| Головна » Українська мова |
Мета уроку: розширити знання учнів про стилістичні засоби фразеології, дати поняття фразеологічних синонімів, ознайомити із стилістичною диференціацією стійких мовних одиниць; формувати вміння й навички стильового розподілу фразеологізмів, сприяти збагаченню фразеологічного запасу учнів, виробляти навички ним користуватися, редагувати тексти різних стилів, знаходити й виправляти помилки, розвивати вміння створювати власне висловлювання певної стилістичної тональності; підвищувати рівень мовленнєво-комунікативних умінь старшокласників; виховувати пізнавальний інтерес до мови, сприяти естетичному розвиткові особистості школяра. Тип уроку: урок формування мовних і мовленнєвих компетeнцій. Обладнання: картки із завданнями, мультимедійний супровід: слайд-схеми, репродукції картин Ван Гога “Соняшники у вазі”, М.Приймаченко “Соняшники”.
Перебіг уроку
І. Організаційний момент. ІІ. Актуалазація опорних знань учнів з теми.
Лінгвістичний пошук. Записати подані слова у дві колонки (нейтральні та стилістично забарвлені), продовжити синонімічний ряд лексемами та фразеологізмами. 1.Іти, теліпати, поскакати. 2.Говорити, гудіти, жебоніти. 3.Суперечка, спір, дебати.
У текстах якого стилю мови найчастіше вживаються фразеологізми?
ІІІ. Повідомлення теми, мети й завдання уроку.
Мета уроку – знати: основні стилістичні засоби фразеології, особливості фразеологічних синонімів; уміти: визначати стилістичну функцію фразеологічних одиниць, доцільно використовувати різні стилістичні засоби у власному висловлюванні, редагувати тексти різних стилів.
Заздалегідь підготовлене повідомлення учня із використанням слайд-схеми про склад фразеології зі стилістичного погляду.
ІV. Сприймання й усвідомлення теоретичного матеріалу в процесі практичної роботи з теми.
Стилістичний аналіз. У реченнях знайти фразеологізми, визначити їх стилістичну функцію. 1.В нас на кутку його не люблять наші, Шляхетний дуже і чолом не б’є. А понавколо свахи ходять роєм, А зверху Галя носить гарбузи. 2.Марусю, чуєш, зараз ще до осени, поберемось та й вступимо в закон. Але ж полковник не веде і вухом. Невже ж так і не виступив на прю? 3. А запорожці – люди без круть-верть, Все кажуть щиро на своє копито. Вночі ворота Лаври не гостинні, Даремно тут і возвишати глас. Глас вопіющого в пустині, Напевно, був чутіший, як у нас. 4. І знову лихо. Не пройшло і году,-У Білій Церкві складено угоду. І знову ти лишилась на поталу, І знову панство суне на Полтаву ( Л. Костенко).
Замінити фразеологізми синонімічними словами. Як змінився зміст і стилістична тональність речень?
Лінгвістичний переклад з елементами стилістичного експериментування. Перекласти фразеологізми з російської на українську мову. Визначити стилістичну функцію фразеологізмів. Скласти речення. Замінити, де можливо, фразеологізми словами – синонімами. 1.Строить глазки. Принимать меры. 2. Терпение лопнуло. Принимать участие. 3. Принимать к сведению. Ни к селу ни к городу. 4. Иметь в виду. Сменить кукушку на ястреба.
Стилістичне редагування. Знайдіть помилку у вживанні фразеологізмів. Відредагуйте речення. 1. Педагогічна діяльність Софії Русової зіграла велику роль у розвитку українського шкільництва. 2. Президент дав добро на підтримку указу про створення вільної економічної зони в Трускавці. 3. Загарбання турками узбережжя Чорного моря в кінці ХV ст. нанесло торгівлі між Заходом і Сходом сильного удару. 4.Досвід Польщі в розвитку сільського господарства представляє великий інтерес для України.
Стилістичний аналіз. У тексті відзначити слова, ужиті в переносному значенні. Обґрунтувати доцільність використання їх у тексті. А. Квітування соняшника вона не лише любила, а й знала, а коли Катерина каже, що знає, то це можна тлумачити так: серед зими вона заплющить очі і побачить перед собою кожну жилочку на пелюстці, внутрішнє світло кольорів, тихе перетікання соку від кореня до молочної зернини в густому стільнику соняшникового лиця, крутого, басковитого вигину шиї, пругких м’язів кожного листка, відчує під пучками колючкуватий пушок стовбура та ніжний оксамит язичка пелюстки, який усім нам здається жовтим, а її око назбирує в цьому кольорі аж одинадцять відтінків. В. Яворівський
Б…на широчезній рівнині, скільки сягав зір, яскраво золотились соняшники. Стояли до самого обрію, пишноголові, стрункі й незліченні, і всі, як один, обернені до свого небесного взірця, до сонця. Здавалось, вони й самі випромінювали світло своїми жовтогарячими незліченними коронами, і, може, тому навкруги, в зоні їхньої дії, було якось особливо ясно, чарівно й святково, мов у заповіднику сонця. Тут навіть повітря, здавалось, несло в собі золотисті відтінки. О. Гончар
В. Цвітуть соняшники. Озвучені бджолами, вони чомусь схожі для мене на круглі кобзи, яких земля підняла зі свого лона на високих живих стеблах. Живе тіло кобз, пахуче, вкрите жовтим тілом, поросле пелюстками, світиться й золотіє, щось промовляє широкою, незгасаючою усмішкою. Скільки того сміху на городі – усі соняшники сміються, веселі, але водночас по-доброму замислені, кожен щось хоче сказати тобі, тільки підійди, наблизь своє обличчя до нього – уважного й доброзичливого. Є. Гуцало
У якому стилі написані ці тексти? Які художні засоби допомагають створити поетичний образ соняшників?
Розгляньте зображення соняшників та на картині Ван Гога “Соняшники у вазі” та на картині М.Приймаченко “Соняшники”. Чим відрізняються їхні твори? Словник. Імпресіонізм – напрям у мистецтві та літературі, що виник наприкінці ХІХ ст. і прагнув відтворити найтонші суб’єктивні відчуття й переживання художника, письменника, скороминучі враження тощо.
Стилістичний етюд. Написати стилістичний етюд “ Соняшники”. Обґрунтувати використання художніх засобів.
Учитель. Стиль диктується ситуацією, відбір лексики залежить від мети висловлювання, сфери спілкування. Особливості добору слів для правильного висловлення думок є предметом лексичної стилістики. Оцінює використання слова в різного роду ситуаціях, виявляє, наскільки виправданим є вживання в кожному конкретному випадку, учить бачити помилки у словозастосуванні та як їх виправляти. Науковці називають стилістику мовною естетикою, це вершина науки про мову.
V. Підбиття підсумків уроку.
Домашнє завдання. Написати опис–порівняння на тему “ Шипшина і троянда” у двох варіантах – науковому і художньому, уживаючи фразеологізми різної стилістичної тональності.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |