Головна » Українська мова

Розробка уроку „Ввічливість нікому не завадить. Звертання” з української мови у 8-му класі

Мета:  навчальна: закріпити знання учнів про слова, граматично не зв’язані з членами речення; збагатити словниковий запас; розвивальна: розвивати вміння знаходити в тексті, правильно використовувати в мовленні і читати речення зі звертаннями; утворювати поширені звертання; розвивати пам’ять, швидкість мислення, увагу, кмітливість; виховна: виховувати ввічливість, любов та  пошану до людей, до української народної пісні.

 Тип уроку: закріплення набутих знань (з використанням інформаційно-комунікативних технологій – мультимедійних слайдів).

Обладнання: магнітні  міні-дошки,  картки з  текстами;   комп’ютер, мультимедійний  проектор;  «валентинки»; грамзапис   музичного   твору   Ш. Азнавура «Вічне кохання»;  запис «Пісні про матір» на слова Б. Олійника у виконанні Т.Повалій; літературний герой – Пеппі Довгапанчоха.

Міжпредметні зв’язки: українська література, світова література, етика.

 

                                                                  Я люблю тебе, друже, за те,

                                                                  Що в очах твоїх море синіє,

                                                                  Що в очах твоїх сонце цвіте,

                                                                  Мою душу пестить і гріє.

                                                                                        В. Сосюра

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

ІІ. Формування мотивації до навчання. Повідомлення теми, мети, завдань уроку.

Учитель. Доброго ранку!( Звертає увагу на епіграф). Як ви зрозуміли ці рядки?  Яке свято відзначають  у цей день у деяких країнах?

Учні. День Святого Валентина (Валентинів день, День закоханих).

[1838335154_l] Учитель. Ми раніше вже говорили про те, звідки до нас прийшло це свято.

Кожен має право святкувати його по-своєму. А що   у цей день люди  дарують один одному?

Гра «Мікрофон»

Учні. «Валентинки» - вітальні листівки у вигляді сердечок з добрими побажаннями, словами кохання, пропозиціями  руки та серця, можливо, просто жартами, які можна не підписувати. Тоді той, хто отримує, сам повинен здогадатися, від кого вони.

Також у цей день дарують коханим квіти (найчастіше троянди – символи кохання), цукерки-сердечка, інші сувеніри у вигляді сердечок, купідончиків, пташок, що цілуються.

Учитель.  А я вважаю, що в цей день можна всі ці атрибути дарувати не тільки закоханим, а взагалі найближчим, найріднішим людям. Тим, кого ти поважаєш, любиш і тим, хто любить тебе.

Зверніть увагу, що окрім усього у вас на столах є різнокольорові кружечки з оцінками. Наприкінці уроку ви повинні будете самостійно оцінити свою роботу на уроці.

Учитель. Спілкуючись один з одним, люди використовують певні слова. Як їх називають?

Учні. Звертання.

Учитель. А чого ви очікуєте від уроку?

Учні:

пригадаємо вивчений теоретичний матеріал  про звертання;
будемо підвищувати культуру мовлення і рівень своєї грамотності;
працю перетворювати у творчість: конструювати тексти; складати сенкани;
станемо ще вихованішими;
навчимося любити тих, хто любить нас.

З’являється  Пеппі Довгапанчоха.

Ого! Скільки вас тут! Я щойно почула, чим ви будете  займатися. А можна і я послухаю.

Учитель. Якщо не будеш заважати, то ласкаво просимо!

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів.

Учитель. Давайте зараз пограємося і дізнаємося, що ви знаєте про звертання. Гра «Спитай у товариша» (Учні стають у коло. Той, хто стоїть у центрі, кидає м’яча товаришеві і просить відповісти на питання).

 Що таке звертання? (Слово або сполучення слів, що називає того, до кого звертаються).
Чим може бути  виражене звертання? (Іменником у кличній формі або в називному відмінку, іншими частинами мови в значенні іменника).
Де звертання може стояти в реченні? (На початку, в середині та в кінці речення; може мати при собі узгоджені й неузгоджені означення, прикладки та інші слова, пов’язані з ним).
Це означає, що звертання можуть бути …(Непоширені й поширені).

-    Як виділяють звертання в усному мовленні? (Інтонацією).

А в писемному? (Якщо на початку речення, то після звертання ставиться кома або знак оклику. Після знаку оклику наступне слово потрібно писати з великої букви).
А якщо звертання стоїть усередині речення? (Звертання, що стоїть усередині речення варто з обох боків виділяти  комами).
Якщо звертання стоїть у кінці речення, як його виділяють? (Перед звертанням, що стоїть у кінці речення, ставиться кома, а після нього той розділовий знак, який потрібний за змістом речення).
 А де найчастіше використовують звертання? (Під час спілкування (в діалогах), у поетичному мовленні).
  А до кого найчастіше звертаються  у віршах та піснях? (До Батьківщини, до коханої, до матері).
 А з чого починається все на світі? (З любові. Саме з материнської любові).

Учитель.  Пісне, ти серце народу, його душа, його крила. Витворена народом,  пахнеш ти травневими дощами, лютневими снігами, теплом маминих рук. Пісне, торкаєш ти найтонші  струни людської душі, впливаєш на наші почуття, можеш добути, мов діамант, чисту сльозинку з очей, загладити, як дитині, чийсь  біль, комусь допоможеш залікувати давню рану.

І все це ти, пісне. Така неземна в тобі сила, наша українська пісне. Саме пісня вчить любові, зокрема любові до матері.

Уважно послухайте «Пісню про матір» на слова  Бориса Олійника у виконанні Таїсії Повалій. Виконайте  «Вільний диктант».  Запишіть з пам’яті прослуханий  саме той уривок, де є звертання. Перевірка завдання.

Учитель. Не буду зараз говорити про історично-релігійне підґрунтя Дня закоханих. Спілкуючись у цей день один з одним, люди використовують певну категорію слів. Що то за слова? Пропоную розв’язати кросворд.

   

(Учні записують слова і визначають ключове слово «щастя»). 

 

  (Інсценування уривку твору Б. Лепкого «Цвіт щастя»).

 Дитиною малою він не раз чув, як люди говорили: «щастя».

Що таке  щастя? – питався він у матері, цікаво вдивляючись своїми оченятами в її заклопотане лице.
Щастя, дитинко, то доля, - повторила мати і не знала, як пояснити малій дитинячій голівці те довге  слово «доля».
А доля, дитинко, то такий цвіт, що його тяжко дістати.
А гарний той цвіт?
Чи гарний, питаєш? Авжеж, що гарний. Як дивитись на нього, очі радуються, на серці стає весело й мило.
Мамо, я хочу того гарного цвіту. Скажіть, де він росте, я піду за ним і принесу його для вас і для себе.
Тепер тобі годі йти за тим цвітом,- казала мати, цілуючи сина в русяву голівку, - ти ще слабенький, а то ген за водою. Тепер тобі і без нього добре, а як виростеш і сил набереш, то і підеш.
Ні, я не хочу, аж виросту. Я хочу тепер. Скажіть мені, де він?

І «скажіть», і «скажіть»- лепетала дитина, а мати, щоб утихомирити її, підійшла до вікна і показала на став. Їхня хата стояла на горбочку, а перед хатою у долині був став.

Ось там, за ставом, чи бачиш?
Бачу, мамочко, бачу. Їх там ціла левада. А які гарні, які дуже гарні! Чи то далеко?
Таж далеко, хіба не бачиш? Геть там за водою!
Аж за водою?

 І задумався хлопчина.

Учитель. А чи можете ви себе вважати щасливими?

Учні. Так, бо у кожного з нас  є мама.

Учитель. А як найчастіше звертаються до мами? (Діти розповідають).

А зараз я пропоную вам скласти речення із частин і пояснити уживання розділових знаків. Гра «Склади речення» (робота в групах).

Мамо! Матусю! Нене! Скільки ж випало на твою долю безсонних ночей, хвилин, сповнених турбот і переживань, скільки разів боліло серце, коли ти думала про майбутнє своєї дитини.

 Минали дні, місяці, роки. Не минали, а збігали, наче швидкоплинна ріка. Ось, мамо, і виросла твоя дитина. В моїй душі завжди є місце для найрідніших людей – для батьків!

Саме ти, матусенько, зі своїм розумом і душевним теплом є берегинею сімейного щастя та злагоди в домі. Ненько, як хочеться, щоб ти завжди лишалася молодою і жила вічно. Рідненька, зігрівай мене і надалі своїм теплом та ніжністю.

Поки не пізно, я зараз намагаюся платити за добро й турботу любов’ю та повагою. Від щирого серця хочеться сказати: «Дякую. Низький уклін вам, найрідніші на світі!».

 Учитель. Я хочу, щоб завжди ці слова жили у вашому серці. Спілкуйтеся частіше зі своїми родичами, висловлюйте їм свої  почуття.

На жаль, зараз дуже рідко говорять гарні слова, пишуть листи.

Пеппі Довгапанчоха. Так, годі! Про все ви  тут говорите, говорите! Листи, листи? А ви ж зовсім нічого не знаєте про те, як я люблю отримувати листи, але, на жаль, у мене немає бабусі, що писала б мені листи. Я отримала в житті тільки один – єдиний лист і то від себе. Ось подивіться.

 ЛУБА ПЕПІ ЯК ЖЕВЕ ТВОЯ 7Я КІН ПАН НІЛСОН ЧИ ТИ НИ ХВОРА В НАС СВІТИТ ¤ ТМІ ВБИВ ВИЛИКОГО ПАЦУКА

ПРИВІТ ВІД ПЕПІ

 

Учні читають листа, дивуються, що в ньому скільки помилок. Учитель пропонує гру «Лови помилку».

Учитель. Пеппі, а хочеш ми тебе навчимо творчо працювати: складати      сенкани зі словами любов, кохання, щастя, закоханість, дружба. В четвертому рядку( в реченні) я пропоную використати форму звертання. Пригадайте, будь ласка, що таке сенкан? (Відповіді учнів). Тож за роботу!

Звучить музика  Шарля Азнавура « Вічне кохання». Учні виконують завдання і зачитують сенкани.

Працює й Пеппі. Учитель проходить поруч.

Пеппі. Ей, мені так сподобалося. І я ось склала сенкан. Послухайте.

Учитель. Ми тебе вислухаємо, але спочатку поясни, до кого це ти зараз звернулася?

Пеппі. Знову щось не так сказала? А що саме?

Учитель. Діти, а ви можете пояснити, що Пеппі зробила не так?

Учні.

 Пеппі, ти використала зневажливу форму звертання. До людей звертаються з повагою: шановний пане, добродію, пані, шановна пані, добродійко, шановна добродійко, панове товариство, шановна громадо, юначе, хлопче, козаче, сину, доню, дітки, друзі, любі друзі.
У звертаннях, що складаються із загальної назви й прізвища, загальна назва вживається у кличній формі, а прізвище у формі називного відмінка. Наприклад, пані Іванова, депутате Назаренко.
Якщо звертання складаються  з двох власних назв (імені та по батькові) або із загальної назви та імені, то обидва слова вживаються у формі кличного відмінка. Наприклад, Тетяно Іванівно, Ларисо Петрівно.

Пеппі. Вибачте, будь ласка, Тетяно Іванівно.

Учитель. Добре,  ми послухаємо твій сенкан. (Пеппі читає). Як бачите, любі друзі, ввічливість нікому не завадить.

ІV. Закріплення навчального матеріалу.

А щоб мрія Пеппі здійснилася і дівчинка повірила, що ви їй обов’язково напишете листа, із поданими словами утворіть поширені звертання і зверніться до дівчинки так, як це ви будете робити в листі.     

                                            Коханий

                                            рідний

                                            любий

  Пеппі                                дорогий

                                            шановний

                                            вельмишановний

                                            ріднесенький

                                            хороший мій.

Діти зачитують утворені форми звертань.

Учитель. Що ж ви візьмете з собою в довгу дорогу життя з цього уроку?

V. Підсумок  уроку.

Метод «Прес».

 

VІ.  Оцінювання

Учитель.  Прошу оцінити себе.  (Учитель узгоджує оцінки з дітьми).

VІІ.  Диференційоване домашнє завдання.

А зараз ви  можете подарувати одне одному «валентинку». Це незвичайний подарунок. У ньому приховане домашнє завдання. Всі завдання пов’язані з темою «Звертання». Вони різні, але цікаві:

 складіть запитання для інтерв’ю з різними людьми про значення пісні в їхньому житті, використовуючи різні форми звертання;
складіть діалоги про Мелітополь з використанням звертань;
випишіть 6 речень зі звертанням до закоханих в українських піснях;
напишіть Пеппі листа зі звертаннями.

 Успіхів вам.

Література

Інноваційні технології  навчання  української мови  і літератури/ Укладач О.І. Когут. – Тернопіль, Астон, 2005.
Малахов В.А.  Етика: Курс лекцій: Навчальний посібник. – 5-те вид. – К.: Либідь, 2004. – 384 с.
Пометун О. Інтерактивні методики та системи навчання. – К.: Шкільний світ, 2007.
Сухенко В.Г.  Олімпіади та конкурси з української мови  і літератури. – Х.: Основа, 2009. – 288 с.


Теги: Звертання, Єрмак Т.І.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 163/76


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar