Головна » Українська мова

Розробка уроку «Узагальнення та систематизація знань із лексикології та фразеології. Тренувальні вправи» з української мови в 5-му класі

Мета: повторити, поглибити, узагальнити й систематизувати засвоєні в 5 класі знання учнів про основні відомості з лек­сикології, фразеології; удосконалити знання, уміння й на­вички п'ятикласників щодо практичного використання знань із лексикології та фразеології в усному й писемному мовленні; розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне, конкретне й абстрактне мислення; за допомогою мовлен­нєво-комунікативного дидактичного матеріалу сприяти відродженню українських звичаїв і традицій.

Внутрішньопредметні зв'язки: культура мовлення і стилістика: уживання слів відповідно до їх значення; доречне використання слів із переносним значенням, стилістично забарвлених слів, лексичних повторів і сино­німів як засобу зв'язку речень у тексті, а також для уник­нення невиправданих повторів слів. Текст (риторичний аспект): розвиток умінь увиразнювати мовне оформ­лення висловлювання з допомогою лексико-фразеологічних засобів.

Тип уроку: урок повторення з елементами узагальнення і систематизації.

                                                                        Ну що б, здавалося, слова...

        Слова та голос – більш нічого.

        А серце б’ється – ожива,

           Як їх почує!..                                                       

                                                       (Т.Шевченко)

Хід уроку

І. Організаційний момент

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

1. Вступне слово вчителя

Дорогі п’ятикласники! Сьогодні ми проведемо цікавий урок, на якому повторимо, поглибимо та узагальнимо наші знання з розділу «Лексикологія та фразеологія». Ми навчимося практичного використовувати свої знання в усному і писемному мовленні.  Також, ми будемо розвивати культуру усного й писемного мовлення, логічне, й абстрактне мислення. 

Отже, епіграфом нашого уроку будуть наступні рядки… (читає епіграф).

Як ви його розумієте, діти?

2. Оголошення теми, мети уроку.

Рідне слово! Скільки в ньому чарівних звуків! Кожне слово рідної мови має своє обличчя, як у квітки, у нього свій неповторний аромат, свій колір.

Отже, щоб почати наш урок, давайте пригадаємо…

3. Бесіда за питаннями:

Що вивчає лексикологія?
Де зібрано основний лексичний запас слів?
А що ж є лексичним значенням слова?

 

ІІІ. Мотивація навчальної діяльності

1. Слово вчителя

Видно, що ви розумні діти і засвоїли теорію.. Тому вперед! До нових здобутків. А чи вмієте використовувати їх на практиці?

2. Завдання учням

Подивіться на запропоновані малюнки, назвіть, що на них зображено і дайте ваше розуміння лексичного значення цих слів.

 

ІV. Основна частина

1. Бліц-опитування.

- Якими бувають слова за кількістю лексичних значень?

- Дайте визначення однозначних слів.

- Дайте визначення багатозначних слів.

- Як же використовуються багатозначні слова? /у прямому, первинному і переносному, вторинному значенні/

- Яким, на Вашу думку, є слово «журавель»? А тепер подивіться на малюнок… Отже, воно є багатозначним. Яке ж з його значень є первинним, а яке вторинним, переносним?

 

2. Творче завдання.

З кожним із слів складіть і запишіть по два-три речення, в яких ці слова мали б різне значення: голова, хліб, земля, ручка  

 

3. Поетична хвилинка

Як говориш, будь обачним:                   Скільки значень? Скільки слів?

Є слова багатозначні.                             Слово лиш одне-єдине,

Ось вам відповідь жива:                         Значень не одно – родина!..

Що то значить ” голова “?                      Що це «вал»? Висока хвиля,

Має голову людина,                                Що у морі на привіллі,

І тварина, і пташина.                               Гнана вітром в час прибою

Голова – це керівник,                              З берегом шука двобою.

Дуже цінний працівник.                         Довгий насип із землі

Знають голову сільради,                         Також валом нарекли.

І міськради, і райради.                            А страшний снарядів шквал

Знайдеш голову колони                          Люди звуть вогневий вал.

Демонстрантів чи в загоні.

 

4. Гра “Пряме значення”.

У рядках зі словосполученнями знайдіть рядок, в якому всі слова, вжиті у прямому значенні.

Сумує ліс, сумує матір, сумує небо.
Золота ложка, золота людина, золоті руки.
Схлипує дитина, схлипує джерельце, схлипує вітер.
Срібний голос, срібний ніж, срібне волосся.
Весела дівчина, веселе кіно, веселі друзі. 

 

Щоб продовжити наш урок,пропоную вам пригадати і назвати групи слів за їх значенням.

Молодці! Ви добре пам’ятаєте групи слів. А тепер час застосувати набуті знання на практиці.

V. Поглиблення знань з лексикології:

1. Згрупувати  синоніми в синонімічні ряди.

Обрій, ввічливість, простувати, удаваність, набриднути, прямувати, горизонт, азбука,привітний, нещирість, іти, абетка, докучати, шкутильгати, дріботіти, алфавіт, небозвід, приязний, тягтися, плестися, люб’язний, фальшивість, небосхил, делікатний, лицемірний, чемний.

 

2. Творче завдання

Складіть речення з поданими словами,  щоб вони були синонімами:

ніс і ніс;

три і три;

діти і діти;

коти і коти.

Наступним етапом уроку буде конкурс загадок.

3. Конкурс «Найкмітливіший»:

Нас лише ім’я єднає.

Все останнє розділяє.

Я не він, а він не я.

Ви ж назвіть наше ім’я. /омоніми/

 

Я на дереві гойдаюсь.

Я в конверті посилаюсь. /листок/ 

 

Я – оцінка у змаганні, 

Брат мій – вечір танцювальний.

Хто нам, друзі, допоможе?

Хто розкрити зміст наш може? /бал/

 

Діти, а скільки лексичних значень має слово «коса»? А тепер погляньте на малюнок… Воно має три лексичних значення.

 

Живемо постійно в парі,

Та не в злагоді – у сварі.

Все ми робим залюбки,

Але завжди навпаки. /антоніми/

 

4. Вибіркове завдання

Виберіть з речень антоніми.

Краще гірка правда, ніж солодка брехня.

Багатому свято, а вбогому діла багато.

Добро пушить, а лихо сушить.

Правда та кривда – як вогонь та вода.

Зроби сьогодні те, що хочеш відкласти на завтра.

Мала праця краща за велике безділля.

Вчення в щасті прикрашає, а в нещасті утішає.

Гірко зароблено, солодко їсться.

 

6. Творча гра «Казкарик».

А тепер, пропоную Вам на хвилинку стати тими, хто створюють найчарівніші світи казок. Отжее, спробуйте відновити казку, добираючи антоніми

 

Два брати жили на світі,   

Був один з них працьовитий,       

А другий — … дуже.  

Слухай казку про них, друже. 

Той хоробрий і правдивий,

Той …, полохливий,

Той розумний, той …,

Той великий, той ….

 

День і … брати сварились

І ніколи не ….

Все, що перший будував,

… миттю ….

Хоч брати вже й помирились,

Після них слова лишились,

В мові ці слова живуть,

їх … звуть.

 

VІ. Поглиблення знань з фразеології\

 

1. Завдання на розвиток творчої уяви.

Діти, увага! Погляньте на малюнок і скажіть, чому, переходячи до повторення знань про фразеологію, вам запропоновано саме такий малюнок? Які фразеологізми він відображає? Назвіть їх.

Отже, зробимо висновок.

Що ж називається фразеологізмами?
А фразеологією?

 

2. Робота з підручником. Доведіть, що ви справді є компетентними і добре розумієте значення фразеологізмів.

 

Пояснити значення фразеологізмів. /вправа 415, с. 184/

 

VІІ. Домашнє завдання

Використовуючи якомога більше антонімі, напишіть оповідання на тему «Не залишай на завтра того, що можна зробити сьогодні».
Підготуватись до контрольної роботи.

 

VІІ. Підсумок уроку

 

    1. Слово вчителя.

    У мові – чари барвінкові:

    печаль і радість в ріднім слові

    В джерелах слова – душі криниця,

    а рідна мова – як чарівниця. (Д.Білоус)

Сьогодні ми впевнились, наскільки прекрасна і різноманітна українська мова. Тож давайте будемо цінувати цей скарб і кожного дня відкривати в ньому нові перлини!..

 

2. Оцінювання знань учнів. Визначення навчальних досягнень учнів

з теми і стимулювання успіхів у конкретній навчальній діяльності.

 

3. Рефлексія.

Виконайте тестові завдання.

 

1. Лексикологія – це наука про мову, що вивчає…

     А  частини мови;

     Б  словниковий склад певної мови;

     В  будову речення;

     Г  звуки мови.

2. Лексика – це…

     А  сукупність слів певної мови;

     Б  частина мови;

     В  член речення;

     Г  розділ науки про мову.

3. За кількістю лексичних значень слова поділяються на…

    А  однозначні і багатозначні;

    Б  однозначні і двозначні;

    В  однозначні і слова, які не мають лексичного значення;

    Г   синоніми, омоніми, антоніми.

 4. За значенням слова групуються як…

     А  багатозначні, однозначні, омоніми;

     Б  омоніми, синоніми, антоніми;

     В  синоніми, антоніми, слова з переносним значенням;

     Г  антоніми, синоніми, однозначні слова.

5. Позначити речення, в якому виділене слово вжите в переносному знач.

     А  Пізніше спав обов’язок на нього корову пасти.

     Б  Сивий дідок стояв, здивовано розвівши руки.

     В  Прислухайтесь, як океан співає.

     Г  Він з радощів аж сам засміявся.

6. Синонімами є:

      А  примхливий, вибагливий, вередливий;

      Б  мужній, відважний, серйозний;

      В  іти, шкандибати, бігти;

      Г  сторож, вартовий, інструктор.

7. Антоніми є в усіх парах:

     А  правда – брехня, недруг – ворог;

     Б  дорогий – дешевий, вечір – ніч;

     В  будувати – руйнувати, неволя – рабство;

     Г  добрий – злий, життя – смерть.

8. Установіть відповідність:

       1  гніватися;       А  палицею кинути;

       2  вразити;          Б  класти зуби на полицю;

       3  досадувати;    В  важким духом дихати;

       4  близько.          Г  кусати лікті;

                                   Д  зачепити за живе.


Теги: фразеологія, лексикологія, Клим А.В.
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 2632/289


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar