Головна » Зарубіжна література

Данте - останній поет Середньовіччя та провісник Відродження. Художній світ "Божественної комедії"

      Мета: показати особливості періоду Проторенесан­су в Італії; викласти основні відомості про життя і творчість Данте, висвітлити його погляди як представни­ка цієї доби; з'ясувати місце творчості поета в літератур­ному процесі епохи; ознайомити учнів із морально-філо­софським змістом «Божественної комедії», її художньою структурою, особливостями композиції та основними об­разами; проаналізувати І пісню «Пекла»; поглибити по­няття про віршову строфу (терцину), поему, риму; роз­вивати навички дослідницької діяльності, виразного читання, образного мислення; виховувати інтерес до куль­турної спадщини людства, утверджувати пріоритет осо­бистості та загальнолюдських цінностей.

    Очікувані результати.

Після цього уроку учні: розумітимуть особливості Проторенесансу в Італії; володітимуть основними відомостя­ми про життя і творчість Данте; знатимуть сюжет, ху­дожню структуру, особливості композиції «Божественної комедії» Данте; зможуть визначати алегоричний зміст образів та ситуацій в поемі; робитимуть висновки про місце творчості поета в літературному процесі епохи.

  Тип уроку: урок формування нових знань, заочна екскурсія з використанням мультимедійних технологій.

 Обладнання: мультимедійні презентації «Данте і його «Божественна комедія», «Флоренція часів Відродження», «Урок-подорож дантівськими шляхами», тексти «Божественної комедії», пор­трет Данте роботи Джотто, репродукції бюста Данте, фре­сок Джотто «Юний Данте», Рафаеля, Боттічеллі, пам'ятника поету скульпто­ра К. Дзоккі, ілюстрації Г. Доре, Е. Делакруа, К. Померанцева до «Божественної ко­медії», аудіозаписи: симфонія № 9 Бетховена, колискова для Антуанетти, соната Ф. Ліста «Після читання Данте», таблиця «Художній світ «Божественної комедії», схеми до «Божественної комедії»: «Концепція світу Данте: «Пекло», «Чистилище», «Рай»

 

Епіграф.

Данте відчував у собі достатньо сил, щоб про­тистояти цілому світу, й вірив,, що може на­вернути його на правильний шлях. Він ототож­нював своє розуміння добра й правди з вищою правдою всього людства.

Р. Хлодовський

 

Урок- заочна екскурсія за творчістю Данте

 

 

Хід уроку

I. Підготовка до сприйняття навчальної тем

Презентація 1 « Данте і його «Божественна комедія» на фоні музики  (Симфонія Бетховена).  Підготовкою до сприйняття навчальної теми, створення емоційного настрою учнів.

  Слово вчителя. До митців, які заслужили визнан­ня всіх народів і часів, яких величають неповторний, осяйний, геній, — належить Аліг'єрі, головний твір яко­го — «Комедія».Через три століття Джованні Боккаччо назвав її «Божественною», а його самого нарекли «даро­ваним Божою милістю». Справді, в самому імені Данте — «той, хто дає (дарує)» —прихований його шлях до безсмертя. Він подарував людині віру в свою силу, у власні внутрішні можливості, надію на моральне оновлення себе і всього людства. А з іншого боку, як вважав Боккаччо, сам Данте став «боже­ственним даром» своєму часові, бо розбудив від середньо­вічного сну свою епоху і своєю творчістю відкрив нову добу —добу Відродження.

Оголошення теми, епіграфа до уроку. Сьогодні у нас урок-заочна подорож із застосуванням мультимедійної презентації до вивчення нового матеріалу. Протягом уроку будуть демонструватися слайди, які допоможуть краще засвоїти тему.

Тема сьогодні: « Данте — останній поет Середньовіччя і провісник Відродження. Художній світ «Божественної комедії»».

Що ви чекаєте від сьогоднішнього уроку?

 

III.  Актуалізація опорних знань.

 Щоб зрозуміти, чому Данте є провісником Відродження, треба зазирнути в епоху Середньовіччя.
Бесіда за запитаннями.
Коли і як виникла середньовічна культура?
Назвіть її головні періоди.( Середніми віками називають тисячолітній період часу- з моменту падіння Римської імперії, Vст.н.е. до ХVстоліття. В історії літератури та мистецтва розрізняють такі етапи:

V-ХІст.-раннє Середньовіччя; ХІІ-ХІІІст.-розквіт середньовічної цивілізації;

ХІV-Х Vст.- пізнє Середньовіччя, раннє Відродження.

- За якими напрямками розвивалася література Середньовіччя? (клерикальна(церковна), житія та світська)

Чим відрізнявся  зміст народних пісень,, пісень поетів-лицарів, пісень вагантів?

 (Лі.Бо. – гуманістичним змістом, філософськими поглядами, паралельним зображенням природи і почуттів людини; Ду Фу –  увага до внутрішнього світу людини, співчуття до знедолених і скривджених, викриття війни і несправедливості. Персько-таджицька література (Рудакі, Гафіз, О.Хайям) –  філософська лірика: плинність життя, доля людини, значення кохання в житті людини. Європейська лірика. Провансальські трубадури (Бертран де Борн, Джауфре Рюдель): містичне лицарське кохання, оспівування шляхетної дами та кохання до неї (жанри: канцона, сирвента, пасторела), лицар-романтик..

Які нові цінності утверджував героїчний епос? Лицарський роман? Лірична поезія?(У героїчному епосі Середньовіччя ХІІ-ХІІІст. Утверджувалися героїзм, відвага, доблесть, відданість своєму королю, здатність на самопожертву « Пісня про Роланда».
Які риси  притаманні  Середньовіччю? Яке ставлення до людини?                           ( Бог – центр всесвіту, вища влада і авторитет.
Церква – намісник Бога на землі.
Фанатизм (Сліпа віра. За істину приймаються непорушні догми).
Аскетизм (стриманість, відмова від життєвих благ).
Людина –  раба  божа.
Покірність. Страх кінця світу.
Турбота про духовне вдосконалення.)

 

Формування нових знань, умінь і навичок.

 

•     Навчальна  гра «Заочна екскурсія до дантівської Італії».

(Презентація  №2 протягом уроку)

   Батьківщиною Відродження вважають Італію, головним культурним центром Італії кінця ХІІІ- початку ХІVст. вважається Флоренція.  Данте народився саме в цьому італійському місті.

Учні, які виконують ролі «істориків» та «екскурсоводів», про­водять заочну подорож до Італії кінця XIII — початку XIV ст, розповідають про Флоренцію як головний культурний центр країни.  (Під час подорожі прошу вас уважно слухати, щоб визначити, які зміни відбулися у свідомості людини, якими стали погляди на релігію, життя людини та її призначення, зробити записи ключових моментів виступів  і заповнити таблицю « Ключові поняття епохи Відродження»)

Учень – «історик».Флоренція – дуже живописне, квітуче місто Італії з вузькими вуличками та прекрасними досконалими архітектурними творіннями.  Флорентійці  емоційні люди, які полюбляють гучні місця, свята. Найбільш людно завжди було на площі біля фонтана, де відбувалися  святкування, вистави.  Але так весело у Флоренції не завжди. Тривалий час Італія була поділена на окремі самостійні держави, найчастіше вони за територією збігалися із окремими містами. Такою окремою державою ста­ла й Флоренція. Вона змушена була захищатися від фео­далів, котрі нападали на неї, а також від міст-сусідів. Флоренція — місто торгівців, ремісників, купців, банкірів, феодальних грандів. Це місто мало свою конституцію.

 Часи Данте — це доба хрестових походів, лицарської поезії, розквіту середньовічних міст, готичних храмів, перших університетів. Серед народу не вмирала пам'ять про ста­родавній Рим, тому деякі міста намагалися влаштувати са­моврядування, як за часів Римської республіки. Такі міста називали «комунами» (від слова «спільний»). Однією з найбільших комун була Флоренція, рідне місто Данте.

 

2учень – «мистецтвознавець».

   Наступною сторінкою у розвитку світової культури та літератури після Середньовіччя стала епоха Відродження (Ренесанс –  відродження Античності). Упер­ше цей термін використав італійський гуманіст Дж. Вазарі в трактаті «Життєписи видатних живописців, скуль­пторів, архітекторів» (1550). Він відтворив загальну атмосферу епохи — бажання відродити культурні цінності античності за нових історичних умов. Чому саме антич­ності? Бо античне мистецтво було своєрідним гімном лю­дині, уславленням її фізичної та духовної краси. У період переходу від Середньовіччя до нового часу людина знову опинилася у центрі уваги митців. Долаючи середньовічні уявлення про приреченість людської долі, про залежність людини від Бога, про незмінність її натури, представники ренесансної культури поетизували особистість, яка усві­домлювала силу свого розуму і творчих можливостей, утверджували можливість духовного розвитку людини та її здатність самостійно обирати свій шлях і визначати мо­ральне обличчя епохи.

3 учень – «мистецтвознавець». Але перш ніж ренесансний рух поширився в усіх країнах Європи, в Італії ще на межі XIII — XIV ст. з'явилися митці, котрі на багато віків наперед визначили шлях розвитку європейсь­кої культури. Батьківщиною Відродження вважають на­самперед Флоренцію, а разом з нею й інші італійські міста – Геную, Мілан, Венецію. Цьому сприяло і вигідне географічне положення (північні італійські міста опинилися на перехресті торговельних шляхів із Заходу на Схід і ста­ли центрами нових товарних відносин), і формування нової гуманістичної культури, на яку дуже вплинула антична спадщина, що найкраще збереглася в Італії. Цей період називають Проторенесансом, тобто початком Відроджен­ня. Свідомість людей того часу ще не зовсім звільнилася від старих догм, ще не було відкритого опору церковній схоластиці, однак митці почали більше звертатися до про­блем особистості. Виразниками нового гуманістичного перевороту в Італії вважають поета Данте і художника Джотто — флорентійців, патріотів свого міста і країни.

• Демонстрація портрета Данте роботи Джотто та інших
фресок художника.

4 учень – «мистецтвознавець». Але не тільки походження єднає Данте і Джотто. Данте у центрі своєї «Божественної комедії» поставив людину, яка прагне ду­ховного вдосконалення, намагається усвідомити мораль­ний сенс буття. А роботи Джотто відкрили нову сторінку європейського живопису. У центрі його творчості — не Бог, а особистість, людські стосунки. Навіть у роботах за біблійними сюжетами («Побиття немовлят», «Поцілунок Іуди», «Втеча до Єгипту», «Схо­дження Святого Духа», «Народження Ісуса») Джотто змушує глядачів замислитися над  складними моральними питаннями у житті людини.  Євангельські події художник передає з великою психологічною напру­гою. Таким чином, творчість Данте і Джотто єднає думка про людину, зміст її життя та призначення в світі.

Учитель.

В історії культури і в пам'яті люд­ства назавжди залишаться ті, хто першими запалили во­гонь Відродження й передали його наступним поколін­ням. Серед них Данте — останній поет Середньовіччя і перший поет Відродження.

Тепер, прослухавши виступи учнів, я думаю ви зможете зробити висновки.

Чим відрізняється епоха Відродження від Середньовіччя? Які зміни відбулися у ставленні до людини та її життя? Складіть порівняльну таблицю Середньовіччя та Відродження.

          « КЛЮЧОВІ ПОНЯТТЯ ЕПОХИ»

Средньовіччя

Бог – центр всесвіту, вища влада і авторитет.
Церква – намісник Бога на землі.
Фанатизм (Сліпа віра. За істину приймаються непорушні догми).
Аскетизм.
Покірність. Страх кінця світу.
Турбота про духовне вдосконалення.

 

Відродження

Людина – центр всесвіту.
Звільнення від церковної опіки.
Прагнення до знання. Розум.
Повнота життя.
Ініціатива, доблесть, оптимізм.
Ідеал – гармонійно розвинена особа.
«Людина – вище із творінь».(В. Шекспір )

Прочитайте ваші висновки. Порівняйте ключові поняття епохи середньовіччя та Відродження.

 

Етап рефлексії. Чому назвали нову епоху Відродженням (Ренесанс- відродження Античності). У якій країні і чому зародилося Відродження? Чому ж саме Данте є провісником Відродження? Хто з художників стояв у витоків Відродження? (Джотто).

• Рольова гра.  Учень у ролі Данте розповідає про жит­тєвий і творчий шлях поета від першої особи.

 

—   Я народився у 1265 році у сім'ї флорентійського дво­рянина. Мій батько володів будинками, земельними має­тками, мав середній прибуток. Мати померла рано. Я її майже не пам'ятаю. Коли мені виповнилося 9 років, я зустрів на вулиці свою ровесницю, доньку сусіда Портінарі на ім'я Беатріче. Ця перша зустріч зворушила мою душу і створила в уяві нетлінний образ Кохання.

(Звучить «Колыбельная для Антуанетты» Выктора Зинчука). На тлі музики учень у ролі ліричного героя Данте виразно читає сонет «В своїх очах вона несе кохання...».

 З того часу Амур заволодів моїм серцем, але Беатріче померла у віці двадцяти чотирьох років, та я проніс любов до неї через все своє життя і оспівував її в сонетах, у книзі « Нове життя» та в " Комедії".

Наприкінці XIII століття моє рідне місто Флоренція опи­нилося у центрі жорстокої політичної боротьби. Особливої гостроти набули суперечки між гібеллінами і гвельфами. Гібелліни виступали за об'єднання країни під владою німець­кого імператора, а гвельфи були прихильниками політики Папи Римського. Я належав до партії гвельфів. Але в на­шому таборі не було згоди. Гвельфи розділились на « білих», які підтримували папську владу, і «чорних», які виступали за незалежність Флоренції від папи Римського. Я встав на  сторону білих гвельфів і  навіть виконував посольську місію. Але після того, як французька армія на чолі з Карлом вступила у Флоренцію і учинила кривавий погром, білі гвельфи потерпіли велику поразку.  У 1302 році влада у Флоренції перейшла до ворожих мені «чорних», я і кілька моїх друзів були за­суджені до вигнання.  Так розпочалася пора моїх поневірянь. Я по­бував майже в усіх містах Італії, шукаючи притулку. Вигнання стало для мене трагедією. Даремно за мене кло­поталася моя дружина, яка залишилася у Флоренції. Я назавжди втратив сім'ю — дружину Джемму Донаті та своїх дітей. Після невдалих спроб повернутися до рідного міста, у самотності, на чужині, у місті Равенна я дописував ос­танні сторінки своєї «Комедії». Сподіваюсь, нащадки справедливо оцінять цей твір.

Історики. Так умовляв самого себе великий поет і страждалець, На свою батьківщину він так і не повернувся, і до останніх своїх днів вважав себе «безвинним вигнанцем».

У вересні 1321 року, повертаючись із Венеції, Данте захворів болотяною лихоманкою та помер у ніч з 13 на 14 вересня. Правитель Равенни поклав на чоло поета лавровий вінок. Цією почестю автор «Божественної комедії», поет і громадянин, за життя шанований не був. Похований Данте у Равенні, хоча влада Флоренції неодноразово прагнула перенести прах поета на його батьківщину, там навіть установили усипальницю для тіла митця, яка і досі залишається порожньою.

• Демонстрація репродукції бюста Данте.

Ваші враження від почутого.

Кому присвятив Данте свої сонети та канцони? (Беатріче)
Яку назву має книга, в якій Данте оспівує своє кохання до Беатріче?(Нове життя)
Яка доля спіткала поета, коли Флоренція опи­нилося у центрі жорстокої політичної боротьби.( Вигнання  Данте з Флоренції, за його належність до партії білих  гвельфів ).
Яким ви бачите Данте на портреті?

Прочитайте спогади сучасників Данте, який портретний опис зробив Джованні Боккаччо:

“Був наш поет на зріст нижче середнього, а коли досяг зрілого віку, почав до того ж сутулитися, ходив завжди не поспішаючи, плавно, одежу носив найпростішу, як личило людям  його віку. Обличчя у нього було довгасте і смугляве, ніс - орлиний, очі - досить великі, вилиці теж, нижня губа видавалася вперед, густе чорне волосся кучерявилося, рівно як і борода, вигляд був незмінно задумливий і сумний”.

Ось таким запам`ятався  Данте його сучасникам, зовні-звичайна людина, але як особистість - це титанічна постать.

Переходимо до художнього аналізу « Божественної комедії» Данте.
Запитання і завдання  уже у вас є.
Інтерактивний метод «Броунівський рух». Треба опрацювати статтю підручника с.198-201, створити слайди з відповідями на запитання. (індивідуальна робота та робота в парах).

група.

Чому Данте назвав свій твір «комедією»? Хто
дав їй назву «Божественна»?  Жанр твору.

група.

Творчий задум «Божественної комедії». Що надихнуло Данте написати поему про загробне життя? (Сон 8 квітня 1300 року місячної Великодньої ночі);

 - визначте  тему «Божественної комедії».

група.

Назвіть особливості композиції «Божествен­ної комедії».

З'ясуйте ­ значення понять   «терцина», символіку числа «3».  (Розмір Божественної Комедії – одинадцятискладовий, схема  рими, терцина, винайдена самим Данте, що вкладало в неї глибоке значення. Божественна Комедія – неперевершений приклад мистецтва як наслідування, за зразок Данте бере все суще, як матеріальне, так і духовне, створене триєдиним Богом, що наклав на все відбиток своєї трійки. Тому в основі структури поеми лежить число три, а дивовижна симетричність її будови полягає в наслідуванні міри і порядку, які Господь додав всім речам.)

група.

--     Визначте ідею твору.

На що сподівався Данте, створюючи свій твір?
Чому Данте написав поему не латинською, а іта­лійською мовою?          ( Саме Данте є творцем італійської літературної мови).

група.

  Тлумачення поеми за змістом:

Буквальний зміст - події, які відбуваються у творі;
 Алегоричний – зіставлення з подіями зовнішнього світу;
 Моральний – опис переживань і пристрастей людської душі;
 Містичний - відвернення душі від гріха та піднесення її до БОГА.
Пригадайте визначення понять «алегорія» і «поема».                                             

 

( Сам Данте пояснює, що його поема - це алегорія на зразок Біблії.  Твір має складну алегоричну структуру, автор поеми представлений в ній як людина, що удостоїлася особливої Божої милості – зробити подорож до Господа через три царства загробного світу: Пекло, Чистилище і Рай).

Ліро-епічна поема  — це великий віршований твір, у якому порушуються важливі проблеми минулого, сучасного чи майбутнього. У поемі зливаються воєдино епічні (події, сюжети, характери) і ліричні елементи (авторські пере­живання, ліричні відступи, ліричний герой).

 

Група.

Образи поеми

Персонажі твору — реальні чи вигадані особи? (Центральні образи: Данте - людина і людство в цілому, яке заблукало; Вергілій - людський розум; Беатріче - алегорія божественної мудрості, краси і любові).

Різноманітність персонажів:

Міфологічні (Одіссей, Антей);
Біблійні (Іуда, Лія, Рахіль);
Літературні ( Тристан, лицарі);
Історичні (Брут, Цезар);
Співвітчизники Данте (граф Уголіно, Франческо.)

 

Наступна сторінка уроку: «Концепція світу Данте».

III. Яким представлявся поету Всесвіт.

 Виступи літературознавців, які досліджували тему «Концепція світу Данте».

Яким же представлявся поету всесвіт?

       Намітимо найзагальніші контури цієї картини, в якій використані мотиви біблійного міфу, старовинної космології і фарби фантазії самого Данте. Центр Всесвіту –  Земля, згідно навчанню Птолемея; нерухома і куляста. Далеко від неї і навколо неї концентричні небесні сфери; найближча сфера Місяця, або небо місяця, наступна –  Меркурія, потім Венери, Сонця, Марса, Юпітера, Сатурну. До речі, якщо вираз “він на сьомому небі від радості” зрозуміти буквально відповідно до дантівської космології, то вийде, що щасливчик цей виявився на Сатурні і поволі обертається по відповідній орбіті навколо Землі, а під ним пропливають вищеперелічені небесні тіла. Над небом Сатурну –  восьме небо  майже нерухомих  зірок. Дев'яте небо –  ангельське, це рушійна кристальна сфера, і над ним –  Емпірей,  в уявленні ранніх християн –  обитель божества. Далі такий сюжет співзвучний з біблійним. Повсталий проти бога ангел (Люцифер, Сатана) разом зі своїми прихильниками (демонами) був скинутий з дев'ятого неба на Землю і, встромившись в неї, продовбав западину –  воронку до самого центру  Землі, Всесвіту і Всесвітнього тяжіння: далі падати вже нікуди. Застряг там, у вічних льодах.  Ця воронка і є Пекло, що чекає грішників.                                                                            Зяюча рана землі тут же затягнулася. Зсунута в результаті струсу, викликаного падінням Люцифера, земна кора закрила підставу конусоподібної воронки, піднявшись у середині цієї підстави горою Голгофою. Вхід в підземеллі Пекла залишився, згідно представленням Данте, збоку, поблизу краю поглиблення, на території майбутньої Італії.  Найбільш винні жертви, які потраплять до Пекла, приречені мучитися внизу, в кігтях Люцифера, який з ангела перетворився в чудовисько. В одному з дев'яти кругів Пекла душа проходить випробування залежно від того, наскільки тяжко провинилася за життя.                                                                                                       

