| Головна » Українська мова |
Мета. Сприяти засвоєнню учнями лексики рідної мови відповідно до прийнятих у ній норм, формувати в учнів уміння правильно вживати слова у прямому і переносному значенні, аналізувати вислови, що містять метафори; розвивати в учнів пам’ять, аналітичне та образне мислення, творчі здібності;виховувати естетичні смаки, любов до рідної мови Обладнання. Словники, роздруковані матеріали, завдання.
Хід заняття І.Організаційний момент. Створення емоційного настрою. Складання двовірша на тему заняття. Рими – поету і злету. Наприклад: Будем працювати – станемо спроможні Уживати в мовленні засоби художні. Подарує метафора щиро поету Добрі миті натхнення і творчого злету.
ІІ. Оголошення теми заняття. Мотивація навчальної діяльності учнів. Сьогодні ми поговоримо про ще деякі цікаві явища – про типи перенесення значень слова, про метафору і про те, як вона твориться. Звичайно, спробуємо і самі творити метафори. Спробуйте для себе визначити завдання на сьогоднішнє заняття, а висновки зробимо в кінці нашої роботи. (Учні на окремому аркуші коротко записують 3-5 завдань на заняття).
ІІІ. Засвоєння учнями нового навчального матеріалу. Виконання вправ на закріплення. Сьогодні ми продовжимо займатися дослідженням. Всі погоджуються? Так і будемо працювати. Пригадаймо, що ми вже знаємо про пряме і переносне значення слова? (Багатозначні слова можуть уживатися в прямому і переносному значеннях. Пряме значення – це властиве слову звичайне значення. Переносне значення – образна назва предмета, явища, дії. Переносним його називають тому, що мовець свідомо переносить назву предмета (ознаки, явища, дії тощо) на інше, бо вони чимось подібні одне до одного). Згадаймо приклади прямого і переносного значення. Гострий ніж – гостре слово. Крутий підйом – крутий характер. Розбити тарілку – розбити парк. Ще згадаймо, як у статтях тлумачного словника позначається переносне значення слова? (У статтях тлумачного словника переносне значення слова подано під окремою цифрою з позначкою перен.) Сьогоднішнє заняття ми розпочали з поезії. Знайдімо у словнику це слово, з’ясуймо, які воно має значення, яке воно може мати переносне значення. (Учні знаходять слово „поезія”, називають його значення). Поезія 1. Мистецтво слова, що художніми образами впливає на уяву й почуття читача. 2. Віршована, ритмічно побудована мова. 3. Усі віршовані твори якогось автора. 4. перен. Чарівність, привабливість.
Проілюструвати кожне значення слова «поезія» прикладами. (Наприклад: 1. У виконанні визначного артиста-декламатора звучала поезія. 2.Поезія створюється за допомогою чергування наголошених і ненаголошених складів. 3.Поезію Володимира Сосюри в свій час дуже любила молодь. 4.перн. Люблю поезію місячної ночі).
В уривку з вірша Олександра Олеся відшукати слова, вжиті в прямому і переносному значенні. Ходжу по полю, рву квітки Все тій, якій вже сплів вінок терновий. (Вінок з волошок – слова вжито в прямому значенні, вінок терновий – у переносному. Одягти терновий вінок – зазнати випробувань замість радощів та задоволення від слави).
Скласти речення, у яких би слова сонце,летіти, важкий вживалися у переносному значенні. (Наприклад. Поезія Тараса Шевченка - сонце для кожного свідомого українця. Летять роки все швидше і швидше. Важкий характер був у отамана).
Пояснення учителя. На основі переносного значення слова твориться художній засіб, який дуже поширений у художній літературі – метафора. Що ж таке метафора? Знайдемо пояснення у словниках. (Учні шукають значення слова у словниках. Можна доповнити їхні пошуки розданими роздруківками). Метафора (перенесення) — не у власному, а у переносному розумінні вжитий картинний або образний вираз; є як би концентрованим порівнянням, причому замість предмета порівнюваного ставиться безпосередньо назва предмета, з яким бажають порівняти, наприклад: троянди щік — замість рожеві щоки або рожевий колір щік. М. сприяє витонченості, силі і блиску мови; навіть у буденному житті, в просторіччі без неї майже ніколи не обходяться. Особливо для поетів М. є необхідним засобом. (Пояснення із енциклопедії у комп’ютерному варіанті ). Метафора – художній засіб, що полягає в переносному вживанні слова або виразу на основі аналогії, схожості або порівняння, а також слово або вираз, ужиті в такий спосіб. (Словник української мови в 11 томах. Том 4. стор.687.) Метафора(від грецького – перенесення) – вид тропу, утвореного за принципом схожості; один із засобів посилення образності і виразності мови. (Коротка літературна енциклопедія). Пошукаймо метафори у літературних прикладах. Ось чотири рядки з відомого вірша Тараса Шевченка. У нас воля виростала, Дніпром умивалась, У голови гори слала, Степом укривалась. Які ознаки живих предметів надано неживим? (Воля – неживий предмет, але вона, як жива, виростала, умивалась, слала в голови, укривалась). Таким способом утворена метафора, вжита у вірші Володимира Сосюри: Скиглить, скиглить ніч промерзла... Чи в таких рядках вірша Олександра Олеся: Серце моє – клітка, А пісні – пташки, Що об неї б’ються І на волю рвуться.
Пояснити, як утворені метафори. Окраєць місяця у небі виглядає із-за хмар.(Неживий місяць, неживий окраєць хліба).
Диктант з коментуванням. Записати речення, підкреслити граматичну основу. Пояснити творення метафор. Вечір крапчастий
Творче завдання. Розвиток зв’язного мовлення. Складання речень за картиною. Добрати епітети, метафори, слова в переносному значенні. Скласти речення із запропонованими словами, утворюючи метафори. Дощ, вітер, сонце, серце, очі. (Учні зачитують утворені словосполучення. Обговорення. Визначення найбільш вдалих).
Гра "Ми – поети"
Картки із записаними початками речень – у руках в учителя, картки із продовженням речень лежать на вчительському столі. Учні підходять по черзі, отримують і зачитують першу частину речення, добирають до неї другу так, щоб вислів став метафоричним. Можна використати підказки.
Записи на картках, які зачитує вчитель Записи на картках, які підбирають учні
За садом сховалося… сонце. Плинув… теплий, тихий вечір. Зоря… заграла золотом у яблуневому цвіті. Завиває… вітер. Обличчя… розцвіли. Легенька хмара… закриває сонце своїми полами. Зашуміли… струни. Прийде… весна.
ІV. Узагальнення. Підсумок заняття. Про яке мовне явище ми сьогодні говорили? (Про пряме і переносне значення слова, про метафору). ставили перед собою на початку заняття? (Декілька учнів аналізують, як виконали поставлені завдання).
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |