Головна » Українська мова |
« Методика викладання української мови як наука досліджує процес навчання української мови, розкриває закономірності засвоєння різних сторін мови, визначає і вмотивовує засоби передачі знань учням. Вона допомагає вчителеві раціонально будувати урок, показує, як зробити процес навчання мови ефективним, як поєднати його з удосконаленням пізнавальних здібностей учнів, як здійснювати виховні цілі у процесі вивчення мови», - так визначали теоретичні основи методики викладання мови як науки, її закономірності і завдання кращі вітчизняні науковці, як-от: І.С.Олійник, В.К. Іваненко, Л.М. Рожило, О.С. Скорик, О. В. Дудников, О. М Бєляєв та ін. Коли вчитель обирає засоби навчання, необхідно врахувати забезпечення школярів інтелектуальною роботою (навчити розуміти мовні значення, співвідносити з позамовною реальністю предметного або логічного ряду одиниці мови), активізувати роботу пам’яті, випереджено розвивати усне мовлення. Не менш важливими є знання про методи навчання і свідомий підхід до їх вибору. О. М. Бєляєв виділяв такі методи навчання: усний виклад учителем матеріалу ( розповідь, пояснення ) Ознайомившись із традиційними та інноваційними ( активні, інтерактивні, діалогові) методами навчання, дійшла висновку, що, по-перше, потрібно створити у класі атмосферу для відповідальної та відкритої взаємодії, що означає заохочення учнів задавати питання та шукати відповіді на них; по-друге, брати за основу такі види навчання, які б сприяли розвиткові критичного мислення та самостійного набуття знань У своїй роботі використовую колективне, групове, навчання у співпраці, де вчитель і учень рівноправні. Воно передбачає моделювання життєвих ситуацій, використання рольових ігор, спільне розв’язання проблем. З цією метою використовую і традиційні форми навчання (пояснення, демонстраційні вправи, відтворювальне опитування) та активні методи навчання, що стимулюють пізнавальну активність та самостійність учнів: самостійна робота Усі складові змісту уроку, діяльність свою й учнів організовую, керуючись типами уроків, запропонованих О. В. Онищуком, а саме: урок вивчення нового матеріалу, що має на меті вивчення і первинне закріплення знань. На уроках цього типу засвоюються знання про мову, її фонетичну і граматичну будову, лексичну систему, способи словотворення, будову речення, орфографію і пунктуацію; Отже, дидактичні вимоги до уроку української мови я, як учитель, бачу такі: Правильне і чітке формулювання цілей уроку, які залежать від типу уроку і передбачають реалізацію освітньої, виховної, розвивальної мети. Розумію, що вихідна ідея сучасного уроку – це єдність навчання, виховання та розвитку. Усе вище сказане пропоную розглянути в системі уроків з теми «Складне безсполучникове речення» у 9 класі. У сучасній мовознавчій науці вже склалася традиція класифікувати складні речення, враховуючи передусім наявність сполучників і сполучних слів. За цією ознакою речення поділяються на сполучникові ( складносурядні та складнопідрядні) і безсполучникові. Відповідно до чинної державної програми з української мови 5-12 класи (Г. Т. Шелехова, В. І. Тихоша, А. М. Ковальчук, В. І. Новосьолова, Я. І. Остаф. – К.: Ірпінь: Перун, 2005) всі види складних речень, зокрема складне безсполучникове, вивчаються у курсі 9 класу. У безсполучникових складних реченнях важливу роль відіграють смислові зв’язки між частинами простих речень. Коли за змістом частини рівноправні між собою, виділяються безсполучникові речення з однорідними частинами, у випадках змістової залежності – безсполучникові речення з неоднорідними частинами. У реченнях з однорідними частинами смисловий зв'язок - одночасність чи послідовність продій. Нерідко також використовуються безсполучникові речення з однорідними частинами із значенням зіставлення чи протиставлення. Синонімічними до таких конструкцій є складносурядні речення. Найбільш поширеними між частинами складних безсполучникових речень із неоднорідними частинами є смислові відношення причинно – наслідкового, умовно – часового і пояснювального характеру. Синонімічними до таких конструкцій є складнопідрядні речення. Від того, як учні навчаться точно встановлювати смислові відношення між простими реченнями, що входять до складу безсполучникових, залежатиме правильність постановки розділових знаків у складних безсполучникових реченнях, а отже, сформовані пунктуаційні навички. Щоб дати учням поняття про складне безсполучникове речення, смислові відношення між частинами простих речень та розділові знаки, щоб сформувати пунктуаційні навички, щоб перевірити рівень знань учнів, використовую такі типи уроків: урок вивчення нового матеріалу
Освітню, розвивальну та виховну мету уроку реалізую, використовуючи такі методи, прийоми і засоби навчання: евристична та репродуктивна бесіди,
Список використаної літератури 1. Гінн А. Ю. Шляхи підвищення ефективності уроку української мови // Відкритий урок, 2002. – № 21 – 22 2.Дичківський І. М. Інноваційні педагогічні технології. Навчальний посібник. – К.: Академвидав, 2004. 3. Методика викладання української мови в середній школі: навч. посібник / І. С. Олійник [та інші]; ред. І. С. Олійник. – К.: Вища школа. Головне видавництво, 1989. 4. Освітні технології: навч. – метод. посібник / О. М. Пєхота [ та інші ]; ред. О. М. Пєхота. – К.: А. С. К., 2003 5. Шульжук К. Ф. Складне речення в українській мові: навч. – метод. посібник. – К., 1989 ЦИКЛ УРОКІВ
В. Л. Лисенко, вчитель української мови та літератури Жовтоводської гуманітарної гімназії ім. Лесі Українки
УРОК 1 ТЕМА. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення
Мета: познайомити учнів з особливостями складних безсполучникових речень, розглянути типи відношень між його частинами, звернути увагу на спільність і відмінність відношень між частинами у безсполучниковому та складносурядному і складнопідрядному реченні, формувати вміння вирізняти складні безсполучникові речення серед інших складних речень у тексті; розвивати логічне мислення учнів, уміння аналізувати матеріал та робити висновки; виховувати спостережливість, увагу, серйозне ставлення до роботи. Тип уроку: засвоєння нових знань Методи та прийоми: евристична та репродуктивна бесіди, робота в парах, робота з підручником, словникова робота, творча робота, метод « ПРЕС»
ХІД УРОКУ
І Організація класу
ІІ Мотивація навчальної діяльності Погляньте один на одного і подаруйте посмішку. Побажайте собі успіху
ІІІ Цілевизначення Сьогодні на уроці перед нами стоять такі завдання: ЗНАТИ: особливості безсполучникових складних речень; УМІТИ: знаходити в тексті безсполучникові складні речення;
визначати смислові відношення між частинами безсполучникових складних речень.
IV Актуалізація опорних знань
1. « Мозковий штурм» Яке речення називається складним? ( У якому дві або більше граматичних основ ) ( Послідовна підряднісь, однорідна та неоднорідна)
2. Слуховий диктант Побудуйте схеми складних речень 1.За кленами сіріло джерело, І небо йшло задумливо над світом. М. Вінграновський 2. А літо йде полями і гаями, І вітер віє, і цвіте блакить. А. Малишко 3. Я покажу вам сад, Де на колінах яблуні спить вітер. М. Вінграновський 4. Спинюсь і довго буду слухать, як бродить літо по моїй землі. Л. Костенко 5. А коли зійшла денниця, То прокинулася птиця. Г. Сковорода 3. Словникова робота
Поясніть, як ви розумієте значення вислову « зійшла денниця»? ( Зійшло сонце, розпочався день …) До якої лексики належить слово «денниця» ( Пасивної, архаїзм)
V Опрацювання навчального матеріалу
Мовне спостереження
Побудувати складнопідрядні речення за поданими схемами. Встановити значення підрядних частин
( сполучне слово хто …), [ той … ] [.... такий + іменник ], що(…) [ … такий + прикметник ], ніби( …) [ .... дієслово], що (…)
На дошці записані речення Співає ліс захриплими басами, Веде за повід стежечку худу Л. Костенко Подивися на рослину: Кожну квітку і травину Криє божая сльозинка – Діамантова росинка. Я. Щоголів
Який тип речень ми повторили? ( Сполучниковий )
ВИСНОВОК
Отже, за характером смислових зв’язків між складовими частинами безсполучникові речення поділяюься на дві основні групи: а) з однорідними частинами, які не підпорядковані одна одній; б) з неоднорідними частинами, одна з яких пояснює іншу.
Робота з підручником (Єрмоленко С. Я., Сичова В. Г. Українська мова: Підручн. для 9 кл. загальноосв. навч. закл. – К.:Грамота, 2009)
Зіставте наш висновок із поданим у підручнику.
Робота у парах
Поставте один одному питання за змістом прочитаного у підручнику та дайте на них відповідь
4.Складання опори [Организационная диаграмма]
VI Закріплення вивченого
Робота з реченнями, що записані на картках або проектуються через кодоскоп Визначте смислові зв’язки між частинами безсполучникового речення На поле синєє вечірній впав туман, над річкою пливуть його мінливі тіні ( М. Рильський) Вся природа радіє сонцю: сміються поля, дзвенять в повітрі бджоли (Ю. Збанацький) За тучами, за хмарами, за зливами я бачу: сходить ясний день над нивами ( П. Тичина) Дивлюсь у воду - місяць у воді сміється ( О. Довженко)
2. Виконання вправи 245 ( Єрмоленко С. Я. Українська мова 9 кл. – К.: Грамота, 2009 )
3.Творча робота І група – скласти два складних безсполучникових речення з однорідними частинами. ІІ група - скласти два складних безсполучникових речення з неоднорідними частинами.
VII Рефлексійно – оцінювальний етап
На уроці я:
дізнав(ла)ся.... навчив(ла)ся … найбільше труднощів я відчув(ла) …
Метод « ПРЕС» Яке речення називається складним безсполучниковим?
Оцінювання
VIII Домашнє завдання
Вивчити теоретичний матеріал ( стор. 154 )
УРОК 2
ТЕМА. Кома і крапка з комою у складному безсполучниковому реченні
Мета: познайомити учнів з розділовими знаками у складному безсполучниковому реченні, зокрема комою і крапкою з комою, навчати вживати такі речення в усному і писемному мовленні; формувати пунктуаційні навички; розвивати логічне мислення, вміння робити висновки; виховувати любов до рідного слова, до рідної мови. Тип уроку: засвоєння нових знань Методи та прийоми: дослідження, спостереження над мовним матеріалом, самостійна робота з підручником, складання опори, робота у групах, моделювання, лінгвістична гра « Ерудит», « Ти – редактор»
ХІД УРОКУ
І Організація класу
II Мотивація навчальної діяльності - Немає сумнівів, що кожен із вас, дорогі діти, є розумною і культурною людиною. Що ж визначає рівень культури кожного? Безумовно, чинників багато,та найважливішим з-поміж усього є володіння рідним словом, рідною мовою. Тому сьогодні ми продовжимо вдосконалювати свою майстерність у володінні складним реченням, зокрема пунктуаційною грамотністю.
ІІІ Цілевизначення Діти, прочитайте тему, записану на дошці, та спробуйте передбачити мету сьогоднішнього уроку, чого ви повинні навчитися та які навички здобути. До цього питання ми повернемося у кінці уроку.
IV Актуалізація опорних знань
1.Аутотренінг
учень особистість думаю, замислююся
« Мозковий штурм»
Які речення називаються складними безсполучниковими?
Моделювання Доповніть початки складних речень так, щоб утворити безсполучникові, забезпечуючи типи смислових зв’язків, зазначені в дужках. 1.Бережи честь своєї родини ( причина) 2. Інтелігентність людини – це не лише її освіта (доповнення) 3. Хочеш мати вірного друга ( умова ) 4. Треба наповнювати змістом кожну мить свого життя ( пояснення )
Гра «Ерудит» (усно) Один учень будує складносурядне чи складнопідрядне речення, інший перебудовує його у СБР, називаючи смислові відношення
V Опрацювання навчального матеріалу
Дослідження
Діти, спробуйте перебудувати подані у таблиці ССР у СБР і навпаки – СБР у ССР Мороз дужчав, загорались ясні зорі у темно- зеленому небі, світились ліхтарі на вулицях. Мороз дужчав, і загорались ясні зорі, і світились ліхтарі на вулицях І думка теплим спогадом зігріта, і серце трепетно у грудях б’ється. Думка теплим спогадом зігріта, серце трепетно у грудях б’ється
Яку закономірність ви помітили?
Робота з підручником Звірте свої висновки з теоретичним матеріалом
VI Закріплення вивченого матеріалу
1. Виконання вправ 253 ( усно) 256 ( на дошці) 2.Робота у групах І група – скласти 3 СБР, де між простими реченнями потрібно ставити кому. Пояснити
Ти – редактор Запишіть, відредагувавши речення. Поясніть правки. З’ясуйте смислові зв’язки між частинами, вживання розділових знаків Ми були на морі біля десяти днів, нам сподобався такий відпочинок.
VII Рефлексійно – оцінювальний етап Чи збулися передбачення? На уроці я дізнав(ла)ся.... Оцінювання
VIII Домашнє завдання вивчити опору , правила на стор. 159, 160
Схожі навчальні матеріали: |
Всього коментарів: 0 | |