Головна » Українська мова

Усний твір-опис процесу праці за власним спостереженням

Мета:  формувати вміння чітко й послідовно розповідати про трудові процеси, дотримуючись вимог стилю; розвивати навички роботи із довідковою літературою; згадати ремесла в Україні, їх розвиток; пробуджувати усвідомлення необхідності працювати, щоб жити; формувати почуття любові до культури рідного краю; сприяти розширенню світогляду.

Основні завдання психосоціального розвитку

Розвивати:

словесне логічне мислення;творчі здібності.

Формувати навички:

самостійних пошукових дій.

Передбачувані результати навчального заняття:

Знати:

особливості побудови твору-опису про процес праці.

Нормувати:

інформацію про ремесла в Україні, види трудової діяльності.

Цінувати:

любов до рідного краю;
інтерес до навчання;
навички грамотного висловлювання думок;
почуття саморозвитку, самореалізації;
здобуття знань і умінь через власний досвід і самоосвіту.

Наочність, обладнання:

підручник;
тексти;
опорні схеми «Відоме», «Нове»;
кольоровий папір, ножиці, клей.

Методи навчання:

монологічний;
демонстративний;
пошуковий;
діалогічний.

Методи виявлення знань:

усний.

Форми організації навчального процесу:

фронтальна;
групова;
індивідуальна.

Методи роботи учнів:

частково-пошуковий;
творчий;
виконавський.

 

І. Організація навчальної діяльності учнів.

                                                                                  Що знаєш, що вмієш,

                                                                                  за плечима не носити.

                                                                                                          Народна мудрість

Мотивація навчальної діяльності.

 

Без сумніву, кожен із вас, діти, спостерігав за тим, як хтось із членів вашої сім’ї виконує домашню роботу. Та і самим доводилося справлятися із дорученням по дому чи виготовляти якусь річ. Хоча й виникають труднощі під час роботи, але швиденько ми їх долаємо і милуємося наслідком праці. А чи маєте результати, якими можете похвалитися? можливо, серед нас уже є професіонали у якійсь справі?

            Із якою домашньою роботою ви можете впоратися без проблем? (Учні дають відповіді)

           

2. Рефлексія. Змістовний аспект ретроспективної оцінки учнівської рефлексії.

 

 А чи треба нам знати, як приготувати обід, як полагодити паркан, як зв’язати шкарпетки?.. Для чого? (Діти відповідають)

            Правильно, діти, усі наші знання ми можемо використати в будь-який час, а от коли не вміємо чогось зробити, доведеться вчитися. Знання ніколи не бувають тягарем. Тож правильно говорить народ: «Що знаєш, що вмієш, за плечима не носити».

 

ІІ. Робота над темою уроку.

           

Відкрийте зошити, запишіть дату і тему сьогоднішнього уроку, епіграф.

Про ваші вміння я заговорила не випадково, бо на занятті будемо ділитися власними спостереженнями над процесом праці, будемо формувати вміння чітко й послідовно розповідати про трудові процеси, дотримуючись вимог стилю, розвиватимемо навички роботи із довідковою літературою, згадаємо про ремесла українців та багато іншого. І все це буде сприяти розширенню нашого світогляду.

           

Бесіда.

Чим, на вашу думку, процес праці відрізняється від окремої трудової операції? Навести приклади.
Який тип мовлення є найдоречнішим для інформування про процес праці?
Як практично відрізнити розповідь від опису?
Чи доречним у тексті-розповіді є слова, що вказують на послідовність виконання дій? Навести приклади таких слів. (Спочатку, потім…)
Наскільки доречним в тексті-розповіді про процес праці є елементи опису та роздуму? (у тексті-розповіді про процес праці з елементами опису та роздуму називаються ознаки виконуваних дій та їх аргументація, це робить текст змістовнішим і багатшим)

 

З метою перевірити знання про стилі і типи мовлення виконаємо завдання.

 

2. Записати текст, визначити стиль, типи мовлення (з карток).

 

Гончар викладав купку глини на верхню частину круга. Нижню частину він штовхав ногою. Час від часу зволожуючи руки, майстер надавав виробу потрібної форми.

 

Зверніть увагу! Розповідь про процес праці містить перелік певних операцій у тій послідовності, у якій їх слід виконати, щоб здобути результат, тобто продукт праці. Назва особи, що виконує такі трудові операції, у реченнях розповіді є «відомим». Назва трудової операції є «новим».

 

3. Визначити «відоме» і «нове» в записаному тексті.

 

4. Прочитати тексти. Який тип мовлення покладено в основу кожного з уривків? Про що саме тут розповідається? Що стало результатом трудового процесу? У першому уривку визначити «відоме». Чи є «відоме» у другому уривку? Як ви гадаєте, чому? Визначити стиль кожного з уривків. Свою думку аргументувати. (Тексти на додаткових картках).

 

Картка

Перш, ніж почати шити, необхідно ввести голку в матеріал, притримуючи кінці ниток (верхньої і нижньої), потім плавно опустити лапку для притискання і зробити 2-3 повороти маховиком. Слід уважно дотримуватися вказівок, яким чином заправляються верхня нитка (котушка) і нижня нитка (човник), інакше машинка шити не буде. Коли вже лапка опущена і почалося шиття, то однією або двома руками притримуйте тканину, аби вона рівно заходила під стіжок. Треба бути уважним і не поспішати, бо якщо близько тримати руку від лапки, палець ненароком може потрапити під голку.

 

Прісне тісто замішують на сироватці з яйцем, дають йому відстоятись. Розкачують в руках качалку діаметром 2-3 см, розрізають її на шматки. Кожен шматок обвалюють в борошні, розкачують варениці. Начиняють їх сиром, картоплею, тушкованою капустою. Варять у крутому окропі.

 

Отже, зробимо висновок. Розповідь про трудовий процес може бути складена в художньому, науковому чи діловому стилях.

 

Зверніть увагу, що особливістю наукового та ділового стилів є те, що трудові операції, про які йдеться, стосується не конкретної особи, а узагальненої, будь-якої особи взагалі. Трудові дії не стосуються і певного часу. Мається на увазі, що так слід робити всім і завжди.

Через те назва виконавця тут може опускатися, для назви дії найчастіше використовуються дієслова 3-ї особи множини: так роблять. Часто в ділових та наукових розповідях про трудові процеси використовують поєднання слів можна, треба, слід, необхідно з зазначеною формою дієслова: треба з’єднати, слід пофарбувати.

Така розповідь має характер інструкції, її мета – передати точні узагальнені відомості про процес праці, до її виконання, до результату трудових дій. Така розповідь емоцій   на, образна. У ній використовуються художні засоби: епітети, порівняння тощо.

Діти, чи не забули ви, як писати твір? Пригадайте, із скількох частин він складається? Назвіть їх. (Вступ. Основна частина. Кінцівка)

Давайте складемо план твору-опису процесу праці.

                                               Орієнтовний план

Де, коли і за яких обставин ви спостерігали за трудовим процесом.
Послідовність виконання певних трудових дій.
Що зацікавило нас у роботі. Оцінка результатові праці.

Скажіть, будь ласка, а чи відоме вам слово «ремесло». Хто зможе пояснити його лексичне значення? А давайте звернемося до тлумачного словника.

 

 6. Словникова робота.

Ремесло – дрібне виробництво з допомогою ручної техніки предметів народного вжитку. (Народні ремесла).

 

7. Складіть речення зі словом ремесло (усно). А які ремесла знаєте ви? (Діти відповідають).

На сьогоднішнє заняття кілька учнів підготували нам невелику довідку про найбільш поширені в Україні ремесла. (Повідомлення про вишивку, гончарство, лозоплетіння, бондарство).

 

8. В Україні є ще один вид ремесла – витинанки. Про них окрема розповідь. (Повідомлення про витинанку).

На сьогоднішньому занятті ми з вами багато говорили про трудові процеси. Тож я хочу вам запропонувати стати учасником одного з них. А допомагатиме нам працювати ваш учитель образотворчого мистецтва.

 

9. Виготовлення учнями під керівництвом учителя образотворчого мистецтва  витинанки.

Молодці. Із поставленим завданням ви впоралися. У всіх вийшли чудові витинанки.

А тепер давайте звернемося до плану, користуючись ним, складемо невеликий твір-опис процесу праці, учасником якого ви щойно були самі. Тема твору: «Як виготовити витинанку».

(Учні будують усно твори, потім працюють на чернетках).

Наше заняття наближається до кінця. А я хочу вас запитати: чи всяка робота може принести задоволення? А від чого це залежить? (Треба бути зацікавленим у результаті роботи).

ІV. Етап контрольнооціночний.

 

     1. Підсумки, оцінювання роботи на навчальному занятті.

 

2. Рефлексія. Ретроспективна оцінка заняття в емоційному і змістовому аспектах. Використовуємо метод «Мікрофон» (Сподобалося – не сподобалося, було добре – погано, чому? Навіщо нам потрібні ці знання?)

 

Завдання додому: закінчити роботу над твором, скласти діалог на тему «Що я вмію робити найкраще?»


Теги: твір, Гребенюк В.Г.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 2416/36


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar