Головна » Українська мова

Система уроків з вивчення фразеології з української мови в 6-му класі

ТЕМА 1. Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення з фразеологічним словником.

ТЕМА 2. Через віки лети, нетлінне слово!

МЕТА:      розглянути поняття «фразеологічна одиниця» або «фразеологізм», «типи фразеологічних одиниць», ознайомити учнів із словником фразеологізмів української мови;

   формувати вміння розкривати значення сталих словосполучень, визначати їхню роль у мовленні, доречно вживати у власних висловлюваннях, формувати навички роботи із фразеологічним словником, розвивати образне мислення, спостережливість;

    виховувати інтерес та любов до української поезії.

ТИП УРОКУ: урок вивчення нового матеріалу.

ОБЛАДНАННЯ: таблиці «Вільні й стійкі словосполучення», «Класифікація фразеологізмів», «Характерні ознаки фразеологізмів», ігровий калейдоскоп, роздатковий дидактичний матеріал.

 

 

ХІД УРОКУ

 

І. Актуалізація опорних знань

 

1. Складання мозаїки

 

Завдання: відгадуючи загадки, складіть мозаїку. Відповіді слугуватимуть ключем.

 

 

ЗАГАДКИ:

 

1) Виріс у полі на добрій землі, місце почесне зайняв на столі. (Хліб)

 

2) Дощ пройшов, через ставок

    Перекинувся місток.

    Кольорів у нього сім,

    Він подобається всім! (Веселка)

 

3) Зранку всіх людей розбудить,

    Гріє, пестить і голубить.

    А на нього дивишся

    І ненавмисно скривишся! (Сонце)

 

4) Літом одягається, а на зиму одежі цурається. (Дерево)

 

5) Хтось відкрив на небі душ,

    Повно на землі калюж.

    І на нас водиця ллється.

    Як це явище зоветься? (Дощ)

 

6) Прийшов хтось, та взяв щось; біжиш за ним, та не знаєш за ким. (Вітер)

 

7) У воді народжується, але води боїться. (Сіль)

 

8) На сметану, масло, сир

    Нам воно згодиться.

    І корисне, і смачне,

    Тече, як водиця.

    Колір в нього, наче сніг,

    Пригощу їм вас усіх! (Молоко)

 

9) Без рук, без ніг, а виліз а пліт. (Гарбуз)

 

10) Живе вона під землею

      Із родиною своєю.

      Їжа в неї не проста –

      Що поцупить у кота. (Миша)

 

11) Відкриваються щоночі

      Величезні її очі.

      Землю темрява вкрива –

      Полювать летить ….. (Сова)

 

 

Кінцевий результат повинен виглядати так.

 

 

 

 

ІІ. Повідомлення теми, мети уроку

 

Слово вчителя.

 

Ви вже, мабуть, здогадалися, що ми з вами вирушаємо в мандрівку до чудової країни, що зветься «Фразеологія». Протягом декількох уроків спробуємо якомога глибше розглянути цей величезний пласт нашої рідної мови.

А зараз розгорнемо зошити й запишемо тему нашої сьогоднішньої екскурсії: «Поняття про фразеологізм, його лексичне значення. Ознайомлення з фразеологічним словником». Матеріалом для дослідження цієї країни слугуватимуть скарби нашої української поезії. Тому запишемо другу тему нашого уроку: «Через віки лети, нетлінне слово!».

Метою нашого заняття є оглядове ознайомлення із такими поняттями як «фразеологічна одиниця» («фразеологізм», «фразема»). Також розглянемо класифікацію фразеологічних одиниць; відповідно до цього ми ознайомимось із словником фразеологізмів української мови; розвиватимемо навички доречно вживати фразеологізми у власному мовленні, уміння визначати їхню роль у мовленні; формуватимемо навички роботи зі словником.

 

 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу

 

1. Повідомлення вчителя

 

Кожна розвинена мова має в своєму складі значну кількість стійких словосполук – фразеологізмів, що вживаються носіями мови завжди у звичайному усталеному оформленні. Саме вони найвиразніше передають дух і нев’янучу красу мови, яку витворив народ упродовж віків для потреб спілкування в усній та писемній формах. Оскільки мова, як і кожне суспільне явище, розвивається, разом із нею в постійному русі перебуває і її фразеологічний фонд. Фразеологія національної мови збагачується та вдосконалюється, убираючи в себе скарби з приказок та прислів’їв, афоризмів та анекдотів, дотепів і каламбурів, сентенцій і парадоксів, літературних цитат і ремінісценцій, професіоналізмів, мовних штампів і кліше – з усього, що впродовж багатьох років плекає та зберігає у своїй пам’яті носій мови – народ.

 

Фразеологія – розділ мовознавства, що вивчає фразеологізми, тобто стійкі сполучення слів. Фразеологією називають також сукупність властивих мові усталених зворотів і висловів.

 

Зусилля багатьох теоретиків-фразеологів скеровані на те, щоб виробити чіткі критерії відмежування фразеологічних явищ від нефразеологічних, щоб серед багатьох типів стійких словесних комплексів визначити об’єкт саме фразеології. В умовах великої термінологічної дублетності найзручнішим родовим найменуванням на позначення мовної одиниці, що є першоелементом фразеології, визнано терміни фразеологічна одиниця або фразеологізм. Фразеологічні одиниці відзначаються рядом ознак, що дозволяють вважати їх самостійними одиницями мови,  відмінними від інших лінгвістичних одиниць – від слова, звичайного словосполучення, речення.

 

2. Робота з таблицею «Вільні й стійкі словосполучення»

 

3. Словникова робота

 

Фразеологічною одиницею (фразеологізмом) називають лексико-граматичну єдність двох і більше нарізно оформлених компонентів, граматично організованих за моделлю словосполучення чи речення, але неподільну лексично, стійку в своєму складі й структурі, яка маючи цілісне значення, відтворюється в мові.

 

 

 

Слово і фразеологічну одиницю зближує ряд подібних ознак:

Ø         будучи складним цілим, і ті й інші не конструюються щоразу в процесі мовлення, а відтворюються як готові значеннєві одиниці;

Ø     велика кількість фразеологічних одиниць вільно реалізує граматичні категорії (входять у синтаксичні зв’язки з словом і виконують синтаксичні функції певних частин мови).

 

І все ж у структурно-семантичному плані  фразеологічні одиниці є більш складними утвореннями, ніж слово. Зовнішня різниця полягає в тому, що фраземи є нарізно оформлені, а це означає, що слова, компоненти ФО, можуть вільно існувати поза фразеологізмом.

Лексичне значення слова та фразеологічної одиниці теж не адекватні, хоч моменти спільного є й тут. Більшість ФО, які співвідносні зі словом, виражають певне логічне поняття, але в той же час, фразеологізми мають свої особливості:

o   більша конкретність значення;

o   наявність образної конотації;

o   більша виразність з емоційно-експресивного погляду;

o   іноді значення фразеологічної одиниці не можна передати одним словом.

 

 

5. Робота з таблицею «Класифікація фразеологізмів»

 

В основі вітчизняної концепції фразеологічних одиниць лежить семантична класифікація, яку запропонував російський мовознавець В.В.Виноградов.

 

 

 

 

6. Словникова робота

 

Фразеологічні зрощення – семантично неподільні фразеологічні одиниці, у яких цілісне значення невмотивоване, тобто не випливає із значень компонентів (бити байдики, точити ляси, собаку з’їсти). Тобто на сучасному етапі розвитку мови цілісне значення цих фразеологізмів не залежить від значень слів, які входять до їхнього складу (щоб посваритись, не обов’язково розбивати глек).

 

Фразеологічні єдності – також семантично-неподільні звороти (одиниці), але цілісне значення їх певною мірою мотивоване значенням компонентів (тримати камінь за пазухою, не нюхати пороху, прикусити язика). Мотивувальними компонентами служать ті слова, які зберігають свої первинні лексико-семантичні властивості, а фраземотворчими – переосмислювані слова, які у сполученні з мотивувальними розвивають у собі так звані фразеологічно зв’язані значення.

 

Фразеологічні сполучення – це такі стійкі мовні звороти, які не є «безумовними семантичними одиницями», оскільки характеризуються певною самостійністю складових частин. Одне слово у фразеологічному сполученні є стрижневим і не може бути замінене іншим, але ті слова, що його характеризують, допускають взаємну заміну чи підстановку (бере досада (зло, страх, жаль), порушити (питання, справу, проблему), не сходити з язика (уст).

 

Зберігши три основні типи фразеологічних одиниць, М.Шанський виділив четвертий тип – фразеологічні вирази, що об’єднують такі стійкі у своєму складі й часто вживані фразеологічні звороти, які є не тільки семантично подільними, але й складаються цілком зі слів із вільним значенням (Не все те золото, що блищить. Вовків боятися – в ліс не ходити).

Часто на позначення фразеологізмів можна почути термін ідіома (дехто з мовознавців співвідносить ідіоми зі спрощенням і єдностями). Власне «Словник лінгвістичних термінів» (Д.І.Ганич, І.С.Олійник) трактує цей термін так: стійкий неподільний зворот мови, що виражає одне поняття, зміст якого не визначається змістом його складових елементів: байдики бити, на руку ковінька.

 

 

ІV. Закріплення вивченого на уроці матеріалу

 

1. Диктант із коментуванням

 

Завдання: Визначити фразеологізми, пояснити їхнє значення, у разі потреби скориставшись фразеологічним словником.

 

1. Втрати, біль, кохання, радість – все в моїх літах.

    Пролетів над моїм шляхом щастя синій птах. (Н.Геращенко)

 

2. Я соколом кружляв і падав ниць,

    Крутивсь, як в’юн на сковорідці,

    Життя – немов рівчак промчить,

    Уллється у бурхливу річку… (П.Товстуха)

 

3. Нам святі казали люди:

    «Що було – те знову буде,

    повертає все на світі

    на круги своя!»  (В.Заїка)

 

4. Із куряви вирина

    Школа, вікна, квіти.

    «Комісія, обласна…» -

    Вже скандують діти.

    Миттю свіжа новина –

    Грім з ясного неба.

    «Оце тобі дивина,

    Зустрічати треба».  (А.Бойко)

 

5. Прожити вік – не поле перейти.

    І свій я хочу теж не змарнувати,

    А мрію людям щастя дарувати

    Й себе, як особистість, віднайти. (Т.Старцева)

 

6. У день Михайла, в сонячну погоду

    (Ми вірили: Бог добру днину дасть),

    Мій батько, патріарх усього роду,

    На ювілей усіх покликав нас. (Г.Довгополий)

 

7. Критики, навчаючи поета,

    Залюбки розводяться про те,

    Як писати мусить він, щоб Лета

    Років з п’ять проміння золоте

    На труні у нього не змивала… (Є.Плужник)

 

8. Та що се ти мені байки плетеш,

    На глум здіймаєш чи смієшся в вічі?

    Нема ніде нічого, а вона

    Якогось дуба смаленого править

    Та обіцяє груші на вербі! (Леся Українка)

 

9. …Коли не вмів ще й букваря читати,

   Ходив, як кажуть, пішки під столом,

   Любить людей мене навчала мати

   І рідну землю, щоб там не було.  (В.Симоненко)

 

10. Водою не розлити нас, нам весело й цікаво.

      І не дивується наш клас, бо дружим я і Клава. (В.Дворецька)

 

11. Ти – моя відрада, нене моя мила.

     І від щастя в мене виростають крила. (Г.Казакова)

 

12. Вітя – світла голова,

      Вітя вчить нові слова. (Г.Чубач)

 

 

2. Робота в парах

 

Завдання: об’єднавшись у пари, прочитати словосполучення; довести, що вони є фразеологізмами. Розкрити їх значення, при потребі звернувшись до словника. Кожній парі пропонується проаналізувати 2-3 фразеологізми. Увести їх до самостійно складених речень.

 

Ловити ґави; продавати витрішки; копилити губу; море по коліна; не з лякливого десятка; поцілувати замок; перша ластівка; морський вовк; паперова душа; як по маслу; перемивати кістки; сім мішків гречаної вовни; всипати перцю; пальма першості; збиватися на манівці; високої проби; з миру по нитці; за чисту монету; дівоча пам'ять; мильна бульбашка; брати голову в руки; клацати зубами.

 

3. Гра «Колір до кольору» (варіант 1)

 

Завдання: знайдіть відповідності між частинами фразеологізмів.

 

1)    Авгієві стайні

2)    Дамоклів меч

3)    Боятися як чорт ладану

4)    Дивитися як баран на нові ворота

5)    Як лисому гребінь

6)    Купається як сир у маслі

7)    Чуб дарма, як голови нема

8)    Стявши голову, за волоссям не плачуть

9)    Тримати язика за зубами

10)                      Мов у рот води набрав

 

4. Навчальне аудіювання

 

Завдання: уважно прослухати прочитаний учителем уривок.

 

Зранку пішов дощ. Бабуся зачинила вікно – за ним аж потемніло. Задзвонив телефон. У трубці дівчинка Данка почула хрипкий голос чарівного ворона Крака:

—   Алло. Це ти, Данко?

—   Так, то я. Доброго ранку! – привіталася Данка.

—   Хіба він добрий? Ллє як з відра. Темно стало, хоч в око стрель!

Цього Данка не зрозуміла: нащо стріляти в око – тоді тим більше буде темно, як втратиш око.

—   Знаєш, - випалила Данка, - твоя розмова по телефону для мене як грім з ясного неба – це так говорить моя бабуся.

—   Або ще кажуть: як сніг на голову.

—   Бабуся так теж іноді каже. Та який там сніг! Дощ, що аж гай гуде! Такий дощ припустив, що аж потемніло в очах! Аж іскри з очей посипалися! – додала Данка. У слухавці вона почула сміх Крака. – Щось я не так сказала? – злякалася дівчинка.

—   Так-так, заспокоїв птах. – Це також так бабуся говорить? У нас ллє та ллє, скоро почну клювати носом. На сон, певно.

Дівчинка образилася.

—   То тобі так нецікаво зі мною балакати, що спати захотів?

—   Ой, ні-ні, не клади трубки. Це я так, до слова. Трохи туману напустив.

—   Якого ще туману? Немає жодного туману, - здивувалася Данка.

—   То теж так мовиться, я не дуже чемно висловився. Словом, не варто слів на вітер кидати.

—   Вітер… вітер, ага, шукай вітра в полі, - знайшлася Данка. – Це також бабуся каже. Ого, скільки ми наговорили про погоду!

—   Ми самі розмовою робимо погоду, - сказав Крак. – Чи в тебе добрий настрій?

—   Добрий. Ти зателефонував – і я маю добрий настрій.

—   От бачиш, - мовив Крак, - ми самі зробили собі гарну погоду.

—   А я ще знаю одну примовку – також бабусину: вискочити сухим із води. Це добре чи зле? – запитала Данка.

—   Дивлячись коли. От нині сухим не вискочиш. Та ми собі вискочили з води, бо зустрілися телефоном.

Тут розмова перервалася – у трубці гудки. Крака вже не було чути. «Наче вітром його змело», - подумала Данка і засміялася. Це так сказала би бабуся.

 

За І.Калинцем

ПІСЛЯТЕКСТОВІ ЗАВДАННЯ

 

І. До кожного із наведених речень дібрати правильну кінцівку.

 

1. Вираз як грім з ясного неба означає:

A.  зозла, спересердя, на зло усім;

B.  напоказ, з метою привернення уваги;

C.  несподівано, раптово, зненацька;

D. наперекір, усупереч комусь.

2. Вираз клювати носом означає:

A.  пихато поводитися, зазнаватися, чванитися;

B.  дрімати, засинати сидячи;

C.  переживати через неприємність, невдача;

D. говорити нісенітниці.

3. Вираз напускати туману означає:

A.  відчувати тривогу, сум, печаль;

B.  підлабузнюватися до когось, догоджати комусь, лестити;

C.  навмисне заплутувати, перебільшувати, перебріхувати щось;

D. потрапити в безвихідь, скрутне становище.

4. Вираз робити погоду означає:

A.  даремно на щось сподіватися;

B.  вирішально на щось упливати, бути визначальним;

C.  ні про що не турбуватися;

D. щось перебільшувати.

5. Вираз слова на вітер кидати означає:

A.  даремно, марно щось говорити;

B.  говорити щось знехотя;

C.  хитрувати, намагатися відвести підозру;

D. щось коротко повідомляти.

6. Вираз вискочити сухим з води означає:

A.  виявитися мужнім і спритним;

B.  вміло уникнути покарання, будучи винним;

C.  виявляти підкреслену байдужість;

D. користуватися результатами чужої праці.

 

V. Підсумок уроку

1. «Ти мені, я тобі»

Учні ставлять запитання будь-кому з класу. Вчитель слідкує, щоб запитання стосувалися теми уроку, а також коригує відповіді.

 

VІ. Домашнє завдання

1.     Опрацювати теоретичний матеріал підручника на с. 55-56*; с. 61,63**; с. 37***.

2.     Виконати усно вправу 128*; 113**; 89***.

3.     Письмово виконати вправи 125, 131*; 115, 118**; 93, 94***.

 

 

Примітка: тут і далі зірочки позначатимуть підручники, за якими подаються завдання:

* Українська мова. / С.Я.Єрмоленко, В.Т.Сичова, М.Г.Жук.

** Українська мова. / О.П.Глазова.

*** Українська мова. / О.В.Заболотний, В.В.Заболотний.

УРОК №2

 

ТЕМА 1. Джерела українських фразеологізмів.

ТЕМА 2. Мова – це віконця, через які людина бачить світ.

МЕТА:      повторити й поглибити вивчений на попередньому уроці матеріал про фразеологізми, пояснити походження української фразеології;

   удосконалювати вміння розкривати значення фразеологізмів, удосконалювати навички роботи з фразеологічним словником, збагачувати фразеологічний запас учнів, розвивати вміння доречно вживати сталі вислови у власному мовленні, розвивати образне мислення, спостережливість;

    виховувати пошану до мови та культури українського народу, його творчості.

ТИП УРОКУ: комбінований.

ОБЛАДНАННЯ: таблиця «Джерела української фразеології», ігровий калейдоскоп, роздатковий дидактичний матеріал.

 

 

ХІД УРОКУ

 

І. Перевірка домашнього завдання

 

 

ІІ. Актуалізація опорних знань

 

1. Гра «З ніг на голову»

 

1) МАДЛОКІВ   ЕМЧ – дамоклів меч

2) ЄВІГАВІ   НІТСАЙ – авгієві стайні

3) ЕЛВОІСКУГЕР   ВИПОСТ – геркулесові стовпи

4) ДИЙБАИК   ИТБИ – байдики бити

5) ТРИКВИИ   ЮДУЕШ – кривити душею

6) ТОНИСИ   УДОВ   ОМИРОКСМОЛ – носити воду коромислом

7) НИМАУТТИ   ОЛУВОГ – туманити голову

8) ЛОХАБ   АН   НІАРАК – блоха на аркані

9) ИТЯНУТ   АЗ   ИЗЯК – тянути за язик

10) ГУНЗИТІ   В   ГУДУ – зігнути в дугу

 

ІІІ. Повідомлення теми, мети уроку

 

1. Виразне читання вчителем вірша:

 

ПО САМУ ЗАВ'ЯЗКУ

Цікаві вирази народні.
Ось каже чоловік один:
"в провулок напхано сьогодні
По саму зав'язку машин".
А другий каже, що у нього
по саму зав'язку турбот.
Звідкіль тут зав'язка? У кого
дізнатись учням про зворот?
Так, певно, говорити стали,-
сказав Олесеві дружок,-
тому що зерно насипали
по саму зав'язку в мішок.
Та ось питають на уроці
у вчителя про це слівце.
- Е, народилося в сорочці,-
всміхнувся він,- словечко це.
У давнину, коли в людини
ще ґудзики не повелись,
була в сорочці чи в кофтині
на шиї зав'язка колись.
Коли ж по горло хтось наївся -
"по саму зав'язку",- казав.
Отак цей вираз і прижився:
народ сказав, як зав'язав.
(Д.Білоус)

 

§  Чи сподобався вам вірш відомого українського поета Дмитра Білоуса?

§  Визначте його головну думку.

§  Що цікавого ви дізналися з нього?

§  Виходячи з тексту поезії, скажіть, хто є основним джерелом українських фразеологізмів?

 

2. Слово вчителя:

 

Так, дійсно, основним джерелом походження, збереження та відтворення фразеологізмів є народ. Запишемо тему нашого уроку: «Джерела українських фразеологізмів».

Мова – то цілюще джерело, і хто не припаде до нього вустами, той сам всихає від спраги. Століттями мова народу була тією повноводною річкою, яку ми називаємо народною мудрістю Цей струмінь живе в слові, і слово не мислиме без неї, як не мислима річка без води. Рідна мова! Запашна, співуча, гнучка, милозвучна, сповнена музики та квіткових пахощів. Спробуйте відчути її аромати. Рідне слово… Воно бринить, хвилює душу, бо мова українська – невичерпне джерело, скарбниця народного духу. Порадник і вчитель тим, хто її любить і шанує, і суддя для тих, хто її зневажає. Рідне слово є важливим засобом виховання людини. Вислів відомого українського педагога В.О.Сухомлинського послугує нам другою темою уроку: "Мова – це віконця, через які людина бачить світ". Спробуємо сьогодні це перевірити.

Втрата народом мови – це трагедія всіх трагедій, бо тоді губиться весь попередній досвід, зафіксований у ній.

 

 

ІV. Вивчення нового матеріалу

1. Робота з підручником

 

Опрацювання теоретичного матеріалу с. 59*; с. 64-65**; с. 42*** (походження фразеологізмів, джерела українських фразеологізмів).

 

2. Коментар учителя

З давніх-давен народ із покоління в покоління передавав усталені  звороти – чудові перлини народної мудрості. Серед фразеологізмів можемо знайти такі, що прийшли в українську мову ще із спільнослав’янської й давньоруської (водити за носа, іду на ви), і засвоєні зовсім недавно (з космічною швидкістю, потрібний як стоп-сигнал зайцю).

Немає такої ділянки, галузі життя, буття народу, які б не характеризувались усталеними зворотами. У фразеологізмах виражаються явища розумової діяльності (ламати голову; сушити мозок; перебирати в пам’яті), психічного стану (бути на сьомому небі; сам не свій; руки опустити; на дибки ставати), взаємин між людьми (посадити в калюжу; давати прочухана; носити камінь за пазухою), стану людського організму (носом клювати; зуб на зуб не попадає), дається оцінка людей, явищ, дій (ні риба, ні м’ясо; на розум не багатий; як сніг на голову) та інші.

Серед українських фразеологізмів є традиційні формули – власне українські каламбури (на городі бузина, а в Києві дядько; трошки гречки, трошки проса, трошки взута, трошки боса), образні порівняння (старий, як світ; чистий, як сльоза), доброзичливі побажання (великий рости; будь здорова, як вода, а багата, як земля), припрошування (гостинно просимо; чим багаті, тим і раді), різні примовки (скільки літ, скільки зим).

Переважна більшість фразеологізмів, як і слів, за походженням є корінними українськими. Серед них виділяються спільнослов’янські, спільносхідно-слов’янські й власне українські.

До складу української фразеології входять також усталені звороти, засвоєні з інших мов. Дуже часто це вислови, поширені в багатьох мовах світу, їх називають ще інтернаціональними.

Широко використовуються в української мові фразеологізми античного походження – старогрецькі, староримські, усталені звороти з західноєвропейських мов – німецької, французької, англійської, італійської та ін.

Основним, невичерпним джерелом української фразеодлогії є народна мова, якій властиві влучність, образність. Саме влучні, метафоричні вислови стають усталеними й поповнюють фразеологічні запаси мови. Особливо багато фразеологічних зворотів виробничо-професійного походження.

Ряд фразеологізмів є дотепними висловами з анекдотів, жартів та інших жанрів усної народної творчості: не до солі, вийшов пшик, ростуть груші на вербі.

В українській фразеології віддзеркалюються найрізноманітніші сфери життя народу, його історія, культура, суспільні відносини, виробнича діяльність, морально-етичні норми, погляди, вірування, прагнення. У ряді фразеологізмів чується відгук боротьби народу з татарськими нападниками, польською шляхтою, згадуються часи козацтва, розкриваються соціальна нерівність, боротьба народу проти панства, бюрократизм чиновників, хабарництво.

Майже всі ідіоми та й інші фразеологічні звороти мають цікаву історію. Ознайомлення з нею не тільки дає відповідь на запитання, чому ми так говоримо, а й збагачує знання про життя, історію, культуру, побут нашого народу в минулому.

 

4.     Робота з таблицею «Джерела української фразеології»

ІV. Закріплення вивченого на уроці матеріалу

 

1. Робота в групах. Гра «Квітка-семицвіт»

 

 

1. Антична міфологія: вогонь Прометея, дев'ять муз, ахіллесова п’ята, дамоклів меч, гордіїв вузол, ноїв ковчег, адамові діти, гадесові поля, драконівські закони, авгієві стайні, нитка Аріадни.

 

2. Усна народна творчість: за тридесять земель, роса на очі карі, хатка на курячій ніжці, виплакати очі, хоч конем грай, перстень котити по сліду милого, товчеться як Марко по пеклі, язиката Хвеська, на злодієві шапка горить.

 

3. Народний побут: каламутити воду в криниці, передавати куті меду, водити за ніс, мотати на вус, бити себе в груди, як горохом об стіну, як медом по губах, купи не держиться, з одного тіста, танцювати від печі.

 

4. Спостереження за природою: зализувати рани, гратися в кота й мишку, всихати на корню, як вітром здуло, як грім серед ясного неба, ждати біля моря погоди, хитрий лис, заяча душа, на вербі груші, блекоти наїстися.

 

5. Біблія: вигнання з раю, терновий вінець, земний рай, проспати царство небесне, пройти через пекло, пекельні муки, як з хреста знятий, шлях на Голгофу, віддати Богові душу, боятися як чорт ладану, рада б душа в рай – так гріхи не пускають.

 

6. Мовлення представників різних професій: брати в лещата, пійматися на гачок, відкривати карти, як по нотах, входити в колію, білими нитками шитий, робити ставку, прокласти першу борозну, одягати вуздечку, дати гарту, розмотувати клубок.

 

7. Історія: викинути ідола в Дніпро, вільний козак, голо як би татари пройшли, наче на турка йде, здирати шкуру, кат із ним, прив’язався як москаль, вписувати в історію золотими літерами, іду на Ви.

 

2. Робота з підручником

 

Усне виконання вправи 134*; 119**; 100***.

 

 

3. Самостійна  робота

Завдання: розкрити значення поданих фразеологізмів, визначити джерело походження, при необхідності користуючись словником чи довідником. Скласти речення з кожним фразеологізмом.

 

Троянський кінь, до другого пришестя, біла ворона, коник-горбоконик, пошуки Атлантиди, кинути якір, всесвітній потоп, слон і Моська, впасти в Бермуди, олімпійський спокій.

 

V. Підсумок уроку

1. Бесіда за запитаннями:

 

§  Що нового ви дізналися на уроці?

§  Хто є головним джерелом фразеологізмів?

§  Які джерела походження українських фразеологізмів ви знаєте? Наведіть приклади.

§  Звертаючись до вислову українського педагога, доведіть, що «мова – це віконця, через які людина бачить світ».

 

VІ. Домашнє завдання

 

1.     Опрацювати теоретичний матеріал на с. 59*; с. 64-65**; с. 42***   (походження фразеологізмів, джерела українських фразеологізмів)

2.     Письмово виконати вправу 135*; 121**; 101***.

3.     *Скласти діалоги з використанням фразеологізмів з мовлення представників різних професій (10-12 реплік).


Теги: фразеологія, Бурим В.В.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 703/45


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar