Головна » Українська мова

Розробка уроку «Позначення звуків мовлення на письмі. Алфавіт» з української мови в 5-му класі

Мета: поглибити знання учнів про виникнення писемності (графіка, мова знаків, мова сигналів, малюнкове письмо, ієрогліфічне письмо, сучасна абетка);

формувати уміння та навички розташовувати слова в алфавітному порядку, обґрунтувавши особливості розташування слів, що починаються з однакової букви;

удосконалювати усне і писемне мовлення учнів під час виконання вправ, продовжувати поповнювати словниковий запас учнів;

продовжувати розвивати пам'ять, увагу, логічне мислення, виробляти загально навчальні уміння і навички.

 

Хід уроку

І. Організаційний момент.

Всі мерщій сідайте, діти.

Домовляймось не шуміти,

На уроці не дрімати,

Руки вчасно піднімати,

І щоб не було мороки.

Всі готові до уроку?

Тож гаразд, часу не гаєм

І урок розпочинаєм.

ІІ. Актуалізація опорних знань.

Що називається звуком?
За якими ознаками звуки поділяються на голосні, приголосні?
Охарактеризуйте (коротко) групи приголосних звуків.

ІІІ. Проблема уроку ( щодо оголошення теми).

Загадка

Ми, звичайно, не хитруєм:

Нас і бачать, нас і чують.

Це зовсім не дивина.

Як же наші імена?

ІV. Оголошення теми і мети уроку. (Слайд 1)

V. Вивчення нового матеріалу.

[*]     Розповідь учителя.

   Мова має усну й писемну форми. Для передавання усного мовлення на письмі використовується система графічних знаків – знаки письма: букви, апостроф, знак наголосу, дефіс та розділові знаки (крапка, кома, тире, двокрапка та ін.). Володаркою знаків письма, наукою, що їх вивчає, є графіка (від грецького grapho – пишу, малюю).

ГРАФІКА – наука про знаки письма, співвідношення між буквами і звуками. (Слайд 2)

   У наш час легко і просто передавати думки, мову на відстань. Для цього існує радіо, телебачення, телеграф, Інтернет і, нарешті, письмо. Особливо письмо. Саме воно дає можливість долати просторову і часову відстань. Ми можемо описати цікаві події, своє життя, передати свої міркування на сотні і тисячі кілометрів, вивчати документи, пам’ятки сивої давнини; ознайомлюватись із поглядами людей, які жили сотні й тисячі років тому. А чи завжди було письмо? Коли і як воно виникло?

   Потреба передавати думки на відстань існувала споконвіку. Для задоволення її використовувались сигнали, до яких людина нерідко вдавалась навіть у часи існування й поширення письма.

   Перегорнімо сторінки нашої історії.

   У часи, коли український народ потерпав від спустошливих нападів, для попередження про напад ворогів використовувалась мова сигнальних вогнів. Козацька варта, що день і ніч чатувала на високих могилах у степу, побачивши ворогів або почувши тупіт орди, запалювала спеціально підготовлені бочки із смолою. Сигнал підхоплювався сторожею на інших могилах, і вістка про небезпеку миттю розносилась по широких степових просторах.

   Мовою знаків у канадських індіанців та австралійських аборигенів служив дим, у поселеннях Африки – барабанний бій, у жителів гористого побережжя одного з островів Африки – свист, з допомогою якого «перемовлялися», ділилися новинами сусіди, розділені горами і проваллям.

   Для передачі думок на відстань використовували предмети. Північноамериканські індіанці, наприклад, оголошуючи війну, надсилали супротивникові томагавк. Посланець клав його на землю. Якщо супротивник піднімав принесений томагавк, він приймав виклик. Сигналом миру служила люлька. В інших народів знаком ворожнечі був перець, а знаком дружби – сіль.

   Але якою б досконалою не була мова сигналів і предметів, вона ніколи б не змогла передати думки, бути засобом для повноцінного спілкування. Для цього була потрібна писемність. І першим кроком до неї стало малюнкове письмо – піктографія (від лат. pictus – розмальований і grapho – пишу).

   Розкопки стародавніх поселень, печер доводять, що людина навчилася малювати дуже давно. Деякі вчені вважають, що шлях до малювання відкрили людям … ведмеді. Поселившись у печері – колишньому помешканні ведмедів, люди побачили на стінах якісь таємничі знаки. Як виявилось потім, то були подряпини – сліди ведмежих кігтів: колишні господарі печери гострили їх прямо об стіни свого житла. Ці подряпини, на думку вчених, і наштовхнули людину до думки про те, що на поверхні стіни можна видряпати або висікти певне зображення.

   Вважають, що спочатку малюнки створювались як наслідок пізнання світу, навколишньої природи, з побутових потреб та з магічними цілями і аж пізніше – для передачі інформації.

   У піктографічному письмі використовувалися малюнки предметів, які інколи поєднувалися із схематичними зображеннями. Наприклад, зображення людини з рушницею служило повідомленням про мисливця, що пішов на полювання.

   Згодом у піктографічному письмі дедалі частіше використовувались умовні зображення:

рогата змія – життя,

з’єднані руки – дружба,

дві змії – небезпека …

   Малюнкове письмо віджило своє, але залишки його зустрічаються і сьогодні. (Учитель демонструє дорожні знаки, а учні їх «розшифровують».)     З часом піктографія удосконалювалась, у ній широко використовувались умовні знаки. На зміну малюнковому письму згодом прийшло ієрогліфічне письмо, у якому кожен знак-ієрогліф передає слово або його частину.

   Таким чином, ієрогліфічне письмо – вищий етап розвитку писемності, але й воно не досконале. З часом його замінило буквене письмо. Винайдення літер – невеличких простих фігурок, що відтворюють звуковий склад слів, - велике досягнення людства.

   Вважають, що букви першими створили фінікійці, які жили понад дві тисячі років тому. Їх літери позначали тільки приголосні. На основі фінікійського буквеного письма створюють свій алфавіт греки. Поступово письмо удосконалюється, поширюється. Писемністю оволодівають слов’янські народи.

Звук – найменша одиниця мови і мовлення (його ми вимовляємо і чуємо).

Буква – це знак, що служить для позначення на письмі звука (її ми бачимо, пишемо). (Слайд 3 )

[*]     Загадка про алфавіт.

Тридцять три букви в одному ряду,

Тридцять три букви у кревнім роду,

Тридцять три букви – багата сім’я,

Тридцять три букви – то пісня моя.

 

   Алфавіт – це сукупність букв, розміщених в усталеному порядку.

(Слайд 4)

[*]     Назвіть синоніми до слова АЛФАВІТ. (Азбука, абетка).

[*]     Чому літери, поставлені в певному порядку, називаються алфавітом? Чому у слова “алфавіт” стільки синонімів? (Слайд 5)

 

   Перед вами грецький алфавіт. Знаки для позначення приголосних звуків були взяті греками з фінікійської писемності, а для голосних – греки придумали самі. (Слайд 6)

Зверніть увагу на назви перших двох літер.  

(Слайд 7)

Ви тільки, будь ласка, собі уявіть

Той час, де не знає ніхто алфавіт.

Де люди не вміють читати й писати.

І все намагаються намалювати.

 

Минали літа … Не літа, а сторіччя!

Мінявся весь світ – не раз і не двічі.

І ось врешті-врешт Кирило й Мефодій

Одну дивовижну ідею знаходять:

Вони мовні звуки до купи зібрали

Та їм чудернацької форми надали.

А вийшла з усього таблиця ось ця,

І дали ім’я їй – КИРИЛИЦЯ.

    Перед вами кирилиця. Це перший слов`янський алфавіт. У ньому 43 букви. З плином часу деякі букви стали зайвими і були вилучені з алфавіту.

 (Слайд 8)

Зверніть увагу! Як називаються перші дві літери?

   Перед вами сучасний алфавіт. Таким алфавітом користуються сучасні українські школярі. (Слайд 9)

 

Зверніть увагу!  Як називаються перші дві літери сучасного алфавіту?

[*]     Отож ви здогадалися, як з’явилися ці назви? (Слайд 10)

VІ. Виконання вправ.

Змійка.

  Учні, дивлячись на таблицю алфавіту, по черзі вголос називають букву, а потім слово, яке починається відповідною буквою, а всі його записують у зошити. (Слайд 11)

Для чого ми повинні знати алфавіт?

   За алфавітом складаються списки, словники, довідники тощо… (Учитель демонструє словник, а також розміщення словникових статей у ньому).

Записати слова в алфавітному порядку. (Слайд 12)

   Світлофор, шибка, тремтіння, юнь, крила, лірика, цвісти, успіх, апельсин, Десна, єдність, життя, новий, монітор, Йосип, ґава, рибалка, чапля, Харитя, безсоння, щавель.

Є проблема! (Слайд 13)

   А якщо всі слова починаються однаковою буквою. Як їх розмістити в алфавітному порядку?

Розташувати в алфавітному порядку.

   Завдання, завершувати, завершеність, зв'язок, зв’язковий, зневіра, зрада, знищувати, земля, зразок, земельний, зрошувати, зріз, зоря, зірка.

Гра «Митник». (Слайд 14)

   Знайти «порушника» алфавітного порядку (вказати слово, яке стало не на своє місце).

альбом, груша, фарби, олівець, пензель;
апельсин, вишня, малина, груша, слива;
буряк, капуста, огірок, перець, помідор;
фіалка, волошка, кульбаба, пролісок, ромашка;
йорж, окунь, карась, сом, щука.

 

Робота в парах. Криптограма для кмітливих.

   Розшифрувавши цей лабіринт, ви прочитаєте строфу поезії Д.Білоуса. ключем для криптограми є алфавіт, порядок розташування букв у ньому.

 

Ключ. Мова – це пісня душі, покладена на слова.

Робота в групах. Гра  «Відшукай ключ». (Слайд 15)

    Вам, звертаючись до алфавіту (на одну букву назад або вперед), потрібно розшифрувати даний текст, щоби прочитати відоме українське прислів'я.

1. Биг сдокнвн ркнбя и киг пнжлдпжяе. (Від теплого слова і лід розмерзає.)

2. Ркнбн гн ркнбя - жкнєзсрю лнбя. (Слово до слова - зложиться мова.)

«Вибери слово». (Слайд 16)

   Запишіть за алфавітом слова в такому порядку: географічні назви; назви рослин; назви тварин (звірів, птахів, комах, риб).

1. Льон, ячмінь, рись, Піренеї, щур, ґедзь, Єнісей, бджола, конвалія, Ельбрус, щавель.

2. Сьомга, ведмідь, Єгипет, лілія, Якутськ, щиголь, Львів, троянда, джміль, їжак, щука.

VІІ. Підсумок уроку.

VІІІ. Домашнє завдання.

Скласти криптограму, аналогічну до тієї, яку розшифровували у класі.
Записати в алфавітному порядку самостійно дібрані іменники (не менше 10), що починаються буквою Н.


Теги: Ганчарюк Н.І., алфавіт
Навчальний предмет: Українська мова
Переглядів/завантажень: 318/33


Схожі навчальні матеріали:
Всього коментарів: 0
avatar