Головна » Зарубіжна література

Джованні Боккаччо „Декамерон”. Композиція та тематичне багатство збірки

Мета

Допомогти учням зорієнтуватися у безмежному морі художньої літератури, зрозуміти зміст самостійно прочитаного твору; розширити коло читацьких зацікавлень учнів; розвивати навички роботи з книгою, аналізу твору, висловлення оціночних суджень; виховувати любов до книги, читацьку культуру.

Очікувані  результати

Учні знають зміст самостійно прочитаного твору, грамотно висловлюють оціночні судження, з повагою та зацікавленням ставляться до книги.

Обладнання

Портрети письменника, текст твору, ілюстрації до нього, аудіо запис «Танго чуми», слайди, роздатковий матеріал.

Тип  уроку

Бесіда з позакласного читання.

Форми  роботи

Лекція, евристична бесіда, «мозковий штурм», робота з текстом, ілюстративна презентація (робота в парах), індивідуальна і колективна робота, тестові завдання.

 

                          Тисячі талантів лише розповідають про те,

               що має епоха,

 але тільки геній пророче народжує те,

       чого їй бракує.

Е. Гейбл

 

Хід  уроку

 

І   Організація  роботи  класу

ІІ  Мотивація  навчальної  діяльності  школярів

Слово вчителя

    Людина, яка хоче бути освіченою, культурною, цікавим співрозмовником, повинна багато читати. Існує безліч художніх книжок, і жодному з нас, навіть за все життя, не вдасться їх усі перечитати. Тому треба вміти вибирати книги – найцікавіші, ті, які порушують важливі для нас теми й проблеми. Зорієнтуватися у книжковому морі допомагають також і уроки – бесіди з позакласного читання.

 

ІІІ  Повідомлення  теми  та  мети  уроку

  

    Сьогодні ми познайомимось зі спадщиною Джованні Боккаччо, одного з найвидатніших митців слова, який, не пориваючи зв’язків з естетикою тогочасної літератури, реалістично зобразив у «Декамероні» світ земний, хоч і залежний від світу небесного, але красивий і цікавий сам по собі.

 

IV  Основний  зміст  уроку

 

1. Повідомлення учнів-«біографів» про життя і творчість Дж. Боккаччо.

 

2. Розповідь учителя про збірку Дж. Боккаччо «Декамерон».

   «Декамерон» - це  безсмертна пам’ятка епохи Відродження. Письменник працював над ним з 1350 по 1353 роки. Повна назва твору: «Зачинається книга, іменована Декамерон, прозвана Принц Галеотто, у якій міститься сто оповідок, що розказали за десять день семеро дам і троє кавалерів». «Декамерон» перекладається як «десятиденник».

    У творі є дві передмови. Одна звернена до читача, а друга виконує функцію конструктивної рамки, що скріплює оповідки, надає їм цілісності.

    «Декамерон»  починається з опису чуми. Чума – це і реальна катастрофа (епідемія 1348 року), і символічний образ, що є рамкою твору. Це масштабний образ кризового стану світу під час його переходу від Середньовіччя до Відродження.

    У  «Декамерон» 10 молодих людей протягом 10 днів розповідають кожен по 10 новел. Загальна кількість – 100.

    Перше знайомство українського читача з творчістю Боккаччо відбулося у кінці ХVII чи на початку XVIIIст., коли з’явився український віршований переказ новели про кохання й помсту (1-а оповідка 4-го дня).

Перша спроба перекласти  «Декамерон» українською мовою, здійснена у 1928 році Л.Пахаревським і П.Майорським, не була вдалою. Сучасний переклад, виконаний на високому рівні, зроблено М.Лукашем.

    До композиційних канонів новели належать: напружений сюжет, наявність чіткої композиції, перевага сюжетної однолінійності, зведення до мінімуму персонажів, несподівана розв’язка.

 

3. Фізхвилинка.

 

4. Евристична бесіда. Обмін враженнями щодо прочитаного.

Як ви можете пояснити назву твору? Чому збірка має дві назви?
Про що розповідає Дж. Боккаччо у  «Декамероні»?
Хто або що, на ваш погляд, є головним героєм твору?
Прослуховування аудіо запису «Танго чуми».
Яке враження справила на вас ця музика?
Зачитайте початок твору. («Спочувати чужому горю - притаманна людям річ; усім воно пристало, а найпаче тим, що самі утіхи потребували і в інших її знаходили. Як хто коли шукав того спочуття і мав із нього радість і одраду, то і я того десятка. З первого-бо молоду мого та й до сього часу палав я високою і шляхетною любов'ю, більше, може, аніж воно станові моєму низькому личило; часом розповідав я про неї, і хоч люди статечні, які про теє знали, хвалили мене і надто уславляли, проте дознав я прегіркої муки, - не од жорстокості коханої, а од нестримної жаги, що полуменем пойняла душу мою і, не вдоволяю-чись можливим, надмірного часто завдавала мені жалю. У такій ото притузі дуже мені пособив один приятель веселими своїми розмовами та любою потіхою; я певен-певнісінький, що тільки се й не дало мені вмерти»).
Як ви вважаєте, чому книга, яка вважається однією з найжартівливіших в історії світової літератури, має такий похмурий початок? (Очікувана відповідь – цитата С.295).
Про який же сміх іде мова?

 

5. Інтерактивна вправа «Мозковий штурм».

    Визначте головну думку збірки «Декамерон» Дж. Боккаччо?

    (Очікувані відповіді: усі люди рівні за своєю природою; життя – найважливіша цінність, яку треба цінувати понад усе).

 

V Домашнє завдання

   Підготуватися до контрольної роботи з теми «Література Античності»

 

VI Підбиття підсумків уроку

 

1. Виконання тестових завдань (рефлексія)

2. Слово вчителя.


Теги: Бабешко К.В., Боккаччо
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 514/26


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar