| Головна » Українська мова |
Мета: повторити і поглибити знання учнів про іменник як частину мови; навчити учнів визначати відмінки іменників в реченні та застосовувати в усному та писемному мовленні кличний відмінок; розвивати логічне мислення, пам’ять, формувати вміння самостійно робити висновки; виховувати в учнів самостійність, старанність, охайність письма, любов до мови, слова. Тип уроку: комбінований. Обладнання: підручник, кольорові смужки, картки, фотомонтаж. Методи та прийоми: бесіда, «Мікрофон», гра «Вірю- не вірю».
Хід уроку. І. Організаційний момент.(1 хв.) 1. З’ясування емоційної готовності учнів до уроку. Дзвоник щойно пролунав, Нас до класу всіх зібрав - Труд наш знову починаєм, Тож успіхів всім побажаєм!
ІІ. Актуалізація опорних знань.4 хв.) - Бесіда. - Метод «Інтерв′ю» 1. Гра «Вірю - не вірю», ( Говорю репліки про частину мови - іменник, учні відповідають «вірю – не вірю»)
Іменник – це самостійна частина мови – «Вірю» відповідає на питання що робити?- «Не вірю» вказує на предмет чи особу – «Вірю» означає назву істот і неістот – «Вірю» має числа однини та множини - «Вірю» має шість відмінків - «Не вірю» кличний відмінок - сьомий відмінок – « Вірю» ІІI Оголошення теми і мети уроку. (2 хв.) . Епіграф: «Мово, ти – це мудрість роду, Ти – душа мого народу. В.Ворскло.
ІУ. Проблемне питання: ви назвали вірно, що іменник має сім відмінків, сьомий відмінок кличний. І сьогодні на уроці ми з’ясуємо: для чого ж потрібно знати нам відмінки іменників? У. Актуалізація мотиваційних резервів учнів.( 2 хв.) 1. Колективна робота ( зі смужками кольоровими) ( Читаю вірш Дмитра Білоуса «Відмінки», діти відгадують про який відмінок йде мова і прикріплює смужку з цим відмінком на дошку) Є ще люди сонні, наче сови, А глухі до слова –це найгірше, Ти до рідної прислухайсь мови, Прокажи відмінки – це ж як вірш! Хто питає: хто ти? що ти? Хоче він про наслідки робити І про себе чути лиш похвали, Щоб тебе як приклад називали. (Називний)
А оцей досвідчує свого – Хоче знати він: кого? чого? І про тебе знать, якого роду, Що немає роду переводу. (Родовий)
Все він дасть – не жаль йому, Але хоче знать: кому? чому? Знать про тебе, гожого на вроду Що даєш і ти своєму народу. (Давальний)
А ось в цього є свої потреби, Він – кого? і що? Питає в тебе. І кого всі ми за друзів маєм, І що друзі роблять нам навзаєм? (Знахідний)
Це й же хоче знать: ким? чим? У труді орудуй з ним. Хоче знать, що здатний ти утнути? Чим ти станеш? Ким ти хочеш бути? (Орудний)
Де? В якому місці? Хоче знати – у селі чи в місті? (Місцевий) Кличе всіх навколо: Гей Іване, Петре чи Миколо!. ( Кличний)
Вчитель: Отже, слова змінюються за відмінками, Цей процес називається відмінюванням. Робота з підручником (2 хв.)
( Мово - Кл.в., мудрість - Н.В., роду - Р.в., душа - Н.в., народу - Р.в.)
Провідміняти іменники мова, народ. (3 хв.) Відреагувати речення. (кожна група отримує завдання: за поданими словами скласти речення) 1. Я, любити, свій, рідна, мова. 2. Мій, мова, найкращий, з, усі, мова, у, світ. 3. Він, є, найдорожчий, скарб, народ. (Учні пригадують про текст) (Перевірка роботи з картками) Фотомонтаж(2 хв.) (учні пригадують про заходи, що відбувалися в школі до Дня Мови.
Фізкультхвилинка.
Встаньте, діти, посміхніться, Вліво, вправо, поверніться. Нахиліться, розігніться, Руки вгору піднімаймо, Опускаймо, Дуже добре, всі сідаймо
УІ. Закріплення навчального матеріалу (15 хв.) Практично вправа - 256 (4 речення) (Запишіть іменники в кличному відмінку, що називають ваших рідних.) Вчитель: Діти, пригадаймо прислів’я, приказки про мову. Бесіди багато, а розуму мало. Не кидай слів на вітер. Будь добрим слухачем – будеш добрим оповідачем.
Морфологічний розбір слова в реченні: Не кидай слів на вітер Слів – слово, заг., неіст., мн., Р.в., ІІ в. додат.
УІІ. Рефлексія. Мотивація оцінок.(3 хв.) Закінчи речення: Тепер я знаю…, умію…, навчився… Домашнє завдання:
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |