Головна » Українська мова

Твір-опис людини в художньому стилі

Мета  уроку : формувати  мовленнєво-комунікативні  вміння  усно  складати  твори-описи  зовнішності  людини  в  художньому  стилі; удосконалювати  вміння  розуміти  логіку  викладу, визначати  тему  й  основну  думку  тексту, тип  і  стиль  мовлення; підвищувати  мовленнєву  культуру  семикласників.

Тип  уроку : урок  розвитку  комунікативних  знань.

 

                                      Х   і   д      у  р  о  к  у

І.   Організаційний  момент.

ІІ.   Робота  з  мовленнєвими  поняттями.

         1. Пригадати  основні  типи  мовлення.

         2. Назвати  структуру  тексту  опису (словесного  зображення  людини).

          3.  Що  називається  портретом ?

         Орієнтовний  план  твору-опису  зовнішності  людини.

Хто  ця людина (вступна  частина твору) ?
Що  найперше  впадає  у вічі  в  її  зовнішності ?
Її  зріст, постава.
Волосся, зачіска.
Риси  обличчя. Вираз  обличчя. Міміка. Жести.
Одяг.
Загальне  враження : що  подобається, а  що, можливо, ні (кінцівка  твору).

Які  художні  засоби  можна  використати, описуючи  зовнішність  людини  в  художньому  стилі ?

     5.  Чи  трапляється  опис  зовнішності  людини  в  текстах  інших  стилів ?  Навести приклади.

         

Аналіз  тексту-опису  зовнішності  людини  в  художньому  стилі.  Прослухати  уривок  з  кіноповісті  О.Довженка  «Зачарована  Десна». Визначити  тип  мовлення. Довести  належність  висловлювання  до  художнього  стилю.

         Батько…Скільки  крилося  в  ньому  багатства !

Багато  бачив  я   гарних  людей, але  такого, як  батько, не  бачив. Голова  в  нього  була  темноволоса, велика  і  великі  розумні  очі, тільки  в  очах  чомусь завжди  було  повно  смутку : тяжкі  кайдани  неписемності  й несвободи, увесь  у  полоні  сумного  і  весь, у  той  же  час, з  якоюсь  внутрішньою  високою  культурою  думок  і  почуттів.

Скільки  він землі  виорав, скільки  хліба  накосив ! Як  вправно  робив, який  був  дужий  і  чистий. Тіло  біле, без  єдиної  цяточки, і  волосся  блискуче, хвилясте, руки  широкі, щедрі. Жарт  любив, точене, влучне  слово. Такт  розумів  і  шанобливість.

         Одне, що  в  батька  було  некрасиве, - одяг. Ну  такий  носив  одяг  негарний, такий  безбарвний, убогий ! Неначе  нелюди  зухвалі, аби  зневажити  образ  людини, античну  статую  укрили  брудом  і  лахміттям. І  все  одно  був  красивий, - стільки  крилося  в  ньому  багатства. Косив  він  чи  сіяв, гукав  на  матір  чи  діда. Чи  посміхався  до  дітей. Чи  бив  коня, чи  самого  нещадно  били  поліцаї, - однаково. І  коли  він, покинутий  усіма  на  світі  вісімдесятилітній  старий, стояв  на  майданах  безпритульний, і  люди  вже  за старця  його  мали, подаючи  йому  копійки, і  тоді  був  прекрасний.

         Із  нього  можна  було  писати  лицарів, богів, апостолів. Великих  учених  чи  сіятелів, - він  годився  на  все. Багато  наробив  він  хліба. Багатьох  нагодував, урятував  од  води. Багато  землі  переорав. Поки  не  звільнився  від  свого  смутку…

         Бесіда

Якими  почуттями   пройнятий  розгорнутий портрет  Сашкового  батька ?
За допомогою  яких  мовних  засобів  виразності  досягається  образність  й  емоційність  зображення  батька ?
Які  враження  виникли  у  вас  під  час  прослуховування ?

Прослухати  уривок  із  твору  Ю. Мушкетика. Кого  описано  в  уривку ? На  що  саме (вік, зріст, постать, риси  обличчя, одяг) вказав  письменник, відтворюючи  зовнішність  людини ?

         Максим  був  чоловік  років  двадцяти  восьми, однак  зморшки, що  глибоко  залягли  під  великими  сірими  очима  та  двома  довгими  борознами, прорізали  навкіс  від  прямого  носа  худорляві  щоки, робили  його  набагато  старішим. З-під смушевої  довговерхої  шапки  вибивалося  пасмо  русявого  чуба, такі  ж  русяві  вуса  підковою  спадали  від  рота, сягаючи  нижче  різко  окресленого  підборіддя. Від  усієї  Максимової  постаті  віяло силою, видно  було – чоловік  цей  сміливий, рішучий, вдачі  твердої, трохи  похмурої. Одягнений  був  у  просмолену  сорочку, заправлену  в  широкі  сукняні  штани, залатані  на  лівому коліні, та  в  кунтуш  з телячої  шкіри. З-під  кунтуша  виглядала  почеплена  через  плече  стрічка  з  запасними  кулями  і  порохом. На  широкім  реміннім  чересі  висів  розцяцькований  мідними  ґудзиками  гаман  та  швайка. Шабля  й  рушниця  були  прив’язані  до  сідла, до  сідла  ж  були  приторочені  кирея  та  аркан.

 

ІІІ.  Вивчення  нового  матеріалу.

 

Учитель.  Скласти  опис  зовнішності  людини  -  значить  відтворити 

її  індивідуальний  вигляд, передати  її  образ. У  словесному  зображенні  людини  важливими  є  вказівки на  вік, зріст, поставу, риси  обличчя, одяг, манеру  триматися  й  говорити, ходу тощо.

         У  яких  стилях  можна  зробити  зовнішній  опис  людини ?

         -   Опис  зовнішності  людини  може  бути  складений  у  художньому, науковому  або  діловому  стилях.

         -   Мета  художнього  опису зовнішності  людини  -  створити  її  образ  у  цілому. Емоційно  вплинути  на  читача  чи  слухача, викликавши  певне  ставлення  до  портретованого. Цього  досягають  вживанням  оціночних  слів  або  добором  художніх  засобів : епітетів, порівнянь, метафор  тощо. Зазвичай  оцінні  слова  й  відповідним  чином  дібрані  художні  засоби  поєднуються  (Він  був  гарний  хлоп’яга, білявий, веселий, мов  бджілка  в  маю).

 

                   Пам’ятка  «Як  створити  опис  зовнішності  людини»

Дібрати  влучний  заголовок  для твору-опису.
Скласти  план  тексту.
Описати  обличчя, очі, ніс, губи, волосся.
Описати  поставу, одяг.
Розповісти  про  вік  людини.
Схарактеризувати  індивідуальні  риси  характеру, вдачу.
Висловити  власне  ставлення  до  зовнішності  людини.

 

Робота  в  групах. Розглянути  два  твори, зробити  висновок.

 

          Моя  найкраща  подруга  - Люда.  Вона  висока  на  зріст, струнка. Ніс  у  неї  трохи кирпатий. На  чоло  завжди  спадає  пасмо  русявого  волосся. У дівчини  сині  очі, тонкі  чорні  брови  і  густі  вії. Вона  любить  співати, в  неї  чудовий  голос.

 

          З  Надійкою ми  дружимо  ще  з  першого класу. Вона  красива  дівчинка. У  Надійки  блакитні  очі, темні  пухнасті  вії. Тонкі  дуги  брів, наче  крила морської  чайки. Погляд  ясний, добрий  і  спокійний. У  Надійки  на  обличчі  завжди  усмішка. Моя  подруга  завжди   старанна, наполеглива. Вона  вчиться  тільки  на  п’ятірки, але  ніколи  цим  не  хизується. Дівчина  багато читає, любить  слухати  музику, вона  щира  й  уважна. Товариші  обрали  її  головою  класу.

 

         Бесіда

Який  із  творів  більше  сподобався  і  чому ?
Чи  достатньо   учні  продумали  послідовність  опису зовнішності, чи зуміли  розкрити  основну  думку  твору ?
Чи  потребують твори  доповнення, перестановки  матеріалу ?

 

         Допоміжний  матеріал

Обличчя : бліде, довгасте, засмагле, майже з  білими бровами, з  ледь  запалими щоками, з  гострими  вилицями, рожеволице, смагляве, овальне, повне, життєрадісне, розумне.

Очі : блакитно-зеленаві, виразні, втомлені, гарні, спокійно-серйозні, примружені, темно-сірі, холодні, великі, веселі, добрі, звичайні, карі, пронизливі, лукаві, лагідні, привітні, стомлені.

Погляд :  Уважний, гострий, проникливий, спокійний, байдужий, зацікавлений, підозрілий.

Ніс :  великий, довгий, картоплиною, короткий, кирпатий, м’ясистий, рівний,  з  горбинкою, гострий, орлиний.

Вії :  довгі, чорні, темні, світлі, густі, непомітні.

Губи (вуста) : знебарвлені, повні, рожеві, чітко  й  химерно  окреслені, міцно  стиснуті, яскраві, рожеві.

Лоб : високий, низький, широкий, вузький, великий, маленький.

Рот : великий, широкий, маленький, красивий, чітко  окреслений.

Волосся : голова  в  кучерях, як  у  золотому  вінку, давно  не  стрижене, закручене  кільцями; кучма  поріділого, але  ще  буйного;світле, темне, русяве, каштанове, довге, коротке, із  сивиною, сиве, густе, рідке.

Постава :  високий, стрункий, тендітний, невисокий, середнього  зросту, кремезний, огрядний, широкоплечий, худорлявий, спортивний, неповороткий, вайлуватий.

Одяг : строгий, темно-сірих  тонів, однотонний, сірувато-темна  сукня.

 

Робота  над  твором-описом  зовнішності  однокласника, сусіда  по  парті.

 

Добір  учнями  мовних  засобів твору-опису  з використанням  поданих  у  допоміжному  матеріалі.
Самостійна  робота  учнів  на  чернетках.
Редагування  написаного.
Зачитування  уривків  із  кращих  робіт, виконаних учнями   7-А класу.

 

Катруся…Щось  думає  приємне. І  тугі  губенята  їй  посіпуються. Десь 

під  ними  живчиком  б’ється  стримуваний  смішок. Іде, як  завжди, схилившись  трохи  набік, напівзакрившись  від  сонця  рожевою  газовою  косинкою. Личко  чисте, ніжне, по-дитячому  моложаве.  А  в  усій  гнучкій  постаті, перехопленій  тонким  поясочком, є  щось  неповторно  дівоче…

 

          Оленка  -  моя  найближча  подруга. Це  дуже  гарна  дівчина. Вона  невисока, струнка. На  її  біленькому  личку  виразні  сині  очі, обрамлені  густими  віями  та  рівненькими  дугами  брів. У  неї  завжди  доброзичливий, уважний  погляд. Саме  за  чуйність  і  прихильність  Оленку  люблять  і  поважають  друзі. Вона  завжди  охайна. Її  довге  кучеряве  каштанове  волосся  завше  чисте, блискуче  й  ретельно  зачесане.

 

         Кажуть, що  обличчя  -  це  дзеркало  людини. У  цьому  я  переконуюся, дивлячись  на  свою  подругу. Це  струнка  тендітна дванадцятирічна  дівчина  середнього  зросту  з  життєрадісним, трішки  видовженим  лицем. Карі  очі  хитрі, як  у  кішки, що  полює  за  мишею. Ніс,  невеличкий, картоплиною, вигідно  виділяє  її  з-поміж  багатьох  інших   однокласниць. Губи  химерно  окреслені, з  них  ніколи  не  сходить лукава  посмішка. Коротке  кучеряве  волосся  Настуня  прикриває  береткою  синього  кольору… 

         Я  навчаюся  у  7-му  класі.  Тут  у  мене  є  подруга, яку  звати  Олеся. Їй  дванадцять  років. Вираз обличчя  у  неї  привітний, доброзичливий, зосереджений. Очі  в  неї  темно-карі, привітні, розумні.  Волосся  у  дівчини  русяве, брови  темні, тоненькі, невеликий  кирпатий  ніс. На  зріст  Олеся  висока. Вдача  в  неї  весела, привітна, життєрадісна, хода  струнка, зграбна. Одягається  скромно  і  охайно. Її  шкільна  форма  завжди  чиста, випрасувана, чобітки  начищені…

 

         Моя  найкраща  подруга - Алла. Нещодавно  їй  виповнилося  тринадцять  років. Дівчина  має  кругле  тендітне  обличчя  і  добрі  привітні  очі  з  зеленкуватим  відтінком. Завжди спокійні  й  лагідні, вони  часто допомагають  мені  зосередитися  на  виконанні  поставленого  завдання. В  однокласниці  темно-русяве  густе  волосся, яке  завжди  охайно  причесане. Широкі  чорні  дуги  брів, наче  крила  дивовижного птаха, вдало  виділяють  трішки  широкий  ніс  та  невеликий  рот. Тендітність  і стрункість  доповнює  одяг  спортивного  крою, який, до  речі, дуже  пасує  їй…

 

         Я  маю  вірного  друга  на  ім’я   Маша. Це  щира, дуже  охайна  дівчина  середнього  зросту  з  русявим  волоссям  і  великими  карими  очима, над  якими  довгокрилими лебедями  темніють  густі  вії. На  її  рожевих  устах  завжди  квітне  весела  усмішка. Маша  -  найщиріший  друг. Ми  не  маємо  таємниць  одна  від  одної. Удвох  ходимо  в кіно, до  магазинів, виконуємо  домашні  завдання, відпочиваємо. Коли  я  хворію, моя  подруга  приходить  і  розповідає  про  спільних  друзів, шкільні  новини. Маша  багато  читає, а  тому  часто  втаємничує  мене  у  зміст  щойно  прочитаних  книжок. Тоді  в  її  спокійно-серйозних  очах  зблискують  вогники  кмітливості  й  розуму. Хочеться  слухати  такого  оповідача  без  кінця.

         Я  люблю  подругу  за  доброзичливість, чуйність, справжню  душевну  красу…

 

ІУ.  Підведення  підсумків  уроку. Виставлення  оцінок.

         -  Що  нового  ви  дізналися  на  сьогоднішньому  уроці ?

         -  Чим  він  запам’ятається  вам  ?

         -  Що  сподобалося  вам  на  уроці  розвитку  зв’язного  мовлення ?

 

У.  Домашнє  завдання.

 

Скласти письмовий  твір-опис  зовнішності  близької  вам  людини (батька, матері, брата  чи  сестри).

 

                            Список  використаної  літератури

О.П. Блик. Вивчення  української мови  в  шостому  класі. К., видавництво «Радянська  школа», 1977, 120 с.
М.Г. Стельмахович. Розвиток  усного  мовлення  на  уроках  української  мови  в  4-8  класах. К., 1976. 150 с.
О.П. Глазова. Рідна  мова. 7  клас : Плани-конспекти  уроків. – Харків:Веста:Видавництво «Ранок», 2003. – 352 с.
С. Караванський. Практичний  словник  синонімів української мови. К. Українська  книга, 2004.-448 с.
М.О. Сукомел. Уроки  розвитку  зв’язного мовлення  в  6  класі. Ж-л «Українська  мова  і  література  в  школі». 1984, № 10; 1984, № 11.
Л.П. Давидова, В.В. Явір, Твір-опис  зовнішності  людини. – Ж-л «Українська  мова  і  література в  школі» , 1980, № 4.
Рідна  мова: Підручник  для  7  класу  загальноосвтн. навч. закл. / М.І. Пентилюк, І.В. Гайдаєнко, А.І. Ляшкович, С.А.  Омельчук. За  заг. ред. М.І. Пентилюк. – К.: Освіта, 2007. -288 с.
С.А. Омельчук, А.І. Ляшкевич,М.В. Чаловська. Усі  уроки  української  мови  в  7  класі / упорядник  С.А. Омельчук. – Х.: Вид.група «Основа», 2007.- 352с.


Теги: твір, Таран Н.В.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 10158/256


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar