усмішку мою.

Я ж перед вами стільки літ стою –

І мила, і проста, і незбагненна.

Не думайте, що дуже легко –

Між поглядів захоплених і хтивих,

І ніжних, і скорботних, і вразливих

Ховати тільки душу, не лице.

                             В.Даник

 

Учень 4. Мікеланджело Буонаротті (1475 -1564), як і Леонардо да Вінчі, був всебічно обдарованою особистістю – геніальним скульптором, художником, архітектором. Військовим інженером, поетом та щей полум'яним патріотом – борцем за свободу батьківщини. Титанічний розмах його творчої думки диктував Мікеланджело такі грандіозні задуми, які він не встиг завершити за 60 років своєї творчої діяльності.

Єдина його закінчена велика робота – це розпис Сікстинської капели у Ватікані. А найвищим досягненням Мікеланджело – скульптора став Давид – мабуть, найпрекрасніша й найбільш відома зі статуй будь-коли створених людством.

Вчитель: так, особливий талант скульптора виявився і  в тому,що він зумів витесати величезну, більше  ніж  5-ти  метрову статую з брили мармуру, яка, як здавалось, вже була безнадійно зіпсована.

 «У кожній брилі мармуру ховається скульптура – її лише треба вміти вивільнити», - говорив Мікеланджело.

«Давид» став символом волелюбної Флоренції, закликом до мужності й громадянського подвигу її жителів.

Став він і символом творчості Мікеланджело, провідною темою якої була ідея боротьби, а головними героями – Людина-Титан і людина-Борець.

 

Учень 5 Рафаель Санті (1483 – 1520) не відзначався ні різносторонністю Леонардо да Вінчі. Ні силою таланту Мікеланджело. Однак саме він, синтезуючи досягнення попередників, з найбільшою повнотою втілив у своїх творах ідеями Високого Відродження. Він зобразив чудових, гармонійних людей за мирних звичних обставин на тлі красивих пейзажів чи величної архітектури.

Особливості стилю Рафаеля найкраще виявилися в численних зображеннях мадонн. Більшість з них є варіаціями однієї вдало віднайденої композиції, що складається з фігур Мадонн і немовлят Ісуса та Іоанна Хрестителя. А фоном для цієї групи служить чудовий, теж спокійний і гармонійний пейзаж.

Найбільш відомою з мадонн Рафаеля  є«Сікстинська Мадонна». «Сікстинська Мадонна» стала окрасою королівського палацу у Дрездені, а потім і відомої на весь світ Дрезденської картинної галереї.

Вчитель: Але в роки ІІ-ї світової війни, вона ледь не загинула. Коли в 1942р. фашистську Німеччину почали бомбардувати літаки антигітлерівської коаліції і найбільше потерпіли великі міста країни, шедеври Дрезденської галереї були розосереджені по навколишніх панських маєтках і замках. А в 1945р у переддень падіння нацистського режиму, ці твори були заховані у в покинутих підземних штатах Саксонії. Тутїх, заплісневілих від сирості віднайшли радянські солдати в результаті тривалої пошукової операції. Безцінні шедеври. В тому числі «Сікстинська Мадонна», були врятовані. Їх вивезли до москви на реставрацію. А в 1956р. Повернули німецькому народові. І сьогодні «Сікстинська мадонна» продовжує радувати. Хвилювати й надихати відвідувачів Дрезденської картинної галереї.

 

Висновок вчителя.

Інтерес до людської індивідуальності зламав усталені канони в мистецтві. Ренесансні твори, навіть релігійної тематикм, мають зовсім інший зміст. Мадонни Рафаеля – це твори про людину. Хоча й піднесені до рівня Бога, але індивідуальність, наділену неповторними людськими рисами (за легендою Рафаель написав «Сікстинську мадонну» зі своєї коханої дівчини, римської простолюдинки Форнаріни).

Отже, і в живопису знайшли відображення найважливіші  принципи гуманістичного світогляду:у центрі зображення –людина, вона має реальні риси, індивідуальний характер; картинам притаманна піднесена одухотвореність і висока краса зображуваного; картини природи.

 

Вчитель. Характерною особливістю епохи Ренесансу була багатогранність обдарування, прагнення до творчого пізнання світу в усіх його виявах.

Леонардо да Вінчі – великий живописець, медик, математик, механік, інженер, архітектор, скульптор, музикант, поет.

Мікеланджело – скульптор, художник, поет, інженер.

А.Дюрер –живописець, гравер, скульптор, архітектор.

Ф. Рабле  - письменник, лікар, юрист, педагог, архітектор, філософ.

Рафаель, Дж.Бруно, Т.Мор, Е. Роттердамський писали вірші.

Отже, ці видатні особистості – титани

Вчитель. В історії літератури є книжки, до яких повертаєшся знову і знову і які завжди прочитуєш по-різному. Це книжки-віхи, книжки-епохи, книжки-вершини, що накреслюють моральні орієнтири для людей. За ними не одне покоління звіряє своє життя і бере з них, як зі скарбниці, стільки багатств, скільки зможе взяти його душа.

Це твори Данте, Петрарки, Шекспіра…

Усі вони писали сонети.

Данте  вмів  кохати, бо саме кохання зробило його поетом.

Про це він розповідає у своїй збірці сонетів «Vita nuova” («Нове життя»). Це біографічний твір про кохання Данте до Беатріче, яка стала його ідеалом на все життя і про створення поезій, їй присвячених.

Завдання №5. Яким постає кохання  у віршах  поетів епохи Відродження?

 

 

Літературознавці-читці.

Данте Алігєрі                                                                

Сонет № 10

(пер В. Житника)

Кохання в серці робить все, що зна,

Воно – господар у своїй хатині,

Відповідає, сонне, в самотині,

Буває – мить. Буває – вік мина.

 

Розумна донна розцвіла красою

І вабить нею очі молоді,

Породжує незвідані бажання.

 

І серце вже не знає супокою,

Так само в донни юної тоді

Пробуджується вічний дух кохання.

 

Вчитель.Видатний поет італійського Відродження Франциско Петрарка (1304-1374) зумів зробити своє життя та почуття високою літературою, а кохану Лауру – взірцем жіночої краси, ідеалом благоговійного поклоніння.

 

Франческо Петрарка

 

Сонет № 162

        (Пер Д. Павличка)

Щасливі квіти й благовісні трави,

Прим'яті донною на самоті;

Пісок. Що береже сліди святі

Чудових ніжок під листком купави;

 

Гаї прозорі. Віти, наче пави,

Фіалки у любовній блідноті.

Ліси вільготні, тихі та густі,

Куди не входить сонце величаве;

 

О краю мій, о ріки голубі,

Ви омиваєте Лаури очі,

Їх блиск перебираючи собі.

 

Прекрасні ви в своєму непорочні!

А там підводні скелі серед ночі

Горять в мого закохання журбі.

Вчитель.  21 рік поетично освідчувався Петрарка своїй донні за її життя. Він міг лише здаля спостерігати за долею Лаури, котра була чужою дружиною і матір’ю 11-ти дітей. 26 років жила ця жінка у снах і віршах Петрарки навіть після її смерті

 

Вчитель.А ось як пише Шекспір про любов у своїх сонетах.

Вільям Шекспір

 

 

Сонет № 130

                  (пер Д. Паламарчука)

ЇЇ очей до сонця не рівняли.

Корал ніжніший за уста,

Не білосніжні плеч її овали,

Мов з дроту чорного коса густа.

Троянд багато зустрічав я всюди,

Та на її обличчі не стрічав.

І дише так вона, як дишуть люди, -

А не конвалії між диких трав.

І голосу її рівнять не треба

До музики, милішої мені.

Не знаю про ходу богинь із неба.

А кроки милої – цілком земні.

І все ж вона – найкраща поміж тими,

Що славлені похвалами пустими.

 

Вчитель. Так міг писати тільки той, Хто дійсно пристрасно кохав.

Завдання №5. Яким постає кохання  у віршах  поетів епохи Відродження?

 

Висновок: Геніальні поети епохи Ренесанса своїм безмежним людським коханням, своєю величезною любов’ю до людини відкривали нову сторінку розвитку людства.

Кохання устами поетів епохи Відродження – справжнє людське почуття, то щасливе, то нерозділене. Та яким би воно не було, героїні данте, Петрарки, Шекспіра – це живі жінки, з реальними земними рисами.

 

       ІV. Підведення підсумку уроку.

 

Вчитель. Сьогодні ми здійснили дивну подорож  у вічно живий світ мистецтва Відродження. Ми лише торкнулися краси «незнаних слів»,, безсмертя одухотвореного живопису. Ми намагалися розгадати таємницю святих  почуттів.

Минають століття. Через простір і час витвори мистецтва епохи Відродження досягають  душі нащадків.

Літературознавці-читці.

 

 

Хоч пройшли вже століття суворі,

І змінилися люди й земля,

Та Джоконди уста чудові,

Не поглине людей забуття.

Не забудем Петрарки Лауру,

Беатріче згадаєм сумну,

Данте постать  завжди похмуру,

Що мандрує кудись в далину…

І Ромео, що любить Джульєтту,

Так, що ладен для неї на все,

І Шекспіра чудові сонети,

Де кохання прекрасне й святе.

Й Дон Кіхот вирушає в дорогу,

Й Санчо Панса з собою бере,

Хтось чекає його допомогу,

І надію у серці несе.

Ми шануєм мистецтво Відродження,

І не стримуємо свого захоплення.

 

V. Оцінювання знань учнів.

         VІ. Домашнє завдання: Підготуватися до розповіді про життєвий та творчий шлях Франческо Петрарки. Виразно читати сонети Петрарки.


Теги: Наумук Н.В., відродження
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 530/47


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar