| Головна » Українська мова |
Система загальної середньої освіти України сьогодні широко впроваджує сучасні комп'ютерні технології, які сприяють реалізації розвитку зв’язного мовлення учнів, творчої самостійності. Мультимедійним додатком до представленої роботи є презентація, створена за допомогою програми розробки презентацій Power Point з пакету програмного забезпечення Microsoft Office, а також музичний супровід у вигляді файлу. Дану презентацію вчитель демонструє протягом уроку (як додатковий педагогічний інструмент) з метою активізації пізнавальної діяльності учнів. У ній містяться ілюстративні й текстові матеріали, фото, розраховані на швидке сприйняття учнівською аудиторією. Музичний файл використовується для створення емоційного настрою учнів під час перегляду фотографій пам’ятника Кобзаря. Використання ІКТ вплине на активність учнів, їхню працездатність на різних етапах уроку. Тривалість презентації – 19 слайдів. У додатках до уроку містяться учнівські повідомлення, словникова довідка, план-схема до опису пам’ятника.
УРОК РОЗВИТКУ ЗВ’ЯЗНОГО МОВЛЕННЯ (Слайд №1) Тема уроку. Твір-опис пам’ятника на основі власних спостережень.
Мета уроку. Поновити в пам’яті учнів відомості про опис; формувати вміння учнів складати твір-опис пам’ятника за власним спостереженням, використовувати додаткову інформацію, власний досвід; розвивати комунікативні здібності, логічне мислення; виховувати почуття пошани до Кобзаря України, гордості, що він перебував у нашому рідному місті Обладнання. Фотографії пам’ятника Т.Г.Шевченкові на Валу в місті Чернігові, різних містах України та за кордоном; словники; опорні схеми; аудіозапис мелодії гри на бандурі, презентація до уроку. (Слайд №2) Епіграф до уроку. Хто не шанує своє минуле, той не годен свого майбутнього. М.Рильський.
Хід уроку І. Повідомлення теми, мети, завдань уроку. Мотивація навчальної діяльності учнів. Повідомлення про вид твору та способи використання певних джерел для його написання. На сьогоднішньому уроці розвитку зв’язного мовлення на нас чекає дуже серйозна робота. Ми повинні описати пам’ятник за власним спостереженням, навчитися створювати письмовий твір. Зверніть увагу на епіграф до уроку. Як ви розумієте його зміст? ІІ. Актуалізація опорних знань. Фронтальна бесіда з учнями. 1.Що означає такий вид роботи, як твір-опис? (Твір-опис – це зв’язне висловлювання, складене мовцем, з використанням власних спостережень, додаткової інформації з різних джерел на задану тему; в даному випадку треба описати пам’ятку історії та культури.) 2.Поясніть значення слів пам’ятник і пам’ятка. Пам’ятник – це архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого-, чого-небудь ( пам’ятник Т. Г. Шевченкові). Пам’ятка – предмет культури, що зберігся з давнини і здатний відновити і берегти людську пам’ять про минуле. (,,Слово о полку Ігоревім’’ – видатна пам’ятка доби Київської Русі ). Пам’ятка в цьому значенні – це і стародавній літопис, і видатний літературний твір, і важливий документ і народна дума, і народна пісня, і визначна давня споруда. Слова пам’ятник і пам’ятка схожі за написанням? А за звучанням? Згадаємо, як називаються слова, що схожі за написанням і звучанням, але різні за лексичним значенням? (Пароніми.) Наведіть приклади паронімів. (Адресат — адресант; компанія — кампанія; писемність — письменність.) 3. Що ж прийнято вважати пам’ятками історії та культури? (Пам’ятками історії та культури вважаються: знаряддя праці, техніка, ужиткові речі, споруди, деякі твори мистецтва ( скульптура, живопис, мозаїка та інші). Це матеріальні пам’ятки культури та історії.) 4. Свідком чого є кожна пам’ятка? (Історичних подій, сучасного.) 5. Які споруди можна віднести, до пам’яток? (Фортеці, замки, укріплення, церкви, дзвіниці, собори, мечеті, палаци, житло відомих людей). Пам’ятник також є пам’яткою історії та культури. Це такий вид скульптурного мистецтва, що увічнює у мармурі, бронзі, граніті, дереві, гіпсі та інших матеріалах історичні події, видатних людей. ІІІ. Основний зміст роботи. Підготовка до роботи над твором. 1.Слово вчителя. Які ви знаєте пам’ятники в нашому обласному центрі? Завдання екскурсовода – не тільки повідомити інформацію, а й вплинути на слухачів, викликати в них відповідну реакцію, поділитися своїми враженнями.У таких повідомленнях правомірне поєднання наукового, публіцистичного, художнього і розмовного стилів. На якому пам’ятнику ви б зупинили особливу увагу, як екскурсоводи міста Чернігова, громадяни України? Чому? 2. Словникова робота. Для того, щоб скласти опис пам’ятника, нам потрібен будівельний матеріал. Давайте звернемося до словника архітектурних термінів. (Слайд №3,4) Чи всі слова вам відомі? Запам’ятайте їх значення і в разі потреби використовуйте у своїх описах. АРХІТЕКТУРА — мистецтво проектування, спорудження та художнього оформлення будівель. АНСАМБЛЬ — гармонійна єдність у розміщенні й оформленні групи будівель, пам’ятників, що становлять одну архітектурну композицію. СКУЛЬПТУРА — вид образотворчого мистецтва, твори якого мають рельєфну або об’ємну форму і виконуються способом виливання, різьблення, ліплення тощо з твердих чи пластичних матеріалів (каменю, металу, дерева, глини). ПАМ’ЯТНИК( МОНУМЕНТ) — архітектурна або скульптурна споруда в пам’ять чи на честь кого -, чого-небудь. МЕМОРІАЛ — архітектурна споруда для увічнення. СТАТУЯ – скульптурне зображення людини на весь зріст. РЕЛЬЄФ – скульптурний витвір на площині з випуклим або заглибленим зображенням. КОЛОНА – пам’ятник у вигляді стовпа, споруджений на честь чи увічнення слави людини. ПОСТАМЕНТ – підставка пам’ятника, статуї, колони. П’ЄДЕСТАЛ – підвищення, на якому встановлюється статуя, скульптура. РЕКОНСТРУКЦІЯ – відновлення втрачених фрагментів або створення нової речі з максимальним збереженням початкового задуму. (Слайд №5) 3.Творчий диктант Поставте іменники в формі родового відмінка однини: граніт, мармур, гіпс, пісок, ансамбль, п’єдестал, постамент, вал, проект, монумент. Довідка. Граніту, мармуру, гіпсу, піску, ансамблю, п’єдесталу, постаменту, валу, проекту, монумента. 4.Робота з картками.(Усно.) Складіть із запропонованими словами та словосполученнями речення. Монумент, пам'ятник, постать, талановитий майстер, Великий Кобзар, палкий патріот України, постамент, граніт, п’єдестал. 5.Колективна робота над з’ясуванням вимог щодо написання твору-опису пам’ятника. Фронтальна бесіда. 1. Як на вашу думку, описуючи пам’ятник, що потрібно зазначити? (Що він собою являє (статуя, стела, обеліск тощо), хто його автор, кому він присвячений і з якого матеріалу виготовлений, який він за розмірами, де встановлений). 2. Про що ми повинні пам’ятати під час опису скульптури? (Основним у скульптурі є передача не форми, а духовного світу людини, її характеру.) (Слайди №№6-15. Розгляд слайдів супроводжується прослуховуванням мелодії гри на бандурі) 3. Слово вчителя. Діти! Зверніть увагу на фотографії пам’ятників, які увіковічили прометеївський образ геніального поета, великого художника, пророка свободи, духовного наставника українського народу Т.Г.Шевченка. Поетова слава поширилася далеко за межами України. Шевченко близький і дорогий усім народам світу. Тому встановлювалися і встановлюються величні пам’ятники нашому поетові не тільки в Україні, а й за кордоном. Увічнення пам’яті сина української землі за кордоном – це не лише вияв любові до Кобзаря як талановитого поета й художника, а й визнання його як борця за високі ідеали людства, великого гуманіста і співця братерства та дружби народів. 4.Фронтальна бесіда. 1.Яким настроєм ви перейнялися, переглядаючи слайди та слухаючи музику? 2. Яке враження справили на вас пам’ятники великому Кобзарю? 5.Повідомлення учнів. (Слайди №№16-17). Щоб допомогти тим учням, хто з якихось причин не зібрав потрібної інформації для твору, послухаємо повідомлення «Про пам’ятники Т.Г.Шевченкові в Чернігові» заздалегідь підготовлених учнів.(Додаток №1) 6. Узагальнююча бесіда за прослуханим: Чи вдалося Т.Шевченку відвідати за життя наш рідний край? 7. Слово вчителя. Прослухайте вірш С.Реп’яха « На відкритті пам’ятника Кобзареві в Чернігові». Які почуття і думки викликала у вас ця поезія? Чи допоміг вірш передати важливість зазначеної події? 8.Пригадайте, що є «даним» і «новим» у творі-описі? («Дане» — предмет, тут — пам’ятник, і його окремі деталі; «нове» — це ознаки пам’ятника і окремих його частин. Усно колективно визначають «дане» і «нове» в творі-описі пам’ятника. (Слайд №18) 9. Створюючи твір-опис, ви можете скористатися матеріалом довідки. (Додаток №2). (Слайд №19) Опрацювання плану-схеми до опису пам’ятника та складання плану майбутнього твору.(Додаток №3). (Слайд №17) ІV. Самостійна робота учнів-екскурсоводів над складанням твору-опису пам’ятника. V. Зачитування чорнових варіантів твору, корекція недоліків. VI. Підсумок уроку. Інтерактивна вправа «Мікрофон». Найскладнішим під час складання твору-опису для мене сьогодні було… Шануючи пам’ять великого Кобзаря Т.Г.Шевченка – генія України, народ встановлює йому пам’ятники, які є окрасою нашої землі. А окрасою наших сердець хай стануть знання його безсмертних творів. Живіть, Тарасе любий, поміж нас, І голос твій, і пензель твій, і слово. VІI. Домашнє завдання Дописати твір-опис пам’ятника Т.Г. Шевченку в місті Чернігові.
(Додаток №1) Повідомлення «Про пам’ятники Т.Г.Шевченкові в Чернігові» Учень 1. Мальовнича Чернігівщина з її талановитими людьми займала особливе місце в серці великого художника, поета і демократа Тараса Шевченка. Він не раз бував на Поліссі, написав ряд творів, намалював картини і портрети, мав багато друзів. Уперше в Чернігові він побував у травні 1843 року, коли їхав з Петербурга в Україну. Навесні 1846 року Тарас Шевченко прибув до міста над Десною в складі Київської археографічної комісії для того, щоб змалювати «надзвичайні місця і спорудження». Особливо сподобався йому мальовничий Вал, з якого він не лише милувався Придесенням, а й зробив ряд замальовок. В «Археологічних нотатках» Шевченко докладно описав місця колишньої цитаделі, Чорної могили, будівлі Борисоглібського, Спаського та Успенського соборів, П’ятницької церкви, колишнього будинку Павла Полуботка, Троїцько-Іллінського монастиря. Поет побував на балу в дворянському зібранні, котре містилося на Валу, і яке, на жаль, до нашого часу не збереглося. Пізніше він виконав майстерно ілюстрацію. Побував у Чернігові і в березні наступного року, коли їхав із Седнева до Києва. Зв’язки з Черніговом поет підтримував і надалі. У 1860 році на користь чернігівських шкіл він надіслав сто примірників виданого ним «Букваря южноруського» та 50 примірників «Кобзаря». У 1950 році вдячні чернігівці при в’їзді до міста збоку Седнева спорудили пам’ятник Тарасу Григоровичу. А в 1964 році у зв’язку з реконструкцією південної частини міста до 150 – річчя від дня народження поета пам’ятник був перенесений у центральний парк культури і відпочинку імені М.М.Коцюбинського. Пам’ятник являв собою бетонну статую висотою 2,5 метра, встановлену на цегляний оштукатурений постамент ( висота 2 метри). Як зазначала мистецтвознавець Світлана Ключник, «Шевченко застиг з непокритою головою в довгому сюртуці і пальті накинутому на ліве плече. Його поза спокійна, обличчя відтворює глибоку задуму. Ледь схилена голова і притиснутий лівою рукою «Кобзар», злегка винесена вперед нога, спокійні, вертикальні ритми складок пальта і сюртука доповнюють образ поета. М’яко модельовані об’єми фігури та обличчя контрастують з геометрично чітким постаментом». Пам’ятник Тарасу Шевченку простояв на Валу до 1992 року. Потім його демонтували і встановили на подвір’ї залізничного полку. Учень 2. На початку 90-х років двадцятого століття в Чернігові, на Валу, було вирішено встановити новий пам’ятник. Рада Міністрів України від 10 травня 1991 року дала дозвіл, а Міністерство культури України і Держбуд разом з виконкомом обласної ради народних депутатів, спілками архітекторів та художників здійснили проектування. Проект пам’ятника розробили професор, голова правління Спілки художників України, скульптор Володимир Чепелик і архітектор Борис Семеняк. Технічну документацію та спорудження пам’ятника виготовило Київське творчо-виробниче об’єднання «Художник» Художнього фонду України. Ця організація, а також Чернігівське міське управління житлово-комунального господарства виконали роботи по спорудженню пам’ятника. Роботи з благоустрою прилеглої до пам’ятника території здійснили Чернігівське міське шляхове управління, працівників міжобласних науково-реставраційних виробничих майстерень, ремонтно-будівельного управління «Зеленбуду» та Чернігівського державного комунального підприємства «Облсвітло». Скульптори зобразили молодого Тараса, який прибув до Чернігова, після тяжкої дороги, присів на лавочку відпочити. Пам’ятник виконаний у бронзі, його висота – три метри, встановлений на постаменті з трьох гранітних блоків висотою 105см. Шевченко зодягнений у довгий сюртук, у лівій руці тримає планшет з малюнками. Поруч з ним – перекинутий через лаву плащ з пелериною. «Внутрішній» рух передається легким зворотом постаті та неспокійним ритмом складок плаща. Архітектурно-скульптурна композиція розміщена на круглому майданчику-подіумі висотою 14 метрів. Передня половина площадки має гранітні сходинки. Задня половина піднята на висоту 20 см та обмежена по периметру бортовими каменями-блоками. Подіум розташований на зеленому газоні круглої форми висотою 26 метрів і піднятий над ним на дві сходинки. На газоні як частина композиції – два старих дерева. На лицьовій частині постаменту – бронзове факсиміле – Т.Шевченко. Урочисте відкриття пам’ятника відбулося 19 вересня 1992 року з нагоди святкування 1300-річчя м. Чернігова в присутності Президента України Леоніда Кравчука, інших офіційних осіб та громадськості міста. – Відтепер це місце Шевченкової слави, – сказав Президент. – Славний Чернігів відкриває пам’ятник нашому духовному батькові, який не тільки мріяв про державність України, не тільки все своє життя поклав на олтар цієї мети, але й засвідчив перед усім світом могутність українського народу, його славу. Пам’ятник освятив єпископ Чернігівській та Сумський УПЦ ( Київський патріархат) Полікарп.
Додаток №2
Довідка 1.Меморіальний комплекс (ансамбль), монумент, стела, обеліск, скульптурна група, погруддя, гранітні блоки, майданчик-подіум, бронзове факсиміле ( із франц. fac-simile, від лат. fac simile – зроби подібне – 1) точне відтворення будь-якого графічного оригіналу фотографічних способом або печаткою; 2) кліше – печатка для відтворення власноручного підпису). 2.Бронза, мармур, граніт, глина, цемент, сталь, дерево. 3.Висікати, вирубати, вирізати, відлити, виліпити. 4.Огортає радісне почуття, силует пам’ятника, вражає грандіозність монумента, символічний образ величі…, оригінально знайдено художнє і образне розв’язання…, перед глядачем постають…, у вирішенні скульптури відтворено…
Додаток №3 План-схема до опису пам’ятника 1. Відомості про те, хто є автором пам’ятника, де він встановлений. 2. Інформація (надзвичайно стисла) про людину, якій поставлено пам’ятник. 3. Загальне враження від монумента (йому підпорядковуватиметься увесь наступний опис). 4. Опис самої скульптури. 5. Опис постаменту. 6. Як вписується пам’ятник у місцевість, як він сприймається в архітектурному ансамблі площі, на якій встановлений. 7. Загальна оцінка і значення пам’ятника для історії культури народу.
Схожі навчальні матеріали: | ||||||
| Всього коментарів: 0 | |