Але це ще не всі наслідки падіння Люцифера. На протилежній півкулі, якраз навпроти місця його “приземлення”, виросла величезна гора - з витісненої ним земної маси. Навколо неї закипіли хвилі світового океану. 
 Гора-острів. Це майбутнє чистилище, куди, згідно переконанню християн-католиків, потраплять люди, які хоча і не безгрішні, але  заслужили позбавлення від Пекла. Ті, що канули в Пекло – мучаться вічно, а в'язні Чистилища – тимчасово: приймуть чистильні, спокутні муки - і зможуть переселитися в Небесний Рай. На її зазеленілій вершині виник чудовий, райський куточок, так званий Земний Рай. Мешканці Чистилища розміщуються в семи кругах-ярусах цієї величної гори. Відмучившись встановлений термін, підіймаються на вершину, в Земний Рай, відпочивають там, забувають про минулі гріхи свої і злітають в небеса, вже в “справжній” Рай. Найбільш гідні – вище і ближче до верховного божества, що перебуває в Емпіреї. Комусь не піднятися, припустимо, вище за Венеру, але і це в представленні Данте дуже погано.

    Про те, що відбувалося в Аду, Чистилищі і Раю тоді, коли у живих землян була весна 1300 р., Данте розповів нібито як очевидець, що відвідав всі три замогильні царства. Тим самим він поставив себе у виняткове положення, оскільки живим вхід в потойбічний світ недоступний. “Шлях життєвий пройшовши до половини”, тобто в 35-річному віці, він нібито опинився в дрімучому лісі, збився з дороги і загинув би “в гріху”, але його врятувала кохана небожителька Беатріче. Вона  попросила скорботного там давньоримського поета Вергілія допомогти тому, хто заблукає. Тінь Вергілія покинула межі Пекла, зустріла Данте і повела його за собою. Врятувати його – це означало показати йому загробний світ: хай зробить з побаченого належні висновки.                                                                              

 Висновок. Яким же є підсумок шукань Данте?

 Він міститься у простій істині: любов, моральність і добро – ось основа, на якій тримається світ. Поема завершується словами: «Любов, що водить сонце й зорні стелі».

IV. Підготовка до читання: (звернення до учнів) із статті М. Андрєєва

“ Данте і його творчість”

 Сходження до Данте – нелегка праця. Щоб зробити його, треба багато що подолати і багато від чого відмовитися. Перш за все треба забути про читання - відпочинок і читання - забаву. Читання Данте – це випробування, проба духовної зрілості, показник того, чи готовий ти підступитися до уселенських питань, питань життя і смерті, значення людського існування, відповідальності людини перед ближнім, перед батьківщиною, перед справою і, кінець кінцем, перед самим собою. Будь-який витвір мистецтва підводить до цих питань, але особливість “Божественної комедії” у тому, що вона не дозволяє від них відхилитися, скинути напругу, ослабити роботу духу, закрити очі на суть і значення.

 Читач примушений йти Дантовим шляхом страчувати себе муками пекла, вогнем і водою чистилища змивати з себе душевну лінь і сліпоту, підносячись до зірок, відкриваючи для себе добро, істину і красу. Читання “Божественної комедії” – це завжди сповідь і спокутування.

V. Слово вчителя про “Божественну комедію”.

“Божественна комедія” ділиться на 3 частини: Пекло, Чистилище і Рай. Від поганого до хорошого.

   

Вчитель: Як ви думаєте, в яку з частин повірили люди?

З трьох частин “Комедії” найбільшу популярність і любов здобуло “Пекло”. І якнайменшу –  “Рай”. У достовірність безвихідного відчаю повірили. У достовірності безтурботного щастя в небесах засумнівалися, до того ж розділяти це сумнівне блаженство з ангелами, що захоплено споглядають божество, нудно. І читати важко. На кожному кроці вас чекає необхідність розшифрувати думку, осягати химерну будову фрази і т.п.   До речі, сам Данте попереджав більшість прочитали “Пекло” і “Чистилище”: Не читайте “Рай”! Пропадете, загинете в безкрайньому морі незбагненного.  

VI. Читання поеми

“Віщі сни Данте” надихнули його написати цей твір

•        Бесіда щодо сприйняття І пісні поеми.

Про що розповідається у пісні?( Данте, життя пройшовши до половини, це десь 35 років, за уявленням Данте, 35 років не тільки середина “досконалого” віку, але і переломний момент шляху, аналог середини світової історії,  потрапив в ліс, що алегорично представляє  спосіб гріховного життя і самого поета і всього людства, що вступило на дорогу, яка  веде до вічної загибелі).

Які почуття його охопили?
      Хто перешкоджає йому? ( Герой намагається піднятися на горб, що замикає долину. Проте шлях до порятунку йому перегороджують 3 алегоричні звірі: леопард, лев і вовчиця. Вони утілюють вади, найбільш небезпечні для людини: леопард - брехня, зрада, бажання тілесних насолод, пристрасть, розбещеність, лев – гординя, гнів, насильство, вовчиця –злість, пожадливість, корисливість, егоїзм ).
Хто врятував Данте від звірів? (На допомогу йому приходить Вергілій. Його послала  перебуваюча в Раю Беатріче)
Що втілює образ Вергілія?  (Вергілій - символ розуму і знань, давньоримський поет).
Куди веде героя Вергілій?  

•Екскурсія» до дантівського Пекла.
Учні-"екскурсоводи" розповідають про всі кола пекла.
1  «екскурсовод». Данте і Вергілій стоять на березі річки Ахерон, на хвилях якої хитається човен. Усі душі намагаються потрапити на човен, але біс Харон б'є їх вес­лом по головах. Наповнений душами човен нарешті відпливає до першого кола — Лімба, в якому:

Тут, стежачи за пітьмою німою, Я не почув ні скарг, ні нарікань, Самі зітхання коливали млою.

Перед Данте — благородний замок, який сім разів «ото­чували стіни, й джерельні води навкруги текли». Тут знайшли притулок нехрещені душі, що не знають істинної віри. Радіє серце поета, що зустрів тіні давніх мудреців, поетів І героїв-язичників: Гомера, Сократа, Платона, Горація, Овідія, Ректора, Енея.

Данте спускається далі, до другого кола. Біля входу стоїть, вишкірившись, Мінос. Своїм хвостом він обвиває тіло стільки разів, на скільки сходинок душІ слід спусти­тися, залежно від скоєного гріха. Скрізь чути стогін, плач, пекельний вітер кружляє, мучить душі. Це коло наповне­не тими, хто став жертвами насолод і пристрастей, не керованих розумом: Єлена, Паріс, Дідона, Клеопатра, Ахілл, Трістан, Паоло і Франческа.

До третього кола Данте потрапляє непритомним. Отя­мившись, він бачить дощ «холодний, вічний, проклятий, важкий». Він бачить нові жертви. Нові тортури. Це коло — для ненажер, яких валує Цербер, «звір з вищиром по­трійним».

2 «екскурсовод». В четверте коло потрапили здирники, багатії, скупі і марнотратники. Тут можна зу­стріти папу й кардинала, « хто зле збирав, хто тратив зле». Все золото, що під місяцем було чи є, душі хоча б одній-єдиній спокою ні на хвилю б не дало».

П'яте коло приготоване для тих, «кого вразила лють», для гнівливих. їх засмоктує «те багно, що Стікс йому ім'я». Поруч — стіни скорботного міста Діта, осяяного багряними спалахами вогню, які огороджують нижню частину Пекла.

Над відкритими могилами шостого кола — стогін грішників, які палають у вічному вогні. Тут знайшли при­тулок єретики.

3 «екскурсовод». Біля сьомого кола — дикий і злий Мінотавр. У цьому колі, розділеному на три пояси, насильники, убивці, самовбивці, богохульники. У першо­му поясі центаври стріляють з лука в тих, хто виринає з кривавої хвилі. Тут поет зустрічає Нессу — провідника, який веде його до другого пояса. Там на червоних деревах і кущах страшні гарпії — хижі птахи з гострими кігтями та дзьобами. Коли Данте зламав гілочку терна, з неї впала крапелька крові, почувся стогін: «Чом завдаєш ти муки?» То волали душі тих, які заподіяли лиха собі, душі самовбивць.
Третя, найвужча смуга, відведена богохульникам, це спа­лена сонцем пустеля.

У восьмому колі

...тісниться

Поміж криницею й підніжжям скель

Аж десять більших виїмів гніздиться,

У перших двох щілинах караються звідники, спокусни­ки і підлабузники, яких б'є батогом рогатий чорт. У п'я­тому рівчаку киплять у смолі душі хабарників. І коли хтось з них з'являється на поверхні, щоб остудити спину, повар-чорт чіпляє його гаком за бік. У десятий рівчак потра­пили після смерті ті, які спричиняли розбрати, «хто на чварах нажив тягар». Серед них –  засновник ісламу Маго-мет, його зять АлІ, що винні в релігійному розколі світу; при­звідники громадянських війн.

Попереду –  останнє, дев'яте коло. Повіяло холодом кри­жаного озера Крцит. Тут вмерзли в кригу душі тих, які скоїли найстрашніший гріх — зрадили рідних, батьків­щину, друзів. У центрі – Люцифер,  володар пекла, «най-

сумнішої з держав», був до середини грудей в крижині, а ноги просвердлили Землю.

 

Слово вчителя. «Божественна комедія» надиха­ла художників, композиторів, літераторів на створення нових шедеврів. Картини на сюжети поеми Данте написані Д. Россетті, К. Померанцевим, Е.Делакруа,

С. Боттічеллі, Гюставом Доре та іншими художниками.

Демонстрація ілюстрацій до поеми.

 Мистецтвознавець. Але найкраще, на мій погляд, зміг проілюструвати поему Данте Гюстав Доре. Талановитий митець з вражаючою пе­реконливістю передає атмосферу Пекла: підземні гори і пей­зажі; похмуре небо, де ніколи немає сонця. У період ство­рення ілюстрацій до « Божественної комедії» Доре докладно вивчав творчість Мікеланджело, особливо фреску «Страш­ний суд». Звідси беруть початок могутні, мускулисті, повні дикої енергії, вражаючі складними розворотами, виразними позами тіла грішників у гравюрах Доре.

Перегляд ілюстрацій Г.Доре до «Божественної комедії» Данте.

• Бесіда1 за запитаннями.

Які епізоди «Божественної комедії» відобразив художник?
Які почуття викликають у вас дані ілюстрації?
Якими художніми засобами відтворені образи Дантової поеми в живописі? Як художник передає їх символічний зміст?
У чому виявляється алегоричність пейзажу?
Чи вдалося художнику втілити авторський задум?
V. Застосування знань, умінь, навичок.

• Підсумкова бесіда.

Чому Данте вважають поетом, котрий здійснив духовний переворот у культурному житті людства?
Які риси середньовічної культури та ренесансні Ідеї відбилися
у його творчості?
Яка ідея  «Божественної комедії». Письменник прагнув до духовного спасіння Людини й усього світу. Він проголошував високі ідеали Добра, Любові, Милосердя, Розуму, які, на його думку, можуть змінити життя суспільства.
Яке значення вкладав автор у свої образи та ситуації?(біблійне, алегоричне, моральне, містичне)

• Робота з епіграфом до уроку.

Данте відчував у собі достатньо сил, щоб про­тистояти цілому світу, й вірив, що може на­вернути його на правильний шлях. Він ототож­нював своє розуміння добра й правди з вищою правдою всього людства.

Р. Хлодовський

    Оцінювання учнів.

VI. Домашнє завдання. Прочитати І частину «Пекло». Скласти таблицю «Багатозначність образів та символів І пісні «Божественної комедії»» (Образи/ зміст: буквальний (Данте, ліс, звірі, Вергілій), алегоричний, моральний, філософський. Визначити авторську оцінку образів Франчески, Паоло та графа Уголіно. Групі учнів-«істориків» підготувати повідомлення про історичну осно­ву V та ХХХШ пісень.

Творче завдання (виконується протягом вивчен­ня теми). Створити символічний пам'ятник (малюнки, різноманітні вироби) поетові та його творові у вигляді колажу.


Теги: данте, Дьоміна Л.Ю.
Навчальний предмет: Зарубіжна література
Переглядів/завантажень: 1634/41


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar