Головна » Зарубіжна література

Доля митця у світі, де гинуть таланти (за романом М. Булгакова «Майстер і Маргарита»)

Мета: формувати інтерес до творів М.Булгакова; конкретизувати та узагальнити матеріал про життя і творчість письменника; розвивати вміння учнів самостійно та за допомогою вчителя залучати додатковий матеріал; виховувати у душі вільну високоморальну особистість на прикладах героїв роману і життя самого Булгакова.

Обладнання: портрет письменника, тексти твору, мультимедійний проектор, комп’ютер, буктрейллер, презентація.

Тип групової консультації: срийняття і засвоєння нових знань, умінь і навичок.

Шлях аналізу:   дослідницький.

 

Попередній розподіл завдань по групах.

Перша група. Дослідження проблеми історичної епохи:

     - вивчення історичних умов у Росії 30-х років ХХ століття;

     - відображення свого часу в романі.

Друга група. Дослідження проблеми долі митця, його кохання, його творчості:

     - історія Майстра і Маргарити;

     - значення образу Маргарити;

     - призначення митця.

Третя група.. Дослідження проблеми «роману в романі»:

     - зіставлення біблейського тексту з єршалаїмськими главами роману;

     - проблематика «роману в романі»;

     - значення образу Ієшуа.

 

.Завдання для всіх груп: твір-мініатюра «Як я уявляю долю справжнього митця?»

 

Хід

 групової консультації

 

І. Мотивація.

 

Вчитель: Творчість М.А.Булгакова – одне з найбільших явищ російського письменства ХХ століття. Його талант дав літературі чудові твори, які є відбитком як сучасної письменнику епохи, так і справжньою енциклопедією людських душ.

     Булгаков вважав «інтелігенцію найкращою в нашій країні». Вона хранитель домашнього вогнища, честі, гідності і справедливості.

     Але як важко було жити і працювати інтелігентній людині, справжньому майстру слова в тоталітарній країні! Тому ми вирішили докладно дослідити життя і творчість письменника, історичні обставини, в яких жив і боровся М.А.Булгаков.

     Над робочим столом Булгакова висіла старовинна гравюра, яка зображувала «сходи життя» - історію людини від народження до смерті. Письменник любив цю наївну картину, бо вона відповідала його власному погляду на життя: «У каждого возраста по этой теории свой «приз жизни». Эти «призы жизни» распределяются по жизненной лестнице – всё растут, приближаясь к вершинной ступени, и от вершины спускаються вниз, постепенно сходя на нет».

     «Сходи життя» самого Булгакова короткі, але насичені подіями, зустрічами, тріумфами, катастрофами. В постійній напрузі, вічній боротьбі прожите це незвичайне, трагічне, щасливе життя. Є в ньому деяка таємниця, яку доведеться розгадати.

     Недаремно автор «Майстра і Маргарити» багато думав і писав про «нелепости судьбы таланта», «о самых странных опасностях на пути таланта». Обговоренню цих ключових питань сьогодні ми і присвячуємо урок.

     Головний «приз життя» - це саме життя, її уроки, творчість, спілкування з людьми, представниками влади. Ці зустрічі часто закінчувалися трагедією для Булгакова. Чому, коли говоримо про письменника, часто вимовляємо слова «трагедія», «трагічна доля»? Щоб відповісти на це питання, розглянемо історичні обставини, в яких жив і творив М.А.Булгаков.

 

ІІ. Обмін інформацією.

 

     Учні першої групи висвітлюють історичні умови в Росії 30-х років ХХ століття.

    

Вчитель. Талант Булгакова в більшості визначався умовами оточуючого життя і тим, як складалась доля письменника.

    

     Група біографів робить повідомлення про долю письменника ( показ презентації з коментуванням).

    

Вчитель. І все ж у біографії письменника є центр – той осередок ідей і пошуків, до якого все спрямоване, все тяготіє, де все завершується. Це роман «Майстер і Маргарита», головна книга письменника. Саме завдяки їй доля Булгакова являє собою сходження, весь час поривається угору, і це невпинне поривання обриває лише смерть. Перед смертю письменник просить лише про одне: «Чтобы знали, что-бы зна-ли!». На жаль, роман був надрукований лише в 1966 році.

( супровід ілюстрацій до тексту твору « Майстер і Маргарита»).

Вчитель: А яка судьба Майстра, його героя?

 

Учень другої групи. Герой Булгакова, Майстер, фігура в більшості автобіографічна, але ідентичними їх назвати не можна. Герой не має імені, його називають Майстром (це типовий герой).

     Учні працюють з довідковою літературою, дають визначення слова «майстер» за словником В.В.Даля і на думку Булгакова.

     Учні другої групи розповідають про минуле Майстра, про його зустріч з Маргаритою.

 

Чтоб гладким был путь истинной любви.

 

В. Шекспір

 

М. Булгаков вважав, що життя — це любов і ненависть, відвага й азарт, уміння цінувати красу і доброту. Але любов... вона насамперед. Булгаков писав героїню свого роману з Олени Сергіївни — коханої жінки, яка була його дружиною. Незабаром після їхнього знайомства вона прийняла на свої плечі, можливо, більшу частину його, Майстра, страшної ноші, стала його Маргаритою.

 

Історія Майстра і Маргарити — це не одна з ліній роману, а найголовніша його тема. До неї сходяться всі події, вся багатоплановість роману.

 

Вони не просто зустрілися, їх на розі Тверської і провулка зіштовхнула доля. Кохання вразило обох, як блискавка, як фінський ніж. «Кохання вискочило перед ними, як з-під землі вихоплюється убивця в провулку...» — так описує Булгаков зародження кохання у своїх героїв. Уже ці порівняння передвіщають майбутній трагізм їхнього кохання. Але спочатку все було дуже спокійно.

 

Уперше зустрівшись, вони розмовляли так, начебто знали одне одного з давніх-давен. Бурхливо спалахнуло кохання і здавалося, повинне б спалювати людей дощенту, а в нього виявився домашній і тихий характер. У підвальній квартирці Майстра Маргарита, одягши фартух, господарювала, поки коханий працював над романом. Закохані пекли картоплю, їли її брудними руками, сміялися. У вазу ставили не сумні жовті квіти, а улюблені обома троянди. Маргарита першою читала вже готові сторінки роману, квапила автора, пророчила йому славу, стала називати його Майстром. Фрази роману, що їй особливо подобалися, вона повторювала голосно і співучо. Говорила, що в цьому романі її життя. Це було для Майстра натхненням, її слова зміцнювали в ньому віру в себе.

 

Булгаков дуже дбайливо і цнотливо розповідає про кохання своїх героїв. Його не вбили чорні дні, коли роман Майстра був розгромлений. Кохання було з ним і під час важкої хвороби Майстра. Трагедія почалася, коли Майстер зник на багато місяців. Маргарита невпинно думала про нього, ні на хвилину її серце не розлучалося з ним. Навіть тоді, коли їй здавалося, що коханого вже немає. Бажання довідатися хоч щось про його долю перемагає розум, і далі починається дияволіада, у якій бере участь Маргарита. В усіх бісівських пригодах її супроводжує люблячий погляд письменника. Сторінки, присвячені Маргариті, — це поема Булгакова у славу своєї коханої — Олени Сергіївни. З нею письменник готовий був зробити «свій останній політ». Так він написав дружині на подарованому екземплярі свого збірника «Дияволіада».

 

Силою свого кохання Маргарита повертає Майстра з небуття. Щасливої розв'язки для всіх героїв свого роману Булгаков вигадувати не став: як було все до вторгнення сатанинської команди в Москву, так і залишилося. І тільки для Майстра і Маргарити Булгаков, як він вважав, написав щасливий кінець: їх очікує вічний спокій у вічному будинку, який Майстру дали в нагороду. Закохані будуть насолоджуватися беззвуччям, до них будуть приходити ті, кого вони люблять... Майстер буде засинати з посмішкою, а берегти його сон вічно буде вона. «Майстер мовчки йшов з нею і слухав. Його неспокійна пам'ять стала згасати», — так завершується історія цього трагічного кохання.

 

І хоча в останніх словах — сум смерті, але с й обіцянка безсмертя і вічного життя. Вона збувається в наші дні: Майстру і Маргариті, як і їхньому творцю, призначене довге життя. Багато поколінь будуть зачитуватися цим сатиричним, філософським, але головне — лірико-любовним романом, який підтвердив, що трагізм кохання — це традиція всієї російської літератури.

Висновок. Кохання – найвищий прояв людського духу, і тому воно безсмертне. А ось коли був написаний роман, життя Майстра закінчилося. Воно закінчилося тому, що роман не був прийнятий до друку, критики напали на нього з нищівними статтями. Майстер захворів, спалив роман. Далі був арешт. Майстер зламався. «Я вспоминать не могу без дрожи свой роман, - скажет он. – Я неизлечим.»

     Доля Майстра ще більш трагічна, ніж доля Булгакова.

( демонстрація буктрейллера до роману).

Пояснення з елементами бесіди.

 В долі Майстра була дуже велика помилка. В чому вона? Помилка в малодушності, у відмові від боротьби за істину, за кохання.

 

Вчитель. Порівняйте з життям Булгакова долю Майстра. Булгаков жив за іншими правилами «Писатель должен быть стойким, как бы ни было ему трудно. Без этого литература не существует». Які ж в зв’язку з цим проблеми порушуються в романі?

 

Відповіді учнів:

     Людина і влада.

     Свобода і несвобода особистості.

Свобода мистецтва.

 

Висновок. Майстер зламався там, де стояв його герой і сам Булгаков: не піднявся вище до істини і отримав спокій.

 

-А що трапилося з романом? Роман залишився жити, тому що «рукописи не горят». Справжнє мистецтво безсмертне. У Майстра опинилися ключі від балконних дверей психіатричної клініки. Як ви думаєте, чому людина, ще достатньо молода, талановита, маючи можливість, не хоче залишити будинок для божевільних?

 

Учень першої групи. Щоб відповісти на це питання, необхідно проаналізувати відбиття часу в романі.

     (Приклади із тексту.)

    

Висновок. Жорстокі обставини породили у Майстра страх, покору, відразу до свого роману, довели до втрати імені і божевільні.

 

Учень третьої групи. Майстер не бажає залишити божевільню ще і тому, що світ мистецтва, зображений на сторінках роману, - це спрут, який пожирає на своєму шляху все талановите.

    

Розглянувши проблему світу мистецтва в романі, яку автор розкриває через літературну організацію МАССОЛІТ, через образ Берліоза та через образ Івана Бездомного (учня Майстра), приходимо до висновку: «літературний світ – це світ людей, які не обтяжують себе ні муками творчості, ні духовною працею, не вірять у те, що пишуть, перетворили літературу в «кормушку». Майстер був інший. Неталановиті «письменники» здібні складати тільки доноси та критикувати твори справжніх митців. Таким чином, «літературний світ» у романі – це страшна картина бездарності, прагнення загубити усе живе, талановите. Тому Майстер не бажає залишати божевільню: тільки там він бачить порятунок для таланту.

 

І останнє, що мене цікавить: як ви, молоде покоління ХХІ століття, розумієте роман Майстра? Про що роман? З чиєю історією історія Ієшуа і Понтія Пілата розвертається паралельно?

 

Учень четвертої групи. Ми зіставили єршалаїмські глави роману з біблейським першоджерелом і дійшли до висновку, що в цих текстах спільне і відмінне. Ось результати дослідження (на мультимедійній дошці):

 

ІІІ. Узагальнення отриманої інформації.

 

Чому головним героєм у романі є Понтій Пілат?

 (Понтій Пілат – представник сильної влади; саме він, злякавшись, виносить жорстокий вирок Ієшуа, тому він і мучиться майже дві тисячі років).

     - Які проблеми порушує Майстер у своєму романі?

     - З якою метою це робить Булгаков?

     - Хто ж вільний у романі?

 

     (Вільний Ієшуа. Він син людський і є носієм вищої істини, він ідеал людини. Але така людина не може жити серед людей, як і Майстер, який створив свого героя, не може жити серед людей та іде в божевільню.)

 

     Отже, Ієшуа – ідеал, до якого повинна прагнути кожна людина. Прямувати вище своїми «сходинками життя» до моральної істини, яка містить у собі добро, справедливість, милосердя, любов. Безсмертя Ієшуа символізує неминуче повернення світу до вічних істин. До них прагнув Булгаков, перемагаючи труднощі, і він заслужив безсмертя в нагороду.

 

ІV. Рефлексія.

 

Вчитель. Як ви, діти, уявляєте собі долю справжнього митця слова? (Учні зачитують свої творчі роботи.)

 

Слова вчителя:

Якщо ви читаєте, з інтересом аналізуєте твори М. Булгакова, тоді він  прожив не даремно. Але знайте: дуже нелегко прожити на білому світі людині з талантом, людині обдарованій. У той же час люди з творчими здібностями, обдаровані люди – це світочі людства, вони освітлюють життєвий шлях своїм побратимам. Тому розвивайте свої здібності, нехай у повній мірі розкриється ваша обдарованість. І робити це потрібно зараз, зі шкільних років.

 

V. Домашнє завдання

Простежити еволюцію кохання Майстра і Маргарити та скласти висновок їх почуттям; скласти сенкан до образів Майстра і Маргарити.


Теги: Смолдирева С.В., Борисюк О.П., булгаков
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 579/21


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar