| Головна » Українська мова |
Мета уроку: розширити знання учнів про стилістичні засоби лексикології, особливості лексичних синонімів; формувати вміння і навички визначати стилістичну доцільність лексичних одиниць, здійснювати заміну однієї лексичної одиниці синонімічною, визначати риси подібності й несхожості у словах, редагувати тексти різних стилів, знаходити і виправляти помилки; використовуючи можливості лексичного матеріалу уроку, створювати наукові повідомлення; виробляти культуру мовлення старшокласників, підвищувати рівень їхніх мовленнєво - комунікативних умінь; виховувати інтерес до мови, спостережливість, допитливість. Тип уроку: урок поглиблення й засвоєння знань, умінь і навичок. Обладнання: картки із завданнями, мультимедійний супровід: таблиці, схеми. Перебіг уроку І. Актуалізація опорних знань учнів.
Бліц-опитування. Що вивчає стилістика?
Лінгвістична розминка. Прочитайте тексти, поясніть орфограми та пунктограми в реченнях. Визначте стилі мови даних текстів. Схарактеризуйте мовні засоби визначених стилів. А. Скільки сягає око, хвилями перекочується важке колосся. У його гомоні я вже вчуваю веселий дзвін першої коси, гучну пісню комбайна, жваву розмову молотарки. Колосся має бронзовий колір. Такого кольору буває обличчя в сильної, здорової люлини. Я прстягаю руки, беру в жменю кілька колосків і почуваю, як тіло моє наливається силою (Д. Ткач). Б. Жито – рід однорічних, рідше багаторічних вітрозапильних рослин родини злакових. Коренева система мичкувата. Стебло – соломина. Суцвіття – колос, який складається з дво-, три-, рідше чотириквіткових колосків.
Учитель. Мова має величезний арсенал лексичних засобів. Стилістику цікавлять реальні можливості вибору, що їх дає мовцеві мова для вираження думки, дає оцінку сказаному. Саме лексика і фразеологія є будівельним матеріалом для створення образних засобів із заданим стилістичним ефектом.
ІІ. Повідомлення теми й мети уроку. Мета уроку – знати основні лексичні засоби стилістики, особливості лексичних синонімів; уміти визначати стилістичну доцільність лексичних одиниць, здійснювати заміну однієї лексичної одиниці синонімічною, використовувати різні стилістичні засоби, редагувати тексти різних стилів, знаходити й виправляти помилки.
ІІІ. Усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи з теми. Учитель. Стилістичні явища мови, особливості добору слів для правильного висловлення думки є предметом лексичної стилістики. Вона оцінює використання слова в різного роду ситуаціях, виявляє, наскільки виправданим є його вживання в кожному конкретному випадку, учить бачити помилки у словозастосуванні та як їх виправляти. Вибір лексичних засобів залежить від висловлювання, сфери спілкування. Лексика української мови поділяється на певні категорії, що відмінні одна від одної за складом.
Заздалегідь підготовлене повідомлення учня із використанням слайд-схеми про лексику української мови із стилістичного погляду.
Стилістичне розпізнання. Утворіть словосполучення, доречні в офіційно-діловому стилі, вмотивуйте свій вибір. 1.Питання ( пекуче, животрепетне, болюче, злободенне, першочергове ). 2.Продати ( за півціни, дешево, за безцінь, ні по чім, задарма). 3.Клієнт ( заможний, забезпечений, імущий, грошовитий, справний). 4.Працівник ( нетямущий, необізнаний, малоосвічений, некомпетентний, темний).
Стилістичне редагування. Відредагуйте наведені формулювання. 2. Прошу видати дублікат студентського білета, бо старий вкрали. Пояснюючу записку докладаю. 3. Прошу змінити прізвище Артемчук на Семененко в зв’язку із вступом в брак. Копію посвідчення докладаю. 4. Прошу перенести здачу іспиту по математиці з червня місяця на травень текучого року по поважній причині.
Заздалегідь підготовлене повідомлення учня із використанням слайд-схеми про емоційно-забарвлену лексику української мови
Стилістичний експеримент. У поданих реченнях знайдіть синоніми до слова поет. -З якою метою автор вживає саме це слово? -Зробіть взаємозаміну синонімів. -Як це вплинуло на зміст і мету речень? -Прокоментуйте розділові знаки в реченні. 1. О ні, поет – не гладіатор, що бавить натовп цирковий! Поет – пророк! Поет – новатор. І вільний мучень життьовий ( Г. Чупринка ). 2. Гей, ловіть співців, в’яжіте ( Леся Українка). 3. В цей час, закоханий піїта, байдужим буть не можу я ( В. Сосюра) 4. А я, дурний, не бачивши тебе, цяце, й разу, та й повірив тупорилим твоїм віршомазам ( Т. Шевченко). 5. Ось він, цей бунтівний віршотворець з Вільна ( М. Бажан). 6. Митцю не треба нагород, його судьба нагородила ( Л. Костенко). Назвіть слова, що мають емоційну тональність?
Стилістичне редагування. Відредагувати речення, дібравши із синонімічного ряду правильний варіант. Свій вибір прокоментувати. 1.Не все одразу дається, а потроху та помалу, то зробиш користі сила-силенна (Народна творчість). Багато, чимало, немало, багатенько, багацько, сила, видимо-невидимо, сім мішків вовни, страх, до біса, до лиха. 2 Жодна ділянка духовної культури, мислення не відбиває в такій мірі історії народу, як література ( з газети). Гуртом же, українці, до сфери освіти, Щоб вихід пошвидше знайти (П. Грабовський). За п’ятдесят років творчої праці в галузі театрального мистецтва мені довелося створити численну галерею різноманітних сценічних образів ( А. Бучма). Галузь, сфера, ділянка, царина, лан, нива. 3. Разом із лікарем вихователі дбають про оздоровлення, загартування дітлахів. Діти, дітвора, малюки, малеча, малята, дітлахи, дітлашня. 4. Думаю, що навряд чи я скінчу коли хоч половину того, що маю на думі (Леся Українка). І тобі любити треба Зорю-дівчину прекрасну, Хоч би й мав ти славний розум І як сонце, думку ясну (А. Кримський). Думка, мисль, дума. 5. На заході понад лісом шумує ринок осінній, роковий – з волами, з козаками, з краму усякого горами. ( С. Васильченко). Ринок, базар, ярмарок, торг, тоговище, торговиця.
Лінгвістична діагностика. Спишіть речення. Знайдіть стилістично забарвлені слова. Поясніть їх значення та стилістичну функцію. Які лексико-семантичні групи слів використані? 1. В оркестрі року літо і зима. Весна і осінь – сольні інструменти ( О. Білаш). 2. Незнаний нам початок і кінець.Не розуміємо таємну міру. Коли життя сплітає у вінець В незнаній черзі віру і зневіру (О. Теліга). 3. Пізньої дождавшися обнови, У саду, де паморозь легка, Червоніє дерево отцове, Мов смішний малюнок малюка( М. Рильський. 4.І ніжним чадом, чудом чистим Бузкова свічка понад листом Вже злотом-променем жива(І.Драч). 5.Виглядали бузька ми на плеса бузькі, А до нас прилетів лелека. І тепер той гайстер – жаб’ячий гангстер –Ходить, як сажотрус. Сказано, чорногуз ( В. Стороженко). 6. Як почнеш себе жаліти, то не людина з тебе вийде, а казна-що – кваша, нюня, солопій, розтапша! ( Григір Тютюнник). 7. А цього року яблука? На кожному кутку черва зжерла цвіт, і нічого не було ( У. Самчук). 8. Ах, друже мій, то гуси потягли весь небовид, і синій виднокіл, і небодаль в полон весняний (А. Малишко). Словник. Антитеза – (від гр. antithesis – протиставлення) стилістична фігура, що характеризується симетричною будовою і різким протиставленням понять, образів, думок. Парономазія – (від гр. para- біля і onomaso – називаю) – стилістична фігура (звукова метафора), що досягається майстерним використанням близьких за звучанням, але різних за значенням слів. Каламбір – (фр. calembour – стилістичний прийом зближення різних за значенням слів, іноді схожих за звучанням (омоніми, пароніми, різні форми полісемії), який створює комічний ефект.
Учитель. Лексична система – найдинамічніша серед інших систем сучасної української мови. Вона швидко реагує на всі зміни, які відбуваються в соціумі. Із виникненням нових понять, виникають нові слова. Часто вони стають загальновживаними, входять до складу активної лексики. Серед таких слів на сьогодні – це слова іншомовного походження, у першу чергу, англіцизми та слова, які перейшли із соціально маркованих груп, або новотвори.
Заздалегідь підготовлене повідомлення учня про сучасну мовну ситуацію в Україні.
Стилістичне експериментування. Охарактеризуйте виділені слова. Поясніть їх значення і стилістичну функцію в тексті. Чи зафіксовані ці слова в словниках? 1.Група готує на радість фанів новий альбом. 2.Потім на викрадених лімузинах шикували “круті” чернівецькі хлопці. 3.Я волію, аби мою роботу оцінювали профі. 4.Той, хто стверджує протилежне, блейфує. 5.Реальний проект бюджету, запропонований Кабінетом Міністрів, неоліваки відкинули. 6. Відбудуться лекції з древньоіндійської філософії, а також роздача халави ( індійські солодощі) на халяву (з газети).
Учитель. Літературній загальновживаній лексиці, а також діалектній і термінологічній протиставляється арготична і жаргонна лексика. Жаргонізм (від фр. jargon ) – це слова, що вживаються групою людей, об’єднаних спільними інтересами, звичками, родом занять. Утворюються жаргонізми від літературних слів шляхом переосмислення і переходу їх до зниженої лексики: сантименти ( завищені почуття), променад ( прогулянка), кльовий ( гарний, хороший), моцик (мотоцикл), велик( велосипед), кукурузник ( літак). Близькими до жаргонізмів є арготизми ( від фр. arjot – замкнений) – слова, які зазнали змін навмисних: вставлялися склади, додавалися звуки тощо: шивар (товар), широго ( дорого), стибрити ( вкрасти), завалитися, плавати ( на екзамені) тощо.
ІV. Підбиття підсумків уроку. Домашнє завдання. І.Опрацювати теоретичний матеріал уроку. ІІ. Скласти каламбури, увівши кожну подану пару слів в одне самостійно складене речення ( пара (два) – пара (газ); байка (тканина) – байка (твір); кілька (числівник) – кілька (риба); роман – романс; талант - талан. ІІІ. Записати приклади речень з використанням стилістично маркованої лексики, що вживається в ЗМІ.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